14 лютого, у День усіх закоханих, черкаські місцеві обранці повернулися до однієї з найвагоміших і, мабуть, найприємніших функцій, якими їх наділив закон “Про місцеве самоврядування”. Присутні у стінах сесійної зали депутати розподіляли бюджет розвитку на поточний рік.
Якщо минулого року ситуація із освоєнням цих коштів була не надто сприятливою для політиків, то цьогоріч знову на повну запрацював “квотний” принцип, коли кожен депутат та фракція отримали власний шматочок бюджетного пирога. До слова, цьогоріч цей пиріг став рекордно великим, попри війну та загальноекономічну скруту.
Засідання Черкаської міської ради. Фото з архіву
Ми вже неодноразово писали, що попри умови та обмеження воєнного стану, місцеве самоврядування і відповідно черкаський місцевий бюджет не є обмеженими у фінансову ресурсі. Вважаємо необхідним повторити це ще раз, особливо зважаючи на те, що самі місцеві чиновники та політики не поспішають акцентувати на цьому увагу. Через мобілізаційні та інфляційні процеси, запущені бойовими діями на значній території нашої країни, бюджетні надходження зростають. Насамперед це відбувається за рахунок коштів військовослужбовців, які сплачують податок з доходу фізичних осіб. Цього року таких надходжень планується понад 1,3 млрд гривень, що автоматично робить саме представників Збройних Сил України ключовими фігурами у наповненні бюджету міста.
Місцева влада запевняє у тому, що робить все, аби забезпечити потреби саме цих осіб, втім на практиці виявляється, що паралельно із цими заявами тривають десятки та сотні фінансових зборів на закупівлю необхідного війську обладнання, до яких долучаються і самі політики. У фінансовій площині все це має доволі однозначний вигляд: місцеве самоврядування повертає військовим як фінансову підтримку та допомогу не більше 10 % тих коштів, які отримує від них. На що ж витрачають чи планують витрати – у цьому матеріалі.
Все добре, але є нюанс…
Почати нашу розповідь потрібно із акценту на чотирьох моментах, які нам здаються ключовими і важливими в історії формування та ухвалення цього документа, про які нам не було відомо до моменту публікації нашого попереднього тексту.
Перше – це те, що міський голова Черкас Анатолій Бондаренко вирішив особисто не брати участі в сесійному засіданні. У коментарях колегам він зазначив, що був на церемонії прощання з полеглими воїнами, що, безсумнівно, є важливою підставою. Водночас міський голова фактично ігнорує більшість засідань ради цього скликання, віддаючи події у сесійній залі на відкуп секретарю та лідерам політичних фракцій.
Цілком очевидно, що меру було достатньо публічного спілкування з депутатами попереднього скликання. Із чинною каденцією місцевих обранців він комунікує у неформальний та непублічний спосіб. Крім того, особисте голосування очільника також є важливим у світлі його політичних заяв двомісячної давнини, коли він не без пафосу говорив про те, що всі кошти бюджету розвитку варто спрямувати виключно на потреби війська. Та, як бачимо, ситуація змінилась. Усе ж подібні зміни не відбулися без формальної участі мера – він підтримав документ як член виконавчого комітету.
Анатолій Бондаренко та Юрій Тренкін на засіданні міської ради. Фото з архіву
Другий важливий аспект – це присутність на засіданні командира місцевої військової частини, сформованої на базі територіальної оборони. У характерній для себе емоційній манері він розповів про потреби його підлеглих, а саме велику кількість дронів та засобів зв’язку. Ці потреби нібито враховані у документі. Водночас виникає риторичне питання – чи це все, що потрібно його військовій частині? Відповідь на питання дасть лише час, втім уже зараз можна стверджувати, що все ж реальна потреба інша та значно більша.
Уже після засідання на офіційній сторінці військових у фейсбуці з’явився пост подяки місцевій владі за “фундаментальну” підтримку у їхньому забезпеченні. Як ремарку додамо, що відповідно до нашої інформації, протягом минулого року військовослужбовці цієї частини перерахували до місцевого бюджету майже 300 млн гривень податку. Запитання про те, хто кого насправді підтримує більше, залишається відкритим.
Третій момент – це квотний принцип розподілу коштів бюджету. Якщо раніше про це намагалися публічно не говорити, то теперішня каденція місцевих обранців не соромиться розповідати публічно про власні бюджетні “квоти”. За інформацією наших співрозмовників, кожен депутат місцевої ради отримав для розподілу 10 млн гривень, крім того, ще 5 млн гривень “бонусу” отримали лідери фракцій.
Четвертий епізод – це сама процедура голосування за документ. Станом на сьогодні 11 депутатів Черкаської міської ради працевлаштовані у структурах мерії. З них більшість отримала посади вже після потрапляння до когорти обранців у жовтні 2020 року. Таким чином легітимність голосування була під загрозою через те, що у залі були присутні лише 36 депутатів.
Причина – конфлікт інтересів у політичних сумісників. Разом з тим антикорупційне законодавство, відповідно до роз’яснень НАЗК, дозволяє особам з конфліктом інтересів брати участь у засіданнях ради та голосувати за конфліктне для себе рішення за наявності певних умов. І аби ці умови створити, секретар місцевої ради з усмішкою на обличчі зібрав ще три заяви від місцевих політиків-підприємців.
– Ми бюджет наповнюємо, ми його і розподіляємо, – прокоментував ситуацію секретар міськради Юрій Тренкін.
Водночас реальність конфлікту інтересів у підприємців є сумнівною, що ставить під питання легітимність голосування їхніх колег з реальним конфліктом інтересів. Чи матиме подібне волевиявлення для них юридичні наслідки – покаже час.
Медицина – фаворит
Найбільше коштів ухваленим документом передбачено виділити на медицину. Багато років галузь у частині капітальних видатків фінансувалася за певним залишковим принципом та була не серед фаворитів місцевих політиків. Втім спочатку пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабна війна змінили ситуацію.
У минулому році видатки на медичне обладнання були одними із небагатьох, “ухвалених” до фінансування з боку Державної казначейської служби і не потребували окремих зусиль та аргументів для проведення відповідних платежів. У цьому році до медичного обладнання додається також і низка будівельних робіт, зокрема у частині утеплення фасадів та ремонту приміщень, частково і для того, аби встановити раніше закуплене обладнання.
Так, 4,5 млн гривень планують спрямувати на ремонт у Черкаській міській консультативно-діагностичній поліклініці для запуску в роботу комп’ютерного томографа, який було придбано минулоріч за рекордні для галузі 25,5 млн гривень. 10,5 млн гривень витратять на ремонт приміщення Черкаської міської дитячої стоматологічної поліклініки, 20,5 млн – на ремонт та утеплення фасаду колишньої Четвертої міської поліклініки, а зараз центру первинної медико-санітарної допомоги, 10 млн спрямують на ремонт пологового будинку по вулиці Чехова, понад 30 млн – на міську дитячу лікарню.
Медики Третьої міської лікарні оперують під час блекауту
Ще 30 мільйонів можуть витратити на Третю міську лікарню, що також є фаворитом у частині придбання медичного обладнання, на яке для неї “забюджетували” суму у понад 100 млн гривень. Що саме купуватимуть медики цієї лікарні, у документі не зазначено. Так само, як і невідомо поки, на яке саме обладнання 40 млн гривень витратить Перша міська лікарня, яку очолює депутат міської ради Володимир Тронц. 30 млн гривень запланували направити на переоснащення дитячої міської лікарні та майже 6 млн на Черкаську міську інфекційну лікарню. 55 млн гривень заплановано витратити на обладнання для міського пологового будинку. 45 мільйонів спрямують на обладнання для дитячої лікарні. Це якщо говорити про найбільш вагомі видатки у цю галузь протягом поточного року.
Всього ж на медицину “забюджетовано” 441 млн гривень або ж четверть усіх коштів.
Освіта – в топі
На освітні, культурні та спортивні заклади, які перебувають в оперативному управлінні відповідного департаменту, планують витратити трохи менше 350 млн гривень або ж 20 % від всіх коштів бюджету розвитку. Тут найбільше коштів спрямують на облаштування нових та ремонт уже наявних укриттів, аби забезпечити повноцінний навчальний процес.
Крім того, суттєвий ресурс витратять на продовження заходів із термомодернізації приміщень, про які ми розповідали у нашому попередньому матеріалі. Найбільш коштовними проєктами можуть стати утеплення фасаду 22 та 33 школи, на що заплановано по 15 млн гривень. Чи встигнуть освоїти всі ці кошти протягом одного року – питання відкрите.
По 12 млн гривень заплановано витратити на облаштування належних укриттів у 9 гімназії та 15 школі. По 8 млн гривень піде на ремонт 5, 39 та 70 дошкільних навчальних закладів, у 6 млн гривень оцінено облаштування сховища у 26 школі та утеплення фасаду 20-ої школи.
Решта шкіл та дитячих садочків отримають менші суми. Бюджетом не передбачено окремих коштів на облаштування індивідуальних теплових пунктів, а також ремонт мереж теплопостачання, про що говорилося протягом багатьох років. Перший крок дозволив би чітко зрозуміти ефективність попередніх мільярдних інвестицій у термомодернізацію приміщень освітніх закладів і, цілком ймовірно, це не є серед інтересів тих, хто з року в рік лобіює вагому питому вагу подібних видатків у місцевому бюджеті.
Говорячи про інвестиції в інші установи та заклади сфери, варто відзначити 21,5 млн, що планують витратити на завершення реконструкції басейну на території центрального стадіону, а також 4,7 млн на реконструкцію системи вентиляції та системи опалення кінотеатру “Україна”, який протягом багатьох останніх років балансує між статусом ледь не стратегічно важливого об’єкта та об’єкта, передбаченого на продаж з молотка. Втім вагомі інвестиції у цей об’єкт суттєво зменшують ймовірність його потенційного продажу і поглиблюють статус дотаційної господарської одиниці, попри високу комерційну привабливість самої нерухомості.
Кінотеатр “Україна”
Також понад 20 млн гривень можуть витратити на будівництво тимчасового житла по вулиці Кобзарській. Тут роботи планували завершити ще минулого року, а підрядником є наближений до міського голови бізнесмен Сергій Колесніченко. Але роботи та облаштування 14 мініквартир тривають. І їхній бюджет лише зростає. У підсумку він може може скласти у загальному близько 30 млн гривень або ж 2 млн гривень за потенційну квартиру, що у рази вище ціни повноцінного житла як на первинному, так і вторинному ринку нерухомості у місті. Втім це не зупиняє чиновників від ідеї продовження інвестицій у цей об’єкт.
На купівлю спортивного інвентарю або ж покращення оснащення позашкільних закладів вагомих коштів цьогоріч не знайшлось. Майже 7 млн гривень планують витратити на оновлення фондів та ремонт приміщень мережі місцевих бібліотек.
ЖКК та архітектура у пріоритеті
На житлово-комунальну галузь цього року заплановано витратити 300 млн гривень. З них майже 30 млн гривень на реконструкцію ліфтів та ще 8 млн гривень на реконструкцію житлового фонду. Віднедавна монополістом у сфері обслуговування ліфтового господарства є афільований із політичною силою “Черкащани” підприємець Віталій Лаут, двоє працівників якого представляють цю політичну силу у стінах міської ради. Політична заангажованість подібних видатків не відміняє їхню доречність та своєчасність, втім може впливати на ефективність освоєння коштів, контроль за чим лежить у сфері відповідальності правоохоронної системи.
На придбання різної комунальної та спеціальної техніки у 2023 році хочуть витратити суму в 100 млн гривень. На рівні з медичним обладнанням придбання техніки було у списку “дозволених” видатків минулого бюджетного року. Такі інвестиції продовжаться і цьогоріч.
Нарешті може закінчитися епопея з придбанням компактора для місцевого сміттєзвалища, що може стати найкоштовнішим придбанням цьогоріч, оціненим у 15 млн гривень.
Втім традиційно найбільше одиниць техніки отримає комунальне підприємство “ЧЕЛУАШ”, яке нещодавно очолив близький товариш Анатолія Бондаренка. Мова про 50 млн гривень, на які купуватимуть трактори, комбіновані дорожні машини, компактори та техніку для ремонту асфальтного покриття. Інвестиції у це підприємство та його техніку за роки каденції чинного мера вже давно рахуються сотнями мільонів гривень. Цей рік суттєво поповнить рядок вартості основних засобів дорожників у їхньому бухгалтерському балансі.
Трохи більше 70 млн гривень спрямують на різного роду капітальні ремонти різних дорожніх об’єктів, з яких більша половина суми – на ремонт вулиці Холодного Яру у промисловій частині міста.
15 млн гривень можуть спрямувати як субвенцію для обласного бюджету на придбання модульних укриттів. Це планувалося зробити ще минулого року, втім видатки були перенесені на цей рік.
20 млн гривень піде на встановлення мережі відеоспостереження. Тут варто зазначити, що поміж цих видатків також 100 млн гривень заплановано на облаштування відповідної системи Головним управлінням Національної поліції у Черкаській області. Поки це найвагоміша субвенція, яку прийнято враховувати у допомогу на посилення обороноздатності нашої держави, проте, як це зрозуміло, прямо на ситуацію на фронті ці кошти не впливають.
Система “Безпечне місто”. Фото: “Суспільне”
Говорячи про безпосередньо військо та Збройні Сили України, для них у спеціальному фонді бюджету поки забюджетовано лише 57 млн гривень або ж близько 3 % всіх коштів бюджету розвитку. Ми вже неодноразово говорили про те, що саме військовослужбовці станом на зараз є головними “донорами” для міського бюджету, які цьогоріч можуть забезпечити надходження близько 1,3 млрд гривень податкових платежів.
Департамент архітектури та містобудування, до керма якого нещодавно повернувся Артур Савін, за найкращих для себе умов може розраховувати на освоєння трохи більше 200 млн гривень. Більшість цих коштів має бути спрямовано на завершення раніше розпочатих об’єктів з реконструкції наявної дорожньої мережі та будівництво нових транспортних артерій. Разом з тим, як і раніше, ми сумніваємося, що ці видатки у повному обсязі зможуть бути профінансовані у межах чинної постанови Уряду. Втім певні амбіції у містобудівельників залишаються.
Так, 35 млн можуть перерахувати за вже фактично виконані роботи по вулиці Сумгаїтській, а також 10 млн на будівництво фактично нової вулиці Квіткової у Південно-Західному районі. На реконструкцію вулиць Сержанта Жужоми та Героїв Дніпра в районі Митниці заплановано 13 млн гривень. Тут, як і по вулиці Сумгаїтській, роботи виконувало підприємство “Дорстрой”, яке багато років було серед фаворитів у частині освоєння бюджетних коштів, а нині через нормативні обмеження фактично переживає своєрідний бюджетний голод.
45 млн гривень “забюджетовано” на реконструкцію полігону твердих побутових відходів, втім ці видатки вже давно носять символічний статус і переносяться із року в рік. Навряд роботи на цьому об’єкті розпочнуться і у 2023 році.
Черкаське сміттєзвалище. Фото: “Громадське телебачення”
Розвиток без розвитку та соціальна сфера за залишковим принципом
Через департамент економічного розвитку цього року планують освоїти трохи більше 170 млн гривень, втім, за традицією, розвитку у цих видатках небагато. Левова частина коштів – це субвенція у статутні капітали трьох комунальних гігантів: “Черкаситеплокомуненерго”, “Черкасиводоканал” та “Черкасиелектротранс”.
Найбільше коштів за традицією отримають тепловики, а саме 73 млн гривень. Ці кошти вони зможуть витратити на свою господарську діяльність і, скоріш за все, мова йде про покриття різниці між реальною вартістю власних послуг та тією ціною, що платить населення. Поки не розроблена система компенсаторів з боку держави, відповідно кошти мають бути знайдені у самій громаді.
35 млн гривень отримають транспортники. Мова йде про оновлення рухомого складу на умовах лізингу. Деталі не розголошують, що навряд чи є сигналом прозорості майбутніх процедур.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Початок 2023 року: як працює електронний квиток у громадському транспорті Черкас
20 млн гривень отримає КП “Черкасиводоканал”, які за аналогією може витратити на власну діяльність, на що саме – також поки невідомо. Втім тут також можна говорити про невідповідність встановленого тарифу реальній вартості послуги, яку надають комунальники, і які, відповідно, потребують певних фінансових компенсаторів.
Більше 10 млн гривень планують витратити на ремонт приміщення мерії, ще 8 млн гривень – на придбання генераторів. На 6 млн гривень планують утеплити адміністративні будівлі.
Трохи менше 10 млн гривень мають спрямувати на потреби цифрової трансформації міста та профільного комунального підприємства. Цей напрям курують представники політичної сили “Голос”. Це менше суми, яка планувалася ще напередодні сесії, втім вже під час неї Євпак виступив із критичними заявами щодо бюджету та відмовився від частини власних фінансових квот і закликав це зробити своїх колег.
Віктор Євпак на засіданні встиг і бюджет покритикувати, і підтримати його
Подібний крок явно не був узгоджений з іншими місцевими “важковаговиками” і опонувати йому та вгамовувати кинулись лідер пропрезидентської фракції “Слуга народу” Араік Мкртчян та порошенківець Сергій Кудактін. Вся ця полеміка мала доволі дивний вигляд і цілком ймовірно матиме наслідки. Разом з тим такий “альтруїзм” Віктора Євпака суттєво не вплинув на загальну картину і, попри критику, більшість депутатів фракції “Голос” і сам Євпак за документ проголосували.
Попри виклики перед соціальною сферою, профільний департамент є одним з найменш забезпечених з точки зору капітальних вкладень. Зрозуміло, що більшість коштів у цій сфері потребують саме видатки споживання. Водночас для капітальних інвестицій поле також широке. Втім на 2023 рік галузь може розраховувати у суму трохи більше 50 млн гривень. Більша частина коштів піде на облаштування нових прихистків для внутрішньо переміщених осіб, тут мова про майже 30 млн гривень. Решта коштів – переважно ремонтні роботи на соціальних об’єктах та облаштування укриттів.
Худий залишок
Черкаським депутатам на сесії та після неї вдалося дві неймовірні речі. По-перше, вони розподілили 1,7 млрд гривень таким чином, аби безпосередньо на бойові потреби військових пішло 3 % цієї суми. Другий, ще менш імовірний і відтак приголомшливий результат, продовжують робити вигляд, що це нормально.
Домінуючою у їхньому інформаційному полі стала риторика про те, що місцева влада задовольняє всі запити військових частин. Якщо запитів немає – значить і потреби немає. Така відповідь цілком влаштовує місцевий політикум, перед яким яскравим світлом майорить перспектива освоїти протягом року понад 1,5 млрд гривень.
Якщо розпочати справді системно задовольняти потреби військових через спеціальні програми, а не розповідати історії про листи та запити від комбригів, то можна залишити не лише місто, а і себе без розвитку, як соціального, так і економічного. І це все могли бути лише наші фантазії, аби не показовий момент із одним з місцевих обранців-комунальників, який приїхав на сесію на новенькому позашляховику останнього модельного сезону. Як не крути, не лише у військових є потреби.
Артур Чемирис