Як черкащани популяризували «Щедрик». Український Національний Хор в Буенос‐Айресі у 1923 році. Фото з книги «З піснею через світ» О. Кошиця
Українська щедрівка в обробці композитора Миколи Леонтовича «Щедрик» стала всесвітньо відомою завдяки виступам Української республіканської капели. Її створили черкащани – диригент Олександр Кошиць та композитор Кирило Стеценко.
Про це розповідає «18000».
Січень 1919 року був важким для УНР. Російські війська захопили значну частину української території. В Європі багато країн не визнавали УНР: сприймали її як частину росії, а її владу і військо мали за сепаратистів та зрадників. Симон Петлюра (голова Директорії) мав мету: схилити Європу на український бік та переконати в українській культурній і політичній суб’єктності. Він вирішив вдатися до культурної дипломатії і наказав: «За тиждень, щоб була зорганізована для закордонної подорожі капела».
Так 110 осіб у складі Української республіканської капели виїхали за кордон у квітні 1919 року з місією розповісти про українську культуру світові. Перший концерт був у Празі. Саме тут закордонні слухачі вперше почули «Щедрика» Миколи Леонтовича.
Олександр Кошиць під час концертів Української Республіканської Капели у Берліні. «Berliner Illustrirte Zeitung», 1920 рік. Автор: B. Beeb. Фото: Історична Правда
«Заля «Обецного Дому» була набита по береги, – писав Олександр Кошиць про концерти у Празі у щоденнику, – Чехи захоплювались як свіжістю й новиною мелодії, так і природністю та простотою гармонізації».
План Петлюри працював і це було видно вже з рецензій на перші концерти капели. Критики не лише хвалили професіоналізм українців, а й висловлювалися щодо політичних питань. Критик із «ГУДЕБНІ РЕВ’Ю» тоді писав таке: «Тяжко руці писати критику, коли серце співає хвалу. Українці прийшли й перемогли. Я думаю, що ми мало про них знали й тяжко кривдили їх, коли несвідомо і без інформацій з’єднували їх проти їх волі в одно ціле з народом московським».
«Усе українське стало модним у Празі. Мої хлопці фліртували на всі боки, і чешки тратили голови. Взагалі було дуже гарно і щиро», – радів Олександр Кошиць.
Українська Республіканська Капела у Чехословаччині, 1919 рік. Фото з книги «З піснею через світ» Олександра Кошиця
Далі була Австрія. У Віденських газетах писали: «Це є новий скарб музичного добра на цілий світ». Капела тріумфувала. Олександр Кошиць був приголомшений. Зали були повні, артистів обдаровували квітами й не відпускали зі сцени. Він дивувався, що Європа, яка мала таку музичну історію, сприйняла українців із таким захватом.
«Здійснились мої завітні мрії», – писав Олександр.
Критики та слухачі вирізняли серед інших твори Миколи Леонтовича. Зокрема, «Щедрика». Музикантів постійно викликали на біс. «Щедрик» у газетах називали шедевром.
Українці провели 207 концертів у країнах Європи. Згодом учасники Української республіканської капели створили три окремі хори. Український національний хор під супроводом Кошиця у 1922 році відправився до Америки: у США, Канаду, Уругвай, Мексику та в інші країни. Так минули ще 400 концертів. У 1924 році у «San Francisco Journal» писали: «Вони нанесли Україну на мистецьку мапу світу».
Нагадаємо, раніше «18000» розповідав, що відомий диригент Кошиць родом із Черкащини. Про своє село Тарасівку він розповідав у «Спогадах».
Крім цього, 13 березня 2026 року філармонію у Черкасах перейменували на честь Олександра Кошиця.
Про життя та творчість Олександра Кошиця читайте у матеріалі «18000» – Олександр Кошиць: як диригент із Черкащини зробив «Щедрик» світовим хітом.
Читайте новини Черкас та області – перевірена оперативна інформація на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»
