Одна з причин політичної кризи в Черкаській міській раді чинної каденції – спроба антимерських сил переформатувати більшість завдяки напівлегальних зборах громадян із подальшим намаганням відкликати п’ять лояльних до мера депутатів.
По суті це так і не увінчалося успіхом, хоч і добряче попсувало нерви промерській більшості. Такий інцидент і його наслідки, безумовно, увійдуть в політичну історії нашого обласного центру. Ми ж спробували розібратися в реальних підставах, за якими громада міста може за бажання запустити процедуру відкликання народного обранця, а саме прогули сесійних засідань.
Для Черкаської міської ради 2018 рік став періодом апогею політичної кризи, що запанувала всередині органу. По суті її відлік дала опозиція, не без скандалу запустивши процедуру відкликання п’яти депутатів із промерської більшості. Процес був запущений минулої весни під час напівлегальних зборів на заводі “Темп”. Проте за більш ніж рік ініціатива опонентів міського голови потонула в судах.
Законом передбачена низка підстав, за яких рада може звернутися до виборців з пропозицією відкликати депутата. Серед них – пропуск депутатом більше половини пленарних засідань ради без поважної причини. Аби перевірити, наскільки дисциплінованими є депутати, ми проаналізували їх відвідуваність сесій міської ради.
Всього в минулому році відбулось 18 засідань місцевої ради. Менше половини відвідали лише двоє депутатів: це представник від “БПП” Володимир Бурячинський, який до того ж не відвідав жодного засідання постійних депутатських комісій, та позафракційний Віталій Мевша. Кожен з цих депутатів фактично був присутній лише на 1 з 3 проведених засідань. Проте, якщо у випадку з Бурячинським важко знайти пояснення ігнорування депутатських обов’язків, то Віталій Мевша є правоохоронцем, що несе службу в Дніпропетровській області, відповідно не так часто відвідує Черкаси. Втім, навіть цей факт не звільняє його від виконання делегованих громадою повноважень.
Лише половину засідань відвідали одразу 5 депутатів, четверо з яких є представниками опозиційного крила, а саме: Артур Акопян з “Громадянської позиції”, два представника фракції “БПП” – Микола Мирза та Олександр Савенко, а також позафракційний Станіслав Лукирич. Втім, серед представників більшості також є свої “двієчники”, а саме позафракційний Сергій Тищенко, котрий разом вже зі згаданим Лукиричем йшли до ради під стягами Радикальної партії. Правда, опісля вони обоє позбулись “партійних рамок” і розійшлись по різні сторони політичної барикади.
“Задовільний” результат (відвідали орієнтовно кожне третє з чотирьох засідань) показали 11 депутатів – члени промерської більшості “батьківщинівці” Руслан Петрик та позафракційний Олександр Дишлюк, а також “черкащанин” Максим Скорик. Серед опозиціонерів з таким результатом рік завершили члени фракції “ПВД” Володимир Гриценко, Інна Михайлюк, Тарас Коломієць та Василь Соломаха, члени “БПП” Костянтин Чернецький та Роман Шевченко, представник “Громадянської позиції” Сергій Очеретній, а також позафракційний Руслан Лола. Зазначимо також, що вже цього року Шевченко фактично втретє змінив партійну приналежність та повернувся до складу провладної більшості.
Добрий результат серед депутатів, відвідавши 3 з 4 і більше засідань, показали опозиціонери: член “ПВД” Олександр Згіблов, представники “БПП” Ігор Кіта та Олександр Радуцький, а також депутат від “Громадянської позиції” Руслан Зоря. Серед промерської більшості з аналогічними результатами – “батьківщинівці” Юрій Тренкін, Роман Діскант, Валерій Міняйло та Олексій Мельник, представники “Самопомочі” Олена Шевченко, Микола Фомич, “свободівці” Андрій Куча та Іван Косенко, “черкащани” Ігор Кривошеєв, Григорій Кузьменко, позафракційні Альона Цегвінцева, Тетяна Чорнобіль, Максим Шадловський, а також Віталій Косяк.
“Відмінників”, які відвідали всі засідання минулого року, лише шестеро: “свободівці” Антон Ведула, Максим Шило та секретар міської ради Ярослав Нищик, член “Самопомочі” Олексій Романов та двоє “черкащан” – Павло Карась та Іван Сухарьков. Зазначимо, що останній є одним із найбільш дисциплінованих відвідувачів і постійних депутатських комісій. Крім того зауважимо, що 17 з 18 засідань відвідав і “опозиціонер” Олександр Радуцький. Єдине засідання ради, що пропустив Радуцький – це засідання в Каневі, на яке представники опозиційних сил були офіційно “запрошені” через 15 хвилин після його початку.
Резюмуючи, зауважимо, що найбільш дисциплінованими є депутати більшості, а найбільш дисциплінованою – фракція ВО “Свобода”. Депутати цієї політичної сили пропустили лише у загальному два засідання. Найгірша дисципліна – в “опозиційної” фракції “БПП”.
Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Черкаси за реалізацію ініціативи відповідає Черкаська обласна організація Комітету виборців України.
