Фото: Суспільне
Шестирічний Єгор з Черкащини втратив на війні тата, а його мама перебуває в російському полоні. Дитина востаннє бачилася з батьками 22 лютого.
Про це розповідає “Суспільне”.
Батьки Єгора — військові. Перед початком повномасштабної війни вони привезли сина до батьків — бабусі та дідуся, які живуть на Черкащині.
— Це було 22 лютого, о пів на четверту ранку до нас привезли Єгорчика. Сват привіз і сказав: це вам подарунок на день народження. Я й кажу — це дуже гарний подарунок. Ось так, залишили, поїхали. Коли 24 числа трапилася війна, він так у нас і лишився, — розповіла бабуся Єгора — Ганна Габорич.
Колаж: Суспільне, фото з сімейного архіву. Батьки Єгора — мама Аліна та тато Вадим
Батьки Єгора стали на захист країни. Війна застала їх у Маріуполі.
— Вадим та Аліна — вони разом були в Маріуполі. 23 квітня Вадим (син) попав під авіабомбу. Йому зробили операцію. На другий день його повинні були вивезти, але 26 квітня він помер, — розповіла пані Ганна.
Мама Єгора – Аліна Малешко-Габорич, – потрапила у російський полон.
— Коли син помер, вона лишилася в “Азовсталі”, а 19 числа потрапила в полон. Не було звістки від неї. Втім 7 липня вона подзвонила батькові своєму, запитала як син. І більше ми нічого не знаємо про неї, — згадує бабуся Єгора.
Фото: Суспільне. Дідусь Леон, Єгор та бабуся Ганна
Цього року Єгор пішов до школи. На лінійку замість батьків його привели бабуся та дідусь. Останній став його офіційним опікуном, та все ж чекає на сина.
— Кажуть, що нема Вадима. А я жду. Я кожний день його бачу: по дорозі, дома за столом. Бо я його не ховав, от у чому справа. Я не бачив сина мертвим, загиблим, — додав тато військового — Леон Габорич.
Бабуся та дідусь не приховують від онука те, де нині перебувають його батьки.
— Я так йому розказую, що тато нині на небі, нас оберігає звідти. Він дивиться, як ти учишся, як ти поводишся. Єгор — наше життя. Якби його не було, то може б і нас не було вже. Він дуже нас підтримує: як дідусь захворів, то контролював, чи той прийняв ліки, примушував його робити зарядку, аби він швидше одужав, — додала пані Ганна.
Колаж: Суспільне. Фото з сімейного архіву
Щоби здійснити бодай одну мрію онука, бабуся його записала до музичної школи. Однак інша мрія дитини — побачити маму.
— Зараз ми найбільше хочемо, щоб нам невістку на обмін додому відправили. Бо кожний день, кожну годину він просинається і питає, де мама. І дуже хочемо, щоб нам сина переправили додому. Бо ось 26 жовтня буде пів року по його загибелі, а ми кожний день чекаємо, — сказала Ганна Габорич.
Втім, Єгор вірить, що тато його тепер оберігає з небес, а мама невдовзі повернеться додому. Варто лише попросити в мікрофон про це Путіна:
— Дитина каже мені: “Бабусю, дай мені планшет, я включу там мікрофон і скажу Путіну: “Верни мені маму додому!””, — додала пані Ганна.
Нагадаємо, з російського полону звільнена 28-річна черкащанка.
Долучайся до телеграм-каналу “Шо там у Черкасах?”. Оперативно повідомляємо про повітряні тривоги і першими повідомимо про нашу перемогу
