Війна, яку принесла в нашу країна росія, змінила все. Ворожа агресія несе для України як пряму шкоду у вигляді смертей та руйнувань, так і опосередковану, боротися з якою ми будемо ще не одне десятиліття. Низка таких речей лежать і у сфері екології: масові замінування, спалювання лісів та знищення флори і фауни.
Водночас війна наклала обмеження і на діяльність екологічних служб. Про їхню роботу ми поспілкувалися із першим заступником керівника центрального округу Державної екологічної інспекції Сергієм Поліщуком.
– Як змінилася ваша робота з моменту збройної агресії рф?
– З 13 березня цього року заборонені будь-які планові чи позапланові перевірки суб’єктів господарювання. Це вплинуло на роботу ДЕІ. Але ми переорієнтувалися у межах чинного законодавства і визначили основні пріоритети діяльності інспекції. Перше – це співпраця із правоохоронними органами, органами виконавчої влади, військовими адміністраціями і відповідно з громадськістю.
Як це працює? Громадяни звертаються до правоохоронних органів, вони залучають наших інспекторів як спеціалістів, які рахують шкоду, завдану довкіллю. Це або в межах кримінальних проваджень, або якщо це вода, ліс, відкрита територія, ми виїжджаємо і разом рахуємо шкоду.
Зараз один із пріоритетів – обрахунок шкоди, яка завдана довкіллю внаслідок збройної агресії. Беремо відповідні проби грунту, обстежуємо і даємо свої висновки, що потім лягають у доказову базу, яка буде спрямована на відшкодування збитків, що були завдані нашій державі і нашій природі. Це велика шкода, по всій Україні – майже 400 мільярдів гривень. Це і земля, і ліс, і повітря, і тваринно-рослинний світ.
Що стосується Уманського району, який найбільше постраждав на рівні області, зараз там тривають розмінування. Після закінчення ми зможемо сказати, скільки було завдано шкоди через засмічення боєприпасами землі.
За місяць після повномасштабного вторгнення було вироблено методики обрахунку шкоди збройної агресії. В одному випадку це наслідки засмічення грунтів, в іншому – внаслідок забруднення атмосферного повітря. Наприклад, влучила ракета в нафтобазу – згоріло пальне, є певні викиди в повітря. Є методика, коефіцієнти, ми ними керуємося.
– На початку розмови ви зазначили, що нині діє заборона на перевірку бізнесу. Чи спостерігаєте ви зловживання з їхнього боку цією ситуацією?
– Не можу базувати свою відповідь на припущеннях. Але щороку ми виявляли виявляли порушення, нараховували шкоду. Це були мільйонні збитки. Такі факти є і зараз. Щороку ми фіксуємо добування води без дозвільних документів, викиди в атмосферу забруднюючих речовин із перевищенням допустимих показників. Тому всі минулі роки показують, що екологічні порушення є.
Зараз я не можу сказати щось конкретне про те чи те підприємство. Для цього треба прийти на перевірку, зробити лабораторне дослідження, попрацювати і лише потім зробити висновки.
Хочу наголосити, що профільною постановою заборонені планові та позапланові перевірки, окрім випадків, коли є значна загроза довкіллю. У таких випадках ми приймаємо заяви громадян, пересилаємо їх на центральний апарат і Міндовкілля. Якщо керівництво бачить щось серйозне, нам дають погодження і ми можемо перевіряти. На сьогоднішній день у межах області таких перевірок ще не було. Але заяви були. Щоправда, якщо порівнювати з минулим роком, їхня кількість зменшилась удвічі.
– На Черкащині є “традиційні” екологічні проблеми. Зокрема, йдеться про стан річок – як про Дніпро, так і про малі річки. Зараз традиційно для цієї пори гостро стоїть питання цвітіння води. Все ж таки чи можна якось вирішити цю проблему?
– Ні для кого не секрет, що річка Дніпро зарегульована ГЕСами, що, на мою думку, негативно впливає на її стан. Що стосується малих і середніх річок… Візьмемо, наприклад, Рось. Вона також зарегульована. Екологічний стан залежить від діяльності гідроелектростанцій.
Я вважаю, що цю проблему можна вирішити комплексно, але на це потрібен певний час. Треба обмежити антропогенне навантаження зараз, а потім поступово, коли будуть гроші, почати оздоровчі процеси з рятування малих, середніх і великих річок. Але зараз фінансовий ресурс обмежено – усі зусилля для перемоги у війні.
– Часто чую цю фразу від органів влади “після війни”, “зараз не на часі”. Наскільки часто від влади чуєте це ви в розрізі екології?
– Скажу так: якщо ми збережемо природу, природа збереже нас. У мене рідний брат воює. І в одному місті він сказав: нас порятував Бог і природа. Там було болото, застрягли ворожі танки і наші воїни спрацювали. Коли ти це чуєш, розумієш, що те, що ти робиш, це дуже важливо.
Я зараз особисто об’їжджаю ОТГ і кажу: треба працювати, наприклад, ліквідовувати стихійні сміттєзвалища біля води. Так, немає грошей, але треба працювати. Я не просто даю поради, а роз’яснюю, що їм законодавець дав делеговані повноваження, які вони повинні реалізувати, а не казати “це має хтось зробити в Черкасах чи Києві”. Більшість уже це нормально сприймають і щось роблять: проводять обстеження, затримують порушників, створюють комісії.
Наприклад, ми зафіксували стихійне сміттєзвалище, пройшов час, вони його ліквідували. Є розуміння, що якщо цього не зробити, може статися пожежа, наприклад, загориться ліс.
– Яка зараз ситуація в екоінспекції із кадрами?
– Як і в усіх. Дехто пішов добровольцем, когось мобілізувало. Людей залишилось мало. Але ж екологічний фронт пов’язаний з економічним, а економічний – пов’язаний із перемогою.
До речі, зараз ми більш тісно працюємо із податковою службою. Будемо більше часу приділяти рейдам і допомозі іншим службам для поповнення бюджету.
– Зараз дуже багато обмежень щодо доступу до лісів та води. Відвідування лісу – заборонено, навігація обмежена. Багато любителів полювання і риболовлі починають жалітися, що цим зловживають, маніпулюють. Мовляв, браконьєри виловлюють незаконно рибу у Дніпрі, а мисливці-олігархи вбивають тварин у черкаських лісах. Апелюють у цих претензіях переважко до Держекоінспекції. Наскільки зараз забезпечено належний контроль за такими порушниками?
– Візьмемо операцію “Нерест”, екоінспекцією було виявлено 98 порушень. З них 17 – кримінал. Вилучено десятки кілометрів сіток. Ми робимо свою роботу.
Щодо заборони навігації і те, що певний час не було промислового вилову, я вважаю, це позитив. Заборона полювання – теж позитив для відтворення тваринного світу. Ми фіксуємо, що на території області тваринний світ почав розвиватися, більше стало тварин.
Звичайно, будуть люди, які казатимуть “Чому нас не пускають?” “Чому не можна?”, але вибачте, йде війна. Якщо в одному місці дозволено промисловий вилов, то в іншому – не можна цього робити, є позиція військових.
Якщо в когось є інформація про якісь порушення, неважливо, рослинний світ чи тваринний, у нас є гаряча лінія +38 096 756 83 66, можна зробити повідомлення, ми відреагуємо. Так, ми працюємо з певними обмеженнями, але в нас є результати.
– Чи є в нас зразкові громади, які найкраще працюють у сфері екології?
– Є громади, де створено муніципальні інспекції, де є інспектори, які складають протоколи і фіксують порушення правил благоустрою. Це Черкаси, Золотоноша, Умань. Є і ті громади, як пішли далі. Наприклад, у делегованих повноваженнях є контроль за раціональним використанням земельних ресурсів. У Паланській громаді вже розробляють ціле положення, згідно з яким буде створено службу на базі громади, вони в цьому плані попереду.
На сьогодні в області лишилося близько 20 наших інспекторів. Але в кожній громаді можуть бути їхні власні муніципальні інспектори, які можуть виїжджати на місце події з правоохоронцями, моментально фіксувати, а не чекати 2-3 години, поки ми з Черкас приїдемо.
– Ще одна гостра проблема в області – всихання лісів. На вашу суб’єктивну думку, це національна кліматична тенденція чи все ж таки результат діяльності бізнесу?
– Наскільки мені відомо, черкаський лісгосп зараз проводить оцінку впливу на довкілля, щоб міністерство дало згоду на видалення частини лісу і лісовідновлення. Якщо ліс всихає, треба щось робити, він же падає, поряд є дороги, це несе загрозу.
– Чи фіксуєте ви зараз незаконні вирубки лісу? Особливо після заяв про те, що зима буде складною для населення. Чи збільшилася кількість таких порушень?
– Ми бачимо, що є попит на деревину, на дрова. Хтось це робить у законний спосіб, а хтось хоче в незаконний, просто вкрасти. Фіксуємо такі випадки. Майже щотижня нас поліція залучає на такі заходи, на гарячому затримуємо людей, які крадуть ліс. Буває і так, що приїжджаємо, а там уже одні пеньки лишилися. Рахуємо шкоду, передаємо правоохоронним органам. За 5 місяців уже майже мільйон гривень нараховано шкоди невстановленим особам.
Був випадок, коли прямо під Черкасами почали пиляти ліс, нам зателефонували, ми приїхали і вчасно відреагували.
– Якщо ми вже заговорили про опалювальний сезон, не можна не згадати ситуацію в Черкасах. Прийнято вважати, що одним із найбільших забруднювачів у Черкасах є ТЕЦ. Чи контролюєте ви діяльність цього підприємства?
– У соцмережах десь у квітні люди справді публікували фото диму темного кольору, який ішов із ТЕЦ. Але на той час уже був мораторій, ми не могли прийти з перевіркою.
Кілька років тому в нас була там перевірка, ми фіксували перевищення. Навіть направляли на міністерство лист і просили розглянути питання щодо призупинення дозволу на викиди, щоб вони дотримувалися умов дозволу. Але зараз вони отримали новий дозвіл, де діапазон значно збільшено. До наших повноважень не належить перевірка того, чим вони топлять. У них є свій виробничий контроль і вони самі контролюють, чи перевищують вони гранично допустимі норми.
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю
Як повідомляв “18000”, нещодавно на Черкащині зафіксували імлу.
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Черкаська інформаційна агенція 18000” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
