У Черкасах із 10 православних храмів, що були під контролем УПЦ мп, п’ять перейшли до Православної церкви України. Ще п’ять поки лишаються під московською церквою.
Про це в коментарі “18000” повідомили в пресслужбі черкаської єпархії ПЦУ.
Громади Черкас, які перейшли до ПЦУ
- Свято-Михайлівська гарнізонна парафія Черкаської єпархії ПЦУ (вул. Надпільна, 212);
- Свято-Стрітенська парафія ЧЄ ПЦУ (вул. В. Чорновола, будинок 168/1);
- Парафія Різдва Пресвятої Богородиці ЧЄ ПЦУ (вул. Благовісна, 374);
- Парафія Святителя Софронія ЧЄ ПЦУ (вул. Хвойки Вікентія, 18);
- Свято-Успенська парафія ЧЄ ПЦУ (Геронимівка).
Громади Черкас, які лишаються під контролем УПЦ московського патріархату
- Парафія Святого Андрія Первозваного (вул. Героїв Дніпра, 30);
- Парафія Преображення Господнього (вул. 2-го українського фронту, 153);
- Парафія ікони Божої Матері “Неопалима купина” при Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Г. Чорнобиля (вул. Онопрієнка, 8);
- Парафія Різдва Христового (вулиця Сумгаїтська, 39/1);
- Парафія Ікони Божої Матері “Отрада і Утешение” (вул. Олени Теліги, 15/1).
Зазначимо, що першим черкаським храмом, який офіційно перейшов до ПЦУ, став храм Свято-Стрітенської парафії у парку Хіміків влітку 2023 року.
Перехід до ПЦУ Свято-Михайлівського собору
17 жовтня цього року вперше прихожани Свято-Михайлівського собору почули молитву українською мовою. Раніше він належав УПЦ московського патріархату. Про те як відбувся перехід до ПЦУ читайте у зібраному матеріалі “18000”.
Також читайте статтю “18000”: Від планів до реальності: історія побудови Свято-Михайлівського собору у Черкасах.
Передісторія
Керівником Черкаської єпархії УПЦ у Черкаській області, центром для якої служив Свято-Михайлівський собор, був Денис Снігірьов, він же Феодосій. “18000” розповідав у розслідуванні, що його найближче оточення мають тісні зв’язки з росією. Зокрема, він довгий час проходив навчання та працював у росії, звідки був повернутий незадовго до подій Революції гідності, у яких брав активну участь, втім на боці тодішньої влади.
СБУ вручила митрополиту першу підозру ще в лютому цього року за ст. 161 Кримінального кодексу України. В квітні Феодосій, який заперечував збройну агресію рф проти України та виправдовував дії загарбників, отримав другу підозру за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 ККУ. Третю підозру йому вручили у жовтні – розпалювання релігійної ворожнечі під час домашнього арешту – ст. 161 Кримінального кодексу України.
Четверту підозру клірик отримав уже 22 лютого 2024 року – його вчергове підозрюють у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. П’яту підозру через розпалювання міжконфесійної ненависті між вірянами в Україні Феодосію вручили 19 червня.
Наприкінці серпня 2024 року Феодосію обрали запобіжний захід за новою підозрою – розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті.
Розслідування про Феодосія та УПЦ
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні новини Черкас. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”
