Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе низку зобов’язань у різних сферах та напрямах, зокрема – це екологія та покращення стану довкілля. Імплементування відповідних зобов’язань мало відбуватися шляхом ухвалення нормативно-правової бази та комплексних програм і їхня реалізація.
Попри велику кількість розмов та увагу до теми євроінтеграційних процесів України, в практичній площині частина сегментів угоди відверто просідала. “Екологічні” зобов’язання – не виключення.
Обов’язково це зробимо
Директива 2008/50/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи, виконувати яку зобов’язалася Україна, передбачає забезпечення належного атмосферного повітря, одним із інструментів досягнення чого є моніторинг. Задля цього мали бути ухвалені відповідні регіональні та місцеві програми – саме це передбачено профільною постановою уряду та Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища“.
Відповідно до цих документів, на Черкащині мали запрацювати дві програми – одна обласного рівня, а інша місцевого – для Черкаської агломерації, до якої входить безпосередньо обласний центр та навколишні громади. Чекати ухвалення відповідних документів довелося майже два роки. Профільна постанова з’явилася у 2019 році. Тоді як обласна рада затвердила власну програму лише у вересні 2021, а Черкаська міська – взагалі у січні 2022-го.
З об’єктивних підстав, зокрема через повномасштабне вторгнення військ російської федерації виконання відповідних програм фактично унеможливлене, втім варто зазначити, що і до агресії росіян в регіоні не спостерігалася особлива політична воля до виконання екологічних зобов’язань і ухвалені програми по великому рахунку мають ознаки формальності.
Очікування VS реальність
Розбудова управлінської моделі нашої держави як на центральному, так і на місцевому рівні завжди ґрунтується на перевазі форми над суттю, зайвим свідченням цього є підхід до розроблення та реалізації різного роду бюджетних програм. Розгортання сучасної мережі моніторингу стану атмосферного повітря передбачає придбання низки комплексів, побудованих із сучасного технологічного обладнання, що натомість потребує значних фінансових інвестицій і ресурсів.
Обласною програмою державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на 2021 – 2025 роки передбачено побудову одразу 14 автоматизованих постів, які б здійснювали заміри діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду азоту, оксидів вуглецю, а також твердих часток ТЧ10 та ТЧ2,5.
Крім того, планується придбання одного мобільного пункту. Три пункти, а саме у місті Умань, Золотоноша та у селі Кирилівка передбачалося придбати коштом бюджету на 2022 рік, решта ж уже у 2025 році.
Документ вимагав фінансування у розмірі майже 140 млн гривень, левову частину з яких планувалося отримати з державного бюджету і лише 7 – із місцевих бюджетів. Очевидно, що таке джерело фінансування і дозволило ухвалити документ фактично без обговорення та дискусій з боку обласних обранців. Якщо мова йде не про місцеві кошти – зміст рідко стає предметом інтересу з боку депутатів. Крім того, повсякчас це свідчить і ще про одне – відсутність реальної волі до фактичної реалізації програми. Передбачивши фінансування заходів саме із державного бюджету і не отримавши повсякчас “нафантазованих” коштів, відповідальність трансфертом через колективну безвідповідальність депутатів покладається на чиновників у Києві, які не розділили благих намірів у Черкасах.
Втім у зв’язку із агресією росії реалізація програми взагалі зупинилася навіть на рівні розмов та намірів. Профільними постановами Уряду та розпорядженнями керівників військово-цивільних адміністрацій фактично зупинені всі капітальні видатки, і екологічна сфера – не виключення.
– Ми розробили програму і її нам затвердили ще наприкінці минулого року, – коментує очільник управління екології та природних ресурсів обласної військової адміністрації Сергій Старунов. – Передбачали активну роботу над нею цьогоріч, але зараз ситуація змінилася і об’єктивно здається, що повноцінно повернутися до цього питання ми зможемо лише після нашої перемоги.
Справді, обласний бюджет не виглядає джерелом надфінансів, особливо у період повномасштабного вторгнення і дефіцит ресурсу є цілком очевидним. Втім для об’єктивності варто зауважити, що військова агресія східного “сусіда” поступово перетворюється у зручний та фактично універсальний аргумент на фоні фінансування різного роду заходів, ніяким чином не пов’язаних із посиленням обороноздатності нашого краю чи таких, що є захищеними та пріоритетними з точки зору бюджетного законодавства. Цінність екологічних інновацій та прогресивних поступів у цьому напрямку залишається на рівні декларативних заяв та слів на папері, хай і закріплених результативним голосуванням обранців.
А що в Черкасах?
Черкаська обласна рада у цьому питанні не унікальна. Безпосередньо в обласному центрі ситуація не краща. Тут відповідна програма для Черкаської агломерації була ухвалена на початку цього року. За документ також проголосували фактично без обговорень. Він передбачає сім стаціонарних пунктів до 2025 року, чотири з яких планується закупити безпосередньо коштом місцевого бюджету Черкас. Це вимагає від місцевих обранців виділення 13 млн гривень, крім того, ще 6 млн потрібно на їхнє обслуговування протягом наступних чотирьох років, тобто мова про 1,5 млн гривень на рік.
Реалізовуючи політичну волю окремих представників депутатського корпусу, у місцевому бюджеті на 2021 рік справді закладалися кошти на придбання відповідного обладнання, втім у значно меншому розмірі. Спочатку мова йшла лише про один мільйон гривень. Втім згодом ця сума зросла удвічі і навіть знайшовся постачальник відповідного обладнання. Але фактично до реалізації проєкту справа не дійшла. Спочатку вирішено було перенести розбудову мережі до більш сприятливих погодніх умов – на весну 2022 року, а згодом, через агресію росіян, від реалізації і зовсім відмовились
– У нас є постачальник, є договір, втім немає можливості його фінансувати, – каже очільник управління екології департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради Володимир Гусаченко. – Варто також розуміти, що угода укладалася при одному курсі долара, зараз він значно зріс і невідомо, чи залишиться у підприємця можливість реалізувати договір на тих умовах, що були взимку 2021 року.
На початок 2022 року ситуація у Черкасах з реалізацією програми мала дещо кращий вигляд, аніж в області, втім це все будувалося виключно за наявності окремої позиції окремих депутатів, які були готові використовувати свої “політичні” квоти у розподілі місцевого бюджету саме на реалізацію цього проєкту. Варто констатувати, що загального розуміння необхідності реалізації відповідного проєкту і його стратегічної цінності для громади на сьогодні не фіксується, як і можливості хоча б частокового розгортання пунктів моніторингу.
Колись, можливо, потім
Резюмуючи варто констатувати, що попри взяті багато років тому зобов’язання у частині розгортання сучасної мережі моніторингу стану атомсферного повітря ситуація залишається на рівні середини 80-х років минулого сторіччя. Саме у той період вводилося в експлуатацію більшість необхідного обладнання, що нині використовується обласним гідрометреологічним центром, який і займається фоновим моніторингом стану атмосферного повітря. Метеорологи будують свою роботу на нормативних вимогах попереднього поколоніння, втім запевняють, що готові до “технологічного” скачку і лише чекають наявності відповідного фінансування. А з цим, як ми вже зрозуміли, об’єктивні проблеми.
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Черкаська інформаційна агенція 18000” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
