
Як написати заповіт – відповіді на часті запитання
Заповіт у Цивільному кодексі України трактують як особисте розпорядження людини на випадок своєї смерті. Проте не всі знають, як скласти заповіт, хто може його засвідчити, де зберігається заповіт і скільки коштує така послуга.
“18000” відповідає на запитання, як правильно написати заповіт, разом із черкаською юристкою Іриною Гончаренко.
Зміст:
- Хто має право складати заповіт?
- Хто не має права на заповіт?
- Що потрібно, щоб скласти заповіт?
- Який вигляд має заповіт?
- Коли заповіт недійсний?
- Скільки коштує заповіт у державного нотаріуса?
- Кому можна заповісти майно?
- Що можна заповісти, крім майна?
- Чи можна заповідати тварин?
- Як заповідати гроші?
- Що не можна заповісти?
- Коли заповіт стає чинним?
- Де зберігають заповіт?
- Як вносити зміни в заповіт?
- Посвідчення заповіту нотаріусом.
- Посвідчення нотаріусом секретних заповітів.
- Хто може оскаржити заповіт після смерті?
- Як дізнатися, чи є заповіт?
- Що робити, якщо немає заповіту?
- Строки для прийняття спадщини.
- Яка різниця між заповітом і дарчею?
Хто має право складати заповіт?
За Цивільним кодексом, право на заповіт має людина з повною цивільною дієздатністю. Тобто це людина, яка:
- повнолітня;
- усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними;
- може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати;
- має цивільні обов’язки і самостійно їх виконує, несе відповідальність, у разі їх невиконання.
Водночас, якщо неповнолітня людина одружується, то вона набуває повну цивільну дієздатність з моменту реєстрації шлюбу. Якщо шлюб розривають до 18-ти річчя, за особою залишається повна цивільна дієздатність.
Повну цивільну дієздатність можуть мати 16-річні громадяни, які працюють за трудовим договором або займаються підприємницькою діяльністю. А також неповнолітні, які стали батьками.
Черкаська юристка зауважує, що скласти заповіт людина може тільки особисто.
Хто не має права на заповіт?
Не має права складати заповіт людина, яка є недієздатною:
- має психічний розлад, що впливає на її життя;
- зловживає алкоголем, наркотиками, токсичними речовинами, азартними іграми і так ставить себе чи інших, кого зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Обмеження дієздатності чи недієздатність людини мають визначити в суді.
Що потрібно, щоб скласти заповіт?
Звернутися до нотаріуса
Людині, яка хоче написати заповіт, потрібно звернутися до нотаріуса (державного чи приватного). Якщо до юристів неможливо потрапити, засвідчити заповіт можуть:
- сільські, селищні, міські ради;
- лікарі;
- керівники установ;
- командири військових частин;
- консульські установи, якщо людина перебуває за кордоном тощо.
Які документи потрібні для заповіту:
- паспорт;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код).
За цими документами у нотаріуса встановлять дієздатність особи. Водночас заповідач не має показувати доказів, що підтверджують його право власності на майно, яке він хоче заповісти. Але він може подати нотаріусу такі документи разом із копією ідентифікаційного коду особи, яка отримає те, що заповіли. Потім буде можливість підтвердити, що саме на цю людину склали заповіт.
Який вигляд має заповіт?
Заповіт складають у письмовій формі, вказуючи місце та час його складення. Заповіт має особисто підписати заповідач.
Якщо людина через хворобу не може підписати заповіт, за її дорученням текст підписує інша особа.
Коли заповіт недійсний?
Нікчемним заповітом вважають той, що склала особа, яка не мала на це права, а також той – що склали з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
За позовом зацікавленої особи в суді визначають заповіт недійсним, якщо встановлять, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Якщо заповіт недійсний, спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Скільки коштує заповіт у державного нотаріуса?
За наказом Мін’юсту, складання заповіту коштує:
- простого – 253 грн;
- при свідках – 538 грн;
- подружжя – 506 грн;
- секретного – 506;
- із заповідальним відказом – 474 грн;
- із призначенням виконавця заповіту – 506;
- із встановленням сервітуту – 474.
Скасування заповіту коштує 253 грн.
Кому можна заповісти майно?
Спадщину за заповітом можуть отримати як фізичні, так і юридичні особи та інші учасники цивільних відносин:
- держава Україна;
- Автономна Республіка Крим;
- територіальні громади;
- іноземні держави та інші.
За словами юристки Ірини Гончаренко, спадкоємцями можуть бути не тільки родичі, а й будь-які треті особи і навіть країни.
Що можна заповісти, крім майна:
- визначення місця і форми ритуалу поховання заповідача;
- бажання призначити опіку над дітьми;
- виконання суспільно корисних дій тощо.
Як перевірити, чи виконують ці немайнові зобов’язання? У таких випадках призначають виконавця заповіту або за бажанням спадкодавця, або за ініціативою спадкоємців, або нотаріусом, але за згодою особи, яку хочуть призначити виконавцем заповіту.
Чи можна заповідати тварин?
Черкаська юристка Ірина Гончаренко розповіла, що законом не передбачили можливість заповідати тварин. Але до заповіту можна додати розпорядження немайнового характеру, як-от піклуватися про кота, прихистити собаку в будинку.
– У таких випадках може бути також прив’язка до майнової умови. Наприклад, “ти будеш піклуватися про кота, натомість отримуєш квартиру”. Або, наприклад, можна заповісти будинок і зобов’язати нового власника піклуватись про собаку заповідача. Право проживання в будинку домашнього улюбленця та зобов’язання утримувати його збережеться, і якщо зміниться власник будинку. До того ж згода особи, якій заповіли будинок, не передбачена. Якщо в заповіті покладене зобов’язання проживання тварини саме в цьому будинку, то будинок переходитиме до наступних власників разом із твариною. А якщо саме особі передали право піклування твариною, то, відповідно, людина переїжджатиме з твариною, – пояснила Ірина Гончаренко.
Як заповідати гроші?
Нотаріуси перевіряють банківські рахунки, вкладення людини, якщо вона хоче заповісти гроші. Вони подають запити в банки, а також в інші органи, установи, щоб отримати інформацію про невиплачені зарплати, пенсії, стипендії або страхові виплати, які мали бути нараховані за життя спадкодавця.
– Але часто буває так, що люди зберігають гроші вдома, просто в шафі чи під ліжком, а не в банку, тоді виникають проблеми. Наприклад, якщо хтось з родичів має ключі від будинку чи квартири, він може просто їх звідти забрати, і тоді факт існування грошей буде важко встановити. Тому краще, щоб гроші були зафіксовані юридично. Але це право спадкодавця, як і де їх зберігати, – пояснила черкаська юристка.
Що не можна заповісти?
Заповісти можна усі права і обов’язки, які мав спадкодавець на момент відкриття спадщини і які все ще залишилися після його смерті. Тому не можна заповісти те, що нерозривно пов’язане з особою спадкодавця:
- особисті немайнові права;
- право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян;
- право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
- права та обов’язки особи як кредитора або боржника.
За словами черкаської юристки, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало запитань після відкриття спадщини. Нотаріус має перевірити, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.
За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність. Хоча заповідач може покласти на спадкоємця зобов’язання надати іншій особі право користування майном, що отримав, або його частиною. Також людина може отримати спадщину за певної умови, яку визначив заповідач. Вона може бути пов’язаною з поведінкою людини або ні. Вказану умову в заповіті можуть не визнати тоді, коли вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
Коли заповіт стає чинним?
Заповіт набирає чинності, коли помирає заповідач. Або ж від дня, коли людину оголосили померлою.
Де зберігають заповіт?
Готовий заповіт реєструє нотаріус у Спадковому реєстрі. Один примірник залишається в архіві нотаріуса, а інший видають заповідачеві.
Як вносити зміни в заповіт?
За словами юристки, якщо власник майна, що включили до заповіту, змінився, краще вносити такі зміни в документ, прибираючи майно з переліку.
– Хоча незалежно від того, чи викреслили майно із заповіту, чи ні, це майно вже не буде складовою спадку, тому що юридично більше не належить спадкодавцю. Але загалом краще актуалізувати інформацію, щоб не було плутанини, – порадила юристка.
Тож заповідач може змінити частину заповіту, а може загалом його скасувати, у цих правах він не обмежений. Доповнити, змінити або скасувати заповіт можна в тій самій формі, у якій він був складений, тобто нотаріально за загальним правилом.
Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування чи зміни в заповіті скасовує старий чи вносить у нього зміни. Про це робить відмітку на примірнику заповіту, що зберігають у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і в алфавітній книзі обліку заповітів.
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, що є у нього, то напис про зміну чи скасування заповіту зроблять і на ньому. Потім заповіт разом із заявою додадуть до примірника, що зберігають у справах нотаріуса чи державному архіві.
Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту має бути нотаріально засвідчена. Заповіт подружжя може бути скасований кожним із подружжя лише за життя обох.
Нотаріус, якому під час посвідчення заповіту стало відомо про раніше складений заповіт, повідомляє про вчинену нотаріальну дію державний нотаріальний архів, нотаріуса чи орган місцевого самоврядування, де зберігають примірник раніше посвідченого заповіту. Відомості про заповіт, зміни до нього та його скасування підлягають обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Також читайте. Контракт 18-24: які умови служби та як долучитися добровольцям до ЗСУ.
Посвідчення заповіту нотаріусом
Нотаріус посвідчує заповіт, який написав заповідач власноруч або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Або ж нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів. У цьому випадку заповіт має прочитати вголос заповідач і підписати його. Якщо заповідач не може сам прочитати документ, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Посвідчення нотаріусом секретних заповітів
Секретний заповіт посвідчує нотаріус без ознайомлення з його змістом. Заповідач подає документ у заклеєному конверті. На ньому має бути підпис заповідача.
Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.
Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про це повідомляють членів сім’ї та родичів спадкодавця. Потім у присутності зацікавлених осіб і двох свідків нотаріус відкриває конверт із заповітом і оголошує його зміст.
Про оголошення заповіту складають протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записують увесь зміст заповіту.
Хто може оскаржити заповіт після смерті?
Якщо в родичів, яким не залишили спадщини, є сумніви, що спадкодавець зробив так зі своєї волі, вони можуть оскаржити заповіт в суді. Також можуть оскаржити заповіт і ті, хто має право на обов’язкову частку спадщини.
Не можна позбавити спадщини тих, хто має право її отримати обов’язково:
- непрацездатні батьки;
- непрацездатні вдівці;
- непрацездатні повнолітні діти;
- неповнолітні та малолітні діти.
Як дізнатися, чи є заповіт?
Потрібно зробити письмовий запит до Єдиного реєстру заповітів і спадкових справ. Це комп’ютерна база даних, що зберігає інформацію про заповіти та спадкові справи. Її роботу забезпечує Міністерство юстиції України. Заповіти обов’язково мають бути зареєстровані у Реєстрі. Це реєстратор має зробити в межах п’ять днів з моменту засвідчення заповіту чи отримання його від інших нотаріусів або заповідачів.
Що робити, якщо немає заповіту?
Якщо заповіту немає, спадщину розподіляють за законом.
Перша черга спадкоємців:
- діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті;
- той з подружжя, який залишився жити;
- батьки.
Друга черга спадкоємців:
- рідні брати та сестри спадкодавця;
- баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Третя черга спадкоємців:
- рідні дядько та тітка спадкодавця.
Четверта черга спадкоємців:
- особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
П’ята черга спадкоємців:
- інші родичі спадкодавця до шостого, зокрема, ступеня споріднення.
Родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування дальніх родичів. Ступінь споріднення визначають за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не належить до цього числа.
Строки для прийняття спадщини
Для того, щоб прийняти спадщину, є шість місяців. Термін починається з часу відкриття спадщини.
Водночас, якщо право на спадок залежить від відмови чи неприйняття його іншою людиною, тоді термін змінюється. Є три місяці з моменту неприйняття чи відмови іншими спадкоємцями від спадщини.
Яка різниця між заповітом і дарчею?
Якщо є заповіт, то спадкоємець отримує права власності лише після смерті людини. Якщо гроші, майно, цінні папери дарують, то вони одразу змінюють власника після підписання договору.
Також договір дарування може укласти представник від імені дарувальника. Натомість заповіт створюють особисто.
Для деяких договорів дарування допустимо, що вони укладені усно, на відміну від заповіту. Це стосується дарування предметів особистого користування та побутового призначення.
Крім цього, для розірвання договору дарування мають бути вагомі підстави, наприклад, умисне правопорушення проти життя дарувальника чи його родини або ж втрата отримувачем цінного подарунка. Водночас заповіт можна скасовувати у будь-який час.
Також читайте: Чому черкасець став Вовком: як позбутися російського прізвища і повернути українське.
Перевірена оперативна інформація про ситуацію в Черкасах та Україні. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”