Захисник київського “Динамо” черкащанин Віталій Миколенко розповів про специфіку вправ, які виконують футболісти, підготовку до першого контрольного матчу, а також конкуренцію й атмосферу в команді.
Про це повідомляє офіційний сайт клубу.
– Віталію, ти завершуєш тренування з позитивом і в гарному настрої. Плідно сьогодні попрацював?
– Так, сьогодні було передігрове тренування. Ми з Назіком Русиним грали на рахунок, потрібно було забити більше голів, і я виграв у нього десять шоколадок. (Сміється) Просто я відповідальніше підійшов до завдання.
– Зазвичай тренер із фізичної підготовки Віталій Кулиба починає заняття з ретельної розминки. Що робили сьогодні?
– Сьогодні була розтяжка та вправи на кор – тобто м’язи пресу, спини. Далі були заняття на стабілізацію та розминка з бар’єрами.
– Чи з’являється в тебе кріпатура на зборах, чи болять м’язи?
– Я не знаю футболістів, які б любили збори після відпустки. (Усміхається) В останні два дні нам дали більшу паузу, а ось у перший тиждень була втома після вправ.
– Також ви сьогодні грали в міні-квадратах, потрібно було здійснювати відбір у перехідному квадраті. Можеш розказати детальніше про цю вправу?
– Тут потрібно показувати. Дві четвірки контролюють м’яч, тоді як по дві людини заходять у квадрат, відбирають м’яч і намагаються його вибити.
– Це важко?
– Напевно, контролювати – складно, а відбирати м’яч легше, тому що квадрат вузький.
– Після цього у вас були вправи на тактику. Уже готуєтеся до завтрашнього контрольного матчу з “Легією”?
– Ми ще не відпрацьовували після відпустки стандарти, контратаки після стандартів. І сьогодні згадували ці компоненти.
– У команді з’явилася група молодих гравців. Як їх прийняли?
– Хлопців прийняли відмінно! Правда, вони не заспівали пісню – їм це ще належить зробити.
– Який етап для тебе є найважчим і найлегшим у підготовчих зборах?
– Найважчими, напевно, є перші дні, коли ми проходимо через велике навантаження, через тести, які перевіряють твою готовність. Багато втомлюєшся.
– Бігати, напевно, ти дуже любиш?
– Ні, так лише здається. (Усміхається)
– Але загалом у тебе більше бігової роботи, ніж у нападників?
– Напевно, кожному потрібно бігати однаково багато, але крайнім захисникам доводиться робити більше спринтів на довгу дистанцію.
– Помітно, що в тебе теплі стосунки з Назарієм Русиним.
– Його півроку не було в команді, і поки що за сім днів він мені не встиг набриднути. (Усміхається). Живемо з Назарієм в одній кімнаті.
– Чи можна сказати, що ти вже відчув м’яч повною мірою, адже завтра перший контрольний матч?
– У Києві ми мало працювали з м’ячами, нам дали відчути ігровий снаряд, коли ми вже прилетіли до Туреччини. І поле тут, як на мене, ідеальне для роботи з м’ячем.
– Чи сняться тобі вже сни, як ти бігаєш і рахуєш кілометри на тренуваннях?
– Слава Богу, таке не снилося і, сподіваюся, не насниться. (Сміється)
– Наскільки важливим було пригадати ігрові зв’язки з партнерами на полі?
– Після виходу з відпустки ми більше бігали, а зараз налагоджуємо комбінації, щоб був кращий взаємозв’язок із партнерами.
– Шість контрольних матчів на першому зборі – це плюс для вас?
– Через ігри також набираються фізичні кондиції. Спочатку будемо отримувати менше ігрового часу, а до другого збору вже наберемо форму, щоб грати всі 90 хвилин.
– Головний тренер говорив раніше про те, що на кожну позиції претендують по два гравці. Наскільки відчувається зараз конкуренція в команді?
– Мені здається, конкуренція зараз важлива у будь-якому виді спорту та в будь-якій професії. Відчувається вона в тому, що якщо ти погано виконаєш вправу чи погано зіграєш, то є людина, яка може тебе замінити. Гадаю, для тренера це дуже важливо.
– Методи покарання та заохочення під час виконання вправ, коли гравці, які програли, повинні віджатися або пронести на собі переможця, – це не образливо?
– Ні, якщо ти програв, то маєш щось виконати: віджатися, зробити перекид або донести гравця до кінця поля. Це навпаки додає азарту.
– Скільки енергії ти віддаєш на тренуваннях? Можливо, втрачаєш вагу?
– Вага в мене не так легко зменшується та збільшується, тому щодо цього не можу сказати. А ось що стосується апетиту, то коли протягом дня проводимо два тренування, то на вечері дуже хочеться смачно поїсти. Тут, у Туреччині, маємо прекрасні умови – і в плані кухні, і полів, і проживання.
