Багатоповерхівка замість церкви у Південно‐Західному районі?
Черкаська обласна прокуратура 7 серпня повідомила на своїх сторінках у соціальних мережах, що стала на заваді реалізації чергової схеми безконкурентної та непрозорої забудови у Черкасах.
У чому суть схеми, про яку говорять прокурори, і до чого тут скандальні детальні плани території і нещодавні законодавчі зміни, розповідає «18000».
Про що говорять черкаські прокурори?
Відповідно до оголошення прокурорів, йдеться про судовий спір, в межах якого мають розглядати законність передачі в оренду земельної ділянки в обласному центрі площею майже 1,2 гектари. Попри те, що факт передачі землі відбувся ще у 2010 році, правоохоронці лише зараз поставили під сумнів легітимність цієї операції. Причиною може стати спроба звести на ділянці, яку майже 15 років тому передавали під будівництво храму, комплекс багатоквартирних житлових будинків.
Про яку земельну ділянку в Черкасах йдеться?
У повідомленні правоохоронців не згадують, про яку саме ділянку йдеться, проте очевидно, що пишуть про земельний масив площею майже 3 гектари землі у Південно‐Західному районі по вулиці Тараскова. З нього нині сформували три окремі ділянки, одна з яких і є об’єктом інтересу прокурорів. Саме цю землю ще у 2010 році рішенням тодішньої каденції місцевої ради передали в довгострокову оренду Консисторії (Єпархіальному управлінню) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви під зведення громадської споруди. Однак ні тоді, ні зараз реальне будівництво на цьому місці не розпочинали.
Протягом багатьох років організація не звітує про будь‐які доходи і, схоже, жодної діяльності не здійснює. Натомість з часом більша частина відведеної церковникам землі опинилася у фактичному користуванні відомого у місті забудовника, який неодноразово фігурував у матеріалах «18000» – Альберта Норченка.
Багатоповерхівки замість храму
Тож земельна ділянка у Південно‐Західному районі, що відведена у 2010 році Автокефальній православній церкві, нині поділена на три фрагменти, два з яких перебувають в оренді товариства «Лідерпостачбуд». Його єдиним кінцевим бенефіціарним власником є Альберт Норченко. Отримати відповідні ділянки компанії вдалося завдяки рішенню місцевої ради вже чинної каденції та завдяки діям уповноважених осіб Автокефальної православної церкви, зокрема її Черкаської та Кіровоградської єпархії.
Клірики передали у власність товариству «Лідерпостачбуд» недобудоване приміщення освітнього закладу, яке перебувало у власності церкви, після чого компанія набула право оренди земельної ділянки. Про подібну схему ми вже розповідали раніше у розслідуванні іншої забудови компаній, пов’язаних із Альбертом Норченком на черкаській Митниці.
Так компанія‐забудовник отримала в довгострокову оренду майже 3 гектари землі без будь‐якої реальної конкуренції та сплати коштів до бюджету міста. Саме цей факт оскаржують прокурори у суді, маючи претензії до того, що майже 1,2 гектари землі безпосередньо під житлову забудову компанія Норченка отримала, оформивши право власності на будівельне сміття, яке до того ж «кваліфікували» як об’єкт капітальної нерухомості.
«У прокуратурі з’ясували, що товариство без законних підстав, лише щоб отримати в оренду земельну ділянку площею понад гектар, без проведення земельних торгів зареєструвало право власності на «об’єкт нерухомості» – замощення, що насправді – складовані залишки будматеріалів», – йдеться у повідомленні Черкаської обласної прокуратури.
Отже, завдяки діям інженерів‐проєктувальників і державних реєстраторів будівельні залишки перетворилися у мощення (тротуар), маючи юридичне право на яке компанія «Лідерпостачбуд» отримала навздогін ще і право на оренду понад гектара землі. Це не сподобалось представникам прокуратури, тому вони пішли до суду.
Але, схоже, це не всі клопоти, які стоять перед компанією на шляху до забудови цієї ділянки. Про них розповідаємо далі.
Ціль землі
Відповідно до чинного генерального плану міста, цей земельний масив площею майже 3 гектари, потрапляє одразу у дві своєрідні зони забудови. На одній частині ділянки можливе будівництво тільки громадських закладів. До цієї зони поки що у правоохоронців запитань немає. А от на іншій частині можна зводити багатоквартирні житлові будинки і там виникли запитання, про які ми писали вище.
Ділянки Альберта Норченка
Отже, аби логічно розмежувати ці землі, отримані від релігійної організації, забудовник разом з єпархією у 2022 році звернувся до місцевої ради, щоб вона дала дозвіл на поділ єдиного земельного масиву площею у 2,8 гектара на три земельні ділянки. Дві частини землі мали відійти забудовнику «Лідерпостачбуд», а ще одна – залишалася у користуванні церкви. Будівельники отримують 2,5 гектари (це 1,3 гектара під громадську забудову і 1,2 гектари під житлову), а церква залишається з 0,3 гектарами, необхідними для обслуговування їхньої релігійної споруди.
Попри очевидні збитки для громади і фактичне «відчуження» під комерційні потреби землі, що була надана безконкурентно для будівництва храму, таке рішення підтримала більшість депутатів місцевої ради.
Після цього перед забудовником залишалася остання перепона – зміна цільового призначення 1,3 гектарів землі, які були доступними тільки для громадської забудови, яка не дозволяла б зведення на цьому місці багатоквартирного житлового будинку. І вирішити це питання можна було за допомогою відомого інструменту, про який також було одне із нещодавніх розслідувань «18000» – розроблення та затвердження детального плану території.
Місце в історії для ДПТ або Через мобільний зв’язок до багатоповерхівок
Наприкінці минулого року законодавці обмежили місцеві ради у можливості змінювати цільові призначення земельних ділянок не інакше як розробкою та затвердженням комплексних просторових планів розвитку. Тоді низка забудовників спробували встигнути до кінця 2024 року розробити та затвердити прості і зрозумілі всім детальні плани територій.
Цей документ дозволяв без надмірних зусиль і витрат змінити призначення землі в межах окремого кварталу чи масиву, для чого достатньо було набрати необхідну кількість голосів серед депутатів місцевої ради.
Серед підприємців, які намагалися до кінця 2024 року встигнути внести необхідні для себе зміни у містобудівну документацію, був і Альберт Норчено та його товариство «Лідерпостачбуд». Вони подали на затвердження місцевої ради детальний план території, де розташована згадана вище земельна ділянка площею майже 3 гектари. Мета проста – змінити призначення 1,3 гектарів, що перебували в оренді компанії і не були доступні для житлової забудови. Але тоді зробити цього не вдалося. ДПТ, замовлений компанією Норченка, був чи не єдиним, який отримав схвалення з боку містобудівної ради, але на розгляд сесії він так і не потрапив.
Водночас на початку серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який нібито стосувався спрощення розбудови мережі мобільного зв’язку у гірській місцевості. Попри відсутність у Черкасах гір, підписання цього законопроєкту викликало хвилю радісних повідомлень та дописів місцевої влади, зокрема цим поділився і безпосередньо міський голова Черкас. Проте у своєму дописі вже сам Анатолій Бондаренко не говорив нічого про мобільний зв’язок у карпатських горах, а повідомляв про те, що у громад зникла необхідність розробляти та затверджувати комплексні просторові плани розвитку принаймні до 2028 року. Тобто саме до цього терміну у громадах і надалі можуть користуватися чарівною функцією детальних планів територій.
Тобто ми стали свідками чергового фінту законотворців, коли в законопроєкт із нібито благородною метою вносяться відверто сумнівні правки. Вони мало стосуються мети та цілей початкового законопроєкту, але цілковито відповідають меті та цілям окремих стейкхолдерів національної та місцевої політики. У цьому випадку йдеться про забудовників, які десятиріччями користувалися можливостями ДПТ, щоб будувати фактично будь‐що, будь‐де, якщо на це є воля більшості депутатів місцевих рад. Не виняток і Черкаси.
Все майже готово
Очевидно, що рішення законотворців повернути місцевим радам можливість розробляти та затверджувати детальні плани територій не стало несподіванкою для черкаських чиновників та забудовників. Попри те, що фактично можливості змінити будь‐що за допомогою ДПТ вже майже вісім місяців не було, у місцевій раді продовжували роботу із їхнього розроблення та затвердження.
На сайті Черкаської міської ради можна знайти інформацію про роботу одразу над двома детальними планами територій. Перший стосується центральної частини міста. Другий – той, про який йшлося вище, і який має реалізувати інтерес Норченка та його товариства в частині зміни цільового призначення 1,3 гектарів, де міг бути храм, втім, схоже, з’явиться багатоповерхівка. Принаймні про це свідчить документація, яка вже перебуває на розгляді місцевих чиновників.
Відповідно до креслень, на 2,5 гектарах землі, які колись передавали Автокефальній православній церкві, забудовник планує розмістити дві секції багатоквартирного житлового комплексу. Все це – без будь‐якої конкуренції та реальних надходжень до бюджету.
Намір забудови
Встановити ринкову ціну земельної ділянки у цьому місці проблематично. І не через те, що тут ніхто не будується, а через те, що для будівництва безпосередньо у цьому кварталі та поруч місцеві чиновники та політики роками використовують схеми уникнення конкурентного розподілу землі. Так, землекористувачем ділянки поруч є Служба безпеки України, яка отримала землю ще у 2007 році, але зараз на ній зведений житловий комплекс місцевими забудовниками з ПП «Надія». Також неподалік активно освоюють землі колишнього військового полігону, де земельні ділянки забудовники отримують за рахунок реалізації схеми з використанням комунальної прокладки «Черкасиінвестбуд».
Водночас вартість подібної землі площею майже 3 гектари вимірюється мільйонами гривень, які б за нормальних умов мали б надходити до місцевого бюджету, але осідають у вигляді надприбутків на рахунках забудовників та тих, хто їм допомагає реалізовувати різноманітні схеми. Чи змінить щось у цій історії позиція прокуратури – покаже час. Принаймні позов про розірвання договору оренди землі з товариством «Лідерпостачбуд» скеровано до суду. Паралельно з цим забудовники разом з чиновниками та політиками продовжують спрямовувати свої дії саме на житлову забудову земельного масиву.
Публікація підготовлена в межах проєкту IWPR за фінансової підтримки Norad. Зміст є виключною відповідальністю авторів ГО «Черкаська інформаційна агенція «18000» і не обов’язково відображає позицію IWPR та Norad
Читайте також: Як волонтерам вижити без постійних донатів? Досвід Кропивницького для Черкас.
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні новини Черкас. Підписуйся на телеграм‐канал «18000 | Шо там у Черкасах?»