Фото: «ШоТам?»
Андрій Кайдаш виготовляє автомобільні причепи для перевезення вуликів — «Бджоловози». Війна змусила його переїхати із Запорізької області на Черкащину, в село Свидівок.
Історію виробника «бджоловозів» розповідає «ШоТам?»
Андрій – пасічник із дитинства, доглядав 30 вуликів. А коли вивчився на інженера‐конструктора, зміг поєднав хобі з професією.
- Вирішив зробити причіп для свого автомобіля для перевезення вуликів. Зробив першу модель, яка всім сподобалась. У мене її викупили, – розповів Андрій Кайдаш.
Фото: «ШоТам?»
Так чоловік почав виготовляти транспорт для бджіл. До війни мав замовлення на кілька днів наперед. Але на другий день повномасштабного вторгнення Василівка, що на Запоріжжі, опинилась під обстрілами й виробництво зупинилось. Андрію з дружиною Наталею довелося ховалися в підвалі. Без води й електрики вони пробули 10–11 днів.
Фото: «ШоТам?»
У цей час до цеху Андрія прийшли окупанти. Вони зламали замки й почали ремонтувати там свою техніку. Андрій же відчував провину, що не виконав оплачені до вторгнення замовлення, тому ризикнув виїхати з міста.
- Було лячно, тому що треба було виїжджати по мінному полі через обстріли. Згадуючи це зараз, мурашки йдуть по шкірі, – сказала дружина Андрія Наталя, менеджерка з продажу «бджоловозу».
Фото: «ШоТам?»
Андрій знайшов приміщення на Черкащині, а на роботу взяв членів родини. Вони працювали 24/7, щоб всі замовники отримали свої причепи. Тепер «Бджоловіз» шукає нових замовників.
Та попри все Андрій мріє поїхати у звільнену Василівку, щоб знову побачити своїх бджіл.
Також читайте: Переселенці відкрили в Умані магазин крафтової продукції.
Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку «18000» і витрачайте час у мережі із користю
