На Черкащині пенсіонер врятував двох дітей, що тонули

11 серпня на Шпонщині пенсіонер врятував двох хлопчаків, що тонули на місцевому ставу.

Про це пише “Gazeta.ua“.

Інцидент стався в селі Сигнаївці. Діти без супроводу дорослих пішли купатися на ставок. Купаючись, хлопці почали тонути. Їх кинувся рятувати пенсіонер Михайло Шамардін. Одного витягнув благополучно, а іншого дістав уже непритомного.

– Ми їхали з чоловіком машиною, – розповідає жителька Києва Інна Лозко. – Побачили на березі ставка чоловіка з двома дітьми. Старший брат стояв біля нього, а молодший лежав горілиць. Спинилися, запитали, що сталося. Кажуть, ось хлопчик утопився.

Інна негайно набрала номер швидкої медичної допомоги.

– Там сказали, що екіпаж уже виїжджає. Поки вони були в дорозі, фельдшер давала мені поради. Як робити масаж серця, штучне дихання. Розказувала про періодичність. Порадила, як класти голову – набік чи прямо. Хлопчик почав дихати, але не опритомнів. Прибули медики, повантажили його в машину й відвезли, – каже жінка.

Фельдшер Шполянської “швидкої” Марина Будко саме чергувала того вечора.

– Я не диспетчер, а фельдшер, – каже. – Два екіпажі вже були в роз’їздах, а я працювала диспетчером. Зателефонували о 16:48. Розповіли, що хлопчик втопився. Кажуть, на вид йому років 7. А насправді виявилося 9. Велике щастя, що люди виявилися адекватними. Бо у більшості випадків впадають у паніку, починають голосити, а допомоги ніякої не надають. Ці люди відразу почали виконувати те, що я їм радила. За деякий час сказали, що у хлопчика з’явилося дихання. Однак до тями він не приходив. Дитина опритомніла вже в машині швидкої допомоги.

Заступник головного лікаря Шполянської ЦРЛ Валентин Михайлов каже, що хлопчика вже виписали з лікарні.

– Стан його здоров’я покращився й дитина поїхала додому, – говорить лікар.

Рятівником хлопців виявився місцевий житель 69-річний Михайло Шамардін.

– Я їхав до центра села велосипедом, – розповідає чоловік. – Коли чую, щось чи то мукає, чи то булькає. Глянув, хлопець у ставку больбається. Я зупинився. Стрибнув у воду, вхопив його за руку й витягнув. Він не міг говорити, тільки мукав. Показує рукою на воду, мовляв, там ще хтось є. Я стрибнув ще раз і витягнув його брата. Він не на дні був, а чомусь плавав на поверхні. Тільки увесь ряскою покрився. Тут під’їхали люди, почали телефонувати до “швидкої”, робити штучне дихання. Коли менший брат ожив, я сів на велосипед і поїхав. Ото увесь подвиг.

Рятувальник не знає прізвищ хлопців.

– Матір їхню знаю. Її прізвище Богданова. А дітей не можу знати, бо в неї багато чоловіків було. Кажуть, ніби Лук’янцеви чи Лук’янченки, – каже чоловік.

Директор місцевої школи Євген Бесараб каже, що діти не навчаються в селі.

– Вони вихованці Михайлівського інтернату з Кам’янського району. До батьків приїжджають лише на канікули, – каже він.

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.