Від азартних ігор до теми обстрілів: які фейки на Черкащині поширювали цього місяця

Фейки, що поширювали в Черкаській області в жовтні 2026 року

Від реклами казино до меновазину «з Японії»: які фейки поширювали пабліки Черкащини в жовтні

З‑поміж різноманітних фейків на тему обстрілів на Черкащині в телеграм-каналах почастішали публікації з прихованою рекламою азартних ігор, зокрема неліцензованих онлайн-казино. Ще протягом літа та вересня 2026 року подібних дописів можна було не знайти. Втім з початком жовтня з’явилася тенденція на поширення таких публікацій. 

«18000» аналізує, яких тем стосувалися фейки, які поширювали у телеграм-каналах та фейсбук-групах Черкащини протягом жовтня 2026 року. 

Азартні ігри: реклама онлайн-казино

У кінці вересня та на початку жовтня цього року в анонімних телеграм-каналах Черкащини можна було знайти чимало реклами онлайнових азартних ігор. 

Як правило, дописи стосувалися онлайн-сайтів, де користувачі можуть грати в онлайн-казино, лотерею, робити ставки на спорт тощо. Деякі прорекламовані азартні ігри навіть не мали окремих сайтів, а працювали через чат-бота в телеграмі. 

Реклама азартних ігор у телеграмі

Реклама азартних ігор у телеграмі

У дописах все було майже однаково: «можливість виграти великі гроші з мінімальними вкладеннями або взагалі без таких». Насправді ж рекламували онлайн-казино, які не мали ліцензії, а отже їх вважають нелегальними. 

Нагадаємо, що у квітні 2025 року в Україні оновили правила реклами азартних ігор. Йдеться про те, що рекламу можуть публікувати онлайн‐медіа, але вони обов’язково мають виконати два обов’язки:

  • бути зареєстрованими Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення;
  • мати вікові обмеження 21+.

Фейкові «трагедії» та маніпуляції на темі обстрілів

Також неодноразово фігурантом текстів з моніторингом фейків ставала фейсбук-група «Місто Сміла». У ній ще з літа цього року продовжують систематично публікувати дописи нібито трагедій, які стаються у місті Сміла. Адміністратори називають кількість жертв, проте не вказують жодних деталей. Натомість лишають покликанням на телеграм-канал, в якому нібито можна дізнатися деталі.

Це стало напрацьованою схемою: інформація про трагедію, ШІ-картинка та деталі в телеграм-каналі, який закритий. Людина переходить за лінком, підписується, а жодних подробиць не отримує. Натомість у пабліку збільшується кількість підписників. 

Фейковий допис про трагедію в Смілі

Фейковий допис про трагедію в Смілі

Крім цього, вже у самих телеграм-каналах продовжують маніпулювати на темі обстрілів. Наприклад, в одній із груп поширювали повідомлення про те, що росіяни «готують бомбардувальники, крилаті та балістичні ракети, а також сотні шахедів для обстрілів». Зокрема, адміністратори просили жителів Черкас та області бути уважними.

Фейкове оголошення про обстріл

Фейкове оголошення про обстріл

Адміністратори вказували, що Черкащина нібито в «червоній зоні ризику», тож запустили новітню систему відстеження руху ракет та безпілотників у області. Ця програма, за інформацією адміністраторів, має назву «Репортер». Всі покликання переводили на телеграм-канал, який не є системою відстеження, а просто новинним пабліком. 

Схоже маніпулював і телеграм-канал «Труха Черкаси». Загалом цьому пабліку властиво «паразитувати» на темі обстрілів та рекламувати інші групи. В одному з прикладів адміністратори написали, що нібито є мапа, за якою можна в онлайн-режимі відстежувати маршрут російського літака. Це виявилося фейком. 

Тема мобілізація під іншою обгорткою

З інфополя не зникала і  тема мобілізації. Загалом у мережі можна і далі знайти відеоматеріали з діями військовослужбовців ТЦК, де подають викривлену або неповну інформацію. Натомість в одному з телеграм-каналів Черкащини вирішили подати це під іншим кутом.

Як писав «18000», у телеграм-каналі «Місто Сміла» з’явився допис про те, що у Смілі нібито утворився дефіцит працівників через мобілізацію.

Дефіцит працівників у Смілі - фейк

Дефіцит працівників у Смілі – фейк

Адміністратори телеграм-каналу вказали, що низка роботодавців пропонують великі зарплати і беруть людей навіть без досвіду. Через нібито дефіцит створили канал «Топ вакансії Сміли», щоб швидше шукати людей.

Загалом дефіцит працівники через мобілізацію відкидати не можна, адже про цю проблему дійсно говорять на ринку праці. Натомість телеграм-канал використав це у своїх цілях. Вони зманіпулювали для реклами іншого пабліка. При цьому обрали тему, яка привертає увагу суспільства. 

Медичний препарат або «фейкова новизна»

Протягом жовтня особливо виділився фейк, який стосувався не типової теми. Як писав «18000», «Місто Сміла», крім фейкової новини про «наймасштабніший обстріл», поширили інформацію про лікарський засіб меновазин. Адміністратори вказали, що це «єдиний препарат із наших аптек, який продають у Японії». 

Фейковий допис про меновазин

Фейковий допис про меновазин

У дописі також вказували відомості про засновників медичного препарату та їхню родину. Втім уся інформація не відповідала дійсності. 

Зазначимо, що протягом різних періодів моніторингів – подібний фейк трапився вперше. Втім він, як і інші, має однакову кінцеву мету – реклама анонімного телеграм-каналу. 

Жовтневі тенденції: загальний підсумок про фейки протягом місяця

Загалом жовтень став місяцем певних відкриттів у темі фейків, які поширювали на Черкащині. Наприклад, та ж реклама онлайн-казино та інших азартних ігор, які не мають ліцензії. Крім цього, неправдиві відомості про медичний препарат, які оприлюднили для реклами іншого телеграм-каналу. 

Натомість певні тенденції продовжилися і тривають ще з літа. До прикладу, фейсбук-група «Місто Сміла», яка продовжує активно публікувати фейкові «трагедії» та просити людей перейти за покликанням. 

Про тему мобілізації також згадують, але розширили коло аспектів, за якими можна зманіпулювати, додавши ринок праці. 

Читайте на сайті «18000»: «Новини Черкаси» та у нашому вайбер-каналі «18000» – що відбувається в місті та області.

По темі
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

To filter spam, your comment and the name, email and website you enter are sent to an external AI service for analysis.