Отримав 4 завдання, просив у росіян пістолети і вибухівку. Деталі історії черкаського “зрадника”

14 вересня Золотоніський міськрайонний суд виніс вирок у справі щодо державної зради. Черкащанин Владислав Полулях отримав 10 років позбавлення волі.

Його історія набула розголосу влітку цього року. Після затримання Полуляха 1 червня, видання 18000 з’ясувало деталі його діянь. Тоді ми повідомили, що за гроші від російських кураторів черкащанин фотографував військові об’єкти у Черкасах та обласному центрі. Ця інформація отримала суттєвий резонанс, бо була першою в нашій області у своєму роді.

Тепер, уже після вироку, ми публікуємо додаткові подробиці із цієї історії. Це фрагменти переписок із російськими кураторами, зокрема детальний опис завдань та прохання від Полуляха на передачу йому зброї на вибухівки. Із зрозумілих причин назви об’єктів, або надмірну деталізацію ми опускаємо.

Фото із затримання від СБУ

Все, опубліковане нижче, взяте із матеріалів судових справ, які знаходяться у загальному доступі.

Перше завдання: розвідка у центрі Черкас

Перша переписка між агентом російських спецслужб і Владиславом Полуляхом відбулася 11 травня. 

ФСБ:

“Вижу Вы не в восторге от того, как действуют нынешние власти Украины. Мы нуждаемся в помощи таких людей как Вы. В свою очередь можем предложить достойную оплату за проделанную работу”

В. Полулях:

“Да, без проблем, пишите что нужно, все что в моих силах сделаю”

Цього ж дня, 11 травня, Полулях отримує перше завдання від російських кураторів.

ФСБ:

“Необходимо узнать все точки бесплатной раздачи wi-fi, которые находятся возле администрации города Черкасс. Нужно сделать скриншот информации точки доступа (название сети, скорость, безопасность, ip-адрес, МАС-адрес)”

В. Полулях:

“Это мне надо какую-то программу, чтобы к ним подключится? Там обычно пароль нужен для подключения. Или просто все, что поймает мой телефон с указанными данными зафиксировать? Хорошо, завтра все сделаю”.

Після цього Полулях поїхав на маршрутці на Соборну площу. Він провів сканування усіх відкритих мереж Wi-Fi у центрі міста, зробив фото, після чого відправив представнику фсб рф цю інформацію. 

За виконання поставленого завдання 14 травня він отримав 2000 грн.

Друге завдання: військові, блокпости і міст у Черкасах

14 травня Владислав Полулях отримує наступне завдання. Представник росії попросив дізнатися, чи багато в Черкасах військових та надати інформацію про міст через Дніпро.

ФСБ:

 «Как там ситуация в городе? Много нациков? И кстати а что с вашим мостом через Днепр»

В. Полулях:

 «Нациков как раз не видно, зато куча волонтеров. Вроде бы наш крысоазов (тут були назви об’єктів, які ми видалили – ред.) За то в районе (…) постоянно идут какие то учения. Мост стоит, по нему ездят, блок пост как водится из гавна и палок перед ним».

Після цього 16 травня Полулях сів у маршрутку і провів приховану відеозйомку блокпостів на в’їздах у Черкаси. Далі він відправив російському куратору відео і знімки екрану мобільного телефону із точним позначенням вказаних блокпостів на карті «Google-Maps».

Після цього він далі пересувався містом на маршрутках та здійснював приховану зйомку. Фотографував заклади і об’єкти, де на його думку, могли знаходитися наші військові. Потім позначив це все на карті і відправив росіянами.

Також сфотографував міст та ще низку об’єктів, назви яких більшості з яких ми із зрозумілих причин не вказуємо. Це різні об’єкти інфраструктури, вокзал, військова частина, управління поліції тощо.

20 травня він отримав ще 2 тисячі гривень за це завдання.

Третє завдання: інформація по судах та правоохоронних органах

21 травня – завдання №3: дізнатися про те, як в умовах військового стану в місті Черкаси працюють правоохоронні органи та суди.

ФСБ:

“Здравствуйте. Отлично. Возникла необходимость уточнить, как в условиях военного положения работают ваши правоохранительные органы и суды? Возможно их евакуировали или передислоцировали в другие регионы”.

В. Полулях:

“Хорошо, пройдусь по судам, проверю. Полиция на улицах есть, мало но есть…”

Після цього Полулях здійснив приховану зйомку всіх черкаських судів та СБУ.

27 травня він отримав 4000 тисячі гривень.

Також він написав розписки, що отримав кошти.

“получил от сотрудников Федеральной службы безопасности денежное вознаграждение”.

Він сфотографував їх, відправив росіянам і спалив.

Просить зброю: пістолети з глушником, міни, гранати

Того ж дня, 21 травня, під час переписки Полулях попросив приховано надати йому зброю і вибухові пристрої, щоб він міг їх застосувати проти ЗСУ у разі приходу російських військових на територію Черкаської області, або за інших обставин за вказівкою представника.

В. Полулях:

 «Таких рисковых как я очень мало. Вы ж надеюсь обратили внимание, что я не задаю глупых вопросов, а просто беру и делаю на свой страх и риск? Я то понимаю, что Вы не можете мне предоставить 100 процентные доказательства, что Вы это именно Вы. Ну проверил я на известном даркнетовском ресурсе, что этот номер физически находится в Ленинградской области, но опять же, это весьма условное доказательство, насколько точен сам ресурс проверить не могу. С другой стороны, если это провокация нашей исбушки, то есть проверенный метод как от них отбиться, не в первой, я в 90х уже работал полным ходом. Но если скажем Вам удалось бы как-то скинуть мне посылочку с парой 6П9 (или аналогичных пистолетов с лцу и глушителем), боекомплект к ним, магазины, мон 50, 90, каких других мин разных и хороших, радиодетонатор, моточек дшв, гранат (я служил срочную сапером, кое-что в вопросе понимаю) то мне конечно было бы спокойнее и веселее. А то скоро и у нас начнется, а у меня одна АСВК в предсмертном состоянии с горсткой патронов. Но это понятно такое дело, скорее идеальный вариант».

28 травня він пише наступне повідомлення.

 «Ну смотрите: мне пара пистолетов с глушителями и лцу, лцу обязательно надо, бо и в лучшие годы я стрелял не важно, только оптика АСВК и выручала, хотя бы 3 магазина на ствол и минимум 50 патронов в целом, мне ж еще хоть по 5 патронов пристрелять и приноровится к стволу надо, также кобуры к ним для скрытого ношения, нужны не только чтобы чувствовать себя уверенно но и для того, что бы спокойно по городу шастать ночью. Груз выйдет легким и сможете его ночью скинуть на мою площадку ночью, она большая, скажем с беспилотника. Само собой, по акту приема передачи и по приходу ваших сдам все как положено. А вторым рейсом можно скинуть, ну опять же минимум 5 ф1 и 5 ргд с запалами, 2 мон 50 с радиодетонатором. Как то так… ».

Яку відповідь він отримав на ці повідомлення, у матеріалах судових справ не вказано.

Четверте завдання. Останнє

30 травня Полулях отримав наступне завдання. Як виявилося, останнє для нього. Він мав зібрати інформацію про військовий об’єкт в одному з населених пунктів області.

В. Полулях:

 «Ща займусь, отпишусь».

1 червня він поїхав на завдання. Знову приховано зняв блокпости на виїзді з міста. А потім, по приїзду в інший населений пункт, провів відеозйомку військової частини. Відправив відеофайли.

Під час подальшої відеозйомки близько 11 години 1 червня він був затриманий співробітниками Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Суд. Зізнання і “щире каяття”

Після затримання Полуляха помістили в СІЗО. Від початку його справу мав слухати Придніпровський райсуд Черкас. Однак черкаські судді домоглися її передачі на Золотоніський міськрайонний суд. 

Судове засідання відбулося 14 вересня. У суді Владислав Полулях вину визнав повністю, щиро розкаювався.

Також він підтвердив усі свої дії, які були описані у матеріалах слідства. Зокрема, додав, що не лише виконував всі поставлені йому завдання, а й проявляв ініціативу. Наприклад, фотографував деякі блокпости та певні військові об’єкти. 

За свою роботу отримав загалом 8 тисяч гривень.

Обвинувачений розповів, коли його попросили написати розписку, сфотографувати її та передати за допомогою месенджера «Viber», то він злякався, однак вирішив продовжувати свої дії.

Також він підтвердив, що просив надати йому зброю, яка необхідна була йому для захисту у випадку ведення бойових дій у Черкасах.

На стадії судових дебатів Полулях просив суд врахувати його щире каяття та врахувати, що у квартирі, яка йому належить, проживає тяжко хвора цивільна дружина, неповнолітня дочка та син, який має інвалідність. Тому просив не конфісковувати його квартиру.

Адвокат О.О. Конопацький вказував на незначний рівень суспільної небезпеки дій Полуляха, адже всі об’єкти, які ним були повідомлені, відображені у загальному доступі.

Вирок

Суд визнав Владислава Полуляха винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання для Полуляха обчислюється з моменту його затримання, тобто з 1 червня 2022 року.

На сьогодні вирок ще не вступив у силу та може бути оскаржений у апеляційній інстанції.

Хто такий Владислав Полулях?

Сусіди характеризують його, як «дивну» і відлюдькувату особу. Кажуть, цікавився комп’ютерами та програмуванням.

Свого часу обіймав посаду завідувача сектором інформаційних технологій та захисту інформації головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. На момент затримання – безробітний.

У судовому реєстрі є ще дві згадки про нього.

У 2015 році банк «Київська Русь» через суд стягнув з нього 4822 гривні. Це сума за наданий кредит, який відповідач не повертав.

У 2017 році Придніпровський райсуд Черкас розглядав адмінпротокол, який на Полуляха склали через невчасно подану декларацію, коли він працював у держгеокадастрі. Тоді справу закрили через закінчення на момент розгляду строків.