Зранку на фоні усіх тривожних подій з’явилася новина про ухвалу Радою в першому читанні законопроєкту №5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. Головне бажання зараз – подати це як переможеньку, і ідея цілком слушна на фоні загострення на фронті, проте я зберігав певний скепсис і пішов дивитися власне сам законопроєкт.
Те, що буде далі – не думки експерта-юриста, а враження від цивільного власника зброї, спортсмена-практика, про потреби якого власне весь законопроєкт.
Перше враження – ми маємо чергову реінкарнацію “законопроєкту від МВС”, незалежно від міністра МВС, хотіла протягти у вигляді закону, що максимально схоже на наказ №622, і їм це впринципі вдалося.
Чого не сталося із “хорошого”:
- Те, що найбільше чекали народні маси, не сталося – не дозволена короткоствольна зброя для громадян, все обмежується виключно спортсменами зі званням мастера спорту, для пересічного громадянина це дорівнює забороні. Подібний стан був і раніше, існувала постанова Кабміну, яка регулювала стрілецький спорт, і це ніяк не змінило стан справ.
- Не заборонені спецзасоби, які стріляють гумовими кулями – ми пішли шляхом Росії, і держава вважає, що можна запускати в обіг “подовжувачі кулака”, але не можна короткоствольну зброю. Раніше ці засоби не вважалися зброєю, а тепер вважаються. Раніше наявність травматичного пістолету без дозволу був адміністративною відповідальністю, тепер – кримінальною.
- Ніякої лібералізації щодо діяльності тирів та стрільбищ – все залишилось як було. В Черкасах та навколо цивільних тирів чи стрільбищ розмови ведуться, але тільки розмови. Тому говорити про збройову культуру не варто.
Що сталося із “хорошого”:
- Дозволили снаряжання набоїв для власників зброї. Це добре для мисливців, які хочуть зекономити, та для тих, хто займається високоточною стрільбою.
- Спростили процес купівлі-продажу, за наявного реєстру можна буде купляти зброю просто в магазині, якщо у вас є дозвіл на володіння певною категорією. Це плюс, бо раніше це була досить безглузда бюрократія, від якої не в захваті, думаю, були, зокрема, представники дозвільною системи.
- Реєстраційні свідоцтва – плюс до попереднього пункту, зараз книжечки дозволу виправляють або змінюють, тому це спрощення життя власника. Спортсмени це можуть робити і зараз на основі постанови КМУ.
- Дозволений дрібний ремонт напряму, тобто нормальне обслуговування та тюнінг не заборонені. Заміна основних частин – ні, але це не велика проблема, бо не треба бігати за паперами і це складні роботи.
Що сталося із “поганого”:
- Глушники = зброя, в прямому сенсі те, що зараз продається без регулювання, стає об’єктом державного регулювання. Глушник конструктивно не є складним пристроєм, більш того є спосіб перетворити на нього масляні фільтри для авто. Має вигляд як створення корупційного ризику.
- Заборона на револьвери, але оскільки короткоствольна зброя заборонена де-факто, то великої різниці немає.
- Список адміністративних правопорушень, за які анулюється дозвіл – величезний, і більше схожий на засіб тиску, ніж на раціональні обмеження.
- Багато відсилок на неіснуючі регуляції від Кабінету Міністрів, що є погано.
- Питання самозахисту ніяк не змінилося і досі у стані невизначеності.
- Реєстр залишається у МВС, відповідно немає розподілу обов’язків – контролює та сама структура, яка веде реєстр.
Що незрозуміло:
Виведена з регулювання холодна та старовинна зброя та предмети, які її імітують, але все досить нечітко. Те саме із балончиками. Що і як буде – треба дивитись.
Загальний висновок такий, що в цілому ми маємо мутований наказ №622, із нього прибрали зовсім тупі речі, які точно застаріли, але відчуття “ну якого … ви таке пишете таку хрінь” залишається – це про норми, які нічого не убезпечують, але створюють головняк.
Мій особистий висновок – перемоги нема, бо кількість корупційних ризиків зросла, але є певне полегшення для власників зброї. Тобто результат умовно нульовий.
Але пам’ятаймо, що це законопроєкт, і на другому читанні його можуть зарубати або привести до нормального стану.
