Місто нагрівається: як Черкасам готуватися до спеки, злив і посух
Черкаські панельки, асфальтовані площі, кондиціонери, дерева та близькість до Дніпра впливають на те, як містяни переживають спеку, холод і сильні опади. Водночас зміни клімату роблять погоду теплішою, посушливішою та нестійкішою.
У Черкасах 11 вересня стартував восьмий Український урбаністичний форум «Після природи», присвячений, зокрема, впливу кліматичних змін на міста.
Напередодні форуму – «18000» поговорили з завідувачкою відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Вірою Балабух про те, як змінюється погода в Україні та що Черкасам варто змінити у міському середовищі, щоб адаптуватися до цих змін.
Спека, посухи й різкі похолодання: до якої погоди варто готуватися Черкасам
За словами Віри Балабух, в Україні, як і загалом у світі, стає все тепліше, натомість посушливі періоди усе довші.
– Ми бачимо, що збільшується інтенсивність потепління, що ці процеси наростають, зростає посушливість у багатьох регіонах. Те саме характерно для України, – пояснює кліматологиня.
Останні десять років, а особливо останні п’ять, є найтеплішими за весь період інструментальних спостережень, який почався наприкінці 19 століття. На Черкащині останні роки також були досить посушливими, особливо влітку. Весняна посуха може переходити в літню, а потім – в осінню.
При цьому загальна кількість опадів за рік змінюється не так помітно, як температура. Натомість збільшується тривалість періодів без дощу.
– Якщо говорити про опади, то, на відміну від температури повітря, їх кількість за рік сумарно не змінюється. Хоча зараз уже помітна тенденція до зменшення. Якщо ми подивимося, наприклад, на кількість днів без опадів чи тривалість бездощового періоду, то вона помітно збільшується, – говорить Балабух.
Як починався урбаністичний форум у Черкасах. Фото: Карина Новак
Ще одна тенденція – нестійкість погоди. Теплі періоди можуть змінюватися хвилями холоду, причому температури в різних регіонах України в один і той самий час можуть суттєво відрізнятися. Показовим кліматологиня називає початок цього року, коли значні морози охопили здебільшого Київську, Житомирську й Чернігівську області – частково зачепило й Черкащину, – тоді як на решті території температура відповідала кліматичній нормі й навіть перевищувала її.
За словами Балабух, ці різкі перепади температур у межах відносно невеликих періодів останніми роками посилюються – і не лише в Україні, а й у світі. Проблема, каже вона, настільки серйозна, що Всесвітня метеорологічна організація запропонувала новий індикатор для відстеження змін клімату – енергетичний баланс планети.
– Оці різкі коливання температури говорять про зміну енергетичного балансу, про нестабільність самої кліматичної системи. І це вже дуже тривожний момент, який говорить про те, що кліматичні зміни поступово переходять в іншу фазу, яка буде більш нестійкою і більш небезпечною, – зазначає кліматологиня.
Для міста це означає, що інфраструктура має враховувати не лише середні температури, а й екстремальні явища та різкі зміни погоди.
Асфальт, скло і навіть труби: що таке міський острів тепла і як він впливає на Черкаси
Температура повітря, яку показує термометр, – не єдиний показник того, наскільки спекотно людині. На тепловий комфорт впливають вологість, швидкість вітру, сонячне випромінювання, тінь та особливості забудови.
У містах формується так званий острів тепла – явище, за якого температура повітря в місті може бути вищою, ніж на його околицях.
– Завдяки тому, що місто має щільну забудову, з’являється багато додаткових джерел тепла. Температура повітря в місті може бути на 5 і навіть на 10 градусів вищою, ніж на околиці, – пояснює вона.
На міський мікроклімат впливають щільність і висотність забудови, кількість зелених зон та поверхонь, із яких складається місто. Асфальт, бетон і скло нагріваються на сонці сильніше.
Тут важливе поняття альбедо – здатність поверхні відбивати сонячне випромінювання. Чим більше сонячної енергії поверхня поглинає, тим сильніше вона нагрівається.
– Чим більше заасфальтованої території, чим щільніша забудова, чим більше джерел, які додатково викидають тепло в атмосферу, тим сильніший цей ефект, – говорить Балабух.
Український урбаністичний форум вже триває, на світлині – його відвідувачі. Фото: Карина Новак
Додатковим джерелом тепла є міська система теплопостачання: труби з гарячою водою нагрівають ґрунт навіть узимку – тому там, де проходять теплотраси, під снігом іноді можна побачити зелену траву. За словами кліматологині, ефект міського – теплового купола відчувається не лише влітку: узимку в містах також тепліше, ніж на околицях, а сніг і відлиги трапляються частіше.
Небезпека спеки для здоров’я – не абстрактна річ. За словами Балабух, статистики щодо України немає, але є дані Всесвітньої метеорологічної організації: що серед усіх небезпечних погодних явищ саме спека спричиняє найбільшу смертність – практично на всіх континентах.
– Поєднання температури повітря, вологості, швидкості вітру, яка, до речі, у нас зменшується, приводить до збільшення теплового стресу в організмі людини, – зазначає кліматологиня.
Тому одна й та сама температура може по‐різному відчуватися у затіненому сквері та на відкритій асфальтованій площі.
Читайте також. Місто для людей: що таке урбаністика і чому вона важлива для Черкас.
Дерева, зупинки й кліматична карта: що варто змінити в Черкасах
Спікери урбаністичного форуму, що вже триває. Фото: Карина Новак
На думку Балабух, міста сьогодні мають проєктувати інакше, ніж 30–50 років тому. Один із підходів, який вона згадує, – New European Bauhaus. Він передбачає, що будівлі та громадські простори мають бути кліматично стійкими, інклюзивними та водночас відповідати особливостям міста, а не лише бути функціональними.
Для Черкас, за словами кліматологині, насамперед варто визначити території, де погодні умови вже створюють проблеми. Зокрема, місто розташоване біля Дніпра, тому тут важливо враховувати вітер: він може бути проблемою, але під час спеки – допомагати охолоджувати територію.
Балабух пропонує створити кліматичну карту Черкас. На ній можна позначити місця, які найбільше потерпають від спеки, сильного вітру, підтоплень чи ожеледиці. Наприклад, там, де сильний вітер створює проблему, його швидкість можна зменшувати за допомогою зелених насаджень – за принципом лісосмуг, якими свого часу захищали степові регіони України від пилових бур.
Не менш важливе питання – дерева. За словами Балабух, місту потрібні не просто нові посадки, а дорослі дерева з великою кроною, які створюють тінь.
– Дерева потрібно не лише посадити, їх потрібно виростити. Нас захищає не маленьке дерево, а вже велике, доросле, яке має потужну крону, – зазначає кліматологиня.
Тому важливо не лише висаджувати нові дерева, а й зберігати та доглядати за вже наявними. Балабух також застерігає від бездумного вибору швидкорослих видів. Зокрема, вона згадує акацію та павловнію, які можуть поширюватися як інвазивні види, – у Європі акацію вже заборонили саджати. Вибір конкретного дерева, каже кліматологиня, має залежати від місцевих умов – у різних регіонах вони різні. Балабух також згадує тополю – дерево, яке дає особливо багато кисню, але через алергенний пух проти нього часто виступають проти, хоча вже існують сорти, позбавлені цієї проблеми.
Найкраща світлина – навпроти фотозони! Фото: Карина Новак
Для міста важлива й цілісна система зелених насаджень, каже кліматологиня.
– Потрібно відновлювати зелені зони, де це тільки можливо, поширювати їх, створювати суцільні зелені зони, щоб ми могли з одного місця, з однієї точки до іншої дійти під захистом дерев, – говорить Балабух.
Громадські простори та зупинки також мають захищати людей не від одного погодного явища, а від спеки, морозу, вітру й опадів. Як приклад фахівчиня наводить нові зупинки в Києві – матові, із затіненням, місцями для сидіння та захистом від опадів.
Окрема тема – місця, куди люди можуть сховатися під час екстремальної спеки чи холоду, якщо вдома немає такої можливості. За словами Балабух, наявні пункти незламності могли б трансформуватися у щось більше – постійні простори, де люди можуть знайти комфортні умови не лише під час відключень світла, а й у спеку чи мороз. Місту також варто мати чіткий план дій на випадок екстремальної спеки: куди людям звертатися, де є вода й прохолодне приміщення, чи справді працює кондиціонування в громадському транспорті.
Зливи й підтоплення в Черкасах: як місту утримувати дощову воду
Ще один виклик для міст – сильні опади. Велика кількість асфальту й бетону не дає дощовій воді нормально просочуватися в ґрунт. Під час інтенсивної зливи вода швидко стікає, а система водовідведення може не впоратися.
– Ми бачимо закриту територію, дуже мало відкритих ділянок із ґрунтом і можливості для стоку цих опадів. І, відповідно, виникає проблема підтоплення, – пояснює Балабух.
Тому містам не обов’язково вирішувати проблему лише розширенням зливової каналізації. Кліматологиня наводить приклад Берліна, де після підрахунку вартості розширення мережі пішли іншим шляхом: змінили алгоритм обчислення податку на прибудинкову територію. Він тепер залежить від співвідношення заасфальтованої й зеленої території. Чим більше зелені біля будинку, тим менша плата.
Серед рішень – зелені дахи, дощові сади, зелені канали, біосмуги, водопроникні тротуари та парковки, а також підземні резервуари для накопичення дощової води. Її потім можна використовувати, зокрема, для поливу зелених насаджень.
– Якщо прибудинкова територія зелена, відповідно, дощ падає, ця вода просочується в землю, вона вже не стікає в каналізацію і не створює підтоплень. І не потрібно цю каналізацію змінювати, – пояснює кліматологиня.
Щоб потрапити на форум, потрібно зареєструватися. Фото: Карина Новак
Окрім спеки та злив, містам доведеться враховувати й інші зміни. За словами Балабух, узимку стало майже на 1,5 градуса тепліше порівняно з тим, що спостерігали 30 років тому. Сніг випадає рідше і швидше тане, натомість частішими стають ожеледі та крижаний дощ – саме таке явище спостерігали цього року, і воно створювало реальну небезпеку на дорогах і зупинках. Водночас навесні можливі різкі хвилі холоду після раннього потепління: оскільки вегетаційний період тепер починається раніше, дерева можуть зацвітати вже в березні, а квітневі чи навіть травневі заморозки після цього знищують урожай і завдають шкоди рослинам.
Надалі очікується подальше потепління та посилення посушливості в теплий період. Через зменшення снігового покриву – основного джерела живлення річок – загострюватиметься й проблема води.
Також може зростати інтенсивність гроз, злив, шквалів та граду, а також імовірність смерчів, які в Україні хоч і рідкісні, але трапляються. Кліматологиня пояснює, що ці явища пов’язані з конвекцією – рухом нагрітого повітря вгору, який сприяє формуванню хмар, опадів та небезпечних погодних явищ. Саме тому місто, як додаткове джерело тепла, може підсилювати інтенсивність злив на своїй території порівняно з приміською чи сільською місцевістю.
Як адаптувати будинки в Черкасах до теплішого клімату
Зміни клімату стосуються і житлового фонду. У Черкасах є багато багатоповерхівок, збудованих десятки років тому, зокрема панельних дев’ятиповерхівок, які розраховували на зовсім інші температурні умови.
Матеріали будинку впливають на те, як швидко він нагрівається та охолоджується – бетон, наприклад, робить це особливо швидко. Одним із головних способів адаптації вже наявних будинків Балабух називає утеплення.
– Утеплення – це головний такий варіант, який ефективно допомагає вирішити ці умови. Ми не можемо вже перебудувати цей будинок, перепланувати, але можемо зробити його більш енергоефективним, – пояснює вона.
На нагрівання впливає і колір фасаду: світлі поверхні більше відбивають сонячну енергію, тому в південних містах традиційно переважають світлі кольори. Але для Черкас важливо враховувати не лише літо, а й холодний сезон, коли, навпаки, потрібно накопичувати тепло, а не відбивати його. Тому утеплення, за словами кліматологині, є більш універсальним рішенням саме для умов помірного клімату.
Молодь бере участь у форумі. Фото: Карина Новак
Кондиціонер під час спеки може допомогти окремій людині, однак масове використання таких приладів збільшує навантаження на електромережу, яку часто прокладали під зовсім інші потужності.
– З точки зору конкретної людини це добре, для будинку – не дуже. Для мережі взагалі – це призводить до перенавантаження, до аварій, – говорить Балабух.
Ця проблема існувала ще до повномасштабної війни, а зараз, коли енергосистема й так пошкоджена ворожими ударами, додаткове навантаження від кондиціонерів створює ризик для трансформаторів, які й без того працюють на межі.
Кліматологиня також згадує досвід німецького міста Бонн: замість кондиціонування будівель місто змінило самі правила забудови, щоб повітря вільно проходило крізь квартали й не застоювалося, – на відміну від звичної практики уникати протягів. За словами Балабух, для Черкас це питання неоднозначне: місто й так розташоване біля Дніпра, звідки постійно дме сильний вітер, тож рішення, які підходять для одного міста, не обов’язково варто механічно переносити на інше – тут також потрібен точковий аналіз, а не універсальний рецепт.
Як мешканці Черкас можуть адаптувати свої двори до змін клімату
Форум триває 11–12 вересня. Фото: Карина Новак
Частину змін можна починати не на рівні всього міста, а у власному дворі. Мешканці можуть озеленювати прибудинкові території та доглядати за вже висадженими деревами.
– Люди змінюють свою прибудинкову територію. Дуже багато висаджується дерев, квітів, і ці наші двори стають більш затишними й більш комфортними, – зазначає Балабух.
Вона також відзначає роль ОСББ. Мешканці можуть визначати проблемні місця біля будинку – де накопичується вода, де не вистачає тіні чи зелені – і разом шукати рішення. Водночас кліматологиня застерігає від самовільних змін без розуміння їхніх наслідків.
– Не маючи певних знань і кваліфікації, можна зробити тільки гірше. Якщо просто так насаджувати дерева чи робити якесь будівництво – воно може змінювати й температурний режим, і потоки вітру, – говорить Балабух.
Тому, за її словами, міські рішення мають ґрунтуватися на дослідженнях та особливостях конкретної території.
Наскільки серйозними можуть бути наслідки бездіяльності, ілюструють дані порівняння кліматичних норм – кліматологи вже бачать: зростає кількість спекотних днів, скорочується прохолодний період, а хвилі тепла стають тривалішими й потужнішими. За оцінками експертів, 2024 рік був найтеплішим за весь час інструментальних спостережень – і, можливо, за останні 100 тисяч років, – через поєднання високої концентрації парникових газів, пікової сонячної активності та синоптичних процесів, які сприяли тривалому збереженню антициклонів.
Мешканці також можуть впливати на причини зміни клімату – зокрема, ефективніше використовувати енергію та ресурси. За оцінками Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, природні чинники дають внесок у зростання глобальної температури лише на десяті частки градуса, тоді як людська діяльність – уже 1,3 –1,5 градуса.
– Саме людська діяльність зараз є ключовою, тому що вона приводить до збільшення темпів цих змін, – пояснює Балабух.
Місто не може змінити погоду. Але може змінити те, наскільки комфортно та безпечно люди почуватимуться під час спеки, сильних опадів, вітру чи ожеледиці.
Для Черкас першим кроком у цьому напрямі може стати розуміння власних вразливих місць: де місто перегрівається, де виникають підтоплення, де потрібен захист від вітру, а де, навпаки, варто використати його рух. Далі – збереження дорослих дерев, створення зелених коридорів, адаптація громадських просторів та зупинок, утеплення будинків і рішення, які дозволяють утримувати та повторно використовувати дощову воду. Про все це можна поговорити під час зустрічі з Вірою Балабух у Черкасах. Шукайте її у програмі Українського урбаністичного форуму.
Оля Ярмолич
Читайте також. Місто в навушниках: як створюють аудіогід про Черкаси голосами містян.
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні події. Читайте більше новин Черкаської області на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»