“Я такого не міг порадити”: у Черкасах зливають 9 млн на боротьбу з амброзією скандальним препаратом

Нещодавно реінкарноване комунальне підприємство “Екологія” Черкаської міської ради оголосило про закупівлю 75 тисяч літрів препарату для боротьби з амброзією та для його внесення. На це витрачають рекордну суму в 9 млн гривень. Водночас профільні чиновники не можуть пояснити, чому обрали препарат, використання якого в інших містах супроводжується корупційними скандалами, політичним лобізмом і замовними матеріалами у ЗМІ. Окрім того, боротьба з рослиною розпочнеться фактично вже після того, як вона перестане дошкуляти алергикам.

“18000” розбирається у цій історії. 

Про що говорить “Прозорро”?

Flowering ragweed plant growing outside, a common allergen

Відповідно до оголошення у системі “Прозорро”, КП “Екологія” планує придбати до кінця року 75 тисяч літрів хімічного препарату на основі мінералу бішофіт. На це планують витратити 6 млн гривень. Таким чином очікувана вартість літру препарату разом із доставкою у Черкаси складає 80 гривень за літр. Водночас у червні 2023 року полтавські комунальники, які є піонерами у використанні подібного препарату, купили його за ціною у 25 гривень за літр. 

Крім того, ще 2,6 млн гривень черкаські комунальники планують витратити на послуги із внесення цього препарату підрядною організацією, яку також зараз шукають. Загальний бюджет становить майже 9 млн гривень. Важливим є той факт, що відповідно до інформації виробника, для ефективного результату зарослі амброзії потрібно обробляти препаратом протягом кількох років. 

Аукціон на придбання препарату та послуг з його внесення має розпочатися 23 серпня, далі триватиме розгляд пропозицій ймовірних учасників та підписання угоди і лише після цього виконавці можуть приступити до виконання договору та боротьби з амброзією. Нагадаємо, що найбільш активний період цвітіння амброзії припадає на кінець літа і, відповідно, заходи з боротьби з нею мали б розпочинатися завчасно. Доцільність оброблення рослини та її покіс після активного цвітіння з вересня до грудня, як це передбачено умовами майбутнього договору, викликає сумніви. Крім того, виробники препарату на основі бішофіту рекомендують застосовувати його з травня до липня – у період сходу та активного росту рослини, а не у момент цвітіння чи вже фактично після цього.

Історія препарату, джинса та кримінальний шлейф

Валерій Прядко

Препарати для боротьби з карантинними рослинами, зокрема амброзією, на основі бішофіту мають скандальну історію та сумнівну ефективність. Про це свідчать коментарі експертів та публікації у ЗМІ. Систематично цей препарат використовують лише на Полтавщині, де його виробляють місцеві бізнесмени, тісно пов’язані з політичними силами регіону. Зокрема, у 2018 році ідею подібної закупівлі вніс на той момент депутат Полтавської обласної ради Валерій Прядко, який згодом був засуджений за корупційні злочини. Прядко нібито зацікавився ідеєю місцевого науковця про використання мінералу бішофіту у боротьбі з амброзією. Водночас члени родини Прядка та його бізнес-партнери є контролерами підприємства, що безпосередньо добуває бішофіт на території Полтавщини і, відповідно, виробляє з нього різні препарати. 

На думку полтавського вченого, який став автором ідеї боротьби з амброзією за допомогою цього препарату, вже за кілька років систематичного обробітку рослини бішофітом алергики мали б відчути полегшення. Втім у свій час Державна аудиторська служба визнавала полтавську міську програму боротьби з амброзією неефективною. Паралельно з цим низка інформаційних сайтів розміщували на своїх сторінках іміджеві матеріали про нібито високу ефективність препарату саме у період його “впровадження” на території Полтави. Ні до, ні після про препарат на основі бішофіту в такій кількості ніхто не писав.  

Окрім Полтавщини, спроба закуповувати препарат на основі бішофіту була у 2021 році у київських комунальників. Тоді цей препарат запропонував скандальний місцевий депутат від нині забороненої партії опзж Сергій Мамоян, який був свого часу також депутатом Полтавської обласної ради разом із вже згаданим вище Прядком. Тоді історія закінчилася кримінальним провадженням через переплату за препарат.

Що кажуть екологи?

Олександр Спрягайло. Фото: ЧНУ

Боротьба з карантинними рослинами має бути систематичною і не може обмежуватися застосуванням одного препарату, яким би ефективним він не був. У цьому переконані екологи та експерти, з якими нам вдалося поспілкуватися. Зокрема, черкаський еколог Олександр Спрягайло розповідає про те, що насіння аброзії здатне зберігати свої родючі можливості протягом тривалого часу і відповідно одноразове застосування препарату навряд чи дасть результат.

– У кожної рослини своя стратегія виживання. Амброзія – це не дуб, що росте довго і так завойовує територію. Амброзія навпаки росте швидко і залишає по собі багато насіння. Позбутися його повністю за рік, за два чи навіть за п‘ять неможливо. Для більшої ефективності треба комбінувати різні заходи, один препарат, на жаль, не може бути панацеєю, – каже фахівець.

Також ми поспілкувалися з геологом, яка розповіла більше про сам бішофіт.

– Це мінерал, який має багато поживних речовин. Його використовують, зокрема, для підживлення ґрунту. Дивно чути, що його застосовують для боротьби з рослиною та її пригніченням. Специфічний спосіб. Та, можливо, і нафтою десь борються з амброзією, але наскільки мені відомо, існує лише один справді ефективний та перевірений спосіб боротьби з цією інвазійною рослиною – систематичний покіс і виснаження, – говорить доктор геологічних наук, професорка Катерина Деревська, яка щиро здивувалася ноу-хау від полтавських вчених. Водночас зауважимо, що вона лише геолог.

Що кажуть чиновники та комунальники?

Юрій Єфремов

Закупівлю препарату здійснює КП “Екологія”, що було фактично реанімоване після попередніх місцевих виборів. Його очолив Юрій Єфремов, який на попередніх виборах балотувався до лав міської ради за списком партії “За майбутнє”, втім достатньої кількості голосів не здобув. У коментарі “18000” Єфремов зазначив, що, за його спостереженнями, це найбільш розповсюджений препарат у системі “Прозорро”, втім брати на себе відповідальність за його ефективність він не став, пославшись на начальника одного з управлінь міської ради, а також мобілізованого працівника.

Володимир Гусаченко – ліворуч. Фото: ЧДТУ

– Якщо ви подивитесь моніторинг “Прозорро”, то це найбільш розповсюджений препарат, – сказав Єфремов і додав, що щодо ефективності цього препарату він спілкувався з очільником муніципального управління екології Володимиром Гусаченком. Він нібито на нього орієнтувався, коли писав тендерну документацію під препарат на основі бішофіту. – Також цей препарат рекомендував нам наш еколог, але наразі він на фронті.

Після розмови з Єфремовим ми зателефонували до самого Володимира Гусаченка, аби поцікавитися, чи справді він рекомендував цей препарат і є відповідальним за його придбання, втім чиновник категорично відхрестився від цього. 

– Я такого не міг порадити і не маю ніякого відношення до цієї закупівлі. Ні з ким щодо препарату не спілкувався. Я не маю досвіду і жодного разу не пробував цей препарат. Як я міг його порекомендувати? Треба брати, пробувати, дивитися на ефективність препарату і лише тоді його можна комусь радити, – зазначає чиновник.

Далі ми знову зателефонували до Єфремова, втім від повторного спілкування з нами він вже відмовився та порекомендував надіслати йому офіційний запит. 

Сергій Отрешко

Очільник профільного департаменту, в оперативному управлінні якого перебуває комунальне підприємство “Екологія”, Сергій Отрешко також повідомив, що ця закупівля є тільки компетенцією комунальників і вони до неї не мають жодного відношення. Раніше боротьба з карантинними рослинами відбувалася тільки у межах спрямованих коштів, що ніколи не перевищували 1 млн гривень на рік. 

Що кажуть політики?

Юрій Тренкін і Володимир Гусаченко. Фото: ЧДТУ

У коментарі “18000” секретар міської ради Юрій Тренкін заявив, що ініціатива відповідної закупівлі була безпосередньо від частини громади міста, яка страждає від алергії на амброзію. Зокрема, нібито ці люди приходили на засідання виконавчого комітету й просили їм зарадити. 

– У мене дуже багато питань до цієї закупівлі, але як переконав мене директор комунального підприємства, у документації є пункт, що якщо препарат виявиться неефективним, його не купуватимуть, – каже секретар міської ради. – За нашою інформацією, 40 % громади страждає від алергії на амброзію, і для бюджету міста 9 млн гривень – це не та сума, якою треба економити, коли йдеться про самопочуття 120 тисяч осіб.

Як будуть перевіряти ефективність препарату, достеменно невідомо.

Сергій Шмиголь

Депутат фракції “Голос” Сергій Шмиголь у коментарі зазначив, що будь-яка боротьба з амброзією, що не містить комплексу заходів, є неефективною.

– Це має бути довготермінова програма, але чи є у міста відповідний фінансовий ресурс на таку «гру в довгу» і чи немає у нас як громади зараз більш загрозливого ворога з ракетами і танками, питання відкрите. З амброзією варто боротися, але це має бути комплекс коштовних довготермінових заходів, а не одноразове придбання препарату з невідомою ефективністю. Це точно не змінить ситуацію. Я це кажу, оскільки вивчав це питання і у мене в родині у самого є алергики. Якщо комунальники хочуть щось придбати і проводити експерименти, то хай краще на ці гроші куплять партію експериментальних ударних дронів, – каже депутат.

Ми також намагалися скомунікувати з очільником бюджетної комісії Георгієм Гладким, втім в обіцяний нам час обранець не відповів та на зв’язок не вийшов. 

Що кажуть полтавчани?

Єдиним містом в Україні, що протягом тривалого терміну використовує препарат на основі бішофіту, є Полтава. Саме звідси бере коріння історія використання цього препарату. Втім, окрім боротьби з амброзією, цей же бішофіт, зокрема, використовують і для подолання наслідків ожеледиці. Втім поки Черкаська міська рада цю практику переймати у полтавців не поспішає, йдеться лише про боротьбу з амброзією. 

У 2018 році, коли програма лише починала діяти у Полтаві, місцеві чиновники та науковці, які стояли за цим препаратом, розповідали про те, що для повного подолання проблеми потрібно 3-4 роки систематичної роботи, а за 5-6 років місцеві жителі зовсім перестануть страждати від будь-яких симптомів алергії на амброзію. 

Ми поспілкувалися також із полтавчанами, які б мали на собі відчути ефект цього препарату. Їхні думки недвозначні. Зокрема, журналіст місцевого видання “Полтавщина” Микола Лисогор розповідає, що препарат справді діє на рослини у короткостроковій перспективі, втім його використання відчутних наслідків для міста протягом років не має. Він називає кілька причин для цього.

– Справді, на моїх очах рослина, яку обробили цим препаратом, в‘янула протягом кількох хвилин, втім проблема ж у тому, що насіння амброзії у грунті стільки, що його вистачить на сто років. Тому п’ять років – це справді мінімальний термін, за який можна побачити результат, але враховуючи, що у нас це роблять несистематично і є окремі поля, які зовсім не обробляли, результату як такого немає. Крім того, я не бачу особливого ентузіазму і у безпосередніх керівників тих підприємств, що використовують цей препарат. Здається, вони його просто купили і роблять це так, бо є відповідна політична воля. Також показовим є те, що у нас на території місцевих парків не використовують цей препарат, а застосовують інші методи, – зазначає журналіст, який вже низку років висвітлює питання закупівель препарату у Полтаві. 

Також ми поспілкувалися і з директором місцевого комунального підприємства, яке безпосередньо працює із цим препаратом.

– Якщо ви почитаєте нашу програму з боротьби із карантинними рослинами, то ви побачите, що там показник – зменшення кількості амброзії, і з цим препарат справляється. Водночас ми не можемо обробляти ним все місто. Одна з причин – його жирність. Він хоч і безпечний для використання, але, скажімо, якщо ми використаємо його поблизу дитячих майданчиків, то мами дітей навряд будуть раді бачити своїх дітей у “Абростопі”, тому у таких місцях використовуємо інші засоби, – каже Сергій Сілаєв. Комунальник також додає, що задоволений в цілому препаратом, але для його ефективності потрібні роки використання. Водночас про статистику скарг алергиків йому нічого невідомо. 

Що говорить автор матеріалу?

Без сумніву, ця закупівля може стати однією з найсумнівніших і найкорупційніших у стінах Черкаської міської ради за останні роки і за своєю нахабністю поступається тільки закупівлям схожих препаратів часів карантину COVID-19.

Резюмуємо. Отже, перед нами закупівля сумнівного препарату за ціною, ймовірно, у кілька разів вище тої, за яку його купують інші комунальники – фактично єдині в Україні, хто використовує цей препарат. Втім і вони його використовують, схоже, тільки через політичне лобі виробників та попри відсутність реального результату. Також у самих Черкасах цей препарат застосовуватимуть вже після цвітіння рослини і, відповідно, у момент, коли алергики відчують полегшення, але не через дії місцевої влади, а через природній фактор відмирання карантинної рослини. Також безпосередньо очільник комунального підприємства, що оголосило закупівлю, не бере на себе відповідальність, а перекладає її на інших осіб.

Без сумніву, боротьба з амброзією та іншими збудникам алергенів має бути пріоритетом для місцевої влади, втім ця боротьба не може бути ширмою для корупції і неефективності управління. В умовах невизначеності воєнного стану будь-який вагомий фінансовий ресурс має спрямовуватися на ефективні перевірені заходи. Витрачати 9 млн гривень на політичне гасло і короткотермінове загравання з алегриками та їхніми відчуттями – недопустима і злочинна розкіш, за яку має бути належне покарання, навіть на етапі зародження ідеї таких видатків. 

Сподіваємось, місцевим політикам вистачить свідомості відмовитися від цієї закупівлі та подібних видатків, а кошти будуть спрямовані на боротьбу з ключовим ворогом не лише алергиків, а і кожного українця. Також є сподівання, що до боротьби з карантинними рослинами місцева рада наступного разу підійде більш зважено і своєчасно, і впроваджуватимуть визначені заходи люди, які не перекладатимуть відповідальність на мобілізованих співробітників, які перебувають на лінії фронту. 

За порадою очільника комунального підприємства Юрія Єфремова, ми надсилаємо запит на інформацією про те, хто визначав очікувану вартість закупівлі, на що орієнтувалися і яка ефективність обробітку амброзії вже після її цвітіння. Відповідь обов’язково опублікуємо.

Цей матеріал було підготовлено журналістом ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000» у межах проєкту «Медіа та громадянське суспільство задля демократизації та доброго врядування в Євразії», що фінансується Міністерством зовнішніх справ Королівства Норвегії та втілюється Інститутом висвітлення війни та миру. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000» i не відображає погляди Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру»

Подобаються наші розслідування? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами