Евакуація з потяга: історії черкащан і правила УЗ
Протокол екстреної евакуації пасажирів із потягів Укрзалізниця почала активно застосовувати у березні 2026 року через посилення російських атак на залізничну інфраструктуру та прицільне влучання по пасажирських потягах. За інформацією УЗ, лише з 1 січня до 24 березня 2026 року зафіксували 472 атаки на залізничну інфраструктуру: пошкоджені 40 пасажирських і 145 вантажних вагонів, а також 12 вокзалів, повідомили у «Радіо Свобода».
Як зазначають в Укрзалізниці, вагон не повинен стати пасткою у випадку повітряної атаки на поїзд – для цього і потрібна евакуація. Її оголошують лише тоді, якщо існує реальна загроза поруч із конкретним маршрутом. Найчастіше — на станціях з укриттями, але, у разі потреби, безпосередньо на перегоні або у полі — вночі або вдень.
«Краще потерпіти, ніж згоріти за декілька хвилин»: історії пасажирів із Черкас
Досвід екстрених евакуацій з потяга відчули на собі й жительки Черкас. Перший досвід евакуації може спіткати ще до відправлення. Так сталося з пасажиркою Анастасією Михайлович на залізничному вокзалі в Черкасах. Буквально за три-п’ять хвилин до відходу поїзда провідники попросили всіх пройти в укриття.
— Оскільки я в інфополі, ми очікували, що таке може бути. На відкритому просторі більше шансів зберегти життя, ніж у закритому, — пригадує дівчина.
Згодом, уже в дорозі під Кагарликом на Київщині, її потяг знову зупинився посеред поля. Евакуація пасажирів, за словами Анастасії, була дещо неорганізованою. Люди п’ять-сім хвилин стояли в тамбурах, поки екіпаж координував, на який бік безпечніше виходити, люди дратувалися, бо втрачали час.
— Окрім цього, провідники мають бороти опір людей, які думають, якщо сидітимуть в потязі, то будуть в більшій безпеці, ніж на відкритій місцевості, – розповідає пасажирка.
Пасажири під час евакуації з потяга. Фото з допису __kat_c_ у Тредс
Пасажирка Таїсія Широкопояс, яка їхала з Києва до Запоріжжя, зіткнулася з евакуацією двічі — дорогою туди й назад. Обидва рази це ставалося вночі: о 4:30 ранку та близько опівночі.
— Провідниця розбудила нас, розповіла про евакуацію, попросила одягатися і взяти лише необхідне. Було дуже темно і холодно, але дозволили взяти з собою ковдри — це трішки рятувало, — розповідає Таїсія.
Чекали відбою на одній зі станцій. Дівчина згадує, що провідниця була дуже спокійною і «лагідно заспокоювала» тих, хто висловлював незадоволення. Чекати дозволу повернутися доводилось недовго, близько 10 хвилин. Для Таї, як для людини з Херсона, важливість таких заходів очевидна:
— Поїзд — це дуже замкнене приміщення, ти не встигнеш бігти при прямому обстрілі. Краще постояти й потерпіти, ніж згоріти там за декілька хвилин.
Пасажири одного з потягів були евакуйовані під час руху Черкащиною, повідомила в Тредс an.chugaeva
Потрапила на евакуацію з потяга і черкащанка Олександра Баніна: десь в Полтавській області о 04:00 ранку через загрозу БпЛА її попросили брати лише дрібні речі, щоб не перешкоджати руху інших. З‐поміж усього вона зауважила важливу деталь — більшість пасажирів після виходу з вагона залишаються стояти прямо біля поїзда, що є небезпечним.
— Я відійшла на умовно безпечну відстань. Стояти біля вагонів недоцільно — потяг може бути мішенню, і можна постраждати від уламків. Я вдячна УЗ, що вони відстежують шахеди у напрямку конкретного потягу. Так я почуваюсь набагато безпечніше, — підсумовує Олександра.
Люди чекають біля потяга під час евакуації. Фото: Олександра Баніна
Попри те, що активно практику евакуації пасажирів з потягів почали застосовувати в березні, поодинокі випадки вимушеної евакуації ставалися і раніше за схожим протоколом. Олена Лютаревич‐Марченко ще в жовтні 2025 року поверталася до Черкас, коли оголосили евакуацію пасажирів через повідомлення про замінування.
Потяг зупинився за 100–200 метрів неподалік від залізничного переїзду — однієї з тих маленьких станцій зі шлагбаумом, де зазвичай є лише хатинка чергового. У вагоні було багато жінок із немовлятами та маленькими дітьми, тож вони чекали у тій хатинці, тоді як чоловіки залишилися на вулиці.
— Немовлята спали на ліжку, ми стояли щільненько, бо не було де сісти. Провідниця зробила максимум: був доступ до гарячої води, чайник. Працівниця станції постійно тримала зв’язок із колегами, — розповідає жінка.
Згодом евакуацію оголосили вдруге — вже на вокзалі. Попри певні незручності Олена вважає: краще так, ніж залишатися в небезпеці.
— Якщо ціллю є потяг, в якому перебувають люди, то краще вийти. Так, можливо, там десь промерзнути, але зберегти життя, – зазначає Олена.
Читайте також. Зелений сигнал, ніч без сну і 33 передачі: репортаж із кабіни локомотива у Смілі.
Що робити під час евакуації поїзда: інструкція Укрзалізниці
Після отримання сигналу від провідника:
- негайно підготуватися до евакуації (вдягнутися, покласти поруч документи й телефон);
- залишатися на місці до вказівки провідника;
- якщо пасажиру буде потрібна допомога при виході з вагона — проінформувати про це провідника заздалегідь.
Після безпекової зупинки поїзда, якщо провідник дає сигнал на евакуацію:
- не створюючи тисняви та паніки, покинути вагон через найближчий вихід. У прохолодну погоду можна взяти з вагонів ковдри;
- валізи та габаритні речі залишаються на місцях. На прохання пасажирів провідник може замкнути купе задля збереження речей, однак тільки після виходу всіх пасажирів з вагона;
- покидаючи вагон, бажано допомогти пасажирам, які цього потребують;
- важливо не стрибати, не наступати та не зупинятися на колії, пильнувати зустрічні поїзди та будь‐які небезпеки на шляху від/до поїзда;
- якщо пасажири подорожують з дітьми, бажано ретранслювати їм спокій, говорити впевненим тоном, підбадьорювати. Рекомендують під час підготовки до подорожі з дитиною взяти з собою її улюблену іграшку та смаколик на випадок тривалої зупинки.
Пасажири очікують біля вагонів під час евакуації. Фото: miravol_ у Тредс
Після виходу з вагона:
- потрібно швидко пройти до укриття або на безпечну відстань від вагона;
- не потрібно скупчуватися поблизу поїзда – він може бути мішенню;
- розосередитися, але тримати в полі зору провідника в сигнальному жилеті;
- у разі вибухів поблизу потрібно лягти на землю обличчям вниз, рот тримати відкритим, закрити голову підручними речами;
- на кожному етапі необхідно уважно слухати вказівки провідників або працівників вокзалу.
При поверненні до вагонів потрібно:
- дочекатися вказівки – голосової, мегафоном або свистком – про відбій небезпеки;
- якщо для повернення до вагона треба перетинати колії, важливо робити це уважно й пильнувати зустрічні поїзди.
Що робить Укрзалізниця після атак: альтернативні маршрути та рішення
Коли ворог цілить у колії, вокзали чи підстанції, головним завданням залізниці стає не просто зупинити потяг, а забезпечити його подальший рух. Для цього розробили цілу систему «запасних варіантів», які дозволяють залізниці залишатися життєздатною навіть у критичних умовах.
Для мінімізації затримок та обходу пошкоджених ділянок залізничники використовують різні способи, зокрема:
- резервні маршрути: кожен рейс має кілька заздалегідь пропрацьованих альтернативних шляхів. Якщо одна ділянка заблокована, поїзд спрямовують в об’їзд;
- тепловози на заміну: у разі знеструмлення контактної мережі через обстріли підстанцій, до роботи залучають резервний рухомий склад — тепловози. Вони дозволяють потягам рухатися автономно, не залежачи від електроенергії;
- швидкісний ремонт: спеціалізовані бригади розпочинають відновлення пошкоджених колій та об’єктів інфраструктури в максимально стислі терміни, щойно це дозволяє безпекова ситуація.
Фото: dizabirova з Тредс
Якщо обстріл спричиняє відхилення від графіка, Укрзалізниця інформує пасажирів про зміни в розкладі через офіційні канали в соцмережах та месенджерах. А для тих, хто через затримку не встигає на наступний рейс, організовують «стиковки» — безпечні пересадки на інші поїзди або очікування рейсу.
Як зазначають в Укрзалізниці, члени поїзних бригад пройшли курси домедичної допомоги, евакуації людей з вагонів, навчання з дій при обстрілах різними типами засобів ураження. Також провідники, стюарди та начальники поїздів проінструктовані щодо надання допомоги маломобільним категоріям населення. Потяги екіпіровані спеціальним інвентарем для того, аби посадка та висадка маломобільних пасажирів були максимально комфортними для них.
Евакуація з потяга: думки пасажирів
У соцмережах активно обговорюють досвід евакуацій. Користувачі діляться власними думками, спостереженнями та зауваженнями. Одні підтримують нововведення, як‐от користувачка фейсбуку Роза Тапанова.
Допис Рози Тапанової у фейсбуці
Дехто не розуміє нових правил, що з’явилися через чотири роки повномасштабного вторгнення.
Тредс користувачки olesyabreus
Хтось просто описує свій досвід евакуації.
Допис __kat_c_ на своїй сторінці у Тредс
У когось виникають запитання до перевізника, навіщо евакуюватися і чи справді безпечно бути поруч із поїздом.
Користувач Тредс звернувся до Укрзалізниці із запитанням
А одна з користувачок мережі порушила тему інклюзивності вагонів.
Пасажирка скаржиться на відсутність обладнання для безпечного та легкого сходження з потяга під час евакуації
Оля Ярмолич
Читайте також: Інвертори й сонячні електростанції: як багатоповерхівки Черкас та Умані стали енергонезалежними
Читайте добірку свіжих новин Черкас на «18000». А ще підписуйся на інстаграм «18000» – місце, де ділимося натхненними історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди.