Як черкаська “Україна” намагається пережити кризу середнього віку і стати сучасною

Черкаський комунальний кінотеатр “Україна” донедавна складно було знайти у Фейсбуці та неможливо в Інстаграм. Нині він став впевненим “юзером”, який знаходить своїх глядачів у популярних соцмережах. Також “Україна” почала співпрацювати з відомими сайтами продажу квитків, що посилює її позиції в пошукових системах.

Це поки один із напрямків перетворення кінотеатру із типового радянського в сучасне місце відпочинку. Нині в соцмережах можна не лише знайти розклад сеансів, а й виграти квитки на улюблений фільм та дізнатися про “закулісне життя” черкаської “України”.

Перші публічні обговорення концепції кінотеатру “Україна” відбулися ще кілька місяців тому.  Тоді до вирішення його долі долучилося не тільки керівництво комунального кінотеатру, а й громадські діячі, влада та активні містяни. Вже у березні вони розробили нову концепцію. Справа була лише за фінансуванням, яке кінотеатр так і не отримав із міського бюджету.

Ці кошти мали б піти на оплату комунальних послуг та заробітну плату працівників. Зараз, аби протриматися “на плаву”, керівництво перейшло в режим економії та скоротило штат робітників.

Про історію кінотеатру, його нинішній стан та концептуальні зміни – читайте нижче.

Що не так з “Україною”?

Комунальний кінотеатр “Україна” заснували ще у далекому 1986 році. 30 із 33 років існування він забезпечував себе самостійно. Це було єдине комунальне підприємство у Черкасах, яке не отримувало бюджетних коштів.

У 2013 році директором “України” стає “батьківщинівка” Валентина Слуцька. Із 2015-го – кінотеатр починає отримувати допомогу з міського бюджету. На його фінансування щороку спрямовувалось близького 3 млн. гривень. Нинішнього ж року КП отримало коштів лише на три місяці (800 тис. грн), а департамент фінансів зобов’язали вирішити, що робити далі з кінотеатром, який не в змозі окупити себе.

На воркшопах та публічних обговореннях, що проводилися раніше, спеціалісти та містяни шукали причини неприбутковості “України” та формували нову концепцію її розвитку.

Публічні обговорення нової концепції розвитку “України”

Насамперед про недоліки кінотеатру поцікавилися у містян. В опитуванні взяло участь лише 82 людини. Результати показали, що більшість відвідує кінопокази в “Україні” раз у кілька місяців, ще 30% – лише раз на рік.

Відвідувачі вказали на такі недоліки кінотеатру: несучасний інтер’єр, холодні приміщення і радянський дух. Із 3500 кв. м опалювальними є лише 2300. За словами директорки закладу Валентини Слуцької, великі кінозали неможливо прогріти до зручної температури старими батареями.

Коштів на оновлення дизайну закладу немає. Поки “зі своєї кишені” вдалося оновити частину каналізації, системи опалення, відремонтувати лише туалети, замінити вікна та розпочати реставрацію фойє.

До переліку недоліків додався й неінклюзивний простір. Кінотеатр не пристосований для маломобільних відвідувачів: зали розташовані на другому поверсі, пандусів немає.

Як зазначають київські експерти, одна з головних проблем кінотеатру – відсутність комунікації зі своїми глядачами. Попри те, що кінотеатр проводить покази інтелектуальних українських стрічок, заходи й зустрічі з режисерами, вони не користуються популярністю серед містян. Причина – відсутність анонсування на загал, через що складається враження, ніби в “Україні” нічого не відбувається.

Не задовольняло глядачів і те, що кінопоказ відбувався за умови, якщо на сеанс придбано мінімум чотири квитки. Після дискусій керівництво уможливило показ навіть для однієї особи.

Ще одна проблема: кінотеатр не має власного сучасного обладнання. Уже два роки його орендують. Щороку це обходиться у 875 тисяч грн. Тому кінопокази для однієї-двох осіб не є самоокупними. Техобладнання для малого залу коштує 1,2 млн. гривень та 2 млн – для великого. На думку підприємців, доцільніше було б взяти обладнання в лізинг. Це знизило б витрати на оренду обладнання і з часом воно б перейшло у власність КП.

Серед причин, які призводять до фінансової халепи – занижена вартість оренди приміщень кінотеатру. Вартість погодинної оренди приміщення тут, в центрі міста, сягає від 1500 до 2650 гривень. Вартість метру квадратного, для довготривалих стосунків із орендарями в кінотеатрі не озвучують. Кажуть, вона залежить від виду діяльності, яка буде проводитися на території.

Експерти ж вважають, що умови співпраці повинні бути у відкритому доступі, аби активізувати процес отрмання прибутків із надання супутніх послуг.

В  “України” проблеми із маркетингом. Кінотеатр якісно не позиціонував себе перед аудиторією, не співпрацював з іншими закладами. Тобто якість просування КП в соцмережах та місті була на надто низькому рівні. Відповідно це позначається на його прибутках.

Мовою цифр: минулого року існування кінотеатру “затягнуло” на 4 млн 365 тис гривень. Із них 1 млн  997 тис – кошти міського бюджету, 2 млн 368 тис – зароблені КП.

Витрати: бюджетні кошти спрямували на оплату комунальних послуг та заробітну плату працівників закладу. Із власних доходів 337 тисяч – ще на зарплати, 161 тисяча – на ремонтні роботи та 875 тисяч – на оренду обладнання.

Наразі робота закладу зорієнтована на маркетинговій складовій. Щотижня у кінотеатрі відбувається робоча зустріч керівництва та ГО “Промолодь”, на якій обговорюються як досягнення, так і питання, що потребують вирішення.

Чому “Україна” має право на життя?

“Україна” – не тільки єдиний радянський кінотеатр у Черкасах, який вижив, але й один із муніципальних кінотеатрів, що найкраще з тих часів зберігся в Україні. До того ж великий зал кінотеатру (на 600 місць)  є одним із найбільших у країні. Більший – лише київський на 1500 місць.

Серед позитивів кінотеатру містяни називають: вдале місце розташування, прийнятні ціни на квитки та архітектуру будівлі.

 

“Україна” розташована в центрі Черкас. Це величезний плюс для збільшення кількості відвідувачів. Особливо за умови, що Хрещатик стане пішохідним.

Експерти зауважують, ще одна перевага “України” – вхід з вулиці, чого не має жоден із кінотеатрів міста. 

– Коли йдеш з маленькою дитиною до кінотеатру в торговому центрі,  дорогою потрібно пройти крізь низку магазинів, у кожному з яких малюк захоче щось придбати. Це може спровокувати сльози. У багатьох сімей обмежені фінансові можливості, йдучи до кінотеатру вони мають кошти лише на квитки та попкорн. “Україна” ж дає можливість сім’ям відпочити без додаткових фінансових витрат, – каже керівниця ГО “Промолодь” Дарина Подолян.

Порівняно із комерційними кінотеатрами “Україна” має нижчі ціни на квитки. Тут вартість коливається від 45 до 65 гривень, тоді як у приватних ціни стартують від 80 грн.

Архітектура будівлі дає змогу проводити фотосесії й відеозйомки. Величезне приміщення має чимало вільного простору, який легко облаштувати для необхідної події. До того ж в “України” є вихід на дах, з якого відкривається чудовий вигляд на місто.

Фото Ігоря Єфімова

До вподоби містянам невелика кількість людей під час кіносеансів, що надає закладу особливої атмосфери. А ще – перегляди кінострічок українського виробництва й безкоштовні заходи. 

За результатами опитування, яке проводилося у березні, більшість респондентів, а саме 48,5%, проголосували за створення в приміщенні “України” культурного та громадського простору. Разом з тим, 40,6% виступили за модернізацію кінотеатру. Решта – згодні, щоб приміщення продали чи віддали в оренду.

Це свідчить про те, що жителі Черкас не готові “попрощатися” з “Україною” і хотіли би бачити в ній більше цікавих заходів і можливостей для проведення свого вільного часу.

Який шлях для “України” далі?

За чотири дні воркшопу, що відбувся декількома місяцями раніше, громадські активісти та експерти столичної організації “Urban curators” розробили концепцію розвитку кінотеатру: від бізнес-моделі до архітектурних рішень.

Насамперед з’ясували, чи готові до співпраці із закладом підприємці та громадські організації. За результатами опитування, 66,7% із них готові платити за оренду приміщення. Для “України” – це не лише кошти, а й популяризація завдяки проведенню заходів. До того ж простір тут багатофункціональний – хол і зали можна облаштовувати в будь-якому форматі.

По-друге, кінотеатру й надалі варто налагоджувати комунікацію з містом, тобто займатися просуванням та маркетингом. Доцільною була б реклама, яку можна розмістити по місту. Звертатися до потенційних відвідувачів радять від першої особи, тобто кінотеатр має стати учасником комунікації. Рекламні вивіски мають бути актуальними, яскравими та запам’ятовуватися. В ідеалі – розроблення реклами, стиль якої згодом асоціюватиметься із “Україною”.

Під час воркшопу розробили кілька таких вивісок:

Необхідною умовою є уніфікація реклами орендарів приміщень “України”. Рекламні вивіски мають гармоніювати із фасадом кінотеатру та не вибиватися із загального “настрою” закладу.

По-третє, потрібно напрацювати чіткі правила взаємодії кінотеатру з організаторами подій. Має бути озвучена ціна за оренду, список супутніх послуг. Також потрібно визначитися, хто не може стати орендарем (наприклад, гральний бізнес).

По-четверте, варто переосмислити бізнес-модель: оптимізувати витрати та зайнятися максимізацією доходів.  Мінімізацію витрат вбачають у скороченні штату (одна людина може займати кілька посад, якщо вид діяльності це дозволяє), зміні формату стосунків із працівниками та придбанні власного обладнання, за оренду якого нині доводиться платити. 

Отримати дохід можна від збільшення виручки з продажу квитків, обладнання зони громадського харчування та здавання приміщень в оренду.

Фахівці запропонували й нові архітектурні рішення для “України”. Площа комунального підприємства – 3500 кв. метрів, та більша її частина не використовується чи слугує для зберігання застарілого обладнання. Кінотеатр має чотири поверхи, до яких додається ще й -1-ий.

Приміщення першого поверху комунального підприємства можна здати в оренду для здійснення торгівлі та організації розваг. Тут розташовані каси кінотеатру, гардероб і навіть краєзнавчий музей, який незабаром планує переїхати в інше приміщення.

На думку громадських активістів, великих архітектурних змін поверх не потребує. Однак модернізація має відбутися на площі перед входом до кінотеатру, адже зараз вона не використовується.  Серед ідей, які можна втілити: літнє кафе та літній кінозал, фільми в якому транслюватимуться на велику стіну кінотеатру.

Найбільше змін може чекати другий поверх комунального закладу, де зараз базуються два кінозали, хол, бар кінотеатру та складське приміщення. Громадські активісти пропонують залишити кінозали, проте великий пропонують модернізувати у сучасний простір, який модернізується під різний формат відпочинку.

Втілити таку ідею пропонують шляхом демонтажу частини крісел, що розташовані попереду. Тоді великий зал стане придатним не лише для кінопоказів, але й проведення івентів, конференцій та концертів. Хол на поверсі підходить для проведення виставок, а бар може перетворитися у повноцінне кафе.

Третій поверх кінотеатру нині повністю відданий під технічні приміщення, зберігання обладнання, світла для кінопроекторів та розміщення адміністрації закладу. Його великі площі доцільно було б реорганізувати під мульфункціональні приміщення, громадський простір, залишивши лише кілька кімнат для обладнання. Також на поверсі необхідно оновити вентиляцію.

На четвертому поверсі, який є найменшим за площею, зараз зберігають технічне обладнання. Спеціалісти ж пропонують перетворити його у відкритий простір (скляні стіни) та розмістити всередині адміністрацію закладу.

Значні трансформації можуть чекати на -1 поверх, більша частина площі якого не використовується, інша ж слугує за технічні приміщення. Громадські активісти пропонують частину площі здавати в оренду. Містяни говорять про ідею облаштування там  роллердрому. Натомість владці апелюють високою вартістю втілення такого проекту.

Справжньою родзинкою «України» є її дах, з якого відкривається панорамний вигляд на Черкаси. Його пропонують перетворити в активний простір з кінотеатром під відкритим небом. Вхід для відвідувачів планують зробити з вулиці, задля безпеки подбають і про  його охорону у вечірні та нічні години.

Фото Ігоря Єфімова

Наразі “Україна” вже реалізовує частину вище зазначених рекомендацій. Кінотеатр займається просуванням у соцмережах та співпрацею із сайтами з продажу квитків, організовує розіграші для відвідувачів. Однак, за словами керівниці комунального підприємства Валентини Слуцької, наразі “Україна” лише перебуває на шляху перетворення в громадський простір, тому поки що дохід кінотеатру в основному залежить від кількості відвідувачів. Також у планах налагодження роботи з міською владою.

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.