“Гори-гори ясно”. Як черкащанам утилізувати “коктейлі Молотова”?

Вперше легкозаймисту суміш, яка згодом отримає низку назв, залежно від регіону, почали використовувати на початку 20-го сторіччя, зокрема, під час Першої світової війни. Зараз ця суміш у нас відома під назвою “Коктейль Молотова” або ж “Бандера-смузі”.

Перша назва пішла від імені міністра закордонних справ Радянського Союзу, її автори – фіни, що воювали з СРСР у 1939 році. В Україні ж цю підпільну “зброю” вперше масово використовували під час протистояння на Майдані Незалежності. Та тоді кількість виготовлених “коктейлів” була порівняно незначною.

“Коктейль Молотова” став одним із символів Революції Гідності

Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну, у різних куточках нашої держави почали виникати сотні та тисячі пунктів виготовлення суміші, за допомогою якої планувалося знищення ворожої техніки та піхоти в умовах вуличних боїв та обмеженої кількості стрілецької та протитанкової зброї.

У перші дні та тижні вторгнення, коктейлі використовувались, зокрема, бійцями територіальних оборон та небайдужими захисниками таких міст як Суми, Миколаїв, Харків та інших. До таких дій закликали не лише обставини, а і офіційні представники Збройних Сил України, які фізично не встигали зупиняти ворога по всій лінії фронту окупанта більш смертоносними засобами.

Паралельно з цим рецепти виготовлення коктейлю публікувало навіть Міністерство внутрішніх справ України.  Коктейлі справді відіграли свою роль та допомогли частково зупинити просування ворога та зменшити і без того не найвидатніший морально-бойових дух окупантів. 

Скріншот зі сторінки МВС України

Тисячі “коктейлів” для російських солдат 

Виготовлення цієї підпільної та небезпечної зброї досягло ледь не промислових масштабів не лише у містах, де безпосередньо фіксувався рух ворожих колон, а і тих населених пунктах, що лише очікували на ймовірний наступ агресора. Не виняток і Черкаси. Тут у перші дні повномасштабного вторгнення паралельно виникло одразу кілька волонтерських ініціатив. Внаслідок цього у місті швидко закінчилася скляна тара, потрібна для виготовлення “зброї”.

Ніхто не дивувався картинам, коли цілком заможні та гарно одягнені молоді люди творчих професій скурпульозно вивчали вмісти смітєвих баків у сподіваннях віднайти там порожню тару необхідного розміру та форми. За спогадами організатора одного з таких пунктів, в окремі дні лише його цехом виготовлялося 1,5 тисячі одиниць суміші. На виготовлення цього йшли тисячі літрів пального, сотні кілограм пінопласту та десятки літрів ацетону. 

Заради свіжих “коктейлів” було не шкода і вина. Фото Дениса Гайди

Втім для Черкас, як і більшості інших великих міст, де функціонували подібні цехи, перший етап вторгнення закінчився без активних бойових дій. Завдяки успіхам наших Збройних Сил та героїчному спротиву наших захисників на сході, півдні та півночі країни швидке просування окупанта було зупинене за сотні кілометрів від Черкас. З часом став очевидним той факт, що загроза сухопутного вторгнення до міста та області нині нівельована. Це почало підтверджувати і військово-політичне керівництво регіону. З’явився час видихнути і проаналізувати пророблену роботу.

І серед перших “рефлексій”, що виникли у причетних – що робити зі стратегічними запасами виготовлених напередодні “коктейлів Молотова”. Військові частини та інші офіційні воєнізовані підрозділі відмовлялися брати на зберігання легкозаймисту суміш, що за умов відсутності ворожої активності сама по собі у такій кількості могла спричинити втрати як техніки, так і живої сили. Очевидною стала необхідність утилізації надлишків виготовленої цехами “продукції”.

“Коктейлі Молотова” в одному з волонтерських центрів Черкас. Фото Дениса Гайди

Склад коктейлю та його вплив на середовище

Левова частина суміші – це бензин. Його повторне використання, скажімо, у двигунах внутрішнього згоряння унеможливлюється домішками все того ж пінопласту з ацетоном, а також мастила. Найбільш простим та очевидним способом утилізації було злиття суміші у землю та мережу зливової каналізації, яка сполучена з Дніпром. Саме так було утилізовано частину залишків виготовленої у Черкасах суміші, у чому “18000” зізналися безпосередні її виробники. З їхніх слів, інших варіантів їм запропоновано не було.

Варто наголосити, що подібні дії заборонені чинним законодавством України. Статті 100 та 101 Водного кодексу України забороняють забруднювати будь-які водойми нафтопродуктами. За порушення кодексу передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Кодекс передбачає звільнення від покарання, якщо порушення спричинене непереборними силами природи чи внаслідок воєнних дій, втім на території нашої області ані перше, ані друге наразі не зафіксоване. Така заборона викликана негативними факторами дії нафтопродуктів на довкілля.

Олександр Спрягайло

За словами черкаського еколога Олександра Спрягайла, злиття нафтопродуктів у природне середовище у непромислових масштабах наносить насамперед локальну шкоду з пролонгованим ефектом. 

– Виходячи з того, що все це органічні речовини із результатами хімічних взаємодій, хай і незначних, все це у навколишньому середовищі непотрібне. Виливання на траву чи під дерево шкодить рослинам, мікрофлорі, комахам. Може вбивати одразу на місці ці організми, а також може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі, проникати у грунтові води та мати пролонгований вплив, хай і не у такій концентрації. Вилили в одному безлюдному місці, а негативний результат отримали в іншому. Однозначно утилізація має відбуватися належним чином, – зазначає еколог.

Досвід інших міст

Для безпечної та законної утилізації в частині українських міст було організовано пункти централізованого збору коктейлів. Сюди жителі цих міст можуть зносити коктейлі для їхньої подальшої утилізації. Така ініціатива, зокрема, діє у Рівному. Тут визначили п’ять точок збору. Це трапилось після того, як на одному із місцевих смітників виявили ящики із невикористаними “коктейлями”, які залишили невідомі “піротехніки”. Аби не наражати на небезпеку перехожих, всіх, хто має “залишки” вибухонебезпечної суміші, попросили одразу звертатися до комунальників.

Активісти звозять “коктейлі Молотова” для безпечної утилізації у Рівному

– Після проведення відповідної акції ми більше не фіксували випадків несанкціонованого викидання коктейлів на смітник, – розповідає в коментарі “18000” директор департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міськради Руслан Гудима. Всього нам передали декілька сотень ящиків, далі вони були передані на утилізацію відповідно до протоколів. За потреби ми знову проведемо відповідний збір, та наразі до нас більше ніхто не звертався.

Як утилізують “коктейлі” в Черкасах? 

У Черкасах подібних інцидентів і відповідно реагування на них поки не фіксували. Комунальники радять звертатися до рятувальників, аби ті займалися утилізацією небезпечних залишків. Натомість рятувальники хоч і підтверджують необхідність звернення саме до них, втім самою утилізацією вони не займаються. Про це нам повідомили у пресслужбі відомства. Відповідно до їхніх протоколів, “коктейль Молотова” – це саморобний вибуховий пристрій, тож у разі звернення до них з відповідним проханням вони переадресують його до поліції. 

Поліцейські ж говорять, що осіб, які зберігають удома “коктейлі Молотова” і хочуть їх утилізувати за допомогою правоохоронців, не притягуватимуть до будь-якої відповідальності за збереження цих “вибухових пристроїв”, тим паче у теперішніх умовах. Разом з тим подібних звернень та викликів до черкаських поліцейських від початку повномасштабного вторгнення не надходило. Про це нам розповіла речниця Головного управління поліції у Черкаській області Зоя Вовк

Водночас у Черкасах є щонайменше дві приватні компанії, що мають ліцензії на утилізацію залишків нафтопродуктів. Саме до них рекомендують звертатись представники Державної служби із надзвичайних ситуацій. 

Керівник однієї із них Станіслав Чуприна у коментарі “18000” розповів про те, що утилізувати “коктейлі Молотова” варто шляхом спалювання у спеціальних резервуарах.

– Утилізацією цей процес важко назвати, оскільки, подібна дія передбачає вторинне використання отриманого ресурсу. Сепарація компонентів “коктейлю” є економічно недоцільною, тому їх простіше безпечно знищити. А ще краще – використовувати для тренування і здобуття навичок їхнього використання, – говорить підприємець. – Було б добре, якби працювала відповідна програма, ми б могли організувати навчання. Поки таких запитів у нас не було, як і прохання про утилізацію. Все це потребує коштів, адже, вторинної сировини ми не отримуємо. 

Найкраще використати “коктейль Молотова” за прямим призначенням. Фото Олександра Задніпряного

Рецепт утилізації від громадського сектора

Черкаська активістка Вікторія Феофілова, що у перші дні повномасштабного вторгнення військ російської федерації разом з колегами також виготовляла коктейлі, радить дієвий рецепт утилізації – недопущення появи надлишків.

Вікторія Феофілова

– У перші години та дні вторгнення кожен хотів бути максимально ефективним, але не знав що толком робити. Прочитавши рецепт “смузі” на сайті Міністерства внутрішніх справ, ми одразу взялися за діло. Втім швидко схаменулися і не виготовляли одразу все, а просто приймали та обробляли інгредієнти, запасаючи їх. Коли стало очевидно, що Черкасам не загрожує наземне вторгнення, ми змогли використати бензин за прямим призначенням, а решту інгредієнтів продовжуємо зберігати у безпечному місці. Сподіваємося, що вони не знадобляться, – каже активістка.

Якщо ж все таки у вас є “коктейлі”, які вже не придатні для використання або ж ви хочете убезпечити себе чи близьких – зверніться за телефоном екстрених служб і пам’ятайте, що за зберігання відповідних запасів і їхню добровільну утилізацію відповідальність не настає. Натомість у разі необережного поводження та спричинення збитків екології або здоров’ю оточуючих вам доведеться відповідати відповідно до чинного законодавства. 

Артур Чемирис

Оперативно повідомляємо про новини й повітряні тривоги. Наш вайбер-канал ТУТ


Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.