Від "рідних" підприємців –
до вдячних мешканців
Як працює Смілянський психоневрологічний інтернат?
Женя та Лідія дивляться телевізор у одній із кімнат Смілянського психоневрологічного інтернату.
- Тут дуже добре. Я вже 10 років в цьому інтернаті. Раніше мешкала у дитячому. Життя складається непогано... Мати такий дах над головою, мати таку допомогу, - говорить 63-річна Женя та розповідає про дозвілля. - Ми читаємо книги, ранок починаємо із молитви. Щонеділі ходимо у церкву.


Приносить дві настільні гри та демонструє нам.
Хвалить і дівчат на кухні. Улюблені страви - вареники та голубці.
Як в один голос мешканці психоневрологічного інтернату твердять про ситість, тепло та хороший персонал. І щораз у коридорі з усмішкою зустрічають директорку закладу Тетяну Мороз.
Смілянський ПНІ
збудований ще у 1969-му році, роком пізніше - введений в експлуатацію.
203 особи
нині мешкають у Смілянському ПНІ
8,2 тисячі гривень
вартує місячне утримання одного підопічного
138 працівників
налічує штат психоневрологічного інтернату
Інтернат розрахований на 210 осіб. Нині тут мешкають 203 підопічних: наймолодшому - 23 роки, найстаршому - 96.

- У нас всі спокійні, немає бігунів, буйних, - говорить Тетяна Михайлівна. - 84 підопічних є дієздатними. 47 осіб перебувають під опікою родичів, решта - закладу.

Жінка на посаді вже 6 років. У закладі вдалося відремонтувати котельню, що дозволяє економити на опаленні до 30% коштів. Кімнати - з ремонтом, 160 квадратів столови та за сумісництвом актової зали - теж. У корпусах для лежачих також вдалося відремонтувати кімнати для роздачі їжі. Капремонтів вже дочекалися і ванні кімнати: там встановлені бойлери, біде, пральні машинки. Працівники забезпечені необхідним інвентарем.


Смілянський ПНІ складається із 5 корпусів, два з них - для людей з обмеженою рухливістю. У них мешкають 74 особи. У решті - чоловіки та жінки, які не потребують постійного догляду. У кімнатах мешкають переважно по двоє. Лише в одній кімнаті - четверо.


В одномісній кімнаті мешкає Славік. Чоловік пережив два інсульти, через що має проблеми із мовленням.

- Все добре, - відповідає на питання про умови проживання нам чоловік.

Санітарка Любов Вікторівна каже: "Хороший хлопець, розумний. Ми йому поповнюємо інтернет, він має комп'ютер, працює за ним".



147 підопічних Смілянського ПНІ зайняті трудотерапією. Щодня вони мають працювати по 1-3 години, залежно від призначень лікаря. У закладі діють гуртки з арт-терапії, хореографії, вокалу тощо. З підопічними займаються соціальні, культмасові працівники, з трудотерапії, психологи.

- Психолог розрахувалася практично учора. Пропрацювала лише 2 тижні. Ніхто не хоче на мінімальну зарплату брати на себе такі обов'язки, - говорить директорка закладу.

У кімнаті інструктора з трудотерапії близько 15 підопічних готують новорічні вінки до прикрашання закладу.


- Вони так займають свій час. Їм подобається. Одні роблять заготовки, інші - малюють, фарбують. Ми трішки займаємося, не кожен може висидіти. Ось Паша малювати не може. Кожен робить те, що йому до душі. Задіяно в трудотерапії 147 осіб на нас трьох. Не всі ж бажають. Старші люди зовсім не хочуть займатися, - говорить інструктор з трудотерапії Зоя Чорногал.




Цей ПНІ повністю відкритий. Щоправда цим правом користуються не всі.
Лише близько 30 осіб вільно виходять у місто: в магазини, на базари, на ринок. Двоє чоловіків мають роботу в Смілі, кажуть, задоволені, що можуть спілкуватися з людьми та отримувати кошти за свою працю. Одне подружжя вже пів року орендує квартиру. Ще одна сім'я мешкає на території закладу.

- Так у нас створилися дві сім'ї. Коли ці пари познайомилися, то ми помітили зміни й у їхньому психологічному стані. Адже вони так почувають себе як у соціумі. Родина, яка орендує житло, мешкала в нас близько 10 років, потім написали заяви і ми їх підтримуємо зараз. У них все добре, - говорить Тетяна Мороз.
Рухаємося у традиційний для таких закладів кабінет, де з підопічними займаються творчістю. З нього лунає скрипка. Вправно нею володіє Інна. Вона змалечку із музикою.
- Ми співаємо тут, готуємось до свят. Ось 3 грудня буде День людей з інвалідністю і ми готуємо концерт. Можу заспівати пісню, - пропонує Арсена Яценко.

Дівчина пише, малює, співає. Разом з Ігорем вони вже майже рік разом. Проживають у спільній кімнаті.

- Ми почали зустрічатися перед моїм днем народження, а в цьому році буде річниця. Разом веселіше. До цього я в жіночому корпусі, він - у чоловічому. Увечері зустрічалися у фойє, грали в карти, шашки і розходилися по кімнатах. Зараз ми разом постійно. Я вже звикла до чоловічого корпусу, - усміхається жінка.

Арсена Яценко
мешканка інтернату
Культмасовик закладу Ірина Бут хвалиться роботами своїх підопічних. Тут займаються квілінгом, вишивають бісером, займаються джутовою філігранню.
- Це розвиток моторики, мислення, уяви, - говорить про вплив на стан підопічних таких видів терапії пані Ірина.
Та окрім активностей у закладі підопічних возять на екскурсії в інші міста нашої області та не тільки. Цьогоріч вони побували на понад 10 виїздах. Щораз - це нові місця.
Фінансування та кадри
Фінансується Смілянський психоневрологічний інтернат, як і решта подібних закладів, з обласного бюджету. У середньому щомісяця витрати на одного підопічного складають близько 8,2 тисяч гривень.
Поліпшують умови проживання мешканців і за рахунок підсобного господарства та обробітку земель.

- У нас залишилася велика рогата худоба. Під закладом 19,8 га землі, маємо в оренді ще 87 га. Завдяки цій землі ми забезпечені овочами, фруктами. Частину консервуємо. І лише за рахунок цього економимо близько 600 тисяч гривень щороку на харчуванні, - говорить Тетяна Мороз.

Та скаржиться на низькі заробітні плати, а тому й проблеми із забезпеченням робітниками на підсобному господарстві. Адже після відрахувань із мінімалки, яку пропонують тут, люди "на руки" отримують 3,3 тисячі гривень.

У штаті ПНІ 138 працівників. Із низ 16 чоловіків, які працюють на господарстві. Молодшим медичним персоналом інтернат забезпечений стовідсотково, кухонним та обслуговуючим - теж.

- Найскладніше - із бухгалтерією. Людина місяць працює і тікає. Бо за три тисячі працювати на такій відповідальній посаді ніхто не хоче, - говорить директорка. - Збільшувати зарплату ми ж можемо лише за рахунок економії бюджетних коштів.
З підопічними працюють 9 медичних сестер, сестра з дієтичного харчування, маніпуляційна. На зміні - один лікар-психіатр, який працює у тандемі з терапевтом, фізіотерапевт, на пів ставки працюють стоматолог та сімейний лікар.

- Контингент складний. З усіма двома сотнями осіб не так просто одночасно впоратися. Тому насамперед приділяємо увагу складнішим по психічному і соматичному стану, - говорить психіатр Валерій Хорунжий. - Коригується стан різними методами залежно від діагнозу, стану, від того, наскільки контактна людина. Бувають такі, що взагалі не можна достукатися.
Діагнози
з якими перебувають підопічні в Смілянському психоневрологічному інтернаті
35%
хронічні душевні шизофренічні захворювання


35%
інтелектуальні відхилення
20%
органічні патології (наслідки травм, інсультів тощо)
10%
дементний синдром
Та пацієнти у ПНІ зазвичай із подвійною-потрійною патологією. Тому під час обходу у тандемі з терапевтом психіатр реагує на найбільш "гарячі" випадки. Сам лікар наголошує на браку кадрів у медичній частині. Адже на нічне чергування на всі 5 корпусів - лише одна медсестра.

Молодшого медичного персоналу – 74 особи. Вони працюють за графіком "день/ніч/ 72 години вихідного". У лежачих відділеннях вдень по 2 санітарки, чергують прибиральниці, банниці тощо. Вони отримують на 15% більшу зарплату, аніж працівниці у відділеннях, де підопічні не потребують додаткового догляду.

Нині заклад проходить ліцензування медичного відділення. Подали вже всі документи.
Окрема історія - поновлення дієздатності. Цьогоріч 11 підопічним хотіли поновити її. Однак в усіх випадках суд відмовив.
Директорка стверджує, що підопічні мають позитивні характеристики, готові жити в соціумі. Однак спецкомісія психіатричної лікарні зробила негативні висновки, на підставі яких суд і виніс таке рішення.

За словами директорки, жодного разу за час її перебування на посаді не було позитивного рішення суду. Нині звернулися за додатковою підтримкою до юристів. Сподіваються, що суд зможе призначити незалежну експертизу, аби нарешті зрушити це питання з мертвої точки.

Закупівлі
Фактичними монополістами із постачання різноманітних груп продуктів до інтернату є двоє зареєстрованих у Смілі підприємців - Віталій Модлий та Євген Нагорнюк.
На двох підприємці протягом 2018-2019 року підписали із закладом 173 угоди, загальною вартістю 3,1 млн гривень. Переважно предметом договору були продукти харчування, проте постачають підприємці закладу і інші речі - будівельні матеріали, меблі, текстильні вироби.

Характерно, що ці підприємці не співпрацюють із жодним іншим закладом, що фінансується за рахунок бюджету. Ми намагалися сконтактувати із Модлим та Нагорнюком, аби отримати коментар, однак обоє синхронно відмовились спілкуватися на тему закупівель.

Варто зазначити, що укладання прямих угод в такій кількості не є порушенням Закону "Про публічні закупівлі". Проте йде в розріз із чинним на цей момент розпорядженням голови обласної державної адміністрації про здійснення допорогових закупівель.
Відмова від коментарів з боку підприємців може бути обгрунтована бажанням зберегти комерційну таємницю та секрети "популярності" серед керівництва інтернату. Втім, ми припускаємо, що одним своєрідним ключем до комерційних звитяг Нагорнюка та Модлого може бути персона Віталія Андрійовича Мороза, що є засновником та бенефіціарним власником товаривства "Смілянський завод металовиробів".

Директором цього приватного товариства є Нагорнюк Євген Володимирович, а Віталій Модлий використовує з ним один телефон. Фактично роботодавець Нагорнюка та власник телефону Модлого є чоловіком директора інтернату Тетяни Мороз. Цю інформацію нам підтвердив у телефонній розмові безпосередньо сам Віталій Мороз, проте він також зазначив, що є пенсіонером і "наша цікавість його не цікавить" та відмовивсь від будь-яких інших коментарів.

Додамо, що у соціальних мережах Євгеній Нагорнюк позиціонує себе не як успішний підприємець, а саме як директор "Смілянського заводу металовиробів".

Крім того, як нам стало відомо, певний час за однією адресою із Віталієм Морозом була зареєстрована Тетяна Шпак. Ця ще одна успішна підприємиця за роки діяльності уклала зі Смілянським психоневрологічним інтернатом 28 угод, загальною вартістю більше 800 тисяч гривень.

Текст підготувала команда "Вісімнадцять три нулі". Відео Сергія Преснякова

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є відповідальністю виключно ГО "Черкаська інформаційна агенція 18000" і необов'язково відображає погляди Європейського Союзу.