19-го квітня цього року набула чинності нова редакція закону "Про публічні закупівлі", яку в експертних колах прийнято називати "Другою закупівельною революцією". Замовники (читайте – розпорядники бюджетних коштів) з горем пополам "приловчилися" за три повних роки жити з наслідками першої, а от друга їх точно застала зненацька.

У чому суть? Згідно зі змінами, відтепер розпорядники наших з вами спільних грошей зобов'язані проводити конкурентні закупівлі починаючи від 50 тисяч гривень. Раніше цей поріг становив 200 тисяч гривень для товарів та послуг і 1,5 мільйона – для робіт. Утім законодавець вирішив, що цього недостатньо для забезпечення прозорості використання коштів і запровадив "спрощену закупівлю", яка по своїй суті є правонаступником допорогової і, відповідно, не є такою регульованою, як відкриті торги (в простонародді – "тендер"). Втім навіть попри відсутність жорстких законодавчих рамок проведення таких закупівель, вони мають бути конкурентними, а отже – публічними.

Попри заяви та декларації місцевих чиновників, "публічність" і "прозорість" поки не є однозначними синонімами їхніх дій. Відповідно і закупівлі за такими принципами не є пріоритетом для більшості органів місцевого самоврядування. Останній тиждень це доволі однозначно продемонстрував. Поки одна частина суспільства та чиновників боролися із пандемією COVID-19, інша частина чиновників та невеликий клапоть суспільства активно штампували договори за давно перевіреними мотивами та принципами: де перевага явно на боці "надійності" та перевірненості постачальника чи підрядника. Публічність і конкуренцію вирішили залишити на потім.

Аби зрозуміти розмахи чиновницької активності цього тижня, варто порівняти дві цифри. За останній тиждень у системі черкаські замовники оприлюднили 2700 звітів про укладені договори загальною вартістю майже 350 млн гривень. За аналогічний період минулого року було оприлюднено 760 звітів вартістю 62 млн гривень. Таким чином зростання більш ніж показове: по кількості договорів – у понад три рази, по їхній загальній вартості – у майже шість разів. Бажання уникнути конкуренції – очевидний факт.

У 10-ці лідерів, що уклали найбільшу кількість договорів з найвищою загальною вартістю, переважно органи місцевого самоврядування – департаменти Черкаської міської ради, об'єднані територіальні громади, а також природні монополісти. Далі ми детально зупинимося на тому, що і у кого вони купували минулого тижня. Варто одразу наголосити, що більшість угод поки не виконані і не підкріплені живими грошима. Проте це не завадило розпорядникам поспішити "зацементувати" їхнє виконання за обраними в ручному режимі постачальниками чи підрядниками.

Перші два підприємства афілійовані з депутатом Черкаської міської ради Володимиром Бурячинським, на двох вони отримали трохи більше 7 млн гривень. Решта дісталася ТОВ "МЕТАБУД-М", що належить Сергію Лаврезі. Окрім цього підприємства, він також володіє і ще однією сумно відомою у місті підрядною організацію – "Стройком-2015", яку свого часу пов'язували зі ще одним депутатом місцевої ради – Віталієм Косяком. Чи нині пов'язані Лаврега та Косяк, невідомо.

Також комунальники прозвітували про укладання 4-х угод на ремонт міжквартальних проїздів вартістю понад 4 млн гривень. Три угоди отримало підприємство "Лиможінвест", афілійоване з родиною підрядників Колесніченків, що наразі перебувають під слідством за можливе ухилення від сплати податків. Ще одну угоду отримало підприємство ТОВ Проектно-будівельна компанія "Екобуд", що належить Сергію Лісютенку.

На ремонт вулиць і тротуарів чиновники уклали 20 угод вартістю 20,5 млн гривень. У цьому сегменті найбільшу кількість – аж 7 угод – вартістю 5 млн гривень отримало підприємство "Будівельник-Черкаси", що наразі належить Ігорю Макаренку. Ще одне підприємство Макаренка зі схожою назвою "Будівельник-плюс" отримало 2 договори на 1,5 млн гривень. 4 договори отримав підприємець Юрій Кукава, 2 договори підприємство А.І.Д.А, що належить родині колишнього заступника екс мера Черкас Сергія Одарича – Олександра Ільченка.

Зазначимо, що підприємства "Будівельник-Черкаси" та "Будівельник-плюс" тижнем раніше, а саме 8 квітня, отримали також 21 угоду на виконання поточного ремонту мереж зливової каналізації міста загальною вартістю 3,6 млн грн.

Всього ж підприємство уклало угоди з 65 різними контрагентами. Серед предметів закупівель – фактично повний спектр можливих товарів і послуг: від запчастин і будівельних матеріалів до спеціального одягу та аудиторських послуг. Зазначимо, що за весь минулий рік підприємство прозвітувало про укладання 208 угод загальною вартістю 72 млн гривень, тобто за один тиждень 2020 року фактично повторило піврічний показник 2019 року.

52 угоди загальною вартістю 22,6 млн гривень оприлюднили "енергетики". Майже 6 млн гривень із цієї суми може отримати підприємець Андрій Попов за виконання ремонтних робіт. Попов зареєстрований підприємцем у далекому 2002 році, втім жодної іншої інформації про його співпрацю із іншими замовниками, що розподіляють публічні кошти, окрім "Черкасиобленерго", немає.

За минулий тиждень "Черкасиобленерго" встигли забезпечити себе послугами з технічного обслуговування різного обладнання, будівельними та спеціальними матеріалами, фонтаном та системою поливу, жалюзями, кавою тощо.

За аналогічний період у минулому році "Черкасиобленерго" оприлюдило лише 9 угод вартістю трохи більше 2 млн гривень.

Наступного робочого дня чиновники прозвітували ще 27 разів.

Найбільша сума коштів була "відписана" на різного роду будівельні та ремонтні роботи в дошкільних навчальних закладах. 6 угод на суму 4,7 млн гривень отримало підприємство ПП "РЕМПРОМБУД – 99", що належить Миколі Заславськом. Ще 9 угод на 5,1 млн гривень відійшло підприємствам, що належать Костянтину Слабенку. Всі вони, за нашою інформацією, пов'язані із політичним лобі представників партії ВО "Батьківщина", а сам Слабенко був одним із кандидатів у місцеві депутати від цієї партії.

7 угод на суму 1,8 млн гривень отримав земляк та політичний побратим очільника департаменту Сергія Воронова – кам'янчанин Богдан Скічко. У 2015 році Скічко був обраний депутатом Кам'янської районної ради від партії ВО "Свобода", виборчий список якої тоді очолював безпосередньо сам Воронов. Усього з моменту призначення Воронова на посаду директора департаменту цей підприємець отримав прямих угод від закладів освіти міста Черкаси на понад 15 млн гривень, з яких вже оплачено більше половини.

8 угод на постачання різного роду брендованих товарів (кепки, годинники, павербанки, прапори) отримав підприємець Олександр Дяк. Він "засвітився" у скандальній історії закупівлі Національним університетом ім. Богдана Хмельницького інтерактивних дошок за завищеними цінами, де наразі триває слідство. Крім того, національні ЗМІ повідомляли про ще один "закупівельний" скандал, що пов'язаний із діяльністю Дяка. Попри це у департаменті освіти без торгів віддають саме йому 1,5 млн гривень.

Ще 196 тисяч, як ми вже писали раніше, освітяни витратять на оплату металевої писанки, встановленої в сквері біля обласної ради, 191 тисячу спрямують на власний піар в інтернеті, 195 тисяч – на дитячу анімацію, 115 тисяч – на квіткову продукцію тощо. Очевидними є дві речі. По-перше, все це витратити планують до кінця року. По-друге, в департаменті жодним чином не бажали наперед віддавати передбачені кошторисом суми на рахунки невідомих їм постачальників.