Дитинство В’ячеслава Чорновола. На фото він з батьками та сестрою. Черкащина, 1960‐ті. Джерело: Історична правда
Український політик, громадський діяч В’ячеслав Чорновіл вмів читати з чотирьох років. А до школи пішов відразу у другий клас на Черкащині. А на один із нових років у школі мав сатиричний образ перця.
Про дитинство свого брата в інтерв’ю «18000» розповіла Валентина Чорновіл.
За її словами, В’ячеслав Чорновіл зовні був більше схожий на маму. Він народився 24 грудня 1937 року, проте датою його народження записали 1 січня 1938 року.
Коли почалася Друга світова війна, сім’я жила у селі Вільховець на Черкащині. Батька – Максима Чорновола – на війну не забрали, бо він мав хворі легені.
Коли фронт відсунувся далі на захід, Максима Чорновола призначили директором школи у сусідньому селі – Гусаковому. В тому ж селі народилася пані Валентина – наймолодша донька, а В’ячеслав Чорновіл – середній син – пішов до школи.
– Одразу до другого класу, – каже Валентина – бо в першому йому вже не було що робити. Дід, мамин батько, навчив його читати ще в чотири роки.
Однак батька Чорновола згодом звільнили з посади і сім’я повернулася до Вільхівця. Максимові дали роботу в місцевій школі і при цій же школі – житло. То була маленька і дуже холодна хата. Тож згодом сім’я переселилася до дідової хати, де нині музей‐садиба В’ячеслава Чорновола.
В’ячеслава перевели до школи у Вільхівці. Коли він ішов до десятого класу, Валентина йшла до першого, тож вона має небагато спогадів про шкільні роки брата. Проте пам’ятає одне святкування Нового року у школі:
– Здається, це був його останній рік навчання. На новий рік діти були в костюмах, робили різні маски. Славко тоді був перцем. Це був такий сатиричний образ: перець, що висміює різні недоліки. Він розповідав щось жартівливе біля ялинки. А маску цю йому допомагав зробити вчитель малювання і потім вона довго лежала у нас на шафі.
Читайте спогади про В’ячеслава Чорновола у матеріалі – «Славко завжди вірив у людей»: спогади сестри В’ячеслава Чорновола до його 88‐річчя.
До дня народження «18000» розширюємо спільноту й запрошуємо вас у Клуб донаторів. Ваша щомісячна підтримка — це наша незалежність і можливість працювати далі
