Історія відомої композиції: як черкащанин Кошиць разом із «Щедриком» підкорювали Європу

Український Національний Хор, Буенос-Айрес, 1923 рік

Як черкащани популяризували «Щедрик». Український Національний Хор в Буенос‐Айресі у 1923 році. Фото з книги «З піснею через світ» О. Кошиця

Українська щедрівка в обробці композитора Миколи Леонтовича «Щедрик» стала всесвітньо відомою завдяки виступам Української республіканської капели. Її створили черкащани – диригент Олександр Кошиць та композитор Кирило Стеценко.

Про це розповідає «18000».

Січень 1919 року був важким для УНР. Російські війська захопили значну частину української території. В Європі багато країн не визнавали УНР: сприймали її як частину росії, а її владу і військо мали за сепаратистів та зрадників. Симон Петлюра (голова Директорії) мав мету: схилити Європу на український бік та переконати в українській культурній і політичній суб’єктності. Він вирішив вдатися до культурної дипломатії і наказав: «За тиждень, щоб була зорганізована для закордонної подорожі капела».

Так 110 осіб у складі Української республіканської капели виїхали за кордон у квітні 1919 року з місією розповісти про українську культуру світові. Перший концерт був у Празі. Саме тут закордонні слухачі вперше почули «Щедрика» Миколи Леонтовича. 

Олександр Кошиць під час концертів Української Республіканської Капели у Берліні

Олександр Кошиць під час концертів Української Республіканської Капели у Берліні. «Berliner Illustrirte Zeitung», 1920 рік. Автор: B. Beeb. Фото: Історична Правда

«Заля «Обецного Дому» була набита по береги, – писав Олександр Кошиць про концерти у Празі у щоденнику, – Чехи захоплювались як свіжістю й новиною мелодії, так і природністю та простотою гармонізації».

План Петлюри працював і це було видно вже з рецензій на перші концерти капели. Критики не лише хвалили професіоналізм українців, а й висловлювалися щодо політичних питань. Критик із «ГУДЕБНІ РЕВ’Ю» тоді писав таке: «Тяжко руці писати критику, коли серце співає хвалу. Українці прийшли й перемогли. Я думаю, що ми мало про них знали й тяжко кривдили їх, коли несвідомо і без інформацій з’єднували їх проти їх волі в одно ціле з народом московським».

«Усе українське стало модним у Празі. Мої хлопці фліртували на всі боки, і чешки тратили голови. Взагалі було дуже гарно і щиро», – радів Олександр Кошиць.

Українська Республіканська Капела у Чехословаччині, 1919 рік

Українська Республіканська Капела у Чехословаччині, 1919 рік. Фото з книги «З піснею через світ» Олександра Кошиця

Далі була Австрія. У Віденських газетах писали: «Це є новий скарб музичного добра на цілий світ». Капела тріумфувала. Олександр Кошиць був приголомшений. Зали були повні, артистів обдаровували квітами й не відпускали зі сцени. Він дивувався, що Європа, яка мала таку музичну історію, сприйняла українців із таким захватом.

«Здійснились мої завітні мрії», – писав Олександр. 

Критики та слухачі вирізняли серед інших твори Миколи Леонтовича. Зокрема, «Щедрика». Музикантів постійно викликали на біс. «Щедрик» у газетах називали шедевром.

Українці провели 207 концертів у країнах Європи. Згодом учасники Української республіканської капели створили три окремі хори. Український національний хор під супроводом Кошиця у 1922 році відправився до Америки: у США, Канаду, Уругвай, Мексику та в інші країни. Так минули ще 400 концертів. У 1924 році у «San Francisco Journal» писали: «Вони нанесли Україну на мистецьку мапу світу».

Нагадаємо, раніше «18000» розповідав, що відомий диригент Кошиць родом із Черкащини. Про своє село Тарасівку він розповідав у «Спогадах».

Крім цього, 13 березня 2026 року філармонію у Черкасах перейменували на честь Олександра Кошиця.

Про життя та творчість Олександра Кошиця читайте у матеріалі «18000» – Олександр Кошиць: як диригент із Черкащини зробив «Щедрик» світовим хітом.

Читайте новини Черкас та області – перевірена оперативна інформація на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

По темі
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *