Великий сімейний бізнес або хто заробляє у психоневрологічних інтернатах Черкащини

З моменту виходу наших попередніх розслідувань про діяльність психоневрологічних інтернатів на Черкащині минув місяць. За цей час очільник обласної військової адміністрації під час брифінгу пообіцяв розібратися у ситуації, а правоохоронці відкрили кримінальне провадження, про що нам повідомили окремо.

Попри це, очільниця Смілянського психоневрологічного інтернату Тетяна Мороз продовжує перераховувати кошти на рахунки підприємця, який уже тривалий час за кордоном, а, схоже, цивільний чоловік чиновниці Державної аудиторської служби Оксани Довганюк, як б мала перевіряти закупівлі, як і раніше, бере в них участь, постачаючи невідомий товар за сумнівними цінами. 

І поки контролери та правоохоронці розбираються у нашій попередній історії – розповідаємо нову. У ній фігурують мати-директорка, син-адвокат, тітка-бізнесменка, донька-чиновниця і медсестра-мільйонерка. Одна велика родина з одним великим секретом та доходом у мільйони гривень. 

Незмінне керівництво

Одним із найбільших закладів мережі ПНІ на Черкащині є Жовтневий психоневрологічний інтернат, що розташований на лівому березі Дніпра. Серед підопічних закладу виключно чоловіки, яких у 2019 році було більше сотні. Саме тоді журналісти “18000” відвідали установу та вперше познайомились із його очільницею Галиною Черненко. Вона вже понад 20 років займає посаду директора цього закладу.

Галина Черненко

Ще у 2007 році тодішній президент України Віктор Ющенко нагородив її відзнакою “Заслужений працівник соціальної сфери”. Нині, за інформацією “18000”, вона є чи не найавторитетнішою особою у структурі відповідних закладів. Підтвердження цих слів у доволі специфічній манері можна віднайти і у площині публічних закупівель інтернатів та інших соціальних закладів по всій області. Втім про все по черзі.

У 2022 році Черкаська обласна рада за результатами конкурсного відбору вчергове продовжила контракт Галині Черненко. Цього разу її угода була підписана на три роки. За відповідне рішення проголосувала більшість депутатів обласної ради. У своєму виступі перед конкурсною комісією Черненко розповідала, що займатиметься розвитком енергозберігаючих технологій у закладі, психологічною реабілітацією, а також вживає інших заходів, що дозволяє економити бюджетні кошти.

Фаворити та улюбленці закладу

З початку повномасштабного вторгнення заклад перерахував на рахунки контрагентів майже 20 млн гривень. Левову частину цих коштів отримали  п’ять приватних підприємців: місцевий бізнесмен із колишнього Чорнобаївського району (нині Золотоніський, – ред.) Віктор Гриценко, на рахунки якого надійшло майже 1,5 млн гривень, а також четверо черкащан – Руслан Ткаченко, Світлана Задніпряна, Армен Каргаманян та Олександр Петров. 

Про персону Олександра Петрова ми розповідали у нашому попередньому розслідуванні. Схоже, це цивільний чоловік ексочільниці спеціального структурного підрозділу Управління Північного офісу Державної аудиторської у Черкаській області. Підрозділ, до повноважень якого входить перевірка  діяльність соціальних закладів. Довганюк, імовірно, приховує від держави свої стосунки із бізнесменом. Навіть у відносно свіжій декларації чиновниці за 2022 рік про Петрова ані слова. Хоча за умови спільного побуту та проживання мав би там бути.  Нині цією історією зацікавилося НАЗК. 

Від Жовтневого психоневрологічного інтернату Петров отримав понад півмільйона гривень за два роки, постачаючи туди різного роду побутову хімію та засоби особистої гігієни. Поспілкуватися після нашого минулого матеріалу із Петровим не вдалось. Всього між закладом та бізнесменом укладено 77 угод на суму в майже 1 млн гривень. Фактично всі вони – безконкурентні, тобто укладені без проведення відкритих торгів. 

Інший черкаський бізнесмен, який мав активну співпрацю із інтернатом під час повномасштабної війни, це будівельник Армен Каграманян. Він виконав за цей час будівельних робіт та послуг у закладі на суму у понад 3,5 млн грн. Характерною ознакою виконання робіт Каграманяном на замовлення інтернату є суттєве завищення вартості матеріалів. Для прикладу, ремонтуючи у 2023 році частину системи опалення, бізнесмен використовував, відповідно до кошторису, радіатори торговельної марки Djoul за ціною у кілька разів вище ринкової. Так, модель Djoul 11500/ 600 у договорі коштує 4800 грн. Нині, за кілька місяців після укладання угоди, у вільному продажі їх можна віднайти за 1500 грн. Аналогічна ситуація і з іншими позиціями.

Телефонний номер Армена Каграманян, відповідно до сервісу пошуку контактів, у багатьох абонентів зазначається як “Армен Світ сталі” або схоже. Співзасновником торгового дому “Світ сталі” є Семен Радченко – місцевий політик та бізнесмен, який очолює фракцію “Батьківщина” у Черкаській обласній раді. Органі, що фактично фінансує діяльність, зокрема й психоневрологічних інтернатів на Черкащині. Крім того, однопартієць Радченка Михайло Мушієк  нині займає посаду заступника голови Черкаської обласної ради та очолює конкурсні комісії з відбору керівників соціальних установ, засновниками яких є Черкаська обласна рада. 

Семен Радченко та Михайло Мушієк у Черкаській обласній раді

У коментарі “18000” Армен Каграманян зазначив, що справді мав зв’язок зі “Світом сталі”, проте нібито лише як покупець. А персона Семена Радченка йому незнайома. Зазначимо також, що у частини абонентів підрядник підписаний як “міськбуд”. Це ще одне підприємство, яке має зв’язок із згаданим вище Радченком, про що ми писали раніше. Зв’язатися із самим Семеном Радченко нам не вдалося. 

Медсестра-бізнесмен 

Провівши аналіз першої п’ятірки постачальників та контрагентів Жовтневого психоневрологічного інтернату, ми віднайшли осіб, пов’язаних із контролюючим органами, а також політичним органами, що безпосередньо призначають керівників цього та подібних закладів. Водночас це далеко не повний перелік дотичних до фінансового ресурсу осіб та підприємців, що мають зв’язок із керівництвом установи та  органом, що фінансує діяльність інтернатів на Черкащині. 

Лідируючі позиції за кількістю договорів та сумою отриманих коштів від Жовтневого психоневрологічного інтернату протягом багатьох років посідають двоє підприємців: Руслан Ткаченко та Світлана Задніпряна. Характерною ознакою для обох є те, що вони майже не співпрацюють із жодним іншим комунальним закладом області та постачають до інтернату величезну кількість товарів. 

Система “Прозорро” містить інформацію про майже 900 угод, укладених між Світланою Задніпряною та Жовтневим психоневрологічним інтернатом, на суму в майже 5 млн гривень. Від початку повномасштабного вторгнення на свої рахунки Задніпряна отримала майже 3 млн гривень за постачання переважно продуктів харчування. Водночас в активі цієї підприємці також угоди на постачання одягу, меблів та іншого краму для забезпечення потреб діяльності установи. Характерною ознакою, що виділяє Задніпряну на фоні решти бізнесменів, є те, що в її активі немає жодної конкурентної угоди. Тобто все, що вона отримує – отримує за результатом прямих угод.

Віднайти будь-яку публічну інформацію про Задніпряну та її інші бізнесові успіхи або активності нам не вдалося. Протягом кількох днів ми намагалися знайти її за місцем офіційного проживання, втім ці спроби були безуспішними. У старенькій панельній багатоповерхівці на околиці Черкас нам ніхто не відчиняв двері. Також ніхто не відповідав і на телефонні дзвінки.

Згодом ми зрозуміли чому – Світлана у цей час працювала за постійним місцем роботи. Попри нібито активну підприємницьку діяльність, вона є працівницею одного із комунальних закладів області, а саме Черкаського госпіталю для ветеранів, де працює медсестрою.

Цю інформацію нам підтвердили сусіди Задніпряної, а також вона сама після того, як нам усе ж вдалося з нею сконтактувати. Втім від розлогих коментарів та розповіді про те, як поєднує роботу медсестрою та підприємцем, вона відмовилась. 

Серед останніх угод в активі Задніпряної, зокрема, постачання до Жовтневого психоневрологічного інтернату 25 комплектів піжам за ціною у 790 гривень  та 200 банок консервованого горошку і кукурудзи ціною у 59 гривень за банку, паперові склянки по 1,5 гривні за штуку, капці та багато іншого. І це лише за один календарний місяць. 

Юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко дивується ситуації, яка склалася із подібним постачальником:

– Ми, мабуть, усі розуміємо, що у подібній ситуації щось не так. Проте з точки зору закону, якщо жінка працює лише медсестрою, то на неї не поширюється антикорупційне законодавство в частині заборони займатися підприємницькою діяльністю, – констатує Рисенко.

З першого погляду віднайти секрети комерційного успіху працівниці комунального закладу Черкаської обласної ради у стінах іншої комунальної установи, засновником якої є все та ж рада, нам не вдалося. Втім все виявилося доволі просто і, за традицією подібних установ, пов’язано із сімейними зв’язками та неформальними стосунками. Та про це вже в наступному матеріалі, де мова йтиме зокрема і про отримувача найбільшої суми коштів – Руслана Ткаченка. 

Артур Чемирис

Це розслідування було створено автором у межах спільного проєкту ІРРП та IWPR “Підтримка журналістських розслідувань в Україні” за підтримки Європейського Союзу. Зміст розслідування є винятковою відповідальністю автора i не відображає погляди Європейського Союзу, Інституту висвітлення війни та миру чи ІРРП.

Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні новини Черкас. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”