Після чергового вибуху в твоєму місті береш найнеобхідніші речі та чимдуж біжиш до евакуаційного потяга. Години задушливого очікування прибуття до кордону перериваються сигналами повітряної тривоги з телефону. Далі – кілька годин на кордоні, де намагаєшся всотувати всю необхідну інформацію про країну майбутнього перебування. І ось нарешті ти тут: волонтери-іноземці допомагають зорієнтуватися й надають підтримку, а місцеві пропонують прихисток у себе. Здається, небезпека залишилась позаду. Проте не варто втрачати пильність: користуючись ситуацією, втиратися в довіру до біженців під виглядом волонтерів можуть торговці людьми.
“18000” разом із Національною соціальною сервісною службою України розповідає, як жінкам не стати жертвою торгівлі людьми, виїжджаючи за кордон, та куди звернутися за допомогою.
“Сідайте, я вас підвезу”
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 11 жовтня кількість осіб, які виїхали з України через повномасштабну війну, становила 7,7 млн осіб. Серед них 90% – жінки та діти.
Спеціальна представниця генсека ООН з питань сексуального насильства Праміла Паттене наголошує: активний трафік біженців на кордоні створює підвищені ризики торгівлі людьми, зокрема з метою сексуальної експлуатації та проституції. Так, про кілька таких спроб торговців людьми їй стало відомо ще на початку літа: на кордоні України з Польщею та Молдовою особи, які вдавали волонтерів, ходили по пунктах прийому біженців та пропонували жінкам нібито послуги з транспортування. Тоді попередити злочини вдалося гуманітарному персоналу, який розпізнав шахраїв.
Стати жертвами торгівлі людьми, зокрема трудової експлуатації, можуть і біженці, які нині перебувають у пошуку роботи за кордоном. Так, за даними Управлінням ООН у справах біженців, українців у Європі, які прагнуть працювати – більшість. Проте найнятими на роботу чи самозайнятими станом на вересень була менше однієї третини осіб. Не маючи поряд рідних чи друзів, до яких можна звернутися за допомогою, та часто не до кінця розуміючи умови працевлаштування в іншій країні, ризик стати жертвою торгівлі людьми серед них зростає.
Окремо варто враховувати ризики експлуатації праці трудових мігрантів, які виїхали за кордон ще до повномасштабного вторгнення. Зокрема, за даними Міністерства соціальної політики, у 2019 році налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів із України. Водночас цього ж року в Україні було зареєстровано 85 осіб, які постраждали від трудової експлуатації. Це – люди, яким вдалося підтвердити те, що вони стали жертвами торгівлі людьми.
Скільки українців щорічно стають постраждалими від торгівлі людьми?
Згідно з даними прес-служби Національної соціальної сервісної служби, за останні чотири роки в Україні спостерігається зменшення кількості звернень щодо встановлення статусу особи, постраждалої від торгівлі людьми.
Водночас минулого року зменшення кількості осіб, які звернулися для встановлення статусу постраждалої від торгівлі людьми особи, може бути пов’язане зі зміною механізму його встановлення. Так, до червня 2021 року статус ПТЛ встановлювався Міністерством соціальної політики України, а з червня 2021 року – Національною соціальною сервісною службою. Натомість у 2022-ому році зменшення кількості звернень може бути спричинене повномасштабною війною.
Додамо, ще 118 осіб, потерпілих від торгівлі людьми, звернулися за перше півріччя 2022 року до Міжнародної організації з міграції. Для порівняння, минулого року кількість звернень до цієї організації становила 1 010 осіб, тоді як позаминулого – 1 680.
Що потрібно пам’ятати українкам, виїжджаючи за кордон?
Насамперед варто розуміти: стати жертвою торговців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Та водночас незаміжні жінки, самотні матері, внутрішньо переміщені особи та іноземні громадяни – одні з найбільш уразливих до цього категорій. Особливо, у нинішніх умовах, коли саме українки з дітьми найчастіше виїжджають за кордон та фактично стають біженцями.
Аби не потрапити в пастку шахраїв та торговців людьми, виїжджаючи за кордон варто пам’ятати про:
- безпеку своїх документів: ніколи і нікому не можна віддавати паспорт чи документи, які ідентифікують вашу дитину. Зробіть копію своїх документів або надішліть їхню скан-копію собі на пошту чи збережіть на телефоні;
- безпеку пересування: розплануйте свою подорож чи переїзд заздалегідь, наскільки це можливо. Не сідайте в транспорт до незнайомих людей, якщо це вже сталося – запишіть номер автівки чи автобуса та надішліть його своїм знайомим;
- безпеку спілкування: нікому не віддавати свій телефон та інші засоби звʼязку, аби їх не відібрали;
- безпеку фінансів: особисто оформлюйте пакети документів та сплачуйте за послуги;
- безпеку працевлаштування: перевірте, чи статус перебування в країні дозволяє легальне працевлаштування.
На випадок непередбачуваних ситуацій, виїжджаючи до іншої країни, заздалегідь збережіть собі номери телефонів екстрених служб цієї країни, а також номер посольства України в ній.
Номери телефонів та адреси посольств України в інших країнах світу можна знайти ТУТ
Контакти, за якими можна отримати допомогу за кордоном у разі підозри чи ситуації торгівлі людьми – ТУТ
Якщо на пункті перетину кордону до вас звертається особа, яка пропонує житло чи транспорт, переконайтеся, що вона є волонтером. Не бійтеся повідомити про неї комусь із гуманітарного персоналу чи запитати в них про те, ким є підозріла особа.
Намагайтеся не ухвалювати швидкі рішення, адже торговці людьми можуть маніпулювати вами, спираючись на те, що відповідь потрібно дати терміново.
Якщо ви підозрюєте, що спілкувалися чи спілкуєтесь із людиною, яка може бути торговцем людьми, зверніться за допомогою до представників правоохоронних органів, волонтерів чи охоронців. Коли зробити це відкрито немає змоги, спробуйте подати сигнал про допомогу оточуючим.
– Ще одне правило: обов’язково постійно контактуйте з близькою людиною, яка перебуває в Україні. Особливо, під час перетину кордону, – діляться з “18000” у пресслужбі Національної соціальної сервісної служби України. – Також тримайте під рукою контактні телефони юристів, волонтерів тощо.
Як не стати жертвою трудової експлуатації, влаштовуючись на роботу за кордоном?
Аби не стати жертвою трудової експлуатації, влаштовуючись на роботу за кордоном, варто:
- пам’ятати про безпеку працевлаштування: не погоджуватися на роботу нелегально, навіть якщо за такої умови пропонують нібито значно вищу заробітну плату;
- остерігатися осіб, які не розповідають деталей роботи, приховують ім’я роботодавця, назву чи дані компанії;
- не погоджуватися віддати паспорт чи інші документи для оформлення договору, влаштування на роботу;
- остерігатися роботодавців, які контролюють вашу можливість пересуватися (замикання в ангарі/заводі до кінця дня для виконання норми).
Плануючи влаштуватися на роботу за кордоном за допомогою третіх осіб (агентств, організацій, – ред.), переконайтеся, що вони не є шахраями. Зокрема, варто перевірити, чи має організація ліцензію з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Зробити це можна тут.
Як діяти, якщо ви потерпіли від торгівлі людьми?
Якщо ви стали жертвою торгівлі людьми, насамперед варто звернутися за допомогою до правоохоронних органів. За кордоном це можна зробити, зателефонувавши за номером “112” на лінію екстреної допомоги ЄС. Крім цього, можна звернутися до посольств та консульських установ в країні перебування. В Україні повідомити про злочин можна, звернувшись до поліції, національної “гарячої лінії” 15-47 чи центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Варто пам’ятати: українці, які потерпіли від торгівлі людьми в Україні чи за кордоном, мають право отримати статус постраждалої особи та відповідну допомогу. Зробити це можна в місцевих державних адміністраціях.
– Для цього необхідно звернутися до адміністрації із відповідною заявою. Надалі протягом трьох робочих днів посадова особа проводить співбесіду з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та готує пакет документів, – зазначають у Національній соціальній сервісній службі України.
Опісля протягом семи днів інформація перевіряється щодо її достовірності. Далі місцева держадміністрація протягом двох робочих днів після завершення перевірки подає необхідні документи до Нацсоцслужби, де їх мають розглянути. Перелік та зразки необхідних для заповнення документів – ТУТ
Додамо, на Черкащині для отримання статусу ПТЛ можна звернутися до Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської ОДА. Контакти відповідальної особи – ТУТ
Чи можуть відмовити в наданні статусу постраждалого від торгівлі людьми?
Так. Підставою для цього може слугувати невідповідність інформації, наданої потерпілою особою, та інформації, зібраної під час проведення перевірки. А також – ненадання на розгляд Національної соціальної сервісної служби повного пакету документів.
Яку допомогу може отримати постраждала від торгівлі людьми особа?
Особа, якій підтверджено статус постраждалої від торгівлі людьми, може отримати безкоштовну медичну, психологічну, соціальну, правову чи іншу допомогу. Також вона має право на розміщення до трьох місяців у закладах допомоги для тих, хто постраждав від торгівлі людьми, відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, та одноразову матеріальну допомогу в розмірі 3 прожиткових мінімумів.
Крім цього, постраждалі від торгівлі людьми можуть розраховувати на допомогу у працевлаштуванні та реалізації права на освіту.
Корисні ресурси та контакти:
- Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47 (безкоштовно) або +38 044 284 19 15 (для дзвінків з-за кордону, оплата згідно з тарифом вашого оператора).
- Кампанія “Будьте в безпеці”. Це сайт, що є глобальною кампанією ОБСЄ та Thomson Reuter, де зібрані поради, як мінімізувати ризики торгівлі людьми під час подорожі й після прибуття в нову країну та як отримати допомогу, якщо вам загрожує небезпека.
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (Ла Страда Україна) – 116 123 (безкоштовно з мобільного), 0 800 500 335 (безкоштовно з мобільного або стаціонарного).
- Чат-бот з протидії торгівлі людьми “Залишайся в безпеці”. Можна знайти в телеграмі: @stay_in_safe_ua_bot
- Національна безкоштовна “гаряча лінії” з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – 527 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного).
Анастасія Небога
Цей матеріал підготовлений в рамках проєкту ГО “Ла Страда-Україна” та ГО “Жінки в медіа” за підтримки International Media Support (IMS)