Любов Шпак поділилася своїми думками щодо бюджету*

Що не так із Держбюджетом-2022: українцям є до чого готуватись.

Інфляція, низькі соціальні виплати, безробіття, зменшення субсидій – складні теми для будь-якої влади. Проте нещодавно прийнятий Державний бюджет України на 2022 рік вже отримав низку зауважень від українців. Давайте разом з’ясуємо, що викликає питання і чим ми ризикуємо.

Ключові показники – реалістичні

Значну кількість показників Держбюджету-2022 можна охарактеризувати як збалансовані та реалістичні. Так, досить об’єктивно та зважено уряд та парламентарі підійшли до показників дохідної та видаткової частини. До другого читання доходи бюджету-2022 було збільшено на 54,7 млрд грн до 1311 млрд грн. Це сталося завдяки суттєвому збільшенню надходжень від податку на прибуток підприємств (плюс 21,1 млрд грн). Також було збільшено й видатки – на 55,7 млрд грн до 1521 млрд грн.

Видаткова частина Держбюджету-2022 зростає на 7,6%, що лише трохи більше офіційної планової інфляції у 7,2%. Тобто фактично видатки не зростають. Проте, на соціальну підтримку бізнесу у регіонах, де було запроваджено протиепідемічні заходи, що призвели до зупинки бізнесу, закладено 3 млрд грн.

У порівнянні з 2021 р. оплата медичних послуг за програмою медичних гарантій збільшено на 33,8 млрд грн. Кошти передбачено для встановлення базової заробітної плати для лікарів у 20 тис. грн та 13,5 тис. грн – для медичних працівників середньої ланки. Також розмірі 1 млрд грн буде профінансовано загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України». Завдяки цим коштам розпочнеться реконструкція та розвиток систем централізованого водопостачання та водовідведення – отже, згодом доступ до якісної питної води матимуть усі українці.

Разом із тим, нереалістичним у Держбюджеті на 2022 рік є показник інфляції, яка закладається на рівні 7,2%, а насправді вона вже у 2021 році є вищою.

Те ж може статися і з курсом: у бюджеті 2022 року закладено курс 28,6 гривень за долар США, тоді як ми сьогодні маємо – 26,9 гривні. Закладення більшого курсу в бюджет математично дає більшу суму митних платежів в бюджет.

І окремо варто зупинитися на такому показнику, як зростання ВВП – обіцяють зростання у 3,8%. Це при тому, що МВФ прогнозує світове зростання в 2022 у 4,9%, а у країнах, що розвиваються, – 5,1%. Зростання у 5% наш уряд також обіцяє, але 2024-го.

Окрім того, під час презентації проекту бюджету міністром фінансів було названо “умовні видатки”, які будуть зроблені за умови, що Верховна Рада ухвалить законопроект №5600 про зміни в Податковий кодекс, від яких Мінфін планує додатково отримати 30 млрд грн. Зокрема, йдеться про видатки на перепис населення, інфраструктуру, цифровізацію.

Тож єдині, хто, можливо, відчують зростання рівня життя – медики. Середня зарплата лікаря має зрости на 56%. Головне, щоб ці зарплати реально і вчасно виплачувались, не так, як на практиці платилися “ковідні” надбавки.

Що буде із соціальними видатками?

Малозабезпечені групи населення не отримають відчутного захисту, все більше людей ризикують залишитись без субсидії та зануритись в глибокі борги за ЖКП. Значна частина держслужбовців і далі отримуватимуть близькі до мінімальних зарплати та думатимуть, як прогодувати родину, а не про служіння суспільству.

Безробіття навіть офіційно планується на рівні 8,5%, тому еміграція з України триватиме, особливо на тлі стрімкого відновлення в ЄС, де потрібні робочі руки.

Розмір прожиткового мінімуму, закладений урядом у Держбюджеті-2022, важко назвати виваженим. Адже це дуже важливий показник, з яким безпосередньо пов’язаний розрахунок розмірів допомоги на дітей, допомоги по інвалідності, безробіттю, тощо.

Прожитковий мінімум з 1 січня  2022 р. становитиме 2 тис. 393 грн, а з 1 липня 2022 р. – 2 тис. 508 грн і з грудня –  2 тис. 589 грн.

У світі постерігаються найвищі за десятиріччя темпи зростання світових цін на продовольство, суттєво зростають ціни на енергоносії. Україна, звичайно, поки не в силах встояти проти глобальних тенденцій. Разом із тим це не привід виправдовуватись.

За окремими статтями видатки вдалося збільшити. Дещо збільшено і «соціальні» статті. Проте варто тверезо дивитись фактам в обличчя – цього вкрай недостатньо. Інфляція з’їла всі надбавки «ще вчора». За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 р. становить 5026 грн. Цей показник вже у 2 рази перевищує закладений у бюджеті.

Аналогічна ситуація склалася і з соціальним забезпеченням наших пенсіонерів. Відповідно до держбюджету мінімальна пенсія в Україні з січня становитиме 1 тис. 934 грн, з липня – 2 тис. 27 грн. Проте станом на ЗАРАЗ мінімальна пенсія ВЖЕ повинна становити 3 тис. 800 грн. Близько половини українців пенсійного віку отримують пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум. Мільйони пенсіонерів знаходяться за межею бідності, по суті – зубожіють, навіть за офіційними показниками.

Крім того, на виплату пільг і житлових субсидій у Держбюджеті-2022 заплановано на 18,8% менше планового обсягу асигнувань поточного року. Все це в сукупності неминуче призведе до зниження реального рівня доходів більшості українців.

У підсумку: Держбюджеті-2022 поки не може запропонувати нам найкращий вихід із гострих ситуацій. Проте сподіваюся, уряд не буде задовольнятися крихтами для своїх співгромадян, а зможе віднайти шлях до покращення ситуації. Нашою метою має стати відстоювання інтересів усіх громадян України, а особливо, пенсіонерів та найменш захищених верств населення. І тоді ми дійсно зможемо пишатися виконаною роботою. Тому працюймо далі – вже час досягати мети!

*Політична реклама

Також новини “18000” є в Telegram і Viber, слідкуйте за нами в Instagram.