Медичний канабіс легалізували в Україні в грудні 2023 року. Однак на запровадження механізмів вирощування рослини, переробки, зберігання, виготовлення ліків на її основі і ввезення їх із-за кордону потрібно ще пів року. Рішення зробити доступним медичний канабіс у нашій країні називають історичним, адже суперечки щодо його ухвалення тривали близько п’яти років. Поки лікарі, чиновники й депутати дискутували, українців, яким потрібні ліки на основі наркотичної речовини, ставало більше. У липні минулого року таких було близько шести мільйонів.
“18000” відвідав відділення паліативної допомоги Черкаського обласного онкологічного диспансеру, де рятують від болю пацієнтів із онкологією. Рак – це лише один із діагнозів, при якому застосовують ліки, в складі яких є медканабіс. Насправді ж таких хвороб низка: епілепсія, посттравматичний стресовий розлад, астма, хвороба Альцгеймера, захворювання травного тракту, імунної системи тощо. Онкодиспансер обрали не випадково: у 2022 році тут на обліку перебували більше 44 тисяч пацієнтів, ще майже п’ятьом тисячам встановили діагноз упродовж року.
На момент запису інтерв’ю в паліативному відділенні онкодиспансеру – 42 хворих. Їхній стан контролює лікарка-терапевт Марина Горбачова. Просимо її приділити нам кілька годин і розповісти про вплив медканабісу на організм людини, про практику лікування пацієнтів препаратами на основі наркотичних речовин. А ще дати можливість поспілкуватися з тими, хто перебуває тут на лікарняних ліжках.
Біль – симптом, із яким теж треба боротися
Ранок. Заходимо у триповерхову будівлю, де облаштоване відділення паліативної допомоги. Всередині тепло. Зустрічаючи на вході медсестер, з’ясовуємо, де кабінет Марини Євгеніївни. Він неподалік і виявився помітним: поки одягаємо бахіли, туди стукають кілька рідних пацієнтів, забігає медсестра. Дочекавшись своєї черги, заходимо.
Пані Марина пропонує нам сісти й одразу перепрошує, бо має зареєструвати двох пацієнтів, які потрапили у відділення вранці. Каже, що тимчасово залишилася у паліативному одна з лікарів, відповідно, роботи стало більше. Паралельно все ж встигаємо нагадати мету нашого візиту. Хвилин за двадцять повноцінно починаємо розмову.
– Легалізація медичного канабісу – це прекрасна новина не тільки для лікарів онкослужби, а й інших. Вважаю це знаковим рішенням. Медканабіс необхідний для наших пацієнтів. Він впливатиме на основну проблему – їхній хронічний, нейропатичний біль. Цей закон ще не набрав чинності, але ми чекаємо, коли почнуть привозити препарати, – каже Марина Горбачова.
У відділенні паліативної допомоги не займаються лікуванням хвороби, тут лікують біль. А він, як пояснює лікарка, є симптомом, з яким теж треба боротися. Якщо цього не робити, він переважить усі інші проблеми: коли болить так, що не можна сидіти, лежати, спати.
– Паліативна допомога і спеціальне лікування – це дві окремі структури, але вони пов’язані. Останнє передбачає хірургічне втручання, променеве лікування, хіміолікування. А паліативна допомога – це як супровід пацієнта на цьому важкому шляху, – пояснює пані Марина.
На медичний канабіс терапевтка покладається, адже його вже використовують у понад п’ятдесяти країнах світу. Каже, саме в нього є сила полегшити нейропатичний вид болю, який важко усунути іншими препаратами.
– Ми можемо відчувати кілька видів болю, зокрема, нейропатичний. Саме він пов’язаний із тим, коли щось пошкоджує, здавлює нерви – це або пухлина, або травма, набряк. Такий вид болю здатен усунути медканабіс. Крім того, він зменшує суб’єктивне сприйняття болю пацієнта. Він здатен заспокоїти людину, притупити біль, допомогти їй розслабитися, має протизапальний ефект, антиконвульсивну дію, зменшує при епілепсії приступи судом, покращує сон, – розповідає лікарка.
Нашу розмову перебиває медсестра. Після короткого стуку в двері вона швидко заходить у кабінет, аби уточнити день виписки пацієнта. У коридорі помічаємо кількох людей, які терпляче чекають візиту до пані Марини. Та ми ж продовжуємо.
Терпіти біль через необізнаність – це не окей
Терапевтка зізнається, що нині з проблемою відсутності медканабісу існує й інша – упереджене ставлення пацієнтів до вживання ліків на основі наркотичних препаратів. Проте, за словами пані Марини, всі пацієнти паліативного відділення потребують такого знеболювального.
– Ми користуємося алгоритмами Всесвітньої організації охорони здоров’я, щоб оцінити біль пацієнтів. Вони часто терплять і не хочуть знеболення опіоїдами. Пацієнти кажуть, що бояться стати наркоманами, бігати по вулиці й шукати дозу. Це слова моїх пацієнтів, – уточнює Марина Євгеніївна. – Ти витрачаєш час на те, щоб пояснити, що не буде такого, що препарати очищені й дозовані. Розчаровує те, що хворі терплять біль, коли насправді цього робити не потрібно.
Під час розмови з’ясовуємо, що медканабіс вирощують зі спеціальної форми коноплі, в якій є певний відсоток психоактивних речовин. Йдеться про дві лікувальні речовини – це тетрагідроканабінол і канабідіол. У ліках вони містяться у необхідному співвідношенні, викликаючи той чи той ефект. Водночас речовини, яка викликає звикання, дуже мало. Частіше у ліки додають канабідіол, який здатний впливати на напругу, хронічний біль. Саме тому медканбіс не викликає звикання, а має лише терапевтичний ефект.
– Звикання може бути до всього, навіть до трав’яних чаїв. Але фізичного звикання медканабіс не викликає. Активні речовини, що містяться в ньому, очищені. Такі препарати створені на рослинній природній основі або на синтетичній, вони самі по собі не викликають звикання. Якщо вживати ліки в невеликому дозуванні, якщо доза призначена лікарем, про звикання не йдеться. Залежність може виникнути тоді, коли препарати вживають неконтрольовано у великих дозуваннях, – додає Марина Горбачова.
Медичний канабіс має низку фармакологічних, що важливо, дозованих форм. Це можуть бути пігулки й капсули, олії, розчини, в яких є екстракт канабіноїдів, а ще спреї.
Знову стукіт у двері. Схвильована жінка не запитує, чи можна зайти, підходить до лікарки й ставить запитання за запитанням. Її чоловік перебуває у цьому відділенні, але паралельно в нього триває активна фаза лікування раку легенів. Чекаємо. Кілька дзвінків іншим лікарям, ще хвилини уточнення інформації з картки пацієнта. Обмін контактами і домовленість про дзвінок до дванадцятої.
Морфін, оксикодон, трамадол – не аналоги медканабісу
Поки що в Україні не існує аналогів медичному канабісу, тому він такий необхідний. Пацієнти змушені вживати три-чотири препарати, щоб дещо зменшити біль.
– Препарату, який має такий спектр дії, як медканабіс: проти нудоти (яка зазвичай виникає в людини після хіміотерапії), знеболюючий, спазмолітичний, антиконвульсивний і заспокійливий ефект, немає. Є окремо ті, що знімають біль, але можуть викликати нудоту, порушення сну тощо. І навпаки ті, що знімають нудоту, але викликають побічні дії, – каже пані Марина.
Водночас для лікування пацієнтів у паліативному відділенні застосовують ліки, які містять наркотичні речовини. Це морфін, оксикодон, фентанілові пластирі, трамадол тощо.
– Лікар оцінює стан пацієнта, наскільки сильний біль, його характер, і вирішує, який препарат призначити. Ми застосовуємо знеболюючі наркотичні препарати, але люди мають розуміти, що вони очищені, це дозовано й у малій кількості. Головне – вони не викликають ейфорії, – наголошує Марина Горбачова.
Медики враховують, що у будь-яких ліків є свої переваги і недоліки. Вони і лікують, і мають побічну дію. Тоді лікарі зважують, наскільки користь від цього препарату переважає його побічні дії.
– Ми розуміємо, що при тривалому і надмірному вживанні ліків на основі наркотичних речовин можуть розвиватися когнітивні порушення, загальмованість, запаморочення, головні болі – це короткочасно. Такі препарати мають розслабляючий ефект, тому через це може бути загальмованість, – каже терапевтка.
“Повинна бути розумна доступність до таких препаратів”
Усі ліки на основі наркотичних речовин зберігають у відділенні в сейфі. Є відповідальна людина, яка фіксує у журнал, хто й коли мав доступ до сховку. За незаконний обіг наркотичних препаратів в Україні передбачена кримінальна відповідальність. Ймовірно, за таким же механізмом зберігатимуть медканабіс.
– Опіоїди, зокрема морфін, зберігаємо в стаціонарі, але люди можуть отримати ліки й за рецептом від сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. Медканабіс також зможуть виписувати лікарі різних напрямків, залежно від діагнозу пацієнта. Повинна бути розумна доступність до таких препаратів, – вважає лікарка паліативного відділення.
Такі препарати онкодиспансер замовляє самостійно за державні кошти, і сюди ж потрапляють ліки, що країна надає безкоштовно.
– Пацієнти отримують все безоплатно. Вони забезпечені і ліками від болю, і підгузками, і пелюшками. Наша лікарня славиться тим, що ми робимо великі закупівлі. По максимуму купуємо все, що можна, – додає Марина Горбачова. – Нині закупили препарати, чекаємо поставок. Вони зазвичай кілька разів на тиждень. Проте на період новорічних свят дещо погіршилася логістика.
До пані Марини знову забігає медсестра. Вона запитує, чим можна посилити знеболювальну дію одному з пацієнтів, бо попереднє призначення не діє. Лікарка називає один за одним препарати, вказуючи до кожного дозування…
Також читайте: Директорка психоневрологічного інтернату та таємна кімната (розслідування)
“… лікарка поклала мене в це відділення, щоб на ноги поставили”
Запитання до терапетки завершувалися. У планах – розмова з пацієнтами паліативного відділення. Сюди можуть звернутися всі онкохворі, які мають біль, незалежно від стадії розвитку хвороби. Паліативна допомога починається з того моменту, як визначено діагноз – рак.
– У нас є пацієнти важкі, на останній стадіях. Є такі, які паралельно продовжують отримувати лікування: ходять на промені й хімію. Ми надаємо пацієнтам протинабрякову терапію, протизапальну, протиблювотну, знеболювальну, відновлюємо режим сну. Над цим працює команда лікарів: психолог, масажист, реабілітолог, терапевт, лікар-радіолог, ерготерапевти. Є капелани, соціальні працівники, юристи, – пояснює пані Марина, поки ми йдемо на другий поверх відділення.
Спершу потрапляємо в чоловічу палату. Тут чотири пацієнти, ще є вільне ліжко. До когось прийшла дружина, хтось відпочиває сам. На фоні працює плазма. Зупиняємося біля чоловіка років 50-ти. “Можна вас потурбувати?” – запитує його Марина Євгеніївна. Чоловік підводиться, сідає на ліжку. Знайомимося.
Пан Володимир зі Шполи. У серпні в нього виявили пухлину підшлункової залози. Позаду вже дві хіміотерапії. А три дні тому потрапив у паліативне відділення.
– Останнім часом почало більше боліти біля шлунку. Після хімії нудило, втратив апетит і сили, тому лікарка поклала мене в це відділення, щоб на ноги поставили, – каже шполянин.
Тут пацієнт отримує медикаментозне лікування – у раціоні уколи й пігулки. Також намагається більше ходити, щоб шлунок працював. Про ефективність медичного канабісу пан Володимир раніше не чув, проте зауважує, що йому призначають морфін.
– Бо болить підшлункова, печінка, шлунок. Коли колють, стає легше, не терплю біль. Раніше біль був частіший, зараз же тільки, коли різко повернувся, – розповідає пацієнт.
Принагідно запитуємо у пана Володимира, чи доводиться йому щось купувати з ліків.
– Хімія, ліки – безкоштовно. Деякі пігулки дають, трішки й сам купую, катетер можу собі придбати, – каже черкащанин.
Дякуємо пану Володимиру за розмову, бажаємо здоров’я і збираємося йти. На його вустах, кутики яких були досі донизу, з’явилася усмішка: “Дякую”, – каже він.
“… замовляли доньці медичний канабіс із Канади. Зважаючи на свій діагноз, я також спробувала”
Далі по коридору заходимо до жіночої палати. Тут дві пацієнтки. Здається, нам до тієї, що говорить по телефону. З’ясовуємо, що жінку звати Ліда. Вона з Черкас. “Як вам на новому місці?” – запитує її лікарка. “Класно!” – сміється пацієнтка. Вітаємося і ми.
Пані Лідія дізналася про новоутворення у 2018 році, коли проходила медогляд. Пізніше їй видалили нижню частину легені.
– Після цього в 2021 році стало гірше, набрякли груди. Метастази пішли по легенях. Зробила три хіміотерапії. Між ними дотримувалася кето-дієти. Через певний час метастази зникли. Припекли їхні корені й наступні кілька КТ були нормальними, – пригадує пацієнтка.
Та нещодавно, каже, в грудях почало пекти, тому потрапила в паліативне відділення, аби полегшити цей біль. Тут вже третій тиждень. Пані Лідія згадує, що ми мали говорити про легалізацію медичного канабісу, тому продовжує сама.
– Моя донька з 90-х років хворіє на розсіяний склероз. Тому замовляли їй медичний канабіс із Канади. Зважаючи на свій діагноз, я також спробувала. Це була така пляшечка зі специфічним запахом. Усього для знеболення потрібно кілька крапель. Це було перед КТ, – зізнається жінка. Уточнюємо в пацієнтки, що таке лікування було без відома лікаря. – Як потрапила в це відділення, більше не вживала. Але перестало пекти в грудях. То не знаю, що з усього допомогло.
По коридору стоять колісні крісла. Тут тихо, хоча майже кожна палата з хворими. В коридорах можна зустріти рідних пацієнтів – вони в масках і бахілах, усі рухаються швидким кроком. На другому поверсі, як і на першому, є стіл із мікрохвильовкою, чайником, поряд – холодильник. Техніка доступна для всіх у відділенні. Здебільшого нею користуються рідні пацієнтів, які живуть із ними. Марина Євгеніївна додає, що для таких випадків є розкладачки, аби близькі могли цілодобово перебувати разом.
У відділенні є окремі вбиральні, пральня і кухня. Облаштована кімната для мами й дитини. На першому поверсі – кімната відпочинку з телевізором, книгами й невеликою кухнею, тут для пацієнтів влаштовують соціальні заходи. Хоч і лікарня, та новорічна атмосфера відчутна – по коридору кілька прикрашених ялинок, на вікнах і стінах – дощик.
Пані Марина, проводячи нас до виходу, розповідає, що у відділення потрапляють люди старшого віку, відсоток осіб середнього віку невеликий, на жаль, є і діти. Нині у відділенні більше жінок, ніж чоловіків, хоча за лікарняною статистикою чоловіки переважають.
– Відділення може помістити 50 осіб. Лікуємо пацієнтів із усієї України. Зараз є з Черкас, нашої області, Полтавщини, Кіровоградщини, є ще переселенці з Херсонщини й Донеччини, – додає Марина Горбачова. – На жаль, наші пацієнти – люди терплячі. Не завжди, якщо помічають симптоми: головний біль, нудоту, біль унизу живота, звертаються до лікарів. Біль може з’являтися рідко, а хвороба розвиватися роками.
Також читайте. Життя переможе: історія юнака, який здолав лейкемію та знайшов новий дім на Черкащині
Усі актуальні новини Черкас та області за сьогодні – у вайбер-каналі “18000”. Підписуйся, аби не пропустити!