277 га згарища: як пожежа змінила ліс на Черкащині
Пожежа біля села Кумейки на Черкащині знищила і пошкодила 227 гектарів 40‐річного лісу. Вогонь охопив, зокрема, 185 га насаджень спеціалізованого комунального підприємства «Райліс». Нині лісівники обстежують згарище та готуються до прибирання згорілих дерев та подальшого відновлення лісу.
Водночас еколог стверджує, що після пожежі йдеться не тільки про відновлення дерев. Пожежа змінює стан ґрунту, підземних вод, рослинність, місця перебування тварин та загалом екосистему.
«18000» відвідав «чорний» ліс і поспілкувався з директором КП «Райліс» Андрієм Марчуком та екологом, викладачем ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександром Іллюхою.
Наймасштабніша пожежа лісу за 10 років на Черкащині
Після пожежі на території колишнього зеленого лісу залишилися обвуглені стовбури та чорний пісок. Водночас поблизу дороги вже почала пробиватися поодинока зелена трава.
Пісок у лісі
Директор спеціалізованого комунального підприємства «Райліс» Андрій Марчук розповідає, що за його 10‐річний досвід роботи пожежі таких масштабів ще не було.
Щоб вогонь не поширювався на нову територію, фахівці чергували цілодобово: обкопували територію, проливали краї пожежі водою, використовували інструменти, патрулювали ділянки та стежили, щоб не виникали нові загоряння. До ліквідації, крім лісників, долучилися рятувальники. Андрій Марчук пригадує, що через сильні пориви вітру вогонь поширювався швидше й міг знову посилюватися.
У періоди найбільшого задимлення поліцейські перекривали рух на дорозі, що пролягає через ліс, через погану видимість. За словами Андрія Марчука, утворювалася «чорна стіна» диму. Тутешнім жителям радили зачиняти вікна.
Дорога, яку перекривали
Лісівник наголошує: навіть попри заборону на випалювання сухостою, люди продовжують використовувати вогонь для знищення рослин.
— Уважними потрібно бути і думати за наслідки, які може спричинити багаття, яке створюють на городах, полях, біля будинків. Потрібно бути обережними, слідкувати за вогнем. Про всяк випадок треба мати відро з водою поруч, – наголошує Андрій Марчук.
Природі знадобиться століття, але колишній ліс не повернеться
Еколог та кандидат біологічних наук Олександр Іллюха вважає, що першим після пожежі зазвичай відновлюється трав’янистий покрив. За сприятливих умов це може відбутися протягом найближчих місяців або наступної весни.
Кущам для відновлення потрібно від трьох до п’яти років. Молоді дерева можуть з’являтися протягом наступних десяти років.
— Для формування лісу, подібного до того, який існував до пожежі, може знадобитися до ста років. Навіть через століття це не буде той самий ліс. Стара екосистема була пошкоджена або знищена, а на її місці сформується нова, — зазначає пан Олександр.
Найбільша загроза – зміна екосистеми
Вогонь знищує трав’яний покрив, кущі, частину тварин та організмів у ґрунті. При тривалому горінні може пошкоджуватися сам ґрунт. Олександр Іллюха зазначає, що після пожежі можливі зменшення вологопроникності ґрунту, вітрова та водна ерозія, а також зміни у складі ґрунтових мікроорганізмів.
Ще одна проблема, на думку кандидата біологічних наук, – поширення інвазійних рослин. Згарище може стати сприятливим місцем для їхнього поширення, особливо якщо поруч є дороги чи населені пункти. Насіння можуть заносити вітер, транспорт, техніка або люди.
Стежка в лісі
Зміни торкнуться і птахів.
— Для створення гнізд птахи використовують лише старі дерева. Тому втрата таких дерев означає втрату місць розмноження для цілої низки видів, — розповідає еколог.
Що з ґрунтом?
Після пожежі ґрунт потребує відновлення: особливо це стосується місць, де полум’я горіло довго. Могли постраждати мікроорганізми, які відіграють важливу роль у формування екосистеми, вважає еколог Олександр.
Пан Іллюха також зазначає, що вплив горіння може мати і на поверхневі води. Після дощів вони можуть змиватися з території пожежі, тому, за його словами, доцільно аналізувати воду у відкритих водоймах і неглибоких колодязях, які розташовані поблизу.
Що з тваринами?
У лісі мешкали, зокрема, лисиці, зайці, козулі та олені. Під час пожежі, за словами пана Андрія, тварини бігли від вогню й навіть не боялися людей. Нині вони перебувають на тих ділянках лісу, які не постраждали. Лісівник припускає, що після пожежі тварини можуть наближатися до людських осель, доріг чи дворів у пошуках безпечного місця для ночівлі та харчування.
На згарищі тваринних останків фахівці лісу не зафіксували. Повертатися у ліс, що згорів, тварини можуть, але залишатися надовго не зможуть, поки не відновиться кормова база – рослинність.
Еколог і кандидат біологічних наук Олександр Іллюха пояснює: здатність тварин вижити пов’язана із рухливістю – ті, хто можуть швидко бігти чи літати – врятуються. Водночас є ймовірність, що загинули ґрунтові молюски, комахи і плазуни.
— Мурахи, наприклад, мешкають у верхніх шарах ґрунту. При поверхневій пожежі вони можуть постраждати не так сильно, як комахи, які живуть на поверхні. Якщо мурах стало помітно багато після пожежі, це може бути пов’язано з тим, що вони втратили свої схованки й почали широко розповзатися, — пояснює Олександр Іллюха.
Водночас, за твердженням еколога, тварини повертаються до зміненого середовища досить швидко. Одними з перших можуть з’явитися види, які харчуються загиблими організмами. Згодом повертаються й хижаки, які полюють на гризунів.
— Тобто після пожежі територія не залишається порожньою. Вона змінює екологічну нішу, а разом із нею змінюється і видовий склад, – розповідає науковець.
Чи знищуватимуть «чорні» дерева?
Нині лісівники обстежують територію лісу. За словами Андрія Марчука, підприємство планує прибрати дерева, які знищив вогонь.
Однак зробити це одразу не можна. Спочатку підприємство має отримати необхідні дозвільні документи. Після цього згорілу деревину планують вилучати та реалізовувати через аукціон для підприємств, які займаються її переробкою.
Водночас еколог Олександр Іллюха радить не забирати із лісу всі дерева.
— Мертва деревина — це не шкода лісу, — наголошує він. Вона необхідна для відновлення біорізноманіття та є середовищем для багатьох організмів, – зазначає Олександр Іллюха.
Обвуглені дерева в лісі
Яким буде новий ліс у Черкаській області?
Основною породою на цій території була сосна звичайна. Лісівники планують висаджувати її із дубом. Перед посадкою потрібно буде підготувати ґрунт. Лісівники планують створювати борозни, у які висаджуватимуть молоді дерева.
— На один гектар потрібно орієнтовно 8 тисяч сіянців сосни звичайної. Оскільки вогонь пошкодив 185 гектарів лісових насаджень підприємства, йдеться про сотні тисяч саджанців. При цьому частина молодих рослин може не прижитися, тому протягом перших трьох‐чотирьох років лісівники доповнюватимуть насадження, – розповідає директор спеціалізованого комунального підприємства «Райліс» Андрій Марчук.
Наразі необхідної кількості саджанців немає – їх доведеться шукати та закуповувати.
Черкаський еколог також вважає, що майбутній ліс варто робити змішаним.
— Такий ліс краще переносить посуху, вплив шкідників та вогню, ніж суцільні соснові насадження, – зазначає Олександр Іллюха.
Читайте також: На Черкащині всихають соснові ліси: площа уражених насаджень зросла до 17,68 тис. га.
Розкажіть нам про актуальні новини Черкащини. Якщо ви або ваші знайомі творите сьогодення в області, надішліть інформацію про це в бот «18000»
