У попередньому блозі я розповіла про те, як у Великій Британії по всій країні поступово змінюють підходи до поводження з узбіччями доріг, перетворюючи всю мережу обочин у квітучі луки.
Сьогодні мова піде про дещо інший підхід: про створення невеликих локацій у межах території міста, польові квіти яких не є самоціллю, а засобом збереження популяції комах і тварин.
І розглянемо ми це на прикладі двох британських міст – Ексетера і Плімута.
Зверніть увагу, що в кінці блогу ви зможете знайти покрокову інструкцію “Як зробити свій власний луг.”
Ексетер – дике місто
Ексетер – це чудовий приклад того, як міська влада у співпраці з неурядовою організацією за кілька років перетворила місто в осередок підтримки дикої природи.
У 1962 році в графстві Девон було утворено Фонд, що поставив собі за мету протидіяти загрозам, з якими стикається дика природа в умовах розвитку інтенсивного сільського господарства, збільшення забруднення та масштабів будівництва – Devon Wildlife Trust. Не дивно, що саме в Ексетері, адміністративному центра графства Девон, було реалізовано один з найуспішніших проектів Фонду – “Ексетер – дике місто”.
Його мета – підтримувати і консультувати міські громадські природозахисні ініціативи, захищати та збільшувати кількість зелених зон, надавати можливість людям насолоджуватися контактом із дикою природою в умовах сучасного міста.
Звісно, реалізувати проект було б неможливо без активної участі міської влади.
Exeter Wild City Project є значно ширшим, ніж просто створення квітучих галявин по місту. В Ексетері було створено Центр реєстрації біорізноманітності Девона, який створює мапу міської біорізноманітності. Окрема міська програма створена для захисту популяції стрижів. У школах працюють освітні групи Фонду, які проводять просвітницькі кампанії та залучають містян до створення локацій різнотрав’я. Місто заснувало щорічну нагороду Exeter Wildlife Garden Award, яку може отримати кожен – мешканець, група, школа, бізнес – хто вирішив створити власний садочок для підтримки мешканців дикої природи, які намагаються вижити в урбаністичних умовах.
Можна лише захоплюватися масштабами проекту: розміри квітучих лугів в межах міста обчислюються гектарами, бо до їхнього створення залучене все місто без перебільшення.
Плімут дзижчить
Міська рада Плімута, міста в графстві Девоншир, взялася трансформувати міський простір, збільшуючи кількість галявин, всіяних польовим квітами. За роки, що минули, було створено понад 120 локацій, які об’єднані в єдину мережу. Треба зазначити, що естетична сторона цієї програми не є головною метою. Вслухайтесь лишень в назви деяких – “ Плімут дзижчить” (‘Plymouth’s Buzzing’) чи “Міське дзижчання” (‘Urban Buzz’). Очевидно, що першочерговою турботою організаторів цих проектів є захист представників дикої природи – бджіл, метеликів, рептилій.
Місто пишається тим, що змогло залучити до створення міських луків волонтерів, які допомогли висадити понад 5,000 диких квітів, 1,900 цибулевих рослин та висіяти 52 кг. польових квітів. Містяни активно долучаються до підтримання, розширення та створення ще більше зелених зон. Крім того міська влада заохочує всіх мешканців до створення міської мапи, де будуть відмічені всі локації в межах міста.
Як створити власний лужок
Біорізноманітність та стійкість розвитку є досить новими і певною мірою дражливими словами – завжди можна почути, що такі проблеми міського простору не на часі.
Проте варто пам’ятати, що міста є середовищем для життя багатьох представників дикої природи, таких як джмелі, метелики та птахи. Приватні сади та муніципальні парки вже допомагають підтримувати існування великої кількості квітучих рослин, які сприяють виживанню дрібних тварин.
Не чекаючи створення в Черкасах потужного фонду із захисту дикої природи чи ініціативи з боку міської влади, кожен з нас може вже сьогодні зробити свій внесок.
Як? Виростити маленьку галявинку польових квітів.
Інструкції давно розроблені і протестовані, в тих самих Ексетері та Плімуті, про які я розповіла вище.
Можна скористатися адаптованою Черкаським інститутом міста інструкцією Фонду Devon Wildlife Trust, який вже понад 40 років працює над створенням осередків дикої природи в міських просторах.
