Антидоти ковід
Тетяна Волочай і "Спільнодія"
Як бізнес "підмінив" функцію влади в період COVID-19
Вона взяла 14 мільйонів компанії, у якій працює, і віддала на благодійництво. Із цього почалася історія "Спільнодії" на Черкащині. Тетяна Волочай об'єднала 22 бізнеси, громадськість та владу задля порятунку медиків у період, коли держава не мала ані коштів, ані чіткого алгоритму дій в умовах пандемії. Її команда закрила перші потреби лікарень, налагодила процес забезпечення засобами індивідуального захисту та обладнанням для коронавірусних хворих. У команді "Спільнодії" – близько 50 осіб, які намагалися дати гідну відсіч COVID-19. Сьогодні "Спільнодія" отримала друге дихання.
У черговому матеріалі із циклу "Антидоти COVID-19" говоримо з Тетяною Волочай про історію "Спільнодії", перші проблеми медзакладів у боротьбі з коронавірусом та медичний конкурс.
У черговому матеріалі із циклу "Антидоти COVID-19" говоримо з Тетяною Волочай про історію "Спільнодії", перші проблеми медзакладів у боротьбі з коронавірусом та медичний конкурс.
АНТИДОТИ КОВІД
18000 продовжують цикл публікацій "Антидоти COVID-19" про історії людей, які обійшли карантинні правила, не порушуючи їх. Ми розкажемо про неординарні рішення, трансформацію бізнесу, професії чи життя, до яких наших героїв підштовхнула саме епідемія коронавірусу.
»
Для частини компаній в Україні вірус став значним фінансовим та моральним ударом. Тетяна Волочай свідомо поставила на паузу всі проєкти благодійного фонду "МХП – Громаді". З березня і до липня його сили та ресурс кинули на "Спільнодію".
З ініціативи Тетяни Волочай народився цей спільнокошт, під її керівництвом формувалася система закупівель, логістика та навіть частково список потреб для медиків. Тоді запущений механізм роботи в умовах ковіду працює досі. "Спільнодія" стала справжнім антидотом паніки, безсистемності та нерозуміння для влади, громадськості й бізнесу. Із чого почалася її історія - далі.
З ініціативи Тетяни Волочай народився цей спільнокошт, під її керівництвом формувалася система закупівель, логістика та навіть частково список потреб для медиків. Тоді запущений механізм роботи в умовах ковіду працює досі. "Спільнодія" стала справжнім антидотом паніки, безсистемності та нерозуміння для влади, громадськості й бізнесу. Із чого почалася її історія - далі.
– Мене всі переконували, що нам не вдасться це зробити. "Будуть думати, що нам щось потрібно", – попереджав керівник наглядової ради фонду. Так і сталося. Коли частина чиновників ОДА почули, що МХП пропонує створити спільнокошт, вони сприйняли "в штики" ініціативу, – пригадує Тетяна Волочай. – Та я переконала їх. Ми залучили громадських активістів для контролю закупок та використання коштів. Ми почали співпрацювати з Агенцією регіонального розвитку, на яку перераховували кошти представники іншого бізнесу. Цілий відділ нашого благодійного фонду розбирався у ступенях захисту респіраторів, висоті бахіл та класах апаратів штучної вентиляції легень. Ми самостійно шукали постачальників засобів та техніки першої необхідності. А потім визначали разом з ОДА лікарні, у які першочергово поїде все необхідне та займалися доставкою.
2015 рік
2019 рік
2020 рік
"Урожай – Громаді"
Тетяна Волочай створює благодійний фонд на базі одного з підприємств агрохолдингу МХП в області. Це відмінний за своїми принципами та системою проєкт.
"МХП – Громаді"
З'являється всеукраїнський БФ "МХП – Громаді".
Головний принцип його роботи: громади отримують кошти на конкурсних засадах.
Важливий момент – співфінансування та залучення людей в процес реалізації проектів.
Головний принцип його роботи: громади отримують кошти на конкурсних засадах.
Важливий момент – співфінансування та залучення людей в процес реалізації проектів.
"Спільнодія"
Створення платформи "Спільнодія Черкащини: здолати COVID-19" на базі Агенції регіонального розвитку. Проєкт об'єднує зусилля бізнесу, влади та громади для гідної зустрічі першої хвилі коронавірусу.
»
Спільнодія. Початок
Вартість потреб медичних закладів області, аби зустріти першу хвилю коронавірусу, Черкаська ОДА оцінила в
400 мільйонів гривень. Тому ту суму, з якою прийшла
до влади Тетяна Волочай, назвали краплею в морі.
400 мільйонів гривень. Тому ту суму, з якою прийшла
до влади Тетяна Волочай, назвали краплею в морі.
Нам казали: "Давайте ці 14 мільйонів, і ми вирішимо, як їх витрачати". Тоді здавалося, що на фоні потреби – це смішна сума, – пригадує директорка благодійного фонду. – Що зробили в ОДА на початку пандемії? Вони зібрали потреби усіх лікарень Черкащини. Через це і з'явилася нереальна цифра у 400 мільйонів гривень. Та потім ми взяли цей список, проаналізували, виокремили заклади, які першочергово потребують допомоги. І виявилося, що 14 мільйонів на перший час буде достатньо.
На початку з владними структурами було важко працювати, бо вони не могли порахувати витрати ЗІЗів у закладах, аби принаймні розуміти денну норму їх використання. Не було показників, за якими відбувався б розподіл засобів індивідуального захисту по закладах та формувалися об'єми закупівель. Тому Тетяні з командою часто доводилося самостійно визначати скільки, кому і що потрібно придбати. Так завдяки "Спільнодії" в стінах ОДА у наступні місяці почала вибудовуватися система та план дій боротьби з коронавірусом.
»
Про закупівлі
"Важко було вихопити лот"
Засновниці цього спільнокошту часто доводилося ухвалювати рішення за представників медичних установ та місцевої влади.
У приватних компаніях достатньо згоди керівника, який несе відповідальність за наслідки, і процес моментально запущений. Використання ж бюджетних коштів - це історія семи кіл бюрократичного пекла та втрата найціннішого - часу. А такого у період пандемії ніхто собі дозволити не міг. Тому ті 14 мільйонів просто так владі не дісталися.
Левову частину першочергових потреб для черкаських лікарень вдалося придбати у Китаї. Допомогли партнери агрохолдингу. Цим займався цілий відділ центрального офісу МХП. Вони провели тендери, орендували літак для доставки. Так Черкащина отримала величезну партію масок, бахіл, захисних костюмів у короткі терміни порівняно з іншими структурами.
Це був період шахрайств і спекуляцій. Запаси засобів індивідуального захисту в Україні вичерпалися моментально. Знайти постачальника було складно. Часто наштовхувалися на завищені ціни, сумнівні компанії або шахраїв. Контакти виробників шукали скрізь: в інтернеті, серед знайомих і по рекомендаціях.
Левову частину першочергових потреб для черкаських лікарень вдалося придбати у Китаї. Допомогли партнери агрохолдингу. Цим займався цілий відділ центрального офісу МХП. Вони провели тендери, орендували літак для доставки. Так Черкащина отримала величезну партію масок, бахіл, захисних костюмів у короткі терміни порівняно з іншими структурами.
Це був період шахрайств і спекуляцій. Запаси засобів індивідуального захисту в Україні вичерпалися моментально. Знайти постачальника було складно. Часто наштовхувалися на завищені ціни, сумнівні компанії або шахраїв. Контакти виробників шукали скрізь: в інтернеті, серед знайомих і по рекомендаціях.
– Іноді ціни були вищими, аніж у "мирний час".
Але це були ситуації, коли або ти купуєш, або зараз товар забирають інші. Така ситуація виникла з апаратом ШВЛ. Ми знайшли його на міжнародному ринку, готові були вже купити, як з-під носа його забрали італійці чи іспанці. Важко було вихопити лот. Іноді на етапі підписання договору з'ясовувалося, що ми ведемо перемовини із шахраєм або з компанією, що має податкові борги. Це був період складної боротьби за "купити", – пригадує Тетяна Волочай.
Насамперед кошти пішли на забезпечення лікарень першої хвилі. Таких було п'ять на Черкаську область. Потім зверталися поліклініки, амбулаторії та інші. Вона об'їздила понад 30 закладів області. А команда "Спільнодії" загалом 110.
»
Спільнодія в цифрах
22 бізнеси
долучилися до проєкту
19 мільйонів
зібрали на потреби медиків
18,6 мільйонів
витратили на необхідне
Кошти, які надходили на рахунок Агенції регіонального розвитку, витрачали в адміністрації із залученням та під контролем громадських активістів. Представники агрохолдингу лише допомагали знайти постачальника та консультували у разі потреби. Такими були чотири перші місяці ковіду в Україні для команди "Спільнодії".
60%
витратили
на засоби індивідуального захисту для медичних працівників
100%
18,6 млн грн
пішло на забезпечення медзакладів найнеобхіднішим
40%
вартувало
обладнання: шість апаратів ШВЛ нового класу, ПЛР-аналізатор тощо.
Що зі Спільнодією сьогодні?
Вона мала б припинити своє існування. Лікарні отримали необхідні засоби, держава і місцева влада адаптувалися до нових умов та налагодили процес забезпечення.
– Лише в липні ми змогли видихнути й повернулися до планової роботи. Бо з березня на паузі були всі проєкти нашого фонду, ми займалися лише "Спільнодією". Планували влаштувати вечірку спільнодієвською командою, коли склад стане пустим. Та залишати "Спільнодію" ніхто не збирався. Ми проаналізували залишки на рахунку й оголосили медичний конкурс, – розповідає Тетяна Волочай.
»
Спільнодія: інші проєкти
Окрім забезпечення лікарень, ініціатива взялася за ще кілька проєктів та сформувала резерв
1 млн грн
зарезервували на випадок другої хвилі ковіду
200 тис. грн
витратили на обладнання для неонатального центру
500 тис. грн
для реалізації проєктів переможців медичного конкурсу
»
У "Спільнодії " є продовження. На думку Тетяни Волочай, воно не обов'язково має супроводжуватися благодійним збором коштів чи виключно боротьбою з коронавірусом.
– Тоді ми збирали гроші терміново, бо було потрібно в один момент організувати закупівлі. І в цей період ми зіткнулися із ситуацією, коли лікарні не вміють сформувати потребу, підібрати постачальника, скористатися платформою Prozorro (офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України – ред). Це саме те, над чим можна працювати зараз. Ми думали про консалтинг для медиків, аби навчити їх залучати кошти ззовні, планувати, економити ресурси. Система в якийсь момент має стати спроможною, – переконана благодійниця.
– Тоді ми збирали гроші терміново, бо було потрібно в один момент організувати закупівлі. І в цей період ми зіткнулися із ситуацією, коли лікарні не вміють сформувати потребу, підібрати постачальника, скористатися платформою Prozorro (офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України – ред). Це саме те, над чим можна працювати зараз. Ми думали про консалтинг для медиків, аби навчити їх залучати кошти ззовні, планувати, економити ресурси. Система в якийсь момент має стати спроможною, – переконана благодійниця.
Мета конкурсу – покращити якість надання медичних послуг
У результаті організатори отримали 28 заявок від закладів з усієї області. Команда "Спільнодії" відібрала чотирьох переможців.
- Черкаський обласний шкірно-венерологічний диспансер отримав фотокабіну.
- Черкаська обласна дитяча лікарня отримала електрокоагулятор для зварювання тканин.
- Монастирищенському ПМСД придбали обладнання для добового моніторингу артеріального тиску.
- Канівська центральна районна лікарня – дерматоскоп для вчасного попередження онкозахворювань шкіри.
Зараз її команда у співпраці з Агенцією регіонального розвитку пишуть грантові заявки, які у перспективі будуть реалізовані на базі "Спільнодії". Проєкти покликані навчити та адаптувати людей до нових умов життя, розкрити тему соціального підприємництва та бізнесу в онлайні.
– "Спільнодія" – це платформа, яка постійно трансформується. Вона не може бути сталою. Я впевнена, що через рік вона вирішуватиме інші завдання, аніж ті, які ми ставили перед собою у момент її створення. Нам треба розвивати громади, свідомість людей, ментальність. Це не пусті слова, люди ходять із добрими намірами та ідеями роками, а їх можна вже сьогодні реалізувати тут, – говорить Тетяна Волочай.
– "Спільнодія" – це платформа, яка постійно трансформується. Вона не може бути сталою. Я впевнена, що через рік вона вирішуватиме інші завдання, аніж ті, які ми ставили перед собою у момент її створення. Нам треба розвивати громади, свідомість людей, ментальність. Це не пусті слова, люди ходять із добрими намірами та ідеями роками, а їх можна вже сьогодні реалізувати тут, – говорить Тетяна Волочай.
Автор - Світлана Спасібіна
журналіст 18000