Черкасець Сергій Залозний – айтівець. Із початку повномасштабного вторгнення він допомагає із забезпеченням однієї з бригад “Гвардії наступу” як не обладнанням, так транспортом. Один із важливих проєктів, який реалізував Сергій, – це виробництво спеціальних повербанків для військових рацій. Завдяки його розробкам 4 бригада швидкого реагування НГУ “Рубіж” нині має зв’язок.
“Автомобільні акумулятори за спиною носити не прикольно”
Розробкою повербанків для військових Сергій почав займатись цієї зими. Чоловік розповідає, що разом з ним небайдужими до волонтерства стали його друзі й колеги. Так одного разу до Сергія звернувся його товариш, який веде свій новинний телеграм-канал, із проханням допомогти розібратися у військових запитах.
– У тому потоці повідомлень мене зацікавив один запит – потреба в зарядках для рацій. Так ми й познайомились із військовими з 4 бригади НГУ. Розумієте, багато бійців мають нереалістичні запити, як їх реалізувати, ніхто не знає. А ця бригада знала, що їм потрібно й для чого, запити були структуровані, – розповідає айтівець.
Після цього Сергій почав виготовляти потужні, а головне – невеликі й зручні у користуванні акумулятори для військових рацій. Каже, що було кілька спроб: спочатку одну версію повербанків зібрали, вони працювали, але не так, як хотілось. Потім вирішили з них прибрати плати захисту. Також збирали повербанки з круглих батарей. Та після всіх спроб прийшли до вдалого варіанту.
– Коли були перебої з електроенергією, нам із колегами треба було живити ноутбуки, тому ми складали повербанки. Перші були з китайськими платами, вони виконували свою задачу, але сподівань не виправдали. Ми вивчали, як вдосконалити їхню роботу, тому коли прийшов запит на рації, вже знали, які деталі треба і з чим варто експериментувати, – пояснює Серій Залозний.
Нині у виробництві два види повербанків – плоскі й об’ємні. Останні розробили на заміну автомобільним акумуляторам, які військовим “носити за спиною виявилось не так і прикольно”.
Автомобільні акумулятори замінили повербанки: вони легші, але такі ж потужні
У виробництво повербанків і в іншу допомогу військовим Сергій вкладає свої кошти. Інколи його підтримують друзі й колеги.
– Спочатку збирали повербанки з другом в офісі. У нього є 3D-принтер, тому я робив такі собі “замовлення”, а товариш друкував макети. На створення принтером однієї “коробки” потрібна доба, а щоб скласти десять великих повербанків, треба два дні й ще трішки часу. Тому вихідні минали за роботою: друкували й збирали, – каже Сергій Залозний.
Першою розробкою були плоскі повербанки, вони за розміром схожі на ноутбуки. Такі пристрої військові використовують усередині групи на невеликих відстанях для маленьких рацій – “моторол”. Потім був запит на більші повербанки, що могли б живити автомобільні рації. Вони розраховані на великі відстані і служать ретрансляторами для сигналів маленьких рацій: налаштовують їхній зв’язок між групами військових, що перебувають за кілька кілометрів один від одного.
Собівартість пластику для однієї “оболонки” повербанку вагою 300 грам становить 300 гривень. Сергій каже, що проблем із купівлею катушки з пластиком для 3D-принтера в Україні немає. Найдорожче, що є в повербанках для зарядки автомобільних рацій, – це акумулятори. Важкий зимовий період минув і їх вже також можна придбати в місцевих магазинах.
– Усередині повербанку немає нічого складного. В об’ємному – чотири акумулятори, що підключені послідовно. Ця розробка еквівалентна автомобільному акумулятору. Повербанк видає 12 Вт і велику силу струму. Ця річ створена для автомобільних рацій, але яку можна використовувати й за межами автівки. Вага великого повербанка – до чотирьох кілограмів, що в рази менше за автомобільний акумулятор, – пояснив черкасець.
Сергій розповідає, що рація не заряджається від повербанків, а отримує струм, завдяки якому функціює. Коли рація в режимі очікування, то струм менший, коли ж приймає і передає сигнал – більший.
Потужності плоского повербанку, який у своїй першій версії мав 32 штуки круглих акумуляторів, вистачало на три дні. Сили об’ємного – розраховані на понад чотири доби. Крім того, за три години його можливо повністю зарядити.
Сергій Залозний розповідає, що намагався передбачити проблеми, які могли б виникнути у бійців під час користування повербанками.
– Військові хотіли отримати повербанки чим швидше, тому пропонували навіть клеми залишити. Але я розумів, що існує людський фактор і хтось може їх сплутати, тоді пристрій зламається. У результаті я зробив індикатор розряду, щоб бачити залишкову ємність, передбачив входи, зробив дріт для рації й зарядку для повербанків, – пояснює черкасець.
Для першого замовлення на одну бригаду Сергій змайстрував до 40 повербанків: щоб поки частина працювала, інша – заряджалась або була про запас.
Від студентської практики до волонтерства
Своїм умінням Сергій Залозний поділився зі студентами Черкаського національного університету. Тепер вони виготовляють повербанки, а черкасець має більше часу на інші запити військових.
– Усі мої вихідні були присвячені повербанкам, треба було когось просити про допомогу. Тоді я звернувся до декана одного з інститутів ЧНУ й запропонував практику його студентам. Спочатку хлопці “працювали” на свої бали, просили ще і ще роботу, а в мене вже матеріал закінчився (сміється, – ред.). Після практики частина студентів згодились волонтерити, – каже Сергій Залозний.
Четвертокурсник Ярослав Швець пригадує, що їм пояснили, чим вони займатимуться й одразу дали декілька схем.
– Зараз досить складний час, багато українців намагаються допомогти країні, тому і я вирішив долучитися до збору повербанків. Ця робота приносить користь бійцям, покращує їхню укомплектованість, а це головне, – розповідає студент.
Раніше хлопець не тримав паяльник у руках, але за кілька днів практики приловчився. Навчився й точковому зварюванню, тепер знає, для чого каніфоль, флюс, коли і що краще застосовувати, яким припоєм користуватися та яку температуру виставляти на паяльнику.
– Ті, хто вмів паяти, одразу взялися за це. Інші виконували простіші задачі. Працювати з точковою зваркою, користуватися лабораторним блоком живлення навчив Сергій, паяти вже пробував сам, коли не виходило, допомагали одногрупники. Потім закріплював навички пайки, складаючи павербанки, – розповідає Ярослав Швець.
Одногрупник Ярослава Данило Онищенко також збирає повербанки. Під час практики він переважно займався зварюванням акумуляторів і їхньою збіркою, також пробував паяти.
– Чи вмію я повністю скласти повербанк? Думаю, так. Під час практики ми пройшли всі етапи роботи: заряджання, розряджання й балансування акумуляторів, зварювання їх між собою точковою зваркою, припаювання зварених акумів до плати керування, збирання всього в корпуси, рихтування корпусів, – пояснює Данило.
Він каже, що швидко опанував процес, бо вчився на своїх помилках: “Поки вчився якісно паяти конектори, довго мучився з одним і таки його зіпсував, але потім пішло все швидко та якісно”.
Нині хлопці складають випускні іспити, але щойно будуть готові корпуси для повербанків, надійдуть необхідні деталі – вони готові волонтерити.
За словами Сергія, у планах завершити збір ще десяти повербанків, на які вже чекають захисники. Айтівець каже, що готовий виготовляти більше пристроїв, але поки фінансування вистачає лише на одну бригаду.
Не повербанками єдиними
Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Залозний щомісяця донатить Збройним силам. Однак він надає перевагу не традиційному грошовому переказу. Його кошти перетворюються у ліцензії для рацій, автомобілі, бронежилети й планшети. А ще чоловік планує продавати власні електронні годинники, а весь прибуток вкладати в українське військо.
Із цієї зими черкащанин виготовив близько сотні повербанків: 50 плоских і стільки ж об’ємних. Каже, що готовий їх майструвати, допоки буде попит.
– Я спілкуюсь із військовими, тому знаю, що насамперед їм потрібно. Крім того, постійно віддаю частину своїх коштів війську й буду це робити стільки, скільки буде потрібно, – сказав Сергій Залозний.
Вікторія Нянько
Також читайте: Черкащанин створив символи перемоги. Як войовничий Шевченко і повішений путін збирають кошти для ЗСУ?
Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм “18000” – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди