В Україні хочуть відновити історичну валюту «шаг» замість «копійки»
Національний банк України 2 вересня 2024 року запропонував змінити назву української монети з «копійки» на «шаг». Голова НБУ Андрій Пишний тоді заявив: «Саме час відновити справедливість і для грошової системи очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь‐чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет — це слово ‟шаг». Отож, перейменування запропонували задля відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродження українських традицій.
Верховна Рада 18 грудня 2025 року в першому читанні проголосувала за перейменування копійки на шаг. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Альфьоров назвав тоді це історичним голосуванням і додав таке: «Важливо, що історично гривня не може ділитися московською розмінною монетою, адже копійка, як і рубль, є символом рубльової зони… Тому рішення повернутися до нашої історичної спадщини – «шагу» є важливим та справедливим».
Про історичне рішення, копійку, шаг, купони та карбованці розповідає «18000».
Що не так із копійкою?
Назва «копійка» запозичена з російської мови і походить від словосполучення «копейная деньга». На монеті був зображений цар верхи на коні. В руках він тримав спис – російською «копьё». Нині копійка збереглася в росії, Білорусі та на окупованій росією території Придністров’я, що у Молдові. Фактично з більшості колишніх республік СРСР цю назву використовують лише три — і серед них Україна. Це назва, яка тісно пов’язана з історією століть російської окупації українських земель.
Звідки походить слово «шаг»?
Згідно з Етимологічним словником української мови, слово «шаг» утворилося на основі первісного, нині забутого слова «сяг», тобто крок, що походить від дієслова сягати.
«Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури,» – йдеться в матеріалі Національного банку України.
Назва монети «шаг» вперше трапляється в письмових джерелах кінця 17 століття. Її вживали в описах товарно‐грошових розрахунків як позначення тригрошовика Речі Посполитої (які у той час разом з іншими польсько‐литовськими монетами складали основу грошового обігу). Проте в побуті монету використовували, імовірно, ще з 16 століття.
Далі, на початку панування російської імперії, у 18 столітті шаг ще зберігався. Він дорівнював двом копійкам. Згодом, у 19 столітті, польські гроші почали виводити з обігу. У той період шагом почали називати пів копійчану монету.
Окрім того, що шагами українці користувалися ще за часів Гетьманщини, називати гроші українців шагами притаманно й українським класикам.
- «Якби мені трапилось хоч таке місце, як оце вам, то я ще й богові подякувала б, – сказала Галецька. – Я вже прожила й проїла усе до останнього шага, що мала» (Іван Нечуй‐Левицький).
- «Бере шага, аж труситься:
Тяжко його брати!..
Та й навіщо?.. А дитина?
Вона ж його мати!» (Тарас Шевченко)
- «Нехай би й так! А я ж обдерти дався
до нитки, до шага, – і що ж я мав?
Яку я втіху мав?» (Леся Українка)
- «…або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів, бо хазяйка заходилася ставити пироги; або побігти на торг купить за шага голок, коли хазяйка зломила голку…» (Марко Вовчок).
Шаг у добу Української революції
Аж до періоду Української революції українці не мали змоги обирати свою власну валюту.
У червні 1917 року Першим Універсалом Центральна Рада проголосила автономію України у складі росії. У звʼязку з вибореною автономією на шляху до державності, Центральна Рада вирішила вести власну фінансову політику і створити власну скарбницю.
«До цього часу, – йшлося у Першому Універсалі, – український народ всі кошти свої віддавав у Всеросійську Центральну казну… Ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сіл і городів, усім українським громадським управам і установам з 1‐го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради».
Карбованці
Вже у листопаді того ж року Третім Універсалом проголосили створення Української Народної Республіки і Центральна Рада почала розробляти українську валюту. 19 грудня 1917 року за старим календарем (або 1 січня за новим) Українська Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР», згідно з яким передбачався випуск карбованців, які до накопичення власного золотого запасу підкріплювалися державним майном республіки.
Карбованець
Отож першим тоді був карбованець (від дієслова «карбувати» – робити насічки). Карбованець «коштував» 17,424 долі (приблизно 0,744 г) щирого золота. На реверсі банкноти був напис: «Державні Кредитові Білети Української Народної Республіки забезпечуються державним майном Республіки, а саме: надрами, лісами, залізницями, державними прибутками, у тому числі прибутками з монополії цукру та інших монополій». Значною проблемою карбованців було те, що вони не мали захисту від підробок: купюри не мали водяних знаків і друкувалися на звичайному папері.
Більшовицька окупація (кінець 1917 — початок 1918 років) дуже зашкодила економічному розвитку республіки. Більшовики викрали золоті та срібні запаси УНР, які до того часу встигли накопичити.
«Відновити швидкий випуск карбованців було майже нереально,» – пише старший науковий співробітник Історико‐меморіального музею Михайла Грушевського Юрій Євтушенко.
Гривні
1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як основну грошову одиницю УНР. Гривня дорівнювала 8,712 долі (приблизно 0,387 г) золота, поділялася на 100 шагів, дорівнювала 0,5 карбованця.
Читайте також. Від транспорту до освіти: що нового запровадять у Черкасах у 2026 році.
Розмінні марки
Через брак металів для карбування монет 18 квітня 1918 року Народне міністерство фінансів УНР ухвалює Закон «Про запровадження розмінних марок в Україні» та введення в обіг розмінних грошових знаків – шагів, що були в обігу з 8 липня 1918 року за гетьманату Павла Скоропадського.
10 шагів УНР
Напис на реверсі: «Ходить на рівні з дзвінкою монетою»
Шаги й справді мали вигляд марок і мали зубкування по периметру. Їх друкували на картоні. На реверсі вони мали напис: «Ходить на рівні з дзвінкою монетою». На аверсі – «Українська Народна Республіка» і тризуб. У той час шаги друкували в Києві в друкарні Кульженка та в Одесі в друкарні Фесенка. Розмінні гроші мали номінали: 10, 20, 40 та 50 шагів.
Шаги різних номіналів
Із початком радянської окупації на території України вилучили з обігу гроші УНР. Про власну офіційну валюту в Україні змогли заговорити лише через сімдесят років.
Вибір грошей незалежної України
Зі здобуттям незалежності в Україні знову постали питання власних грошей. Проте у країні була економічна криза, а разом з нею і гіперінфляція: вихід із радянського союзу дався взнаки. У 1992 році дефіцит бюджету України становив 12,2 % від ВВП, і був профінансований переважно за рахунок емісії (випуску) грошей. Українська економіка не могла накопичити достатньо фінансових ресурсів для забезпечення необхідних витрат. Для нас тоді ще не були доступними боргові джерела фінансування, зокрема через відсутність кредитної історії України, яка щойно здобула незалежність.
Купони
Як наслідок, інфляція сягнула 2000 %. Ціни в Україні в ті часи могли зростати більш як на 10 000 % за рік. Для того, щоб вберегти гривню від потрясінь інфляції та презентувати її як сильну валюту, вирішили запровадити купоно‐карбованець — тимчасову грошову одиницю, яка взяла на себе інфляційний удар. На виконання постанови Президії Верховної Ради України 9 вересня 1991 року Національний Банк України ввів в обіг купони.
Купон
Гривні й копійки
Лише у вересні 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, і національною валютою стала гривня. Для назви розмінної монети обрали «копійку», а серед запропонованого були такі історичні назви, як «шаг», «куна», «сотенка», «списівка» та інші. Тоді шаги не обрали як національну монету. Хоча художники Василь Лопата і Борис Максимов, автори дизайну перших гривень, розробили також дизайн шагів. А навесні 1992 року до Луганського верстатобудівного заводу надійшли з Києва ескізи розмінних монет – шагів. Тоді навіть відкарбували першу пробну партію шагів.
Ескізи розмінних монет‐шагів художника Василя Лопати (1992)
Яким буде перехід на «шаги»?
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Альфьоров написав: «Витрати для зміни монети будуть мінімальні – лише виготовлення нового кліше, адже карбування копійок і так заплановане бюджетом на наступний рік.»
У пояснювальній записці до законопроєкту №14093, йдеться про те, яким може бути перехід на шаги:
- співвідношення між розмінною монетою «копійка» та розмінною монетою «шаг» дорівнює 1:1;
- монети нового та старого дизайну перебуватимуть в обігу паралельно;
- з боку Національного банку не передбачаються додаткові витрати виробничого чи організаційно‐технічного характеру, обумовлені виготовленням розмінних монет нового дизайну, адже використовуватиметься те ж саме обладнання зі збереженням масо‐габаритних характеристик, кольору та металу.
А поки законодавчий процес не завершений, і не має остаточної дати початку впровадження шагу в Україні. Фінальна дата залежить від подальшого голосування у Верховній Раді.
Читайте також. Моржування у Черкасах: історії людей, які загартовують тіло у холодних водах Дніпра.
Ірина Ямборська
Читайте більше черкаських новин – важливі події для громади. Знайомся з командою «18000» в інстаграм @18000_team