Близько чотирьох місяців у травматологічному відділенні однієї з лікарень Черкас функціонує кімната для фізичної реабілітації військових. Її облаштували за кошти благодійників, аби більш швидко та якісно допомагати відновлюватися воїнам після поранень верхніх та нижніх кінцівок.
Нині тут – близько десятка тренажерів та спеціальне обладнання для відновлення рухомості кінцівок, а сама кімната – кейс якісної фізичної реабілітації у Черкасах.
“18000” розповідає, як відновлюють військових у Черкасах та якою має бути їхня комплексна реабілітація в Україні.
“Військова реабілітація відрізняється від цивільної на 100%”
Потребу у створенні кімнати для реабілітації військовослужбовців у травматологічному відділенні черкаської лікарні відчули ще на початку повномасштабної війни. Завідувач відділення Юрій говорить: саме в цей час у медзакладі з’явилися пацієнти, які потребували більш швидкого відновлення.
Завідувач травматологічного відділення
– Тоді з’явилася думка, що нам необхідно покращити реабілітацію. І ми оголосили про збір коштів на це в соцмережах, – ділиться завідувач травматологічного відділення. – Загалом створення такої кімнати обійшлося у близько пів мільйона гривень. Багато людей допомагали фінансово, дехто дарував тренажери. Будівельники також йшли на зустріч, коли бачили, для кого ми це робимо.
Так, деякі нові тренажери для кімнати подарували одна з приватних клінік та страхова компанія, а деякі вирішили зібрати самі військові.
Юрій додає: хоч на території лікарні і є реабілітація для всіх її пацієнтів, зробити окремий простір потрібно було у відділенні, де допомагають відновлювати рухомість кінцівок бійців. Усе – аби реабілітація відбувалася більш оперативно та якісно, а для отримання послуги пацієнтам не потрібно було б переміщуватися лікарнею чи займатися на тренажерах у холі відділення.
– Це реабілітація конкретно для військових, які перебувають у нас на лікуванні. Щоб вони не шукали, де їм можна відновитися, а робили це безпосередньо тут, – пояснює завідувач відділення. – Окрім зручності для пацієнта, це дозволяє працювати у тандемі лікарю та реабілітологу: разом продумувати графік реабілітації та визначати допустиме навантаження, аби людина якомога швидше повернулася до строю.
Загалом ремонт та облаштування кімнати для реабілітації зайняв близько чотирьох місяців. Проєкт приміщення та перелік необхідних тренажерів розробив реабілітолог травматологічного відділення Юрій. Нині саме він відновлює тут військових після травм.
Реабілітолог травматологічного відділення
– Зараз тут є все для того, щоб відновити рухи верхніх та нижніх кінцівок. Одночасно в кімнаті може перебувати близько десяти пацієнтів, які переходять по “станціях”, а я направляю їх та коригую, – розповідає реабілітолог Юрій.
Він додає: із серпня минулого року 80% його пацієнтів – військові. Відтоді допомога в їхньому відновленні для реабілітолога – пріоритет. Так, відразу після проведення операції Юрій контактує з лікарем-хірургом, аби визначити, яке навантаження дозволене для пацієнта та які вправи – активні чи пасивні – йому можна надалі робити.
– Потім ми підбираємо вправи та програму. І якщо пацієнт ходячий та може пересуватися, ідемо сюди й починаємо працювати. Починаємо з малого і йдемо до вершин, – зазначає реабілітолог.
Медик пояснює: найчастіше в травматологічне відділення військовослужбовці потрапляють із мінно-вибуховими, кульовими чи осколковими травмами. У таких випадках вагому роль у їхньому відновленні грає час.
– Військова реабілітація відрізняється від цивільної на 100%, – наголошує Юрій. – Коли в цивільній відновлення йде швидше, то у військовій травмі це здебільшого забруднені рани, які спочатку потрібно очистити й стабілізувати. Далі починається максимальна активізація. Якщо це, наприклад, реабілітація, де ми оперуємо зв’язки чи коліна, то в середньому на відновлення йде 6-8 тижнів. Коли травми більш складні, то відновлення може тривати й пів року чи рік.
Чим скоріше реабілітолог розпочне роботу з пацієнтом, тим кращий і швидший результат можна очікувати. Наприклад, нині Юрій займається з військовим, який отримав осколкове поранення коліна, а після операції був без навантаження, через що з’явилася контрактура (обмеження рухливості в суглобі, через що неможливо розігнути кінцівку, – ред.).
Розроблення контрактури за допомогою апарата Artromot
– Зараз розробляємо її за допомогою апарата Artromot та працюємо з м’язами. Нині такий апарат – на вагу золота, – говорить медик. – Цю “машину” ми придбали за допомогою цивільних пацієнтів, які були на реабілітації та зібрали на неї кошти за добу. Але таких апаратів не вистачає. Була б у мене змога щось просити, я б просив такі “машини”.
Уже після реабілітації, коли пацієнт покидає лікарню, реабілітолог дає йому “на руки” детальні рекомендації, що і як можна робити та яке навантаження на поранену кінцівку дозволене.
– Також я залишаю свої координати кожному пацієнту-військовому, який їде з нашого відділення, та дізнаюся, в якому місті він перебуватиме, аби за потреби скоординувати зі своїми колегами по всій Україні. І тоді їх (пацієнтів, – ред.) без питань забирають на реабілітацію, де б вони не були, – говорить Юрій.
Він додає: в Україні та Черкасах відчутний дефіцит фахівців-реабілітологів. Так, нині він єдиний реабілітолог у відділенні.
– Зараз ведемо перемовини з освітніми закладами Черкас, які навчають медиків, щодо залучення студентів до співпраці. Потрібні спеціалісти, які готові працювати, – зазначає Юрій.
Як в Україні за підтримки Швейцарії надають комплексну допомогу реабілітаційним відділенням
Нині допомагає навчати фахівців для мультидисциплінарних реабілітаційних команд благодійний фонд “Пацієнти України” у межах проєкту “Реабілітація травм війни в Україні”. Його реалізують за підтримки Швейцарії. Навчання проводять для працівників багатопрофільних лікарень, де є реабілітаційні відділення. Їм пропонують пройти інтенсивні курси на базі Школи реабілітаційної медицини Українського католицького університету. Крім цього, у ті заклади, звідки навчають фахівців, постачають доказове обладнання для реабілітації.
– На навчання ми беремо фахівців із закладів, куди направляють поранених. Але це мають бути заклади, де вже є реабілітаційні команди, – розповідає стратегічна керівниця проєкту “Реабілітації травм війни в Україні” Анастасія Бойчук. – Ми стараємося комплексно допомогти реабілітаційним відділенням: і навчати, і надати обладнання. Інколи долучаємо й заклади, які вже мають технічне оснащення, але хочуть підвищити свою експертизу. Однак обладнання ми не закуповуємо, якщо заклад не хоче проходити курси, оскільки це не є ефективним.
Загалом навчання команд концентрується та потребах українців, які отримали травми війни. Зокрема, під час курсів фахівці освоюють такі базові, однак важливі речі як відновлення ходьби чи відновлення пацієнта після черепно-мозкової травми, відновлення після мінно-вибухової травми, вивчають психологічні аспекти процесу реабілітації.
Тренінг із гострої реабілітації при травмах спинного мозку / Фото Катерини Загородньої
Анастасія Бойчук наголошує: саме мультидисциплінарні реабілітаційні команди мають займатися відновленням пацієнтів, зокрема й військових. А реабілітаційна фізична та психологічна допомога має надаватися одразу після того, як вдалося стабілізувати стан людини.
– Після того, як людині пролікували головний випадок (травму, – ред.), у закладі, куди її направляють чи де вона залишається, має бути мультидисциплінарна реабілітаційна команда. Це – лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог чи психіатр, логопед, – зазначає Анастасія Бойчук. – Навіть коли пацієнт ще лежить у палаті інтенсивної терапії, до нього має приходити фізичний терапевт і починати розповідати, які перші кроки після поранення вони будуть робити для відновлення. Це дає можливість людині зрозуміти, що вона зможе відновитися, а тому допомагає їй і психологічно.
Експертка додає: тривалий час в Україні не готували фахівців із реабілітації, а тому часто військовим доводиться відновлюватися в санаторіях, де може не надаватися якісна психологічна та фізична реабілітація.
– Коли відбувається просто лежання на ліжку чи застосовуються методи відновлення на кшталт масажу або електроферезу, ефективність яких не є доведеною, то пацієнт бачить, що з ним нічого не відбувається й думає, що все так і залишиться. У зв’язку з цим погіршується і його психологічний стан, – розповідає Анастасія Бойчук.
Загалом, аби реабілітація пацієнта була ефективною, вона має бути комплексною, доказовою, а також розпочинатися якомога швидше й продовжуватися соціальною реабілітацією після виписки людини з лікарні.
Фахівці, які бажають пройти навчання та отримати обладнання у межах проєкту “Реабілітація травм війни в Україні”, можуть звернутися за консультацією до благодійного фонду “Пацієнти України”.
Чи існує реабілітація військових за межами медичних закладів Черкас?
На сьогодні розраховувати на підтримку у професійному та соціальному відновленні в Черкасах можуть військовослужбовці, які отримали поранення на війні та звільнилися з лав ЗСУ. Як розповідає начальниця управління соціальних гарантій та персоніфікованого обліку Черкаської міської ради Валентина Литвинович, також за потреби військовослужбовці можуть розраховувати на допомогу з протезуванням.
– Коли людина повертається з війни й проходить лікування, а потім їй рекомендують протези, то вона може прийти в органи соцзахисту населення та подати відповідні документи. Після цього їй надається каталог підприємств, які виробляють засоби реабілітації (протези, ортези, візки, милиці), – пояснює Валентина Литвинович. – Серед цих підприємств людина може самостійно обрати те, що їй підходить. Того ж дня її заяву й документи ми передаємо у Фонд соціального захисту інвалідів. Надалі саме фонд укладає договір із підприємством і людині виготовляють та безоплатно передають засоби реабілітації.
Також після повернення з війни військові в Черкасах можуть розраховувати на професійну адаптацію. Це передбачає можливість отримання додаткової кваліфікації у закладах професійно-технічної освіти міста. За словами Валентини Литвинович, для цього департамент соцзахисту надає військовослужбовцям перелік закладів, де вони можуть безоплатно пройти навчання, а людина сама обирає, який їй до вподоби.
– Здебільшого із 2014 до 2022 року в Черкасах хлопці проходили курси на отримання професії водія, – зазначає чиновниця.
Вона додає: також органи соціального захисту населення забезпечують військовослужбовцям, які звільнилися із лав ЗСУ або мають статус особи з інвалідністю, санаторно-курортне лікування.
– Особа, яка претендує на санаторне лікування, сама обирає заклад, де хоче отримати його (це може бути в будь-якій області України, – ред.). Далі ми зв’язуємося із цими санаторіями, і якщо у них є ліцензія на проведення санаторно-курортного лікування, подаємо пакет документів, після чого заклад надає нам гарантійний лист на заїзд людини та оформляється трьохсторонній договір. Уже після цього людина може їхати лікуватися, – пояснює Валентини Литвинович. – По завершенню лікування ми оплачуємо послуги санаторію.
Анастасія Небога
Статтю створено за підтримки Institute for War & Peace Reporting
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Будемо протезувати, реабілітувати: в Черкаському протезно-ортопедичний цеху готові повертати до повноцінного життя військових
Відеоісторії про черкащан, добірки корисностей та залаштунки життя команди “18000” – підписуйся на наш інстаграм