Опитування

Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів.

Уперше екзотичну хворобу для Черкащини хворобу зафіксували у 1937 році в Уганді, регіоні Західного Нілу, Африка. Хвороба належить до комариних лихоманок і містить вірус Flavivirus.

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до двох тижнів. Також резервуаром можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, проте концентрація вірусу в них значно менша і зберігається він нетривало.

У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20 % хворих розвивається грипоподібне захворювання. Може бути різке підвищення температури, головний біль, біль у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкість, нудота і діарея.

Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи – менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку.

Перший випадок гарячки зафіксували у серпні 2024 року у жителя Уманщини. Пацієнт помер у київській лікарні.

Переносники захворювання – численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю тварин. Інфікована людина не заразна.

На жаль, від гарячки можна померти. У Черкаській області зареєстрували шість випадків гарячки Західного Нілу, два з них – смертельні.

Поки що специфічного лікування хвороби не існує. Вакцину для запобігання захворюванню людей ще не розробили.

Щоб уберегтися від гарячки Західного Нілу, в ендемічних регіонах проводять комплексні заходи, спрямовані на зниження чисельності комарів. Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти.