Трагедія на Чорнобильській АЕС. Що ви знаєте про техногенну катастрофу? (ТЕСТ)

Аварія сталася не через ядерний, або як часто вважають, тепловий вибух, оскільки сам вибух був наслідком, а не причиною. Під час планового тесту на четвертому енергоблоці оператори допустили серію помилок. Водночас конструкційні недоліки самого реактора зробили ситуацію ще небезпечнішою.

У підсумку цих дій у реакторі відбувся неконтрольований стрибок потужності, що призвів до руйнування активної зони. Виник вибух пари й газів (тепловий вибух), який зруйнував реактор і викинув величезну кількість радіоактивних матеріалів в атмосферу.

Радіація може потрапити в організм через повітря, воду та їжу.

Радіація — це невидимі електромагнітні хвилі або частки, які не можна побачити оком. Радіація не має кольору, запаху або смаку. Її можна виявити тільки за допомогою спеціальних приладів.

Радіація може пошкодити ДНК клітин, що може викликати ракові захворювання.

Чим вища доза опромінення, тим вищий ризик появи хвороб, генетичних мутацій, проблем з репродуктивною системою.

Під час ядерної аварії в атмосферу потрапляють радіоактивні частки (радіонукліди), які можуть забруднювати повітря, воду, ґрунт і продукти.

Радіація є частиною нашого повсякденного життя. На щастя, природний радіаційний фон зовсім незначний, тому імовірність зазнати від нього шкоди дуже маленька.

Лише 28 квітня 1986 року, через дві доби, світ дізнався про Чорнобиль, коли на шведській АЕС Форсмарк спрацювали радіаційні датчики, що зафіксували радіоактивний пил з СРСР. Після цього москва була змушена визнати катастрофу. До того часу жителі прилеглих районів не отримували офіційних попереджень, а у Києві згодом навіть провели першотравневу демонстрацію, наражаючи людей на невидиму небезпеку.

У ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС брали участь близько 600 тисяч людей. Такі дані наводить Український інститут національної пам’яті.

У ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних підрозділів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, цивільної оборони та МВС СРСР.

Після катастрофи на ЧАЕС забруднено радіоактивними нуклідами понад 2290 міст і селищ України, що вплинуло на близько 2,6 мільйона людей.

Загалом понад 5 млн людей отримали низькі дози радіації для всього тіла. До 2002 року діагностували понад 4 000 випадків раку щитовидної залози серед людей, які на той час були дітьми і вживали радіоактивний йод, часто через забруднене молоко.

Після аварії на ЧАЕС побудували саркофаг – бетонну конструкцію для ізоляції радіоактивного пилу, що виходив з четвертого реактора.

Він був розрахований на 20-30 років експлуатації. 13 лютого 2013 року стався обвал плит над машинним залом енергоблока, площею кілька сотень квадратних метрів. Почалось будівництво нової захисної споруди. Цей конфайнмент ЧАЕС отримала в листопаді 2016 року.

14 лютого 2025 року російський “шахед” влучив у конфайнмент. Удар спричинив пожежу та пошкодив покрівлю укриття, пробивши отвір діаметром близько шести метрів. Рівень радіації залишився в межах норми, однак експерти МАГАТЕ підтвердили суттєві пошкодження конструкції. Україна розпочала роботи з відновлення, залучивши міжнародних партнерів.