Черкаський тролейбус: передайте 5 гривень за проїзд?

Минулого тижня виконавчий комітет нашого міста після дискусій, які тривали понад три місяці, ухвалив рішення про підвищення  економічно‐обґрунтованого тарифу на проїзд в тролейбусі із 4 гривень до 5 гривень 19 копійок.

Ухвалення нового тарифу насамперед зумовлене необхідністю підвищення заробітних плат для працівників. Ні для кого не секрет, що багато наших співвітчизників у пошуках вищої заробітної плати виїжджають з України. І якщо у сфері торгівлі великого дефіциту кадрів не спостерігається, то із працівниками робітничих спеціальностей проблеми загострилися. У розмовах із керівниками різних підприємств все частіше лунають слова розпачу, адже знайти адекватного механіка, слюсаря, токара, зварювальника на заробітну плату менше 12 тисяч гривень майже нереально.

Така ситуація не лише в приватних підприємствах, а і в тролейбусному парку. Із ухваленням нового тарифу заробітні плати зростуть майже на 30%, що дасть змогу робітникам комунального підприємства отримувати в середньому 12 116 гривень, а працівникам адміністративно‐управлінського персоналу 16 798 гривень.

Оскільки чудес в житті не буває, як і підвищення заробітних плат без збільшення виручки, яка згідно з фінансовим планом підприємства залишається практично на одному рівні із 2019 роком, то хтось має заплатити за це підвищення.

Прочитавши це, багато людей можуть здивуватися, адже зараз проїзд у тролейбусі вартує аж ніяк не 4 гривні, а 3. І тут криється перший нюанс роботи тролейбусного парку нашого міста: наприкінці 2018 року був  встановлений тариф на проїзд в тролейбусах в розмірі 4 гривні, однак вартість проїзду залишилася незмінною для пасажира.

Як наслідок, кожен містянин із міського бюджету доплачував за пасажира тролейбуса по одній гривні. І здавалося б  гривня не є великою сумою, але так по гривні, та за всіх і набігло в минулому році цілих 20,8 мільйона гривень. Цієї суми цілком достатньо, щоб придбати 4 нових тролейбуси чи 10 вживаних тролейбусів‐гармошок з кондиціонерами, однак ці кошти були просто витрачені підприємством на поточні потреби.

Тепер при новому тарифі в розмірі 5.19 і благій меті підвищити заробітну плату працівникам підприємства, у міської влади буде 2 шляхи: підвищити  вартість проїзду до 5 гривень або залишити її на нинішньому рівні – 3 гривні.

Якщо розглянути варіант, за якого проїзд залишиться у межах 3 гривень, то із міського бюджету необхідно буде сплатити лише компенсацію в тарифі на суму 53,3 млн грн, що дорівнює десятку нових тролейбусів українського виробництва або 25 тролейбусам‐гармошкам із Європи. Проблема ускладнюється ще тим, що в бюджеті сьогодні разом із компенсацією за проїзд пільговиків в тролейбусах (а це ще 48,4 млн) закладено лише 70 мільйонів. Тобто ще 30 мільйонів доведеться «зняти» із ремонтів шкіл, садочків, доріг, ОСББ і ще чогось, адже якщо цього не зробити, то працівники тролейбусного парку не отримають заробітну плату.

Для порівняння глянемо, як виглядає ситуація із вартістю проїзду в інших містах:

Якщо глянути на розподіл вартості проїзду в тролейбусах по відсотках, то стає очевидно, що найбільш зваженою є вартість у розмірі 4 і 5 гривень, що відповідає економічно‐обгрунтованим тарифам.

У всій цій історії із підняттям економічно‐обґрунтованого тарифу на проїзд в тролейбусах є ще один цікавий момент – автобуси.

Так вже повелося, що скарг на їхню роботу більше, ніж на роботу тролейбусів.

І здавалося б, тому є цілком логічне пояснення – перевізники «зажралися». Однак якщо глянути виключно на вартість роботи тролейбуса і автобуса (виключно витрати на його рух), то стає очевидно, що при 5 гривнях кращого транспорту бути і не може.

Більше того, на цей момент автобуси перевозять 14 пільгових категорій без будь‐яких компенсацій із міського бюджету (тролейбусний парк за 21 пільгову категорію має отримати 48,4 млн грн).

Якщо глянути на вартість проїзду в автобусах, то по Україні маємо таку картину:

Як бачимо, більшість міст має вартість проїзду як і в нас (5 гривень). Однак дуже часто в таких містах працюють автобуси типу «Рута», «Дельфін» або взагалі перероблені з вантажних старі Спринтери (і це при наявних компенсаціях).

Враховуючи вищезазначене, найбільш оптимальним було б поступово прирівняти вартість проїзду до економічно‐обґрунтованого тарифу. І робити це потрібно, як мінімум, у два етапи.

На першому вартість проїзду в тролейбусах має становити 4 гривні, в автобусах 6 гривень (за умови підключення міської системи GPS моніторингу).

На другому етапі (липень 2020 року) – вартість проїзду в тролейбусах має сягнути 5 гривень, а саме підприємство перейти від оплати компенсацій по тарифу і міфічних пільговиків (їх електротранс нараховує 129 тисяч осіб) до оплати транспортної роботи. Цей крок дасть «Черкасиелектротрансу» стабільно отримувати зароблені кошти, а міській раді оплачувати лише реально виконані рейси транспорту, адже звітність про їхнє виконання формуватиметься автоматично системою GPS моніторингу. Та й самі розрахунки в такому разі стануть прозорими.

Щодо приватних перевізників, то є сенс залишити вартість проїзду на рівні 6 гривень, при цьому надавши їм компенсацію за перевезення пільгових категорій. Нарахування такої компенсації найбільш правильно зробити пропорційно % виконаних рейсів перевізником. Нагадаю, що міська система GPS моніторингу автоматично формує звіти про виконання рейсів, тож зловживання тут практично неможливі. Такий механізм працює в Ужгороді, і в нас є все необхідне для його роботи. Таким чином перевізники отримають стимул для виконання рейсів, додаткові кошти для підтримання і оновлення рухомого складу, місто – контроль за роботою всього транспорту і як наслідок – покращення його роботи.

Забезпечивши такий механізм роботи, можна вводити електронну оплату проїзду і в подальшому, повноцінний електронний квиток за часом дії, як це є в європейських містах.

Павло Мосійчук, помічник міського голови Черкас