Депутат Черкаської міської ради від фракції “Голос” Володимир Друмашко повторно зареєстрував проєкт рішення місцевої ради про згоду безоплатної передачі у власність Черкаської міської територіальної громади очисних споруд, які нині перебувають на балансі хімічного гіганту ПАТ “Азот”. Попри нібито наявність необхідної кількості голосів депутати досі не змогли проголосувати за відповідне рішення. У причинах цього намагаємось розібратися у нашому матеріалі.
Історія питання
Історія голосування цього питання давня і достатньо заполітизована. Депутати ще попереднього скликання неодноразово намагалися “розкрутити” цю тему, втім через позицію на той момент більшості міської ради та самого міського голови віднайти необхідні голоси було неможливо. Після місцевих виборів у жовтні 2019 року ситуація могла змінитися. Політичні сили “Слуга народу”, “Європейська солідарність” та “Голос” мали 21 мандат для голосування, відповідно, треба було “залучити” ще мінімум одного депутата “зі сторони”.
І такий обранець знайшовся та навіть не один. Ініціатором ухвалення рішення саме чинною каденцією місцевої ради виступила депутатка Любов Майборода, яка і зареєструвала відповідний проєкт. Вона представляє промерську силу “За майбутнє”, крім того, її підтримує і колега по фракції Георгій Гладкий. Та попри це, за понад 2 роки зібрати необхідні 22 голоси під час голосування не вдалося.
На сайті міської ради можна віднайти інформацію про мінімум 11 голосувань за проєкт рішення авторства Любові Майбороди, проте жодне з них не мало наслідків.
Хто і як голосує за рішення?
Принципово та систематично не підтримують це рішення політичні сили, що тяжіють до міського голови. Очевидно, що сам Анатолій Бондаренко не зацікавлений у його ухваленні і, відповідно, створює всі умови, аби стратегічний об’єкт, яким є очисні споруди, продовжував перебувати у користуванні хімічного гіганта “Азот”, бенефіціаром якого є підсанкційний бізнесмен Дмитро Фірташ. Саме персона власника, на якого накладені санкції Україною і екстрадицію якого з Австрії чекають правоохоронці у США, для багатьох є мотивом для голосування, принаймні у публічній площині.
Бондаренко намагається максимально уникати відповідної теми і називає її “політичною”.
– Крім політики, тут немає нічого. Я розумію, що зараз наближаються вибори по 197 округу, хтось хоче підняти політичний рейтинг. Але якщо бути об’єктивним, то мені що водоканал дорогий, що “Азот”. Треба сідати за стіл переговорів, а не влаштовувати тут дебати і переносити це в політичну площину. Ми сьогодні не можемо реконструювати очисні споруди, бо ми не в змозі навіть 20 тролейбусів закупити, тому що нам ніхто не дає кредиту. Своїх коштів у нас немає, – так коментував ситуацію ще у 2021 році міський голова Черкас.
Як ми вже писали у нашому попередньому матеріалі на дотичну тему, що стосувалася договірних відносин між “Азотом” та черкаським комунальним підприємством “Черкасиводоканал”, Бондаренко сам має політичний зиск у цьому питанні. Зокрема, завдяки ньому він зберігає вплив та абсолютну лояльність, як мінімум, однієї фракції у міській раді, а саме “Черкащани”, що налічує 5 мандатів. Серед бенефіціарів цієї політичної сили представники ПАТ “Азот”, а його генеральний директор Віталій Скляров входить до керівних органів партії “Черкащани”.
Зважаючи на це, фракція цієї партії у міській раді належить до тих політичних сил, що систематично не підтримують відповідне рішення. Втім свою позицію аргументують не бізнесовим інтересом власних бенефіціарів, а більш “прийнятними” тезами про відсутність економічного обґрунтування. Схожа риторика і в інших депутатів, які не голосують – мова про представників “Батьківщини” та більшість фракції “За майбутнє”, афілійованої з міським головою.
Наприкінці 2022 року міський голова повідомив, що нібито веде перемовини з ПАТ “Азот” про добровільну відмову ними від очисних. Втім далі цих заяв піврічної давнини у публічній площині справа не пішла. І тоді, і зараз здається, що міський голова просто побоювався, що рішення буде ухвалено без його участі і намагався “перехопити” ініціативу. Проте коли голоси вчергове “не знайшлися” і питання було знову “відтерміновано”, до нього він більше не повертався.
Нові обставини
8 травня 2023 року Фонд гарантування вкладів з сьомої спроби продав права вимоги за кредитним договором, укладеним свого часу між банком з російським корінням “Сбєрбанк” та ПАТ “Азот”, на суму у 1,9 млрд гривень. Попри стартову ціну лоту і вартість кредитного боргу переможець аукціону запропонував ціну із суттєвим “дисконтом”, а саме 382 млн гривень. Новим “кредитором” ПАТ “Азот” стало київське товариство “Фінінвест груп”, що отримало у заставу левову частину основних засобів майна хімічного гіганта. Серед переліку “заставлених” об’єктів немає безпосередньо очисних споруд, водночас третя особа отримує вагомий вплив на діяльність найбільшого підприємства регіону.
Саме це стало публічним “поштовхом” для реєстрації нового проєкту рішення про повернення очисних споруд місту. Принаймні до цього на своїй сторінці у фейсбуці апелює автор документа, депутат Володимир Друмашко. Крім того, цей факт фігурує і серед мотивації інших обранців, опитаних нами під час підготовки матеріалу.
Товариство “Фінінвест груп” належить киянину Віталію Башарову. Окрім цієї компанії, він також є бенефіціаром компаній “Захід-газінвест” та фінансової компанії “Альянс інвест”. Остання нині перебуває у стані припинення.
Коли у назві компанії фігурує “газ” та “інвест”, насамперед починаєш думати саме про персону олігарха Дмитра Фірташа, який тривалий час був фактично ключовим бенефіціаром “газових” відносин між росією та Україною, контролюючі різні компанії-посередники, що постачали цей стратегічний ресурс для потреб хімічних підприємств та промисловості у цілому. Водночас поки віднайти прямих зв’язків між Башаровим та Фірташем нам не вдалося.
Попри це, 15 травня Служба національної безпеки України оприлюднила документи, які вказують на ймовірні протиправні вказівки Фірташа своїм підлеглим, які він надавав з метою завдання збитків державі. Цього ж дня було опубліковано інформацію про те, що Фірташ разом з низкою інших посадових осіб афілійованих з ним компаній підозрюється у вчиненні низки кримінальних злочинів. Варто зазначити, що ці злочини не стосуються прямо діяльності хімічного гіганта і пов’язані із іншим “газовим” бізнесом олігарха.
Розрахунки, яких усім так бракує
Відповідно до регламенту, ухваленого депутатами міської ради на початку власної каденції, рішення, які не набирають достатньої кількості голосів, автоматично переносяться на наступну сесію та розглядаються повторно. Таким чином питання очисних споруд і їх балансоутримувача “тягнулося” із сесії до сесії, з раз по раз не знаходячи достатньої кількості підтримки. Ситуація змінилась, коли на початку березня депутати внесли зміни до регламенту, які дозволили прибрати питання “очисних” з порядку денного. За подібну ініціативу проголосувало 23 обранці, зокрема і представники фракції “Європейська солідарність” та “Слуга народу”. Підтримала його і Любов Майборода.
– П’ять сесій витримали, але скільки ж можна? Математично голоси прихильників ухвалення цього рішення у нас були: це фракція “ЄС”, фракція “Голос”, фракція “Слуга народу”, я і Георгій Гладкий. Але так траплялося, що членів партії “Європейська солідарність“ завжди не вистачало і це, на мою думку, була свідома їхня позиція. Вони завжди мали цю золоту карту і не знаю яка перспектива зараз. Але це те, що треба робити, і я не сумніваюсь, – каже Майборода.
Натомість очільник міського осередку партії “Європейська солідарність” та лідер фракції цієї політичної сили у Черкаській міській раді Сергій Кудактін не погоджується із Любов’ю Майбородою та її словами про вплив саме “ЄС” на результати голосування, втім погоджується із необхідністю такого голосування
– Особисто я виступаю за те, щоб повернути ці споруди місту, хоча я не розділяю такого підходу, як у нас, коли ми не бачимо жодної цифри і не розуміємо, скільки це буде коштувати місту. Ми беремо кота у мішку, але з точки зору стратегічної безпеки ми повинні їх забирати, особливо у світлі незрозумілих продажів боргів “Азоту” і персони власника. Яка тут може бути мова? У нас позиція не змінилася, ми будемо збиратися фракцією і обговорювати. Всі розуміють, що це стратегічний об’єкт і питання безпеки. Єдине, у нас немає розуміння, скільки це коштує і чи потягне місто це, коли ми заберемо об’єкт, – зазначає Кудактін.
Здавалось би, позиція лідера фракції задає тон голосування всієї політичної сили, особливо коли лунають апеляції до таких речей як “стратегічна безпека” та “персона власника”, який бізнесовими інтересами тяжіє до росії та представників її олігархату. Втім у конкретно цій ситуації у середині “Європейською солідарністю” все не так “однозначно”.
Як ми вже говорили, депутати мінімум 11 разів розглядали це питання на засіданнях сесій міської ради. Відповідно до нашого аналізу, найбільшу якість голосування за це стратегічне питання забезпечували представники партії “Голос” та “Слуга народу”, які дали відповідно 89% та 85% можливих голосів. Тоді як фракція “Європейська солідарність” дала лише 58% голосів. У більшості випадків представники цієї політичної сили голосували 4 або 5 голосами “за” із 7 наявних у них мандатів. Ніколи не голосував “позитивно” депутат від цієї політичної сили Віталій Красюк та лише одного разу це зробила Інна Бандура. Трохи частіше за них голосував Руслан Батир. Він окрім того, що є працівником одного із структурних підрозділів черкаської мерії і, відповідно, підлеглим міського голови, також проходить службу у лавах Збройних сил та в цілому не такий частий гість на засіданнях міської ради із об’єктивних обставин.
Водночас Інна Бандура та Віталій Красюк пов’язані із великим агрохолдингом “ЛНЗ”, що належить бізнесмену Дмитру Кравченку. Інна Бандура є директоркою торгівельного центру, власниками якого є родина Кравченка, а Віталій Красюк обіймає посаду керівника відділу торгових операцій агрохолдингу.
ПАТ “Азот” є одним із найбільших виробників мінеральних добрив, які використовуються у сільському господарстві і серед споживачів яких зокрема і “ЛНЗ”. Крім того, “ЛНЗ” є і дистриб’ютором відповідних добрив для інших споживачів.
У коментарі “18000” депутат Віталій Красюк спочатку не став заперечувати ймовірний вплив на його голосуванням співпраці ПАТ “Азот” та холдингу “ЛНЗ”, втім згодом уточнив власний коментар у письмовому вигляді. Ми наводимо його повністю.
– На мою думку, потрібно отримати відповіді на низку питань. Чи готове місто витримати це фінансове навантаження ? Тобто чи не потрібно буде відразу після передачі очисних проводити капітальні ремонти споруд? Для цього варто було б провести попередній технічний аудит. Чи маємо фахівців відповідної кваліфікації? Чи були проведені перемовини з теперішнім користувачем очисних споруд і чи досягнуто консенсусу в економічній площині? Потрібно все ж таки врахувати, що “Азот” є одним з найбільшим платником податків до місцевого бюджету, – написав журналісту “18000” свою думку депутат.
Інша обраниця від фракції “Європейська солідарність”, яка систематично не підтримує це рішення, Інна Бандура також запевняє, що вона не проти цього рішення і спростовує вплив інтересу агрохолдингу на її голосування. Водночас депутатка у коментарі дещо плутається та жаліється на стан очисних споруд:
– Можливо, я і проголосую, якщо буду певна, що буде якийсь господарський підхід, а не просто “давайте заберемо”. Ви бачили у якому стані ті очисні споруди? Чомусь же ж місто у них раніше не фінансовувало, не інвестувало?
Після ремарки журналіста про те, що місто не могло це робити саме через те, що не є балансоутримувачем очисних споруд, депутатка звертає увагу на діяльність КП “Черкасиводоканал”:
– Наскільки я пам’ятаю, там були борги “Водоканалу”. Мені треба просто побачити фінансову складову і ще було б дуже цікаво почути позицію очільника комунального підприємства “Черкасиводоканал” Івана Сухарькова. Що стосується “ЛНЗ”, то я б компанію до питання “очисних” точно не вмішувала. Повірте мені, якщо у мене буде економічне обгрунтування, я за це рішення проголосую, – обіцяє Бандура.
Спростовує ймовірний вплив агрохолдингу на голосування депутатів місцевої ради і їх волевиявлення і очільник фракції Сергій Кудактін:
– Я впевнений, що не впливає “ЛНЗ” на їхнє голосування. Якби їх не було під час голосування за якесь інше питання, то ви також сказали б, що це “ЛНЗ” проти? Депутати інколи відсутні, от у цьому справа, – зазнаає обранець та лідер політичної сили “Європейська солідарність”.
Також Сергій Кудактін запевняє, що не знає статистику голосування “Європейської солідарності” і її окремих депутатів за це рішення:
– Жодного випадку не було, коли не вистачало двох голосів, бо їх постійно 18-19. Кожен депутат має право на свою особисту думку. Навіть якщо вони проти цього рішення, вони мають на це право. У нас демократія, я не можу сказати, що ми голосуємо так і так. Кожне питання ми обговорюємо та дискутуємо, – резюмував Кудактін.
Водночас якщо продовжити ще далі аналізувати відповідні голосування, то вплив “Європейської солідарності” на його результат стає ще більш очевидним. Як мінімум 4 рази із 11 саме голосів цієї політичної сили забракло для подолання необхідного бар’єру і саме тоді не голосували вже згадані вище Вітаій Красюк та Інна Бандура, а також майже перманентно відсутній Руслан Батир. Водночас жодне із 11 голосувань не залежало від явки чи, точніше, неявки когось із представників фракції “Голос” чи “Слуга народу”, про що також свідчить наш аналіз. Відповідно саме фракція політичної сили експрезидента має ключовий вплив та відповідну “золоту” акцію серед нібито партнерів в ухваленні цього питання. Про це говорять прагматичний підхід та цифри.
Також ми звернулися по коментар до чинного директора КП “Черкасиводоканал” Івана Сухарькова. Варто зазначити, що Сухарьков є обранцем уже згаданої вище політичної сили “Черкащани”. На своїй посаді він замінив Сергія Овчаренка, який неодноразово публічно виступав за передачу очисних споруд місту. Крім того, у цьому ексдиректора підтримува і трудовий колектив підприємства.
Іван Сухарьков порадив нам звернутися до депутатки Любові Майбороди, якій він надав відповідні коментарі та відповіді на офіційні звернення. У наданих нам документах пані Майбородою за підписом Сухарькова чітко йде мова про те, що КП “Черкасиводоканал” має змогу обслуговувати очисні споруди власними силами і відповідні видатки закладені у вартість комунальних послуг, які сплачують містяни.
Не все так погано
Питання приналежності очисних споруд має виключно фінансовий характер, який натомість трансформується у політичні рішення. Щомісяця КП “Черкасиводоканал” змушений перераховувати мільйони гривень на рахунки ПАТ “Азот”. Очищення стічних вод генерує для хімічного гіганта стабільний дохід та грошову виручку, яка не залежить фактично ні від чого. За роки “експлуатації” очисних саме “Азотом” ця сума вимірюється сотнями мільйонів гривень або ж десятками мільйонів доларів. Водночас про технологічно відсталий стан цього об’єкта не говорить лише лінивий.
Стратегічний об’єкт життєдіяльності великої громади фактично став одним із інструментів збагачення вітчизняного олігархічного класу, у нашому випадку Дмитра Фірташа. Очевидно, що він намагатиметься використовувати його до тих пір, поки це дозволятиме технічний стан та фінансова доцільність. Припускаємо, що після цього міський голови чи будь-хто інший матиме змогу спокійно забирати собі назад те, що вже не приносить ніякої ані користі, ані прибутку. Та чи не буде це занадто пізно? Поки позиція черкаських місцевих депутатів слугує захистом інтересів та безпеки конкретного олігарха, а не громади. Втім ситуація вже завтра може змінитися, разом із обставинами у житі бенефіціара цієї банального схеми накопичення капіталу за рахунок публічного майна.
Цей матеріал було підготовлено журналістом ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000» у межах проєкту «Медіа та громадянське суспільство задля демократизації та доброго врядування в Євразії», що фінансується Міністерством зовнішніх справ Королівства Норвегії та втілюється Інститутом висвітлення війни та миру. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000» i не відображає погляди Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру».
Також читайте: Щонайменше 4,5 млн можливої переплати: як у Черкасах утеплять одну з найбільших лікарень.
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні новини Черкас. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”
