11 серпня на Шпонщині пенсіонер врятував двох хлопчаків, що тонули на місцевому ставу.
Про це пише “Gazeta.ua“.
Інцидент стався в селі Сигнаївці. Діти без супроводу дорослих пішли купатися на ставок. Купаючись, хлопці почали тонути. Їх кинувся рятувати пенсіонер Михайло Шамардін. Одного витягнув благополучно, а іншого дістав уже непритомного.
– Ми їхали з чоловіком машиною, – розповідає жителька Києва Інна Лозко. – Побачили на березі ставка чоловіка з двома дітьми. Старший брат стояв біля нього, а молодший лежав горілиць. Спинилися, запитали, що сталося. Кажуть, ось хлопчик утопився.
Інна негайно набрала номер швидкої медичної допомоги.
– Там сказали, що екіпаж уже виїжджає. Поки вони були в дорозі, фельдшер давала мені поради. Як робити масаж серця, штучне дихання. Розказувала про періодичність. Порадила, як класти голову – набік чи прямо. Хлопчик почав дихати, але не опритомнів. Прибули медики, повантажили його в машину й відвезли, – каже жінка.
Фельдшер Шполянської “швидкої” Марина Будко саме чергувала того вечора.
– Я не диспетчер, а фельдшер, – каже. – Два екіпажі вже були в роз’їздах, а я працювала диспетчером. Зателефонували о 16:48. Розповіли, що хлопчик втопився. Кажуть, на вид йому років 7. А насправді виявилося 9. Велике щастя, що люди виявилися адекватними. Бо у більшості випадків впадають у паніку, починають голосити, а допомоги ніякої не надають. Ці люди відразу почали виконувати те, що я їм радила. За деякий час сказали, що у хлопчика з’явилося дихання. Однак до тями він не приходив. Дитина опритомніла вже в машині швидкої допомоги.
Заступник головного лікаря Шполянської ЦРЛ Валентин Михайлов каже, що хлопчика вже виписали з лікарні.
– Стан його здоров’я покращився й дитина поїхала додому, – говорить лікар.
Рятівником хлопців виявився місцевий житель 69-річний Михайло Шамардін.
– Я їхав до центра села велосипедом, – розповідає чоловік. – Коли чую, щось чи то мукає, чи то булькає. Глянув, хлопець у ставку больбається. Я зупинився. Стрибнув у воду, вхопив його за руку й витягнув. Він не міг говорити, тільки мукав. Показує рукою на воду, мовляв, там ще хтось є. Я стрибнув ще раз і витягнув його брата. Він не на дні був, а чомусь плавав на поверхні. Тільки увесь ряскою покрився. Тут під’їхали люди, почали телефонувати до “швидкої”, робити штучне дихання. Коли менший брат ожив, я сів на велосипед і поїхав. Ото увесь подвиг.
Рятувальник не знає прізвищ хлопців.
– Матір їхню знаю. Її прізвище Богданова. А дітей не можу знати, бо в неї багато чоловіків було. Кажуть, ніби Лук’янцеви чи Лук’янченки, – каже чоловік.
Директор місцевої школи Євген Бесараб каже, що діти не навчаються в селі.
– Вони вихованці Михайлівського інтернату з Кам’янського району. До батьків приїжджають лише на канікули, – каже він.
