Вслід за проведеним бліцкригом у стінах міської ради, у результаті якого Анатолій Бондаренко та його оточення отримали всі ключові посади серед депутатського корпусу, планується ще одна наступальна операція – ухвалення бюджету на наступний рік. Депутати вже у наступний четвер, 24 грудня, розглянуть основний фінансовий документ громади на 2021 рік, який перед цим одноголосно та майже без будь-яких критичних обговорень погодив виконавчий комітет. Чи насправді він настільки ідеальний? Дивлячись для кого…
Конкістадори та туземці
Документ, підготовлений фахівцями департаменту фінансів та переданий транзитом через виконком у депутатську залу, є своєрідною калькою аналогічного документа на поточний рік. Що це значить? Те, що він включає у себе зацементовані інтереси депутатів та основних політичних гравців попереднього політичного сезону. Проте варто пам’ятати, що велика частина з цих “гравців” відсторонена в результаті волевиявлення від управління громадою. Втім їхня справа продовжує жити, принаймні поки що і принаймні на папері.
Фінансисти складали бюджет, виходячи із планових показників надходжень до дохідної частини наданих податковою, а також враховували вже ухвалені та актуальні бюджетні програми і запити головних розпорядників коштів. Очевидно, що ані ці програми, ані ці запити не враховують у повній мірі інтереси та амбіції оновленого депутатського складу, але повністю включають ключові “хотєлки” політиків, що оновили власні мандати та чиновників, що гарантовано зберігають за собою посади у структурах виконавчого комітету.
Чи вистачить новоспеченим обранцям досвіду та наснаги очистити документ від інтересів та “напрацювань” попередників і імплементувати у нього власні “бачення” та обіцянки, з якими вони йшли на вибори, покаже час. Але симфонія, зіграна на останньому сесійному засіданні, результатом якої стало обрання секретаря та заступників міського голови, залишає мало сумнівів. Навряд у більшості з новообраних депутатів є воля і, головне – потенціал до рішучих змін та реалізації обіцяного напередодні виборцям. Велика частина досі перебуває у певному неусвідомлені того, де і для чого вони опинились волею долі і виборця, що дійшов до дільниць у жовтні. І у такій ситуації – бездіяти досвідченим політикам просто неможливо. Як умілі конкістадори вони неодмінно спробують “продати” своїм менш досвідченим колегам різноманітні намиста та дзеркальця, обмінявши їх на справжнє золото – прихований ресурс загального фонду місцевого бюджету. Боротися, попри слова, є за що.
Все погано, але ми тримаємось і багатіємо
Попри чергову порцію критики у бік центральної влади та нарікань на мізерність фінансового ресурсу, наданого у розпорядження місцевому самоврядуванню з боку топ-чиновників міської ради, станом на сьогодні дохідна частина бюджету на 2021 рік складає 2,7 млрд гривень.
З цієї суми майже 2,2 млрд гривень – це податкові надходження, де основним джерелом є податок на доходи фізичних осіб. Планово очікується залучити 1,3 млрд гривень саме цього податку. Це менше показника, закріпленого у бюджеті поточного року, втім варто пам’ятати, що наразі є невиконання дохідної частини і, відповідно, саме на таку суму, без залучення зусиль з боку контролюючих органів, місту можна розраховувати протягом наступного року. Недоотримання головного фінансового ресурсу прямо впливає і на всі інші надходження – оскільки свідчить про падіння економічної активності.
В останній момент депутати Верховної Ради таки залишили містам, зокрема і Черкасам, акцизний податок, що дозволить зберегти додаткові 80 млн гривень, втім навіть і вони не сильно рятують загальну картину. А вона така: надходження об’єктивно зменшуються вслід за погіршенням економічної ситуації у місті зокрема та у країні в цілому.
Проте на фоні цього “хотєлки” та амбіції окремих “важковаговиків” залишаються без змін і навіть зростають та чітко відображені у видатковій частині бюджету. Тут все як у класичній історії радянських часів про батька, чия дитина у важкий для нього час просто почала менше їсти…
Гуманітарна та соціальна сфери
Чиновницький апарат міської ради разом із керівництвом міста може обійтися містянам у 230 млн гривень. Це на 5% більше, аніж у цьому році. Тут планується як і часткове підняття винагород, так і ухвалення нових штатних одиниць. У частині галузей традиційно найбільше отримує освіта – майже 1,4 млрд гривень, з яких майже дві третіх (900 млн) – це заробітні плати педагогам та іншому освітньому і тим хто забезпечує цей процес технічно, ще 80 млн гривень спрямують на комунальні платежі, 60 млн гривень – на харчування. Це значно більше суми, забюджетованої цього року, втім тут варто пам’ятати про значну економію, що була на початку року як за рахунок теплої зими, так і за рахунок локдауну, під час якого протягом тривалого часу не працювала більшість закладів освіти. Відповідно зараз авторам документа варто виходити з ідеальних умов, у яких освітня система працюватиме без вимушених простоїв. Втім, очевидно, що ці умови нереалістичні. Позашкілля отримає 37 млн гривень, з яких 28 млн – це заробітні плати, художні школи – 88 млн гривень, де заробітні плати – майже 71 млн гривень. Це значно більше сум теперішнього року – 30 та 67 млн відповідно. Аналогічно зростають видатки на утримання інших освітньо-культурно-спортивних сфер, підвідомчих департаменту освіти та гуманітарної політики.
Разом з тим стрімко зменшуються видатки на медицину. Якщо у поточному році було забюджетовано 334 млн гривень, то у 2021 на це заплановано лише 92 мільйони. Тут є одразу кілька об’єктиних пояснень. Насамперед це малопрогнозовані витрати на боротьбу з коронавірусом, а також перехід більшості закладів медичної системи на прямі договірні відносини із Національною службою здоров’я. Зокрема зараз саме НСЗУ коштом державного бюджету оплачує лікарням, зокрема і черкаським, всі проліковані випадки коронавірусної хвороби. За місцевим самоврядуванням залишається не скільки право, скільки навіть нав’язаний обов’язок дофінансовувати закладам кошти, яких бракуватиме. Втім, очевидно, що порахувати та оперативно спрогнозувати такий дефіцит проблематично.
Крім того, скорочуються видатки на медико-акушерську допомогу. Тут також причиною є як перехід на договірні відносини з НСЗУ, так і перепрофілювання одного із таких закладів у госпіталь для інфікованих COVID-19. Разом з тим місто залишає за собою видатки на ті напрямки, які не є обов’язковими з точки зору медичних протоколів і визначених пакетів медичних послуг, за які розраховується держава. Зокрема, мова про реабілітаційну клініку “Астра” та її окремі напрямки роботи.
На 30 млн гривень можуть зрости видатки на соціальний захист. Загальний бюджет галузі може скласти майже 170 млн гривень порівняно із 133 млн гривень цьогоріч. Для департаменту одразу закладають понад 40 млн гривень “компенсації” “Черкасиелектротрансу” для забезпечення його безперебійної роботи. Крім того, зростають видатки на соціальні послуги, майже на 5 млн гривень, втім без помітного зростання заробітної плати соціальних працівників, майже 5 млн планують витрати на літнє оздоровлення категорійних дітей. Служба у справах дітей отримає 7,4 млн гривень, з яких 6 млн – це річна заробітна плата для її працівників. Цього року видатки на зарплату складали 7 млн гривень.
Житлово-комунальний комплекс, міська архітектура та інше
У 300 млн гривень оцінено роботу департаменту житлово-комунального комплексу протягом наступного року. Без змін залишаються витрати на поточний ремонт доріг міста. Як і попереднього року, планується витрати близько 72 млн гривень. Саме у ці роботи за традицією вшито один із найкоштовніших в Україні асфальтів. Сюди ж можна додати видатки на ремонт внутрішньоквартальних проїздів – майже 10 млн гривень. Ремонт тротуарів коштуватиме 3 млн гривень, нанесення дорожнього розмітки – ще 5. Отримувачем майже всіх цих коштів може бути КП “ЧЕЛУАШ”, очолюване соратником міського голови – переобраним депутатом Олексієм Мельником.
Його “умовні” куратори з департаменту житлово-комунального розвитку витратять ще 8,5 млн гривень на ремонт мережі зливової каналізації та 5,5 млн гривень на утримання світлофорів. Освоювачі цих коштів не змінюються вже багато років і навряд чи щось може спричинити їхню зміну наступного року. Крім того, планується витратити 16 млн гривень на зимове та літнє утримання доріг. Орієнтовно таку ж суму витратили взимку та весною цього року на прибирання вулиць із залученням сторонніх підрядників, яке викликало неоднозначну реакцію як серед містян, так і з боку правоохоронців. Крім того ж, на ці цілі також отримає майже 17 млн гривень і КП “ЧЕЛУАШ”, який у сезонах осінь-зима 2020 та зима-весна 2021 самотужки розчищатиме вулиці у разі погодніх потреб.
Майже 27 млн гривень може отримати КП “Міськсвітло” для забезпечення зовнішнього освітлення міста. З цієї суми більше половини (17 млн) має піти на оплату електроенергії. Ще майже 6 млн гривень на поточний ремонт цієї мережі. Це комунальне підприємство також є вотчиною оточення міського голови, зокрема осіб, що обирались та обралися від його нової політичної сили. Мова про директора підприємства Віталія Тєрьохіна та пулу підприємців, що “опікуються” цією проблематикою, офіційним представником якого у новій каденції міської ради буде Олена Агапова – бізнесова партнерка екс-депутата міської ради Володимира Бурячинського, що разом з іншими пов’язаними особами контролюють цілу низку профільних приватних підприємств.
Олена Агапова
Для “Дирекції парків” передбачили більше 30 млн гривень, за які отримуватимуть місцеві пляжі та парки. Для КП “Комбінату комунальних підприємств” спрямують майже 10 млн гривень, що підуть на утримання місцевих кладовищ і догляд за меморіальними комплексами. Цього року ця сума була близько 7 млн гривень.
На утримання притулку для вуличних тварин КП “Черкаська служба чистоти” може отримати 1,5 млн гривень.
21 млн гривень у власне розпорядження отримає департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, з яких видатки на заробітну плату складають близько 16 млн гривень. Ще 6 млн гривень отримає Управління державного архітектурно-будівельного контролю. Тут також майже все – заробітні плати контролерів.
Управління інспектування може отримати 10 млн гривень, у порівнянні із 7 млн гривень цього року. Додаткові кошти передбачено у зв’язку з можливим збільшенням чисельності інспекторів. Разом з тим сума, передбачена на демонтаж незаконних споруд та конструкцій, залишається незмінно мізерною – 500 тисяч гривень. Очевидно, що боротися із захаращеннями і надалі планується виключно вербальними методами.
Утримання мережі комітетів самоорганізації населення коштуватиме 5,6 млн гривень. Ця сума передбачена у бюджеті управління інформаційної політики. Всього їхній загальний бюджет становить 38 млн гривень у порівнянні з 12 млн цьогоріч. Така різниця пояснюється долученням до фонду управління коштів, спрямованих на реалізацію проєктів “Громадського бюджету”, які згодом будуть перерозподілені, відповідно до результатів голосування містян.
Майже 30 млн отримає департамент економіки та розвитку, з яких безпосередньо на розвиток лише 170 тисяч – передбачених на програму сприяння залученню інвестицій та розвитку підприємництва. Решта – це заробітні плати та утримання нерухомого майна, що є у власності місцевої ради.
Трохи зростають видатки на утримання управління державної реєстрації. Цьогоріч вони можуть розраховувати на майже 14 млн гривень на власні поточні потреби, зокрема 11 млн – це заробітні плати.
Також у бюджеті передбачені гарантії на покриття кредитних зобов’язань двох комунальних гігантів – КП “Черкаситеплокомуненерго” та КП “Черкасиводоканал”. Це майже 67 млн гривень. Очевидно, що підприємства самотужки не можуть розрахуватися за взятий багато років тому кредит і змушені будуть знову залучати зарезервовані кошти місцевого бюджету.
Першому гравцю приготуватися…
З року в рік основним об’єктом інтересу депутатів був і залишається спеціальний фонд бюджету, зокрема Бюджет розвитку. Доступна для освоєння сума коштів з початку минулої каденції коливалась у межах 500 млн гривень. Зараз же новообраним депутатам подають на розгляд документ, у якому ця сума – 270 млн гривень. Це невербальне твердження з боку керівництва міста тези про те, що “грошей немає”. Виборчі змагання і загравання з виборцями міського голови і його оточення згенерували понада 200 млн гривень боргу за різними об’єктами капітальних інвестицій. Десь не розраховано за плитку, десь за асфальт, десь за мінеральну вату, а десь за все разом. Коронавірус вдарив по планах міської влади, втім не відмовив їх від реалізації власних візій і бачень, лише відтермінувавши оплату за вже надані послуги та виконані роботи. Піарились одні, а розраховуватимуться за рахунок власних інтересів та обіцянок виборцям будуть інші.
Крім того, до цієї умовно-абстрактної, але вже не раз артикульованої суми боргу в 200 млн гривень, варто додати і заборгованість комунальних підприємств по власних кредитах – а це ще майже 70 млн гривень. Таким чином коштів для фактичного освоєння у бюджеті розвитку на 2021 рік разом із ухваленням цієї редакції загального фонду бюджету практично не залишається. Ситуацію трохи рятує збереження за містом доходів з продажу підакцизних товарів, але це також порівняно мізерна сума у 80 млн гривень. Очевидно, що амбіцій значно більше.
Залишаються два варіанти: збільшувати на папері дохідну частину бюджету і направляти ці умовні “фантики” до Бюджету розвитку або ж скорочувати загальний фонд і спрямовувати на капітальні видатки цей ресурс. І тут починається основний момент і політично-чиновницький фокус. Фактично, вміло артикулюючи процес, за умови скорочення загального фонду, можна стверджувати, що депутати залазитимуть у кишені пересічним працівникам бюджетної галузі – медикам, освітянам, комунальникам. Та якщо придивитися ближче, то ми побачимо, що головними “бенефіціарами” серед медиків, освітян і комунальників є топові чиновники, досвідчені депутати та довколаполітичні гравці. Проте їхнього хисту може вистачити для того, аби переконати оточуючих, що влазять не в кишені їхніх дорогих костюмів, а таки пересічних містян, пов’язаних із бюджетом не тіньовими доходами, а заробітною платою.
Оптимізація видатків загального фонду бюджету – це вкрай необхідний процес, втім який потребує попереднього досвіду та аналізу. Очевидно, що оперативно та, як кажуть, з коліс зробити це неможливо. Попередньої підготовки та аналітичних плацдармів у новоявленого депутатського корпусу, судячи з усього,немає. Обіцяні виборцям програми та гарні картинки Черкас у більшості випадків – це слова, не підкріплені не те що підготовленими документами та програмами, а навіть елементарними знаннями бюджетного процесу та чиновницької машини, яка їде з року в рік. Все, що теоретично може бути у таких депутатів у запасі перед битвою за бюджет – це щира віра у щось якісно краще і пасіонарність. Втім очевидно, що боротися цим проти досвіду, жадоби та нахабства доволі проблематично і співствано з боротьбою все тих же конкістадорів із аборигенами. Варто зауважити, що немає бажання реалізувати власні обіцянки і у представників промерського пулу депутатів і чиновників. Попри об’єктивну поразку на виборах у жовтні вони змогли надолужити втрачене вже у сесійній залі. А нині беруться за старе, виходячи із попереднього досвіду, який мало не анігілював їх з політичної арени. Проте боротьба має тривати… або ж залишаємо все як було.
Артур Чемирис
цікаві думки
Навіть, не дивлячись на свою політичну заангажованість, Артур Чемирис робить завжди цікаву аналітику!