Вивозили поранених, передавали посилки від рідних, возили продукти, амуніцію, автівки – від волонтерів. Черкасець Ярослав Григорович з березня минулого року кожні кілька тижнів регулярно їздить на Схід. Там на нього із напарником завжди чекають військові. Та наступна поїздка опинилася під питанням, бо хлопці лишилися без коліс. На придбання авто треба 100 тисяч гривень. Наразі зібрано 41 446 гривень.
- Раніше ми їздили на бусі. Ним відвозили необхідне для військових, вивозили «трьохсотих», але потім віддали його у полк Валерія Маркуса. Крайні кілька поїздок були на авто, яке придбали і готували для бійців, що воюють під Соледаром. Поки вони були на ротації – ми користувалися ним. Та зараз автівка потрібна хлопцям. Самі ж – лишаємося без, – говорить волонтер Ярослав Григорович.
Старий бус, який віддали у полк Маркуса
На його рахунку вже не один десяток поїздок у зону бойових дій. Кожні кілька тижнів – він із напарником об’їздить близько 20 місць базування українських захисників. Комусь – передають «привіти» від рідних, іншим – везуть усе, чого бракує: від одягу, грілок, їжі, ліків до «мавіків», планшетів, автівок. І поки це все розвозять – отримують новий список потреб від військових до наступного разу.
- Під час крайньої поїздки заїхали до наших хлопців, а їм якраз дали на підсилення 7 мобілізованих… Військові тільки після навчання. Там такий перелік: від термоустілок до другого комплекту форми. І їх треба одягнути. Вони ще навіть ніяких бойових не отримали, нічого… – каже він.
Ярослав додає, завжди намагаються закрити потреби бійців за рахунок коштів, які збирають волонтери. Та буває і так, що хлопці «по‐тихому» самі організовуються та власним коштом замовляють дрони, тепловізори, оформлюють на волонтерів доставку і просто просять забрати з пошти і привезти до них.
- Вони воюють, ризикують життям, не бачать рідних, не знають мирної тиші міст і при цьому все, що називається зарплатою, витрачають на війну. Щоб ми з вами ходили спокійними вулицями своїх міст, пили каву чи просто засинали в своєму теплому ліжку. У такі моменти я розумію, що ми не маємо права їх підвести. Ми мусимо вчергове приїхати, зібрати все по списку і «підсилити» їх, – додає хлопець.
Із крайньої поїздки вони привезли ще й одне розбите авто. Воно врятувало не одне життя захисників, що зараз під Кремінною. Відремонтувати машину – пів справи, а от відігнати хлопцям назад – проблема. Волонтерам потрібен бус.
- Ми вже знайшли його. Він – у Данії. Аби придбати його нам бракує 100 тисяч, – говорить – Ярослав. – Я не розумію фразу: «Всі стомилися від зборів». Бо жодного разу під час поїздок до хлопців, які на «0», я не чув від них цього слова. І знаю, що й не почую. У нас є лише кілька тижнів, аби зібрати цю суму, забрати авто і знову вирушити на Схід.
Підтримати збір на бус для волонтерів можна ТУТ.
Номер картки: 5375 4112 0337 2201
У Бортовника и его Пакости возьмите бус..у него их дофига