Фото: “ШоТам?”
Андрій Кайдаш виготовляє автомобільні причепи для перевезення вуликів — “Бджоловози”. Війна змусила його переїхати із Запорізької області на Черкащину, в село Свидівок.
Історію виробника “бджоловозів” розповідає “ШоТам?”
Андрій – пасічник із дитинства, доглядав 30 вуликів. А коли вивчився на інженера-конструктора, зміг поєднав хобі з професією.
– Вирішив зробити причіп для свого автомобіля для перевезення вуликів. Зробив першу модель, яка всім сподобалась. У мене її викупили, – розповів Андрій Кайдаш.
Фото: “ШоТам?”
Так чоловік почав виготовляти транспорт для бджіл. До війни мав замовлення на кілька днів наперед. Але на другий день повномасштабного вторгнення Василівка, що на Запоріжжі, опинилась під обстрілами й виробництво зупинилось. Андрію з дружиною Наталею довелося ховалися в підвалі. Без води й електрики вони пробули 10-11 днів.
Фото: “ШоТам?”
У цей час до цеху Андрія прийшли окупанти. Вони зламали замки й почали ремонтувати там свою техніку. Андрій же відчував провину, що не виконав оплачені до вторгнення замовлення, тому ризикнув виїхати з міста.
– Було лячно, тому що треба було виїжджати по мінному полі через обстріли. Згадуючи це зараз, мурашки йдуть по шкірі, – сказала дружина Андрія Наталя, менеджерка з продажу “бджоловозу”.
Фото: “ШоТам?”
Андрій знайшов приміщення на Черкащині, а на роботу взяв членів родини. Вони працювали 24/7, щоб всі замовники отримали свої причепи. Тепер “Бджоловіз” шукає нових замовників.
Та попри все Андрій мріє поїхати у звільнену Василівку, щоб знову побачити своїх бджіл.
Також читайте: Переселенці відкрили в Умані магазин крафтової продукції.
Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку “18000” і витрачайте час у мережі із користю
