Коли питання стосується вартості проїзду, то дуже часто починають згадувати про якийсь електронний облік тощо. Це все звичайно добре, однак: а що заважає вже зараз дивитися на кількість автобусів на маршрутах? Цей показник напряму впливає на витратну складову.
От, наприклад, візьмемо декілька популярних маршрутів і порахуємо лише середню економію по паливу:
№20: замість 8 автобусів – 4, економія 5 тисяч в день, 150 000 на місяць;
№25: замість 8 автобусів конкретно зараз – 2, економія 7500 в день, 225 000 в місяць;
№28: замість 8 автобусів – 5, економія 3 700 в день, 112 000 на місяць;
№31: замість 14 автобусів – 4, економія 12 500 в день, 375 000 в місяць.
І це економія затратної частини лише на пальному. Я мовчу про заробітні плати, обслуговування тощо.
Зараз завдяки системі GPS моніторингу кожен може побачити, де нас намахують з кількістю громадського транспорту.
І так, я вже відчуваю, що будуть коментарі: “Моніторинг працює не на всіх автобусах” і подібні.
Але вибачте, вимога обов’язкової роботи моніторингу прописана в договорі міської ради з перевізниками (пункт 2.1.2). Якщо ця вимога не виконується – договір має бути розірваний (пункт договору 6.1.2). Скільки договорів розірвано? Аж один, на маршруті №33, який і мало кому цікавий.
Підсумовуючи, можу сказати, що при перевірці обрахунків перевізників міській раді потрібно звернути увагу не на ту чудесну картинку, яку малюють перевізники, а на фактичні дані з системи моніторингу. Не дарма ж ми її з такими боями запроваджували.
