Пробували допомагати по‐різному, однак шлях повернув до написання пісень. Так в ефірі «18000″ говорять про перші дні повномасштабної війни учасники черкаського гурту «Спів братів» Артем та Дмитро Осичнюки.
За словами музикантів, ще в перші години великої війни вони разом зі сім’єю зібралися на нараду, аби обговорити: що робити та як діяти далі.
- Ми точно знали, що залишаємося тут. Питання було тільки в тому, що найкраще можемо зараз робити: піти в тероборону, волонтерити чи щось інше, – говорить учасник гурту Дмитро Осичнюк. – Як наслідок, ми ухвалили рішення, що залишаємося на місці та точково намагаємося допомогти людям. Тож у перші дні ми надавали свою студію як укриття містянам та чергували там.
Брат Дмитра Артем додає: також у перші дні війни гурт возив продукти в центр допомоги біженцям. Та зрештою музиканти з’ясували: найефективнішим для них був шлях написання музики, адже, як з’ясувалося, їхні пісні піднімали бойовий дух українців.
- Ми не те, щоб повернулися до шляху написання пісень, а продовжили його. Просто змінилася тема. Це не було заплановано, що от зараз ми сідаємо й починаємо писати пісні про війну. Навпаки: у тебе всередині наскільки все закипає, що зрештою воно виливається в пісню і ти хочеш її представити, – ділиться Дмитро.
Водночас гурт додає: перша їхня пісня на тематику війни «Час для розмов прийшов» вийшла за два дні до 24 лютого та стала пророчою.
- Я пам’ятаю, як ця пісня була написана. Про війну вже говорили: вчили збирати тривожні валізки, вчили, як поводитися під обстрілами. І в котрийсь із вечорів до мене просто дійшло: а що, якщо й, справді, це станеться? І ці мої емоції перетворилися в пісню. Це було своєрідне застереження, – говорить Артем.
Слухати пісню «Час для розмов прийшов»:
Дивіться відеоефір повністю
Більше фото‐ та відеоконтенту – у нашому інстаграмі
