Від початку повномасштабної війни росія продовжує ледь не щодня обстрілювати Україну з повітря. Десятки, а іноді, й сотні ракет і дронів-камікадзе летять по наших населених пунктах із кількома цілями: посіяти паніку серед цивільного населення та спричинити енергетичну кризу. Зокрема, для останньої мети окупант усе частіше намагається цілити в такі об’єкти критичної інфраструктури як ТЕЦ, ТЕС та підстанції. Лише під час останньої масової атаки, 15 листопада, росія випустила по Україні 111 ракет, із яких понад 70 вдалося збити силами нашої ППО. Та попри титанічну роботу ЗСУ, деякі об’єкти енергетики все ж зазнають пошкоджень, у зв’язку з чим в країні застосовують відключення світла та готуються до найважчої в історії її незалежності зими.
Однак шкода від таких ракетних атак вимірюється не лише кількістю годин, які українцям доводиться проводити в темряві. Адже кожне влучання – це масштабна пожежа та, як наслідок, викид в повітря й проникнення у ґрунти забруднювальних речовин.
“18000″ розповідає, яку екологічну шкоду завдають спричинені ракетними атаками рф пожежі на ТЕЦ та ТЕС України та якими вже є збитки, завдані окупантом нашому довкіллю.
Пожежі на об’єктах енергетики: наслідки для довкілля й людини
Перш, ніж говорити про наслідки пожеж на ТЕЦ і ТЕС, спричинені російськими атаками, варто окреслити, у чому ж різниця між цими поняттями:
- ТЕС (теплоелектростанція, – ред.) – об’єкт, який генерує електроенергію шляхом спалення палива в спеціальних котлах;
- ТЕЦ (теплоелектроцентраль, – ред.) – об’єкт, який може одночасно виробляти й електроенергію, і тепло.
Крім цього, наскільки відомо з відкритих джерел, атаки російськими ракетами відбуваються не лише на ці об’єкти, але й на підстанції, які отримують і розподіляють електроенергію від ТЕЦ, ТЕС і АЕС.
У коментарі “18000” експертка енергетичного відділу ГО “Екодія” Марина Ратушна пояснює: найбільша небезпека атак на енергетичні об’єкти України з точки зору викидів в атмосферне повітря пов’язана з тим, що у виробництві електроенергії здебільшого використовується тверде паливо, яке є найбільш пожежонебезпечними, зокрема буре вугілля і торф.
– Якщо відбувається атака на ТЕЦ чи ТЕС, де є сховище твердого палива, то відбуваються одночасні викиди в повітря від згоряння цієї речовини. Фактично, це паливо б і так використали, але небезпека полягає в тому, що це відбувається одночасно і без будь-якої системи очищення викидів, – пояснює експертка.
Зокрема, серед забруднювальних речовин, які можуть потрапити в повітря після згоряння палива – сажа, тверді частки, діоксид азоту, діоксид сірки, важкі метали та ін. А, оскільки повітря не має кордонів, із часом ці речовини можуть розповсюдитися далеко за межі території, де сталася пожежа. Тобто, якщо масштабна пожежа на ТЕЦ сталася в центральній Україні, то дихати небезпечними речовинами, викид яких стався в атмосферне повітря, надалі можуть і жителі Півдня чи Заходу. Це залежить зокрема від напряму та швидкості вітру.
– Також ці забруднювальні речовини можуть осідати, тобто забруднювати ґрунти і потім, як наслідок, потрапляти до підземних вод, – говорить Марина Ратушна. – Крім того, при певній хімічній реакції з водяною парою діоксид сірки може випадати в кислотні дощі, що впливає і на якість ґрунтів, і на врожайність.
Водночас варто розуміти, що про масштабний і одночасний викид цих забруднювальних речовин у повітря йдеться лише в тому випадку, коли ракета влучає або спричиняє пожежу безпосередньо у місці зберігання палива на ТЕЦ чи ТЕС.
Однак, окрім пожеж на енергооб’єктах, в атмосферне повітря потрапляють і забруднювальні речовини безпосередньо від вибуху ракети. Марина Ратушна пояснює: найбільшу небезпеку в ній становить її бойова частина. Наприклад, у радянській ракеті “Точка-У” бойова частина важить близько 160 кг і складається з тротилу та гексогену, а її вибух становить небезпеку для мирного населення та довкілля.
– Залежно від того, з чого складається бойова частина ракети, залежать об’єми викидів та їхній склад. Якщо ми візьмемо ту ж “Точку-У”, за грубими розрахунками, від однієї такої ракети викидів у повітря буде близько 60 кг, – говорить експертка.
І хоч забруднення повітря не впливає тут і зараз, а має накопичувальний ефект в організмі людини, першими відчути його наслідки можуть люди, які вже мають серцево-судинні чи легеневі хвороби та проживають поруч з епіцентром подій.
Також, як наголошують у Комітеті з питань здоров’я нації, потрапляючи до людського організму, ендокринно-руйнівні хімікати, до яких належать і стійкі органічні забруднювачі та важкі метали, які можуть виділятися під час пожеж на промислових об’єктах, найбільше впливають на ендокринну та репродуктивну системи, імітуючи, блокуючи чи перешкоджаючи роботі гормонів. Ба більше – їхні наслідки можуть впливати й на наступні покоління.
Мовою цифр: понад 500 тисяч тонн викидів в атмосферне повітря
Нині через ракетні атаки росіян Україна втратила вже близько 40% енергетичної інфраструктури. У дні наймасовіших атак постраждало близько 30 об’єктів критичної інфраструктури. Крім цього, понад 500 промислових підприємств в Україні було знищено або пошкоджено.
Якщо ще весною-влітку окупанти здебільшого хаотично цілили по цивільній інфраструктурі України, подекуди влучаючи в критичну, то від початку жовтня почали масово знищувати саме енергетичну систему. Тож уже другий місяць поспіль росіяни спрямовують ракети та іранські дрони на гідроелектростанції, ТЕЦ і ТЕС, трансформаторні підстанції й лінії електропередач. Усе, аби навіть вироблена енергія не могла потрапити до споживача.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Чим зайняти та як допомогти подолати паніку дитині, коли немає світла
Для прикладу, лише 31 жовтня війська рф завдали ракетної атаки по об’єктах енергетичної інфраструктури в Харкові, Запоріжжі, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Чернівецькій та Дніпропетровській областях. А вже за кілька днів, 2 листопада, керований окупантами дрон-камікадзе влучив в енергетичний об’єкт на території Дніпропетровської області. Найбільша ж, шоста від початку жовтня, ракетна атака по енергетиці України сталася 15 листопада. Тоді влучання ракет були зафіксовані в понад десяти областях, серед яких найбільше постраждали північні та центральні регіони. Це призвело до аварійних та подальшого збільшення тривалості планових вимкнень світла майже по всій країні.
Крім цього, за даними оперативного штабу з фіксації екозлочинів Державної екологічної інспекції України, російські атаки на нафтосховища завдали шкоди атмосферному повітрю України вже на 49,3 млрд грн. Зокрема, лише за перші 100 днів повномасштабної війни рф щонайменше 36 разів влучала в об’єкти нафтової інфраструктури України.
За інформацією офіційного ресурсу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів “ЕкоЗагроза”, унаслідок пожеж нафтопродуктів в Україні відбулося 499 473 тонн викидів речовин в атмосферне повітря. А загалом за вісім місяців працівники ДЕІ зафіксували згорання 680 618 тонн нафтопродуктів під час обстрілів.
“Нині підраховані збитки навколишньому середовищу по 19 випадках у Києві та Київській області. Атмосферному повітрю столичного регіону нанесено шкоду у розмірі 46,3 млрд грн. У Чернігівській області шкода атмосферному повітрю за 9 розрахованими випадками атак на нафтосховища становить понад 1,5 млрд грн, а у Дніпропетровській і Кіровоградській області – 434,3 млн грн”, – інформують у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.
Водночас варто розуміти, що навіть наявні нині офіційні дані, яких і так обмаль, не змальовують всю ситуацію по країні. Чимало територій досі окуповані ворогом й отримати інформацію про стан енергооб’єктів чи довкілля там поки що неможливо. А, як показує приклад деокупованих територій, у подальшому такі дані можуть вражати. Зокрема, лише за два місяці перебування росіян у зоні Чорнобильської АЕС було завдано збитків унаслідок викидів забруднювальних речовин у повітря на 130 млн грн.
“9,5 тисяч га перелогів, 18,5 тис га лісів, 1,5 тисяч га боліт, 200 га згарищ та плавнів було пошкоджено, зокрема пожежами, у зоні відчуження. Збитки від пожеж за час окупації зони з 24 лютого до 24 квітня на сьогодні складають понад 1,5 млрд грн. Крім цього, і після деокупації території вибухові пристрої та сигнальні ракети, які залишилися там, тривалий час і навіть досі провокують у зоні неконтрольовані пожежі внаслідок необачного підриву тваринами чи людиною”, – поділився під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко.
Моніторинг якості повітря й ґрунтів – важливий елемент доказової бази злочинів рф
На сьогодні в Україні фактично відсутні державні системи моніторингу якості атмосферного повітря та ґрунтів. У зв’язку з цим у правоохоронців та екоінспекторів виникає проблема зі збором доказів щодо стану повітря чи ґрунту, яким він був до вчинення правопорушення.
– У нас (в Україні, – ред.) не вистачає автоматизованих постів моніторингу якості повітря. Але справа в тому, що нині через відключення світла станції моніторингу, які є, не можуть повноцінно цілодобово працювати. Тому аналізувати погіршення чи покращення стану атмосферного повітря в теперішній ситуації – складно. Треба, щоб автоматизованих постів було більше, а області й міста в подальшому закладали кошти в планах відновлення своїх територій на їхнє встановлення, – говорить експертка енергетичного відділу ГО “Екодія” Марина Ратушна.
Крім цього, важливо, аби для розрахунків збитків, завданих довкіллю через військові дії, використовувалися й дані мереж моніторингу, які є громадськими ініціативами.
– Чим більше даних – тим вища вірогідність зробити точні підрахунки та порахувати межі впливу. Для прикладу, ГО “Екодія” від початку повномасштабного вторгнення здійснює моніторинг з відкритих джерел випадків, які потенційно негативно впливають на довкілля внаслідок військової агресії. Станом на сьогодні таких випадків ми зафіксували вже більше семисот. Із них тих, які були направлені росією саме на нашу енергетичну безпеку – понад 180. Найбільше їх – у Дніпропетровській області, – говорить експертка.
Інтерактивна мапа випадків потенційної шкоди довкіллю, спричиненою агресією росії
Також на сьогодні є складнощі й з належною оцінкою наслідків забруднень постфактум. Так, під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування заступниця керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генерального прокурора Вікторія Літвінова зазначила, що нині правоохоронні органи хотіли б здійснювати забір проб забруднених ґрунтів не лише на поверхні, а й з’ясовувати, чи проникли важкі метали в поверхневі ґрунтові води.
– Для цього необхідне зняття ґрунтового шару всієї землі, вивезення його на окрему територію, здійснення бурінь до самої води й забір проб і води, і ґрунтів на різних глибинах. Така дія не може бути проведена слідчим та прокурором самостійно без залучення спеціальної техніки, дозволів та ліцензій, – констатує Вікторія Літвінова.
Де моніторити та куди повідомити про наслідки шкоди, завданої військовою агресією Україні?
- “ЕкоЗагроза” – офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
- SaveEcoBot – єдиний в Україні екологічний чат-бот;
- Мапа моніторингу якості повітря в Україні від SaveEcoBot – ТУТ;
- ЛУН Місто Air – інтерактивна мапа ТУТ;
- Інтерактивна мапа випадків потенційної шкоди довкіллю, спричиненої агресією росії, від “Екодії”.
Анастасія Небога
Статтю створено за підтримки Institute for War & Peace Reporting
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: “Без вас”. Як черкащанам підготуватися до зими з відключеннями світла?