Режисер та сценарист історичного пригодницького екшену “Безславні кріпаки”, що оповідає про Тараса Шевченка в ролі самурая, Роман Перфільєв розповів про виникнення ідеї фільму та його “тарантинівський” дух.
“Безславні кріпаки” очікуються в українських кінотеатрах восени 2020 року. Фільм об’єднає самураїв, Дикий захід і українських кріпаків. В інтерв’ю інтернет-виданню Телекритика режисер Роман Перфільєв розповів про зміну назви фільму, про Шевченка-супергероя та кінохейтерів.
Про виникнення ідеї фільму
Ідея “Безславних кріпаків” прийшла мені після Революції гідності, коли я побачив, в яких незвичайних іпостасях постає Шевченко на плакатах українських художників. Мені захотілося розповісти про нього свою історію. Озброївшись катаною і револьвером, Шевченко-самурай каратиме, рятуватиме кохану, а в перервах між боями – навіть декларує вам свої вірші в хасидському Лапсердак.
Про реалізацію проекта
Коли сценарій був повністю закінчений, я показав його продюсеру Юрію Мінзянову. Тут дуже вчасно стартував конкурс патріотичного кіно при Мінкульті. Юра запропонував податися на нього і все сталося якнайкраще: журі оцінило наш креативний концепт і проект виграв.
Про зміну назви фільму
До недавнього часу фільм дійсно був заявлений як “Тарас Шевченко: перший самурай”, але ми зійшлися на думці, що хочемо ще точніше передати дух і естетику фільму. Наша нова назва “Безславні кріпаки” дає зрозуміти, що “у справі” тепер відразу кілька борців за свободу. Звичайно, в центрі історії залишається Шевченко.
Про образ Шевченка у фільмі
Ми показуємо Шевченка майже супергероєм, борцем за свободу. У культурі наступила епоха метамодернізму. Герой розкривається поза часом. До того ж, сам Шевченко завжди був новатором. Щось мені підказує, що йому б сподобалася наша історія.
Про жанр фільму
Це мультижанрова історія з елементами комедії, екшна, фантастики і мешапу. Якщо спробувати найбільш точно позначити жанр, вважаю, це пригодницький екшн, де глядачеві буде чому здивуватися і над чим посміятися.
Про “самурая” Сергія Стрельникова
Він виявився дуже схожий на Шевченка. Коли я писав сценарій, я спочатку думав віддати йому головну роль. Над зовнішнім виглядом кожного актора ми працювали разом з художниками, але в “маскуванні” Стрельникова під японця не було необхідності. Глядач зрозуміє чому, подивившись фільм.
Про аудиторію фільму
Це абсолютне комікс-кіно, атракціон, жива іронічна стрічка, яка орієнтована на молодого глядача, любителя кіноновинок. Також у фільмі є моменти з 90-х, які можуть викликати ностальгію і у тридцятирічних.
Про мову у діалогах
Її я не стилізував під ті часи з двох причин. По-перше, я не знаю, як тоді говорили. По-друге, це все-таки пригодницька фантастика, комікс-фільм, і актори можуть цілком спілкуватися на сучасний лад. Наші діалоги живі, іронічні, зрозумілі глядачеві, як і сама проблематика фільму.
Про порівняння з фільмами Тарантино
“Безславні кріпакі” вийшли цілком оригінальною історією, а “тарантинівський” дух – це скоріше перша асоціація після перегляду тизера. На відміну від трейлера, він не розкриває сюжет, а лише передає загальну тональність і знайомить з головними дійовими особами. Я переконаний, що в Україні такої продукції ще не було і глядачів чекає маса сюрпризів.
Про бюджет фільму
Увесь фільм вийшов досить недешевим: складні каскадерські трюки, реквізит, зброя та автентичний одяг, що не шукали по складах, а створювали безпосередньо для нашого проекту. Все це коштувало грошей. Один із таких прикладів – триствольний пістолет, який єврей продає козакові. Він називається “тризуб”. Його виготовили з нуля спеціально для цієї сцени.
Про спецефекти
Якщо вибирати між асами-каскадерами та комп’ютерною графікою, ми вибираємо перше. Графіка, безумовно, теж присутня, але це більше відноситься до ретуші: прибрати стовпи, дроти на тлі. Все, що можна було зафіксувати, ми зняли на майданчику.
Про плагіат в тизері
Найчастіше, кінохейтери – це люди, які не можуть похвалитися ні своєю причетністю до світу кіно, ні глибокими знаннями про те, як функціює індустрія. І ще частіше – це ще й люди з вигаданими іменами під фейковими акаунтами. Вони критикують, не знаючи цін на кіновиробництво, особливостей кінокухні, і головне, вони роблять це голослівно, навіть не дочекавшись прем’єри фільму! Тому, я давно перестав звертати на це увагу. Судити про якість продукту доцільно тоді, коли у тебе є можливість його оцінити. Ну, хіба що ці хлопці володіють екстрасенсорними здібностями і можуть бачити майбутнє.
