Черкаський тролейбус: передайте 5 гривень за проїзд?

Минулого тижня виконавчий комітет нашого міста після дискусій, які тривали понад три місяці, ухвалив рішення про підвищення  економічно-обґрунтованого тарифу на проїзд в тролейбусі із 4 гривень до 5 гривень 19 копійок.

Ухвалення нового тарифу насамперед зумовлене необхідністю підвищення заробітних плат для працівників. Ні для кого не секрет, що багато наших співвітчизників у пошуках вищої заробітної плати виїжджають з України. І якщо у сфері торгівлі великого дефіциту кадрів не спостерігається, то із працівниками робітничих спеціальностей проблеми загострилися. У розмовах із керівниками різних підприємств все частіше лунають слова розпачу, адже знайти адекватного механіка, слюсаря, токара, зварювальника на заробітну плату менше 12 тисяч гривень майже нереально.

Така ситуація не лише в приватних підприємствах, а і в тролейбусному парку. Із ухваленням нового тарифу заробітні плати зростуть майже на 30%, що дасть змогу робітникам комунального підприємства отримувати в середньому 12 116 гривень, а працівникам адміністративно-управлінського персоналу 16 798 гривень.

Оскільки чудес в житті не буває, як і підвищення заробітних плат без збільшення виручки, яка згідно з фінансовим планом підприємства залишається практично на одному рівні із 2019 роком, то хтось має заплатити за це підвищення.

Прочитавши це, багато людей можуть здивуватися, адже зараз проїзд у тролейбусі вартує аж ніяк не 4 гривні, а 3. І тут криється перший нюанс роботи тролейбусного парку нашого міста: наприкінці 2018 року був  встановлений тариф на проїзд в тролейбусах в розмірі 4 гривні, однак вартість проїзду залишилася незмінною для пасажира.

Як наслідок, кожен містянин із міського бюджету доплачував за пасажира тролейбуса по одній гривні. І здавалося б  гривня не є великою сумою, але так по гривні, та за всіх і набігло в минулому році цілих 20,8 мільйона гривень. Цієї суми цілком достатньо, щоб придбати 4 нових тролейбуси чи 10 вживаних тролейбусів-гармошок з кондиціонерами, однак ці кошти були просто витрачені підприємством на поточні потреби.

Тепер при новому тарифі в розмірі 5.19 і благій меті підвищити заробітну плату працівникам підприємства, у міської влади буде 2 шляхи: підвищити  вартість проїзду до 5 гривень або залишити її на нинішньому рівні – 3 гривні.

Якщо розглянути варіант, за якого проїзд залишиться у межах 3 гривень, то із міського бюджету необхідно буде сплатити лише компенсацію в тарифі на суму 53,3 млн грн, що дорівнює десятку нових тролейбусів українського виробництва або 25 тролейбусам-гармошкам із Європи. Проблема ускладнюється ще тим, що в бюджеті сьогодні разом із компенсацією за проїзд пільговиків в тролейбусах (а це ще 48,4 млн) закладено лише 70 мільйонів. Тобто ще 30 мільйонів доведеться “зняти” із ремонтів шкіл, садочків, доріг, ОСББ і ще чогось, адже якщо цього не зробити, то працівники тролейбусного парку не отримають заробітну плату.

Для порівняння глянемо, як виглядає ситуація із вартістю проїзду в інших містах:

Якщо глянути на розподіл вартості проїзду в тролейбусах по відсотках, то стає очевидно, що найбільш зваженою є вартість у розмірі 4 і 5 гривень, що відповідає економічно-обгрунтованим тарифам.

У всій цій історії із підняттям економічно-обґрунтованого тарифу на проїзд в тролейбусах є ще один цікавий момент – автобуси.

Так вже повелося, що скарг на їхню роботу більше, ніж на роботу тролейбусів.

І здавалося б, тому є цілком логічне пояснення – перевізники “зажралися”. Однак якщо глянути виключно на вартість роботи тролейбуса і автобуса (виключно витрати на його рух), то стає очевидно, що при 5 гривнях кращого транспорту бути і не може.

Більше того, на цей момент автобуси перевозять 14 пільгових категорій без будь-яких компенсацій із міського бюджету (тролейбусний парк за 21 пільгову категорію має отримати 48,4 млн грн).

Якщо глянути на вартість проїзду в автобусах, то по Україні маємо таку картину:

Як бачимо, більшість міст має вартість проїзду як і в нас (5 гривень). Однак дуже часто в таких містах працюють автобуси типу “Рута”, “Дельфін” або взагалі перероблені з вантажних старі Спринтери (і це при наявних компенсаціях).

Враховуючи вищезазначене, найбільш оптимальним було б поступово прирівняти вартість проїзду до економічно-обґрунтованого тарифу. І робити це потрібно, як мінімум, у два етапи.

На першому вартість проїзду в тролейбусах має становити 4 гривні, в автобусах 6 гривень (за умови підключення міської системи GPS моніторингу).

На другому етапі (липень 2020 року) – вартість проїзду в тролейбусах має сягнути 5 гривень, а саме підприємство перейти від оплати компенсацій по тарифу і міфічних пільговиків (їх електротранс нараховує 129 тисяч осіб) до оплати транспортної роботи. Цей крок дасть “Черкасиелектротрансу” стабільно отримувати зароблені кошти, а міській раді оплачувати лише реально виконані рейси транспорту, адже звітність про їхнє виконання формуватиметься автоматично системою GPS моніторингу. Та й самі розрахунки в такому разі стануть прозорими.

Щодо приватних перевізників, то є сенс залишити вартість проїзду на рівні 6 гривень, при цьому надавши їм компенсацію за перевезення пільгових категорій. Нарахування такої компенсації найбільш правильно зробити пропорційно % виконаних рейсів перевізником. Нагадаю, що міська система GPS моніторингу автоматично формує звіти про виконання рейсів, тож зловживання тут практично неможливі. Такий механізм працює в Ужгороді, і в нас є все необхідне для його роботи. Таким чином перевізники отримають стимул для виконання рейсів, додаткові кошти для підтримання і оновлення рухомого складу, місто – контроль за роботою всього транспорту і як наслідок – покращення його роботи.

Забезпечивши такий механізм роботи, можна вводити електронну оплату проїзду і в подальшому, повноцінний електронний квиток за часом дії, як це є в європейських містах.

Павло Мосійчук, помічник міського голови Черкас