Як зробити так, щоб мед ніколи не загуснув, знає Ольга Хорохонько. Дівчина мешкає у селі Черповоди неподалік Умані. Там опікується пасікою й започаткувала власне виробництво. Ольга засновниця торгової марки — “Вулень”, що виготовляє крем-мед. Серед її авторських рецептур — крем-мед із м’ятою, солоною карамеллю, кавою і молоком без ароматизаторів і барвників.
Чим звичайний мед відрізняється від крем-меду, про його фізичний і хімічний процес приготування, а ще про стимул заснування крафтового бізнесу під час війни уманчанка розповіла “18000”.
“Дідусю, а скільки в тебе бджілок доїться: дві чи три?”
Ольга Хорохонько за професією юристка-міжнародниця, певний час працювала в Міністерстві юстиції. Однак повернулася на Уманщину й почала свій бізнес у рідному селі. Дівчина вирішила підтримати один із напрямків батькового господарства — пасіку.
— Цій пасіці, що існує зараз, близько десяти років. Вона завжди була для душі, а я вирішила зробити ребрендинг: щоб і гроші приносила, і задоволення, — розповідає Ольга.
Каже, з бджолами була знайома з дитинства. Пригадує і свіжі стільники, і мед, і як бджілка вжалила.
— Ще мій дідусь займався бджолами. Пам’ятаю, коли була маленька, запитувала: “Дідусю, а скільки в тебе бджілок доїться: дві чи три?” Тоді такі пізнання мала з пасіки, — сміється дівчина.
Ольга взялася розвивати власну справу під час повномасштабної війни, в 2022-му. Вона вагалася, чи запускати виробництво. Та все ж спробувала, бо вважає, що тільки так можна дізнатися, чого варта ідея.
— Вагання були тоді й зараз є час від часу: чи потрібно розширюватися, вкладати гроші у велику рекламу. Та всі ці сумніви минають із досвідом. Коли я пробую, разом із поразками приходить досвід, а чим більше його, тим менше вагань. Тоді я вже можу чіткіше прораховувати наступні кроки. Вагання супроводжуватимуть завжди — це невід’ємна частина будь-якого руху, — певна черкащанка.
Крем-мед — це не паста з пальмовою олією і не нутелла
Про існування крем-меду Ольга дізналася з інстаграму. Їй так сподобалася ця продукція, що, не знайшовши рецепта у відкритому доступі, вона вивела авторський. Вивірення рецептури тривало упродовж року спроба за спробою.
— Це сталося випадково. Я гортала стрічку в інстаграмі й натрапила на рекламу медової сторінки про свічки, здається. Тоді з’явилася думка, що сама можу переробляти мед. Потім почала цікавитися, що взагалі в Україні роблять із меду. І вперше побачила, що існує крем-мед. Замовила зразки з кількох магазинів і мені дуже сподобалося, бо на смак це не схоже на звичайний мед, хоча в складі немає нічого, крім меду, горіхів і ягід. Ми вивчили технологію і подумали, що робитимемо виробництво, — розповідає підприємиця.
Тестуючи технологію приготування крем-меду, Ольга готувала невеликі партії на пробу. Зрозуміла, що людям подобається, коли її продукт порівнювали з нутеллою чи пастою, а дізнавшись, що це крем-мед, дивувалися, що таке можна зробити зі знайомого всім меду.
— Для українців мед — поширений продукт. Він рідний нам, його не треба імпортувати. Своїй дитині я також даю домашній мед і крем-мед. Не турбуюся, що в складі є пальмова олія чи інші добавки, шкідливі для здоров’я. Я знаю, звідки він походить, історію продукту, тому не переживаю за його якість, — каже Ольга Хорохонько.
Створивши авторську рецептуру крем-меду, Ольга не боїться конкурувати з іншими підприємцями. Певна, що цей напрямок серед крафтових виробників тільки набирає обертів.
— Таргетинг працює так, що в мене вся стрічка в конкурентах. Але, якщо взяти український ринок, то більшість збирає мед і здає його оптом за копійки, а не переробляє. Я була б рада, якби в мене було більше конкурентів, — зізнається дівчина.
“У мене повірили”
Справу черкащанки підтримала й держава. Ольга з першого разу отримала грант на виробництво крем-меду. Сама склала бізнес-план, порахувала податки й подала документи в “Дії”.
— Я дізналася про грант “Власна справа” минулого року, щойно з’явилася така інформація. Подумала, що буду подаватися, бо це непоганий шанс на першу закупку, щоб були розхідні матеріали. Пізніше так і сталося, я придбала тару для меду й горіхи, — каже черкащанка.
Із майже 250 тисяч гривень, що надійшли на рахунок, підприємиця скористалася лише частиною. Через неорганізовану роботу одного з банків 90 тисяч повернулися державі після завершення шестимісячного терміну, в який можна було ними скористатися. Однак на шляху до отримання гранту для Ольги було важливіше рішення комісії, ніж факт отримання коштів.
— Після подачі документів була співбесіда. Члени комісії виявилися приємними. Їхня підтримка тоді для мене була важливіша за гроші. Це означало, що в мене повірили й моя справа має право на життя, що не лише я в неї вірю, а й інші люди. Це було важливо й приємно, — пригадує Ольга Хорохонько.
Окрім заяви на отримання гранту, у “Дії” дівчина зареєструвала ТОВ “Село Черповоди”.
На пасіці — 140 вуликів, що можуть приносити до десяти тонн екологічного меду
Виробництво крем-меду починалося на кухні вдома. Ольга каже, що вручну змішували мед, перевіряли різні смаки, а вже готову масу давали на пробу друзям. Допомагає дівчині її тесть – він же бджоляр.
— У мене є партнер, зараз він служить у Збройних силах. Із пасікою наразі допомагає інша людина. Але ми чекаємо, що повернеться Микола Олександрович, і після нашої перемоги виробництво запрацює з новою потужністю. Зараз він може приїжджати на пасіку лише під час відпустки, ми радимося щодо наших подальших дій. Та все ж це дещо стримує розвиток бізнесу, — каже дівчина.
Натепер у господарстві Ольги 140 вуликів. Саме цей мед стає основою її продукції. Головна його перевага — екологічність.
— То є наша пасіка, і мед, відповідно, без підсилювачів смаку й ароматизаторів. Ми спершу вагалися: чи працювати з ароматизаторами й втратити натуральність, але привабити ширшу аудиторію, чи зберегти унікальність і працювати над тим, щоб люди зрозуміли, що екологічний продукт — кращий. Як ви розумієте, обрали друге, — розповідає черкащанка.
Переглянути цей допис в Instagram
Для виробництва крем-меду використовують поліфлорний мед, тобто такий, який бджоли збирають із різних рослин. А горіхи заливають лише акацієвим. Підприємиця каже, що його властивості відрізняються від інших видів меду.
— У період цвітіння акації ми вивозимо вулики ближче до дерев і бджоли збирають чистий мед. Він може рік стояти й не загуснути. Акацієвий мед добре використовувати для горіхів у меду, бо вони стоять у прозорих баночках. Ще консистенція меду інша — він сам по собі схожий на карамель і тягнеться, — пояснює дівчина. — Поліфлорний мед утворюється весь інший час, коли вулики стоять на стаціонарній пасіці.
Ольга зізнається, що цьогоріч зібрали менше меду, ніж могли б. На це є кілька причин. Але його вдосталь, щоб виробництво не припинялося навіть взимку. У перспективі ж збирати від восьми до десяти тонн меду за сезон.
Секрет крем-меду, що ніколи не загусне
Нині виробництво продукції “Вулень” наближається до промислових масштабів. Ольга орендує приміщення, де обладнала мініцех, тож переробка меду триває постійно. Для цього в неї є “кремувалки”: три штуки на 200 літрів меду та чотири — на 50 літрів.
— Кремування — фізичний процес, під час якого ми вирощуємо кристали. Звичайний мед кристалізується, стає твердим, бо складається з гострих великих кристаликів. У структурі кремованого меду також вони є, але дрібні, тому за консистенцією крем-мед схожий на суфле, — пояснює Ольга.
Тобто крем-мед — це той самий натуральний мед, що потрібно кристалізувати. Для цього скачаний із вулика мед заливають у машину-”кремувалку”, що перемішує масу за сталої температури. Цей процес триває сім-десять днів і саме він дозволяє виростити кристал потрібно розміру. Так відбувається контрольована кристалізація. Дівчина додає, що переробка свіжого меду дозволяє зробити кінцевий продукт якіснішим.
— На той обсяг меду, що можна скачати за один раз, цієї техніки достатньо. За сім днів ми збираємо мед і орієнтовно стільки ж часу треба на його кремування. Тобто процес переробки — безперервний, і це невід’ємний етап для виробництва, — каже підприємиця. — Деякі виробники використовують уже кристалізований мед. Його попередньо треба повернути в рідкий стан, а потім тільки кремувати. Але так важко контролювати температуру всієї маси, тому виникає ризик, що з часом крем-мед може загуснути. Ми ж увесь свіжий мед одразу виливаємо в “кремувалки”.
Переглянути цей допис в Instagram
Тож секрет крем-меду, що ніколи не загусне — розкритий. Його складові — це переробка рідкого меду, контрольована температура під час кристалізації та зберігання. Більш того, термін придатності меду не ставлять під сумнів, оскільки він не псується.
— Зараз під час розкопок знаходять мед і він нормальний, — пояснює дівчина. — Наш класичний крем-мед взагалі ніколи не зіпсується. Те саме можна говорити і про той, що з горіхами чи сублімованими фруктами, де зрілий мед і немає зайвої вологи. Його термін придатності — необмежений.
В асортименті крем-мед із м’ятою, мигдалем і кокосом, кавою й молоком
Офіційно продаж крем-меду стартував разом із відкриттям сторінки в інстаграмі, цьогоріч 30 серпня. Хоча до цього продукцію “Вулень” знали в околиці. Тоді дівчина здебільшого дарувала чи давала на пробу крем-мед знайомим.
— Минулого року в нас була розроблена етикетка, ще до гранту за власні кошти придбала кілька баночок і до свого дня народження вирішила зробити собі подарунок, — переповідає Ольга. — Зробили першу партію крем-меду і я її роздарувала. Тоді побачила візуалізацію того, над чим так довго працювала.
Нині, крім класичного крем-меду, на вибір є до десяти смаків, а також — горішки в медові та цукерки з сухофруктів, насіння й горіхів. Ольга каже, що попередньо аналізували продукцію конкурентів і, звичайно, зважали на запит на ринку.
— Найчастіше купують крем-мед із додаванням мигдалю й кокосу, солоного арахісу, шоколаду й фундуку. Кава й молоко — це найоригінальніший крем-мед, більш специфічний за інші. Також цікава м’ята. Спершу люди ставилися до неї з насторогою, але ті, хто купували, поверталися за м’ятним крем-медом знову. Теж “розлітаються” горішки в акцієвому меду, — розповідає черкащанка. — Якщо немає алергії на мед і горіхи, то це не може не сподобатися.
Додатки до крем-меду, наприклад, горіхи й шоколад, підприємиця купує в офіційних постачальників в Україні. Ці ж продукти використовує для виготовлення крафтових цукерок. У них Ользі вдалося відтворити смак, що пам’ятає з дитинства.
— Коли я була маленька, купувала собі схожі цукерки й вони мені дуже подобалися, тому вирішила їх повторити. Взяли шоколад, натуральне терте какао, м’яту і вийшла точна копія тих цукерок, але без “єшок” і консервантів, — каже дівчина.
Домашні солодощі замінили магазинні вже й для сина Ольги. Ще одна з причин виробництва цукерок — це розширення асортименту.
— Для магазину добре, коли з основним товаром можна запропонувати ще щось. Нещодавно ми запустили невелику рекламу на цукерки і тепер про них всі запитують, хоча ми не єдині виробники таких солодощів. Вони користуються попитом і їхнє виробництво — вдала ідея, — вважає Ольга Хорохонько.
Якість — висока, а ціни — ліберальні
Поки постійними покупцями крем-меду, горіхів і цукерок є друзі Ольги та її батьків, знайомі й місцеві жителі. Проте за останній час про крафтовий бізнес із Уманщини дізнаються більше людей.
— Уже з’явилося п’ять-десять клієнтів, які про нас раніше не знали. Їхня реакція найцінніша, бо чужа людина тобі точно скаже правду, чи їй сподобалося. Вона не буде нахвалювати продукт просто так, бо не зацікавлена в цьому. Позитивні коментарі від нових покупців для мене велика радість, — з усмішкою каже дівчина.
Із початку осені реалізували близько 300 баночок. Ціна на продукцію варіюється від 70 до 300 гривень. Найдешевша — 150 грамова баночка арахісового крем-меду, а найдорожча — 600 грам горіхів у меду.
— Ціни в нас доволі ліберальні. Хотілося б зберегти таку політику на майбутнє, але є податки, треба враховувати й маркетинг. Поки що наш прайс нижчий, ніж у конкурентів. Але на ціні не хотілось би акцентуватися, бо вартість всього, що стосується виробництва й доставки, змінюється, — розповідає підприємиця.
Дегустація крем-меду та замовлення за кордон
Ольга розвиває не лише потужності свого виробництва, а й вкладається в рекламу товару. Як правильно просувати продукцію, дізнається в спеціалістів, аналізує з власного досвіду. На початку осені вона влаштувала свято в Черповодах для дітей і дорослих.
— Ідея дегустації прийшла спонтанно, коли ми з сином дивилися мультик. Подумала, що в селі й під час війни жодних заходів не відбувається. То чому своїй дитині я можу показати мультфільм, а іншим ні? — каже підприємиця. — Домовилися з місцевим будинком культури про подію, замовили автобуси для людей із найближчих сіл, дегустували крем-мед, дивилися “Мавку”, купили п’ять кілограмів кукуруздзи на попкорн й зварили лимонад. Потім ще й розіграш зробили. Для всіх усе було безкоштовно.
Дівчина каже, що очікувала збільшення підписників в інстаграмі, але отримала більше схвальних слів про крем-мед і щирих реакцій на подію, від чого дуже тішилася.
Продукцію “Вулень” Ольга передавала військовим: коли є запит — готова їх підтримати солодким. Також її крем-мед продавали на благодійному ярмарку, кошти з якого спрямували Збройним силам.
Дівчина ще на початку бізнес-кар’єри встигла відправити свою продукцію в подарунок за кордон.
— Ми тільки-но запустили виробництво крем-меду, коли до мене звернувся представник від української делегації, що мала їхати за кордон. Вони попросили 100 баночок, але в мене не було пакування, я не знала, як це робити красиво, проте виконала замовлення, — задоволено відповідає Ольга.
У своїй справі я бачу перспективу
Моменти, що здавалися критичними на початку виробництва, тепер згадуються з усмішкою. Тому Ольга впевнено розповідає про свої цілі на наступний рік.
— Зараз мої сили спрямовані на маркетинг, достойну рекламу. Також ми плануємо автоматизувати виробництво, яке б передбачало змішування, фасування, наклеювання етикетки. Почнемо проходити сертифікацію ISO, щоб заявити про себе в українських магазинах і за кордоном. Хочу, щоб в Уманському районі знали, що таке “Вулень”, — каже Ольга Хорохонько. — Я реалістка, тож знаю, що не може бути все і зразу, але треба прагнути до кращого. В своїй справі я бачу перспективу.
Фото з архіву Ольги Хорохонько
Також читайте: У Черкасах подружжя під час війни взялося шити килими. Це їхня крафтова історія.
Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм “18000” – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди