Різнотрав’я на узбіччях: квітучі ріки, асфальтні береги

Немає значення, яка з 5 причин легалізувати різнотрав’я імпонує вам більше. Дорогу здолає той, хтой йде. Головне – зробити перші кроки. Досвід інших країн, зокрема Великої Британії, у відновленні луків, всіяних польовими квітами, в масштабах всієї країни, може допомогти спростити цей шлях Черкасам.

Сьогодні я хочу розповісти про дороги, а також поділитися з вами історією однієї благодійної організації – Plantlife (з англ. – “Рослинне життя”), яка з 2013 року проводить національну кампанію з метою перетворення здичавілих і зарослих бур’янами узбічь доріг на квітучі луки. В кінці блогу ви знайдете посилання на практичні рекомендації – Путівник найкращих практик, який ця організація створила на допомогу всім, хто бажає змінити підходи до догляду за зеленими насадженнями.

Усвідомлення проблеми – перший крок до її вирішення

Все почалося з усвідомлення того факту, що Велика Британія втратила близько 97% луків після Другої Світової війни: вони були або переорані, або знищені. Багато людей і не пригадують, що там, де тепер домінують залиті пестицидами жовті ріпакові поля, колись буяло квітуче різнотрав’я.

Радість перебування посеред квітучого поля, в оточенні різнобарвних метеликів, стрекотливих коників та працелюбних бджіл стала дуже рідкісним явищем. Скорочення біологічного різноманіття спонукало до негайних і рішучих дій. 

Plantlife почала свою кампанію в 2013 році як публічний протест проти викошування диких квітів уздовж доріг. Вона поставила амбітну мету не просто створити кілька лугових ділянок, а повністю змінити підхід до поводження з травою вздовж усієї транспортної мережі країни, а це – 500 тисяч кілометрів дорожніх узбічь.  Петицію Plantlife підписало понад 86 тисяч осіб. Її також публічно підтримали відомі телевізійні ведучі, журналісти, письменники, екологи і, навіть, Благодійний фонд принца Чарлза.

В основі ідеї, яку просуває Plantlife, не просто залучення коштів для висадки дикого різнотрав’я вздовж доріг, а стимуляція співпраці між людьми, органами міського самоврядування та громадськими і благодійними організаціями на місцях. Plantlife відіграла вирішальну роль у формуванні нового погляду на поводження з узбіччями, запропонувала зрозумілу і доступну для впровадження покрокову інструкцію, а також продовжує просувати ідею захисту біологічної різноманіття на національному рівні і поширювати історії успіху. Ці історії є ключовим чинником в тому, щоб міста, у яких не вдалося трансформувати газони у альпійські галявини за один рік, продовжували свої зусилля.

“Кольорова ріка” – історія про те, як розквітнув Ротерем

Відразу зазначу, що досвід Ротерема – винятковий. Жодне інше місто не наважилося на те, щоб реалізувати проект впровадження різнотрав’я в міський пейзаж в такому масштабі –  близько 13 кілометрів міських узбічь перетворилися на квітучу ріку. Але його досвід надихнув інші міста спробувати зробити те ж саме, хоч і на меншій площі.

Почалося все в 2010 році, коли міська влада задумалася над тим, як можна зекономити на щорічному косінні трави вздовж доріг. В той час на це витрачалося щороку близько 80 тис. фунтів. Проект почався буквально з кількох пакетиків насіння польових квітів, які були висаджені на клаптику землі, щоб просто побачити, що з того вийде. Вийшло непогано.

Виявилося, що квіти не створюють занадто щільної стіни, яка повністю перекриває огляд дороги для водіїв. Остаточно ідея сформувалася в 2012 році, після літніх Олімпійських ігор в Лондоні, під час яких олімпійське містечко перетворилося на квітучі луки.

Чом би не створити в Ротеремі “кольорову ріку” з квітів, які б росли вздовж головної вулиці міста від початку до кінця – всі 8 миль? Проект “Кольорова ріка” був реалізований завдяки міській раді, місцевій ініціативній групі та садівничій фірмі Green Estates. Ротерем став відомим в усій Британії і квітнув майже безперервно: суміш насіння була скомпонована таким чином, що квіти прикрашають місто з березня по листопад – від перших маків весною до пізніх айстр восени. Місто не лише стало туристично привабливим, але й отримало безпосередню вигоду – економія бюджетних коштів на покосі центральної вулиці складає близько 20 тис. фунтів щороку.

Як це зробити в Черкасах?

Для того, щоб заохотити якомога більше міст приєднуватися до кампанії зі створення луків та квітучих узбічь Plantlife створила інструкції, які можна застосувати будь-кому, не починаючи з нуля.

Черкаси можуть, не вигадуючи велосипед, використати британські напрацювання повністю або частково. Лишень потрібно зробити поправку на види різнотрав’я і висадити те, що росте в Середньому Подніпров’ї, а не на далеких британських островах.

Я зупинюся лише на основних моментах, які пропонує ПУТІВНИК НАЙКРАЩИХ ПРАКТИК ДОГЛЯДУ ЗА ЗЕЛЕНИМ НАСАДЖЕННЯМИ ДОРОЖНИХ УЗБІЧЬ (з його перекладом можна ознайомитися ТУТ).

По-перше, новий підхід до поводження з узбіччями має бути грунтовним та комплексним і включати в себе три обов’язкові компоненти:

  1. Оцінка – зрозуміти, з чим ми маємо справу.
  2. Розробка нового підходу з урахуванням специфіки кожного окремого узбіччя.
  3. Моніторинг досягнутих результатів.

По-друге, створення і підтримка квітника на узбіччі – це тривалий процес, для якого потрібно створити щорічну програму. Вона має бути гнучкою, бо ми створюємо біодинамічну систему, яка залежить від погоди, кількості опадів та сонячних днів, вимагає постійного пошуку кращих варіантів рослин, які більш пасуватимуть умовам, що змінюються щороку.

По-третє, час вирішує все. Оскільки мова йде про квіти, то їм потрібно вирости, відквітнути та висіяти зріле зерно назад в землю. Щоб забезпечити повний цикл життя квітучих узбічь потрібно косити рідше – один або максимум два рази на рік і в чітко визначений період (детальна схема є в Путівнику)

По-четверте, ви вирощуєте не просто квіти біля дороги, а нове ставлення жителів до оточуючого середовища. Тому дуже важливо проводити якісну інформаційну кампанію, а також залучати населення до співучасті у створенні нового міського ландшафту.

По-п’яте, різноманіття є ключовим моментом, який дозволить досягти головної мети – створити біорізноманітне середовище максимально наближене до умов дикої природи. Потрібно завчасно подумати про те, що нижчі квіти мають рости ближче до дороги, а далі від неї – більш високорослі рослини, в тому числі і кущі.

Це лише один із підходів, який дозволяє вирощувати різнотрав’я в міських умовах. В наступному блозі я також розповім про британський досвід, який, втім, суттєво відрізняється від вищезазначеного – створення квіткових локацій в різних частинах міста, а не вздовж доріг.

Алла Скрипнік,
ГО “Промолодь”

Віктор Євпак
коментарі

1 Коментар

  1. Як голова правління ОСББ зацікавився цим питанням є бажання втілити ці ідеї на своїй прибудинковій території.

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.