Булінг у школі: що робити дитині, батькам, педагогам
Не кожна сварка між дітьми – це булінг, але якщо дитину систематично штовхають, принижують або залякують – це вже не «конфлікт». Навіть якщо дещо з переліченого відбувається в інтернеті. Це цькування, за яке передбачена відповідальність.
Нині про булінг у школах говорять все рідше, адже, за словами спікерів «18000», з дітьми працюють педагоги й психологи. Та все ж шкільний булінг може статися, тоді виникають запитання: куди звертатися, що має робити дитина, її батьки, педагоги, врешті служба у справах дітей чи навіть освітній омбудсмен.
У цьому матеріалі «18000» розповідає, що таке булінг, як його розпізнати та хто несе за нього відповідальність. Щоб отримати відповіді на ці та інші запитання, журналісти звернулися до освітньої омбудсменки Надії Лещик, начальниці служби у справах дітей Черкаської міської ради Лариси Кошової та психологині школи №34 Юлії Битько.
Зміст:
- Що таке булінг?
- Чому діти сваряться?
- Як діяти дитині при булінгу?
- Що робити вчителю, коли цькують учня чи ученицю?
- Що робити батькам, якщо дитину булять у школі?
- Як діяти при булінгу у школі?
- Що робить освітній омбудсмен, якщо отримує заяву про булінг?
- Як допомогти дитині у випадку кібербулінгу?
- Профілактика булінгу у школі
- Яка відповідальність за булінг?
- Куди звертатися у випадку булінгу?
Що таке булінг?
Булінг – це тривала дія, до якої причетна особа чи група осіб, що спрямована на цькування, приниження, знущання, і в цьому процесі обов’язково мають бути свідки. Тобто булінг – це трикутник, де є жертва, агресор і свідки. Таке визначення дала булінгу психологиня черкаської школи Юлія Битько.
Про булінг в Україні почали говорити орієнтовно після 2010 року. Та вперше чітко визначили поняття булінгу й встановили адміністративну відповідальність за цькування у школах у 2018 році, коли у Верховній Раді ухвалили закон про протидію булінгу. Після цього слово «булінг» все частіше використовують у суспільстві і в більшості випадків неправильно. Межі поняття часто розмивають, адже помилково до булінгу зарахують і суперечки, і конфлікти й спонтанну агресію. Цю думку підтвердила й психологиня Юлія Битько, зауваживши, що булінг, як помітно з визначення, має чіткі відмінності.
Чому діти сваряться?
- Я пояснюю це так, що діти не вміють конструктивно спілкуватися. Вони скаржаться, конфлікти стаються завжди: і фізичні, і вербальні, через псування майна, наприклад, – каже пані Юлія. – Їхня агресія, особливо підліткова, проявляється так, щоб принизити, заподіяти шкоду, вдарити чи обізвати когось. Наше ж завдання вчити дітей комунікації. Щоб вони могли конструктивно висловлювати агресію, незадоволення, вирішувати конфлікт.
Як діяти дитині при булінгу?
Обов’язково треба розповісти про булінг усім, кому дитина довіряє, каже Юлія Битько. Це може бути: класний керівник, вчитель‐предметник, психолог, соціальний педагог, директор, його заступники, поліцейський, батьки.
- Мовчати в цій ситуації небезпечно, тому що булінг нагадує снігову кулю, яка швидко набирає обертів і, якщо її не зупинити вчасно, негативних наслідків буде багато не лише для жертви, а й для агресора і свідків, – пояснює психологиня.
Що робити вчителю, коли цькують учня чи ученицю?
Психологиня розповідає, що діти часто звертаються з проблемою до класного керівника, просячи, не говорити про булінг батькам. У такому випадку треба пояснити учню, що цю ситуацію не можна залишати в секреті, тому що мовчання приведе лише до посилення булінгу.
- Педагогам, з якими працюю, раджу: «Якщо ви помітили, що щось не так: у дитини змінилася поведінка, вона пригнічена чи агресивна, – ніколи не проходьте повз. Запитайте, що сталося», – зазначає Юлія Битько.
Зазвичай діти, які довіряють учителю, розповідають про проблему. Після педагоги повідомляють про ситуацію батьків, залучають фахівців і шукають рішення.
Що робити батькам, якщо дитину булять у школі?
Спершу пані Юлія радить батькам розпитати дитину, що насправді відбувається. Сконтактувати з класним керівником з цим же питанням. Якщо йдеться про конфлікт інтересів, то це можна вирішити, поспілкувавшись із батьками іншої дитини, з якою сталося непорозуміння.
Наступний етап для батьків – відвідати заклад освіти. На це є кілька причин, зокрема те, що дитина може відчувати дискомфорт, негативні емоції від того, що потрібно йти в школу. В такому випадку має бути розмова батьків із директором, можливо, створення комісії з булінгу. Інша причина – дитина може сприймати ситуацію зі своєї точки зору, висвітлювати її у своїх інтересах. Тоді важливо опитати всіх учасників конфлікту, щоб ситуація стала об’єктивною.
Як діяти при булінгу у школі?
Коли позаду всі етапи: розмова батьків із дитиною, класним керівником, директором, а ситуація схожа на булінг, тоді збирають комісію. Як розповіла начальниця Служби у справах дітей Черкаської міської ради Лариса Кошова, у кожному закладі освіти, зокрема й дошкільному, створені комісії з розгляду випадків булінгу. Представники служби у складі цих комісій.
Алгоритм дій для керівника закладу освіти у разі булінгу дитини:
- у межах доби треба звернутися в поліцію або повідомити принаймні одного з батьків дитини, яка постраждала від булінгу;
- за потреби викликати бригаду медичної допомоги;
- повідомити службу у справах дітей, щоб вирішити питання щодо соціального захисту дитини, з’ясувати причини, які призвели до булінгу, та вжити заходів для усунення їх;
- повідомити центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для оцінки потреб сторін булінгу, визначити методи соціальної роботи, забезпечити психологічну підтримку та соціальні послуги;
- скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу не пізніше ніж упродовж трьох днів з дня отримання заяви або повідомлення.
Крім цього, батьки мають право звернутися до служби у справах дітей за захистом прав дитини.
Працівники служби у справах дітей як члени комісії з розгляду випадків булінгу визначають причини цькування, моніторять ефективність соціальних та психолого‐педагогічних послуг, коригують їх, а ще надають рекомендації для педагогів, батьків. Якщо встановлюють, що родина дитини перебуває у складних життєвих обставинах, з нею продовжують роботу у межах повноважень.
За словами посадовиці Лариси Кошової, торік представники служби були запрошені на п’ять засідань комісій з розгляду звернення щодо булінгу в Черкасах. Порівняно з минулими роками кількість звернень щодо булінгу у школах не зростає. Такі ж показники тільки вже в області навела освітня омбудсменка Наталія Лещик – п’ять звернень упродовж 2025 року.
Що робить освітній омбудсмен, якщо отримує заяву про булінг?
Освітня омбудсменка Наталія Лещик каже, що кожну ситуацію, пов’язану з булінгом, завжди розглядає індивідуально. Коли ситуація складна й телефонних розмов зі сторонами конфлікту недостатньо, омбудсменка влаштовує особистий прийом, долучається до роботи комісій з розгляду випадків булінгу.
Крім цього, звертає увагу, чи звертався керівник закладу в поліцію. Коли цього не зробили вчасно, освітня омбудсменка звертається до територіального підрозділу Нацполіції з проханням перевірити керівника на порушення – неповідомлення поліції про випадки булінгу, та з проханням вжити заходів для притягнення винного до відповідальності.
- За моїми зверненнями до ювенальної превенції Національної поліції України, Державної служби якості освіти відбувалися перевірки закладів щодо порушень прав учасників освітнього процесу. І в деяких випадках підтвердили факти порушень не тільки з боку керівництва та педагогів, а й з боку батьків, – розповідає пані Наталія.
Також, якщо вдається з’ясувати, що батьки не виконують своїх обов’язків, омбудсменка надсилає відповідні листи до служби у справах дітей, щоб вони взяли ситуацію в таких сім’ях до уваги.
- В Україні, на жаль, є частина керівників закладів освіти, яка намагається приховати факти булінгу, та не сприяє наданню допомоги потерпілим. І, як повідомляють батьки потерпілих або кривдників, їх просять забрати документи зі школи, – зазначає омбудсменка Наталія Лещик. – Але й частина батьків не реагує на поведінку їхніх дітей та нічого з цим не робить. Батькам треба уважніше ставитися до дітей, приділяти їм більше часу, спостерігати за змінами в поведінці, щоб своєчасно надати дитині допомогу та звернутися до фахівців.
Читайте також. Гра і природа замість тривоги: «Цілющий ліс» навчає педагогів у Черкасах працювати з дитячим стресом.
Як допомогти дитині у випадку кібербулінгу?
Зміни в поведінці дитини можуть вказувати і на кібербулінг. У час, коли ґаджети постійно в доступі, кібербулінг є не менш серйозним подразником. У соцмережах відбувається те саме приниження, залякування, цькування.
- Діти можуть потерпати від кібербулінгу не менше, ніж від очного. Якщо у школі дитина хоча б бачить, хто її ображає, то в соцмережах може бути невідома людина і до дискомфорту від того, що тебе ображають, може додаватися страх того, що ти не знаєш, хто це робить, – пояснює психологиня Юлія Битько.
Вона радить батькам і в цьому випадку уважно ставитися до дитини: скільки часу вона перебуває у соцмережах, чи змінюється при цьому її настрій, як вона реагує на повідомлення.
За словами речниці управління Нацполіції в Черкаській області Зої Вовк, заяви про кібербулінг у 2025 році до ювенальної поліції не надходили.
Профілактика булінгу у школі
Як пояснює психологиня Юлія Битько, спроби до булінгу були і будуть, тому що в природі людини – схильність до боротьби за домінування та виключення слабших.
- Зараз є чітке законодавство і відповідальність за булінг. Триває потужна роз’яснювальна робота серед батьків і дітей, тому випадків булінгу, наприклад, в нашій школі вже немає кілька років, – додає Юлія Битько.
Нині учні у черкаській школі №34 мають години спілкування з психологом, соціальним педагогом, класним керівником. Психологи користуються під час занять з дітьми вже підготовленими матеріалами. Вони обговорюють різні кейси, їхні наслідки, хто нестиме відповідальність за булінг.
Також у школах працюють офіцери освітньої безпеки. Вони проводять індивідуальну та групову роботу.
- Коли діти поінформовані, ознайомлені з випадками, то вони розуміють чітко, якою буде відповідальність. І це є стримувальним моментом, – пояснила Юлія Битько.
Яка відповідальність за булінг?
- 850 – 1 700 гривень штрафу або громадські роботи 20 – 40 годин (стандартний випадок булінгу);
- 1 700 – 3 400 гривень штрафу або громадські роботи 40 – 60 годин (якщо булінг вчинила група осіб або дія скоєна повторно протягом року).
Покарання для батьків (якщо булінг вчинив неповнілітній/ня 14–16-ти років)
- 850 – 1 700 гривень штрафу або громадські роботи 20 – 40 годин;
- 1 700 – 3 400 гривень штрафу або громадські роботи 40 – 60 годин (груповий або повторний випадок).
Покарання для керівника закладу за неповідомлення поліції про булінг
- 850 – 1 700 гривень штрафу або виправні роботи до місяця з відрахуванням до 20 % заробітної плати.
Ці покарання наводять у тому ж законі щодо протидії булінгу, що ухвалили у 2018 році.
Куди звертатися у випадку булінгу:
- у поліцію за номером 102;
- у кіберполіцію за номером 0800505170 або на пошту [email protected];
- до антибулінгового розділу Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту АІКОМ;
- за телефоном гарячої лінії з протидії булінгу (цілодобово) – 116111;
- до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за номерами – 0800501720, 0442997408 або поштою [email protected];
- до Служби освітнього омбудсмена через сайт.
Та попередньо варто звернутися до батьків чи педагога, психолога чи адміністрації школи. Головне – говорити про булінг.
Вікторія Нянько
Читайте також. Світло тримають люди, а не генератори: що показала перевірка шкіл і дитсадків Черкас – розслідування.
Читайте новини Черкас та Черкаської області – усе найважливіше в одному місці. Також підписуйся на вайбер‐канал «18000»