У травні 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України наголосило на вилученні книжок з українських бібліотек, що містять заклики до ворожнечі та ліквідації суверенності України, викривлення фактів та розпалювання ненависті. Відтоді процес вилучення ворожих книг став більш активним і в бібліотеках Черкащини.
За словами керівника Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА Олександра Шабатіна, процес вилучення російських видань із бібліотек триває вже не один рік, однак більш активним він став минулого року. З травня 2022-го під вилучення потрапило понад два мільйони примірників. Водночас на придбання книг та періодичних видань для поповнення фондів бібліотек Черкаської області цьогоріч у місцевих бюджетах заплановано 728,56 тисяч гривень.
Як насправді дерусифікують свої фонди бібліотеки Черкащини, “18000” дізнався в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка та Черкаській обласній дитячій бібліотеці.
За рік із бібліотек області вилучено 674 120 російських видань
Директорка Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки Людмила Дядик одразу пояснює, що актуалізація фондів обласних бібліотек триває постійно. За її словами, активно вилучати російські книги в бібліотеці почали ще в 2014 році. Також у 2019 році було оприлюднено рішення РНБО, яке мало підсанкційний перелік книг і видавництв. Та ще більших обертів процес вилучення російської літератури з бібліотек набув після опублікованих рекомендацій Мінкульту.
– Взагалі, якщо на книгу немає попиту, вона застаріла, зношена або дублетна, її вилучають. Є комісії, які створені при бібліотеках і за цим слідкують. Також існує Рада з питань розвитку бібліотечної сфери, до якої входять представники найбільших бібліотек України, Міністерства культури й Української бібліотечної асоціації, – розповідає Людмила Дядик. – Наша бібліотека – науково-методичний центр для бібліотек області. Попри воєнний стан ми проводили вебінари, тренінги онлайн, надавали роз’яснення сільським, районним бібліотекам щодо вилучення російських книг із відкритого доступу. А зараз працюємо над кожною книгою і твором окремо.
Книг російських авторів і тих, що надруковані в росії, на полицях бібліотек немає. Та в обласній бібліотеці, яка є науковою, залишають один такий примірник у закритих фондах для наукових і дослідницьких цілей. Переважно це книги точних наук, які не мають українських аналогів.
Водночас згідно з рекомендаціями Міжнародної федерації бібліотечних установ та асоціацій ІФЛА, лише від 5 % до 10 % від загального фонду бібліотеки за рік можна вилучати. Тобто більшість російських книг поки залишаються в бібліотеках, однак є недоступними для відвідувачів. Ті, що вилучають – віддають на макулатуру, а виручені кошти переходять на баланс закладу, однак у воєнний час цими коштами не можна користуватись.
За минулий рік в області вибуло з бібліотек 674 120 примірників, а надійшло – 121 580 книг. Серед активних громад, які вилучали, зокрема, російську літературу – Черкаська, Христинівська, Паланська, Тальнівська та Монастирищенська.
Щоб бібліотека існувала, має бути певний фонд. Однак поповнювати заклади новою літературою складніше, зокрема, через війну. За словами Людмили Дядик, книги потрапляють у бібліотеки кількома способами: це державні, місцеві програми, завдяки спонсорам, бувають подарунки.
– Раніше ми багато отримували літератури за програмою Українського інституту книги, але вона призупинена: кошти з неї спрямували на Збройні сили України. Із 2018 до 2023 року діє обласна Програма поповнення фондів бібліотек. Ми сподіваємось, що цього року вдасться спрямувати кошти на закупівлю книг для нашої бібліотеки. Перелік ми формуємо згідно з картотекою запитів кожного відділу, – каже директорка бібліотеки.
Та в обласній бібліотеці є книги, які більше приваблюють читачів за російські. Як зізналася Людмила Дядик, на російські книги знизився попит, а якщо запитують російського автора, то просять книгу в перекладі українською. Наприклад, відділ літератури іноземними мовами, який становить 5 % бібліотечного фонду, постійно заповнений відвідувачами. Тут можна знайти видання 35 мовами світу.
Крім того, в закладі працюють над впровадженням електронної бібліотеки, що також може замінити друковані вилучені книги. Нещодавно заклад отримав сучасну техніку, зокрема, книжкові сканери. Е-бібліотеку планують відкрити за місяць. Насамперед там з’являться найстаріші книги бібліотеки.
Ба більше, читальні зали бібліотеки імені Шевченка приймають читачів, як і в довоєнний час. Відвідуваність не знизилась за рахунок переселенців. Навіть із перервами на повітряні тривоги тут влаштовують зустрічі з письменниками, журналістами, громадськими діячами, військовими, волонтери проводять мовні курси, читання вголос, тематичні майстер-класи. Є події, запроваджені для переміщених осіб, – антистресові заняття, надання юридичної консультації.
– У людей є потреба відволіктись, відкрити книгу. Ми це зрозуміли в перший день повномасштабної війни. Ми були зачинені лише місяць. Тоді працювала тільки адміністрація й ми отримували безліч дзвінків від відвідувачів, – пригадує Людмила Дядик.
Із 1991 року вилучили 100 тисяч книг, зокрема ленінської літератури
Директорка Черкаської обласної бібліотеки для дітей Лідія Ушакова також наголошує на важливості оновлення бібліотечного фонду. Вона зазначила, що бібліотека роками накопичує якісну літературу: грошей не вистачає, тому відбір книг – ретельний.
– У нас дуже вдумливе комплектування фонду. Щоб фонд був якісний, до його формування потрібно підходити дуже виважено. Тому до цього процесу залучені всі відділи бібліотеки, зокрема обслуговування, адже фонд має відповідати запитам читачів. Відповідно, формуємо фонд тематично, за напрямками, за шкільною програмою, аби наша бібліотека могла забезпечити учнів літературою для позакласного читання, – розповідає Лідія Ушакова.
За словами пані директорки, з 2014 року бібліотека не передплачує російські видання, до того ж не йшлося й про комплектування фонду російською літературою – каже, що таких книг було і так вдосталь. Із того часу в Черкаській обласній бібліотеці для дітей намагались купувати найкраще, що видавали українські видавництва, а зарубіжні книги шукали в українському перекладі. Як розповідає Лідія Ушакова, тоді прогалину з українськими виданнями вдалося частково закрити завдяки обласній програмі поповнення фондів бібліотек.
– Однією з проблем розширення фонду бібліотеки є вартість книги. На початку цієї програми примірник у середньому коштував близько 50 гривень, нині – мінімум 250 гривень. Якісні дитячі книги дуже дорогі: вони гарно ілюстровані, можуть бути нестандартних форматів, – пояснює директорка закладу.
Водночас після публікації рекомендацій Міністерства культури, де чітко зазначені вимоги щодо видань, які потребують першочергового і найшвидшого вилучення, зі стелажів дитячої бібліотеки прибрали російські книги. Наприклад, списана література, що видана підсанкційними видавництвами: “АСТ”, “Яуза”, “Поліграф” тощо. Також обмежили доступ до такої літератури і в електронному каталозі. А ворожої літератури, яка містить антидержавний зміст, прославлення країни-агресора, за словами Лідії Ушакової, в бібліотеці взагалі не було.
– Із 1991 року й донині під вилучення потрапили 100 тисяч примірників. Раніше було поняття морально застаріла книга, здебільшого такі примірники стосувались історичних подій, які не мали попиту, наприклад, ленінська література. А з початку повномасштабної війни в нас загалом списано 8 585 книг, із них російських – 7 464. Зазвичай у рік списуємо до 10 тисяч примірників, а комплектування всього до двох тисяч книг. Тобто фонд бібліотеки щороку зменшується, нині він налічує 211 тисяч книжок, – говорить директорка закладу.
Нині в бібліотеці триває інвентаризація, під час цього процесу не можна списувати книги, їх відбирають для подальшого списання. Книги, видані російською, зберігають у сховищі, недоступному читачу, та вивчають. Насамперед увагу приділяють художній та історичній літературі, а вже потім науково-пізнавальній. Водночас, якщо в бібліотеці немає примірника, що підпадає під списання, українською, він зберігатиметься в закритому доступі, доки йому знайдуть заміну.
Також поки книгу російського автора чи видавництва можуть видати читачу за індивідуальним запитом. Як пояснює Лідія Ушакова, такі книги містять твори, що є в шкільній програмі.
– Постійно відстежуємо рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо оновлення шкільних програм. Книги російськомовних авторів, які залишаються у фонді бібліотеки, видають відповідно до цих рекомендацій, – розповідає очільниця дитячої бібліотеки.
Поповнювати фонд бібліотеки допомагають читачі, спонсори, автори, видавництва. Однак, Лідія Ушакова зауважує, не всі ці надані книги потрапляють у читацькі зали. Комісія бібліотеки обирає лише якісну літературу та ту, на яку буде попит. Крім того, в дитячій бібліотеці 2 % від фонду становлять книги іноземними мовами, ними цікавляться, але невелика кількість відвідувачів. На сайті бібліотеки доступні аудіокниги черкаських письменників, їх транслюють і під час зустрічей із читачами. Діти також можуть скористатись виданнями, написаними шрифтом Брайля.
– Ми раді відкрити й електронну бібліотеку, але поки не можемо закупити е-книгу. Наприклад, для дошкільнят, на мою думку, кориснішою буде паперова книга. Старшим – так, було б зручно користуватись електронною, особливо в теперішніх умовах, – говорить Лідія Ушакова.
За її словами, відвідуваність бібліотеки дещо знизилась, дехто з постійних відвідувачів виїхав за кордон. Раніше в день тут могли зустріти 500 юних читачів.
– У нас є індивідуальне обслуговування, а є групове відвідування. Дехто вважає, що коли приходять класи зі школи, то ми в такий спосіб примушуємо дітей іти в бібліотеку. Але, ми вважаємо, що дитина повинна мати інформацію про послуги того чи того закладу, зокрема, бібліотеки. Ми розуміємо, що не кожна дитина повернеться сюди за книгою, не всі батьки водитимуть дітей до бібліотеки, але нам важливо показати, що такі послуги існують, – каже директорка Лідія Ушакова.
***
Процес дерусифікації в обласних, сільських і бібліотеках територіальних громад триватиме. Це підтвердили в Управлінні культури та охорони культурної спадщини ОДА. Керівник управління Олександр Шабатін вважає, що зберігати ворожі книги в бібліотеках неприпустимо.
– В умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах види книг, зазначених у рекомендаціях МКІП, є неприпустимим з точки зору інформаційної безпеки, адже бібліотечні ресурси – це частина інформаційних ресурсів держави та впливу на суспільну свідомість громадян.
Вікторія Нянько
Також читайте: “Для мене це диво”. Як харків’янин розвиває Docudays UA на Черкащині.
Усі актуальні новини Черкас та області за сьогодні – у вайбер-каналі “18000”. Підписуйся, аби не пропустити!