44 “за”. Як у Черкасах працевлаштували суддю Майдану?

26 травня депутати Черкаської обласної ради затвердили власним голосуванням кандидатуру директора дитячого санаторію “Сосновий бір”. Це могло би бути рядове “кадрове” питання, яких у порядку денному кожної сесії набирається до десятка, аби не ім’я майбутнього директора комунальної установи. Ним може стати суддя, який під час Революції Гідності відправляв за ґрати юнаків та людей з інвалідністю, допомагаючи режиму Януковича набирати “заручників” для майбутніх перемовин із протестувальниками та їхніми політичними лідерами.

Хто такий Орленко?

Увечері 23 січня  2014 року під стінами Черкаської обласної державної адміністрації зібралися сотні мітингувальників. Поступово традиційне “віче” набуло несподіваних обертів і місцеві активісти спробували доєднати Черкаси до тих громад, де протестувальникам вдалося взяти під контроль ключові адміністративні будівлі, які символізували державну владу у регіоні. Йдеться про приміщення Черкаської ОДА, штурм якої розпочався того вечора, проте був зупинений підсиленням правоохоронців, яке прибуло до міста з інших регіонів України. В результаті тих подій затримали майже 60 активістів, які були доставлені до різних відділків тоді ще міліції по всій області. Більшість затриманих – випадкові перехожі, які жодного стосунку до подій на Соборній площі не мали ані до штурму 23 січня, ані після. Втім якщо люди і були випадковими, то безпосередньо факт їхнього затримання – ні, переконана місцева активістка та правозахисниця Тетяна Кавальчук.

– У 2014-му році я теж була активною учасницею Революції Гідності, зокрема присутня на Соборній площі. І дуже добре знала про те, що ввечері та вночі того дня дуже багато активістів було затримано, їх розподілили між райвідділками кількох районів області, зокрема й Черкас. І вони фактично виступали такими собі заручниками режиму Януковича, – згадує події того часу Кавальчук.

Штурм Черкаської ОДА. Фото Ігоря Єфімова

Затримані виступали додатковим аргументом та важелем впливу на протестувальників під час перемовин, які у той час активно проходили у Києві за участі лідерів опозиції та влади. 

Затримання протестувальників та тримання їх у СІЗО було неможливе без рішень районних судів, куди мітингувальників і просто перехожих доставляли окремо чи групами з відділків міліції. Частину клопотань про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб розглядали судді Соснівського районного суд Черкас. Окремі служителі феміди уникали розгляду цих справ, втім не всі. Серед тих, хто погодився розглядати клопотання прокурорів, був тодішній голова Соснівського районного суду Черкас Володимир Орленко. Активісти, присутні на судових засіданнях, пригадують його поведінку. 

– Коли я ходила моніторити судові процеси по тих хлопцях, яких затримували і залишали під вартою на 60 днів, то я, чесно кажучи, була вражена просто зухвалістю Орленка. Він не звертав жодної уваги на аргументацію взагалі щодо тих подій і дуже принизливо, я б сказала, зухвало ставився до учасників процесу і до тих, хто прийшов просто їм висловити підтримку. Така собі наглість разом з  агресією. І це була дуже неприємна поведінка, – каже Тетяна Кавальчук.

Пам’ятає Орленка ще одна активна учасниця тих подій і тодішня депутатка Черкаської обласної ради Любов Майборода:

– Я ніколи не забуду хлопця з інвалідністю другої групи, у якого було кілька метрів кишківника видалено. Навіть його за рішенням суду Орленка було направлено під арешт. Я була у Черкаському слідчому ізоляторі і бачила всі ті умови, у яких за рішенням Орленка перебували десятки юнаків, фактично дітей. Я не знаю, хто призначає його. Цього неможливо забути. Ні забути, ні простити, – обурюється чинна депутатка міськради. 

Крім того, безпосередньо сам Орленко відправляв за ґрати також і активістів київського “Автомайдану”, які були жорстоко затримані та поміщені за ґрати 26 січня, коли приїхали до Черкас із Києва для підтримки раніше заарештованих протестувальників та черкащан. Тоді велика кількість киян були травмовані і у такому стані доправлені до СІЗО після розгляду клопотань Орленком та його підлеглими. 

У 2017 році за фактами тих подій Орленко був  звільнений з посади судді та, відповідно, голови Соснівського районного суду. Вища рада правосуддя визнала, що суддя Орленко безпідставно та необгрунтовано відправляв за ґрати затриманих активістів та просто перехожих. 

Однак після цього Володимир Орленко отримав свідоцтво адвоката та вже як захисник активно захищав права своїх клієнтів, зокрема й у колись рідному йому Соснівському районному суді. Найбільш резонансною справою за участі захисника Орленка була справа смертельної ДТП, у якій загинув директор 19 школи Юрій Лункін. Орленко представляв інтереси тепер уже засудженого винуватця тієї трагедії Романа Куниці, який до останнього вагався у власній провині, а розгляд справи вдалося “затягнути” фактично на три роки. 

Чому за нього голосували?

Попри такий історичний “бекграунд”, у стінах Черкаської обласної ради знайшлися 44 голоси, аби підтримати кадрове рішення із призначення Орленка. За це проголосували представники фактично усіх політичних сил, представлених нині у стінах ради. Зокрема, свої голоси віддали депутати найбільшої фракції “Черкащани”, пропрезидентської “Слуги народу” та політичних сил, активних учасників подій Революції Гідності, а саме “Європейської солідарності” та “Батьківщини”. Ми спробували зібрати коментарі від провідних місцевих політиків всіх цих партій, щоб зрозуміти їхню мотивацію голосування.

Найбільшим відвертим та прямолінійним у своєму коментарі був заступник голови Черкаської обласної ради, а також керівник партійного осередку партії “Європейська солідарність” Роман Сущенко. Він не став запевняти нас, що не знає, хто такий Орленко, і одразу назвав це рішення “політичним”:

– На засіданні фракції у нас запитань до цієї кандидатури не виникло. Чому? Тому що про неї клопотала фракція “Черкащани”, ми в коаліції з ними. Тому ми підтримали клопотання наших партнерів. Я б не сказав, що це публічна посада, скоріше, адміністративна. І справа в чому, що йому дали можливість попрацювати на цій посаді на певний період, – каже Сущенко.

Справді, Орленко фактично очолював цей заклад ще з кінця 2021 року, коли став заступником директора та виконуючим його обов’язки. З того часу де-факто він і керував установою, аж допоки не пройшов конкурс і не зміг обійняти посаду повноцінно. Конкурс проводила спеціальна обласна комісія, яку очолює ще один заступник керівника Черкаської обласної ради Михайло Мушієк, обраний за списком партії ВО “Батьківщина”, активісти та члени якої брали активну участь у подіях Революції Гідності, зокрема на Черкащині. У коментарі “18000” очільник фракції цієї політичної сили Семен Радченко говорить, що не знає, хто такий Володимир Орленко, та не цікавився його бекграундом:

– Я особисто не знайомився з його біографією. Чесно кажучи, я її не дивився. Мені її не давали. Він, мабуть, свою біографію розказував на конкурсній комісії, але, на жаль, я там не був, мене туди не запрошували, – каже Радченко. Рішення він називає “печальним”. – Наскільки мені відомо, ця людина вже виконує певний час, я не знаю скільки, але, може, більше року обов’язки керівника. Для мене як для депутата, тут головне, щоб установа працювала, а якщо є рішення, які суперечать реаліям сьогодення, то це печально.

Також Радченко жаліється на те, що йому ці факти з біографії Орленка були невідомі і ніхто про це не повідомляв йому та його колегам. Схожа риторика і в очільника найбільшої фракції у Черкаській обласній раді “Черкащани” Олександра Коваленка. Він заперечує слова свого колеги по сесійній залі Романа Сущенка про те, що призначення Орленка – креатура саме “Черкащан”:

– Я особисто, як голова фракції, перший раз це чую (про суддівське минуле Орленка, – ред). Ніхто взагалі не повідомляв, ніхто нічого не сказав. Зазвичай хтось із залу щось каже або приходить громадськість на сесію або на конкурсну комісію, а тут нічого не було. Це не наша креатура точно. Я ярий противник “Партії регіонів”. Тепер якщо навіть так, то я думаю, що буде переглянуто рішення. Але я не знаю, треба порадитися з більшістю. Але чому ніхто не сказав, – задається питанням Коваленко.

Черкаська обласна рада

Крім того, ми намагалися сконтактувати із представниками фракції “Слуга народу”, які також, як і їхні колеги по “коаліції”, підтримали це кадрове рішення без зауважень. Водночас протягом двох днів лідер цієї фракції Анатолій Яріш на зв’язок не вийшов. На наші запитання він не відповів ані через месенджери, ані по телефону. Нам також у партійній організації порадили звернутися по коментар до очільника обласного управління освіти Валерія Данилевського, який за сумісництвом є і депутатом Черкаської обласної ради від президентської партії. Втім Данилевський також не відповів на наші дзвінки. Варто зауважити, що сам Валерій один із небагатьох присутніх у залі депутатів, який це рішення не підтримав. Причини невідомі. Втім під час обговорення він також не виступав, як і решта його колег.

У пресслужбі Черкаської обласної військової адміністрації нам повідомили, що безпосередньо сам начальник ОВА Ігор Табурець хоч і сидить у президії обласної ради, проте на голосування депутатів не впливає та участі у них не бере.

“Позиція начальника ОВА щодо кадрових питань, що належать до його компетенції, відома: він враховує професійні та особистісні якості претендента на посаду, досвід роботи, професійне бачення, готовність працювати у складних умовах і, звісно, патріотичну позицію”, – зазначає пресслужба начальника обласної військової адміністрації.  

Дефіцит політичної пам’яті

Наостанок ми зателефонували самому Володимиру Орленку. Він запропонував нам приїхати у дитячий санаторій та подивитися на те, що зроблено ним на посаді виконуючого обов’язки керівника і оцінювати вже цю його роботу. Коментуючи події минулих років, він зазначив, що нібито у матеріалах справ тих людей, яких він відправляв за ґрати, було достатньо доказів для обгрунтувати клопотання прокурорів. Зокрема, у вже згаданого студента Владислава Компанійця, якого за його рішенням спочатку відправили до СІЗО, втім після резонансу все ж змінили запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. 

Володимир Орленко

Зважаючи на спокій, з яким рішення про призначення Орленка пройшло повз сесійну залу і відсутність будь-якої реакції з боку політичних сил, зокрема, учасників “Майдану”, а саме “Європейська солідарність” та “Батьківщина”, можна стверджувати, що справді мала місце реалізація політичних домовленостей. Втім хто б не стояв за цим кадровим рішенням, його результати є плямою на репутації всіх причетних. Аналізуючи зараз події майже десятирічної давнини, стає очевидним, що спіраль насильства на Майдані почала закручуватися, зокрема й за рахунок судових рішень, які виносив Володимир Орленко та його підлеглі.  У пам’яті багатьох політиків з тих подій залишилась лиш згадка про необхідність вшанування полеглих Героїв та покладання квітів у траурні дати зі скорботою на обличчях. 

Артур Чемирис

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 20 друзів зрадника Істіфєрова. Хто окуповував південь України

Перевірена оперативна інформація про ситуацію в Черкасах та Україні. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”